Закупівля дронів для армії у Чернівцях перетворилася з рядового тендеру на гучний скандал із кримінальним провадженням, переплатою понад мільйон гривень і новими питаннями до міського голови Романа Клічука.
Історія почалася з контракту на 8 мільйонів гривень, який Чернівецький міськвиконком уклав із ТОВ «Головна мануфактура». Компанія отримала підряд на постачання дронів для фронту, хоча її основний вид діяльності — торгівля тканинами та пошиття одягу.
Сам факт вибору такого постачальника вже викликав питання. Але ще більше їх з’явилося після того, як правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а експертиза встановила переплату у розмірі 1,34 мільйона гривень.
Ситуація ускладнилася, коли Чернівецький районний суд відмовив слідству в доступі до документів міської ради та міського голови. На цьому етапі справа фактично могла бути заблокована. Втім, після розголосу і тиску з боку громадськості у процес втрутився Офіс генерального прокурора, і розслідування отримало продовження.
Паралельно з’ясувалося, що «Головна мануфактура» постачала дрони не лише Чернівцям, а й іншим громадам, попри відсутність профільного досвіду. З 2018 року компанія отримала державних замовлень на понад 316 мільйонів гривень. Найбільші контракти — на постачання квадрокоптерів — вона виконувала для Житомирської міської ради.
На момент закупівлі у Чернівцях власником компанії був Ігор Селезньов, а згодом вона перейшла у власність громадянина Туреччини Ямача Хусейна.
Однак ключове питання полягає навіть не у самій закупівлі, а у тому, як ця історія вивела на ширший контекст діяльності міської влади Чернівців і особисто Романа Клічука.
Зокрема, у всіх трьох тендерах, які виграла «Головна мануфактура» у Чернівецької міської ради, були інші учасники, які пропонували ті ж самі дрони за значно нижчою ціною. Це прямо ставить під сумнів ефективність використання бюджетних коштів.
На цьому тлі з новою силою актуалізувалися питання до фінансового стану самого мера. Згідно з його декларацією, Клічук має значні грошові накопичення — понад 8,8 мільйона гривень, а також сотні тисяч доларів і євро. Водночас його офіційний дохід становить близько 1,6 мільйона гривень.
Формально це можна пояснити бізнесом, яким він займався до обрання. Але проблема в тому, що навіть фінансові показники його ключових компаній не дають чіткої відповіді на питання про походження таких накопичень.
Наприклад, ТОВ «Рома» при обороті у мільярди гривень показує збиток понад 41 мільйон гривень, тоді як інша структура — «Гойра груп» — має прибуток близько 7,8 мільйона гривень. Ці цифри не виглядають такими, що автоматично пояснюють масштаб особистих активів.
Ще один фактор — ситуація в оточенні мера. Одразу кілька його заступників і підлеглих фігурують у скандалах, пов’язаних із деклараціями, майном або бюджетними витратами.
Окреме кримінальне провадження стосується завищення вартості ремонтів доріг майже на 3,5 мільйона гривень. При цьому витрати профільного департаменту зросли з 9 мільйонів до 1,6 мільярда гривень за кілька років.
Також є питання до діяльності комунальних підприємств, зокрема «Міськсвітла», де йдеться про підозри у розтраті коштів на закупівлях.
У підсумку історія з дронами перестає бути окремим епізодом. Вона вписується у загальну картину, де рішення щодо бюджетних витрат, кадрова політика та фінансові показники посадовців формують стійкий масив запитань до керівництва міста.
Чим завершиться розслідування — поки що відкрите питання. Але вже зараз очевидно, що кейс із закупівлею дронів запустив процес, який може мати значно ширші наслідки, ніж один тендер.
Зауважимо, що історія з дронами не є першим кейсом, який викликає питання до фінансового стану міського голови. Раніше ми вже звертали увагу на суттєвий розрив між офіційними доходами Романа Клічука та його способом життя і задекларованими активами. Йшлося про багатомільйонні заощадження, бізнес-активи та нерухомість, які складно пояснити лише задекларованими доходами.
