Radaonline.news

Позначка: бюджет

  • Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабінет міністрів розглядає можливість змінити правила оподаткування для фізичних осіб-підприємців. За попередніми оцінками, близько 257 тисяч ФОПів можуть бути зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість, якщо їхній річний оборот перевищує приблизно 3–4 млн гривень.

    Йдеться приблизно про третину всіх підприємців в Україні. Для решти малого бізнесу правила спрощеної системи оподаткування можуть залишитися без змін.

    За інформацією LIGA.net, у Кабміні вважають, що розширення бази платників ПДВ дозволить збільшити доходи державного бюджету приблизно на 40 млрд гривень щороку.

    Раніше обговорювався значно нижчий поріг — близько 1 млн гривень річного обороту. У такому разі нові податкові правила могли б торкнутися значно більшої кількості підприємців. Наразі уряд розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до приблизно 4 млн гривень на рік.

    Дискусія навколо змін у податковій системі для ФОПів триває на тлі переговорів України з міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази. Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки, пов’язані з вимогами МВФ щодо змін у податковій політиці. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

    Питання податкових змін для малого бізнесу активно обговорюється і в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Серед можливих кроків — розширення бази оподаткування та перегляд частини податкових пільг. Про нову програму співпраці України з МВФ та її умови раніше повідомляло наше видання.

    Остаточне рішення щодо змін у правилах оподаткування для ФОПів поки не ухвалене. Однак уряд продовжує обговорювати можливі варіанти реформування податкової системи.

  • Корупція на фортифікаціях: як мільйони з оборони осідали у кишенях чиновників і підрядників

    Корупція на фортифікаціях: як мільйони з оборони осідали у кишенях чиновників і підрядників

    Україну сколихнула чергова новина про масштабні зловживання під час будівництва оборонних укріплень. Правоохоронці викрили схему розкрадання коштів на Дніпропетровщині, де посадовці однієї з військових частин разом із приватними компаніями закуповували матеріали для фортифікацій за завищеними цінами. За попередніми даними слідства, вартість матеріалів штучно збільшували приблизно на 20%, що призвело до розкрадання щонайменше 14 мільйонів гривень лише за двома встановленими епізодами.

    Скандал виглядає особливо цинічно з огляду на те, що Дніпропетровська область є прифронтовим регіоном, де тривають активні бойові дії та існує постійна загроза наступу російських військ. Проте цей випадок — лише один із цілої серії корупційних історій, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд під час повномасштабної війни.

    Ще один показовий приклад — ситуація з будівництвом укріплень, задокументована у квітні 2024 року військовою частиною Т0920. У той час як обласна військова адміністрація звітувала про успішну реалізацію проєктів і навіть «економію» понад 70 мільйонів гривень із виділених 370 мільйонів, військові повідомляли про повний хаос у постачанні та організації робіт.

    У зверненні до голови ОВА Сергія Лисака військові зазначали, що матеріали часто доставлялися за десятки кілометрів від місць будівництва, частина з них губилася, а бетонні вироби нерідко виявлялися бракованими. У результаті бійці змушені були власноруч усувати недоліки, витрачаючи час на ремонт і логістику замість укріплення оборони.

    Іншим гучним кейсом стало розслідування щодо посадовців Полтавської обласної військової адміністрації. За даними слідства, у 2024–2025 роках чиновники разом із компаніями «Енкі Констракшн», «Домком» та «Прімум Актив» привласнили понад 17 мільйонів гривень під час будівництва опорних пунктів на Донеччині.

    Загальна вартість підрядів перевищувала 370 мільйонів гривень. Слідство встановило, що в кошториси навмисно включали завищені ціни на матеріали та роботи, частину яких фактично не виконували. При цьому будівництво здійснювали неофіційні працівники, яким платили готівкою, а окремим чиновникам передали щонайменше 4 мільйони гривень хабарів.

    У Харкові у центрі розслідування опинився колишній заступник міського голови Андрій Руденко. За даними журналістів та слідства, компанії, пов’язані з ним, отримували підряди на будівництво фортифікацій на сотні мільйонів гривень.

    Схема передбачала використання фірм-прокладок і ФОПів, які закуповували матеріали за цінами, завищеними на понад 30%. Наразі слідство інкримінує фігурантам розкрадання 5,5 мільйона гривень, однак експерти припускають, що реальні масштаби можуть бути значно більшими, адже лише один департамент уклав контрактів на понад 550 мільйонів гривень.

    Ще більш резонансним став випадок із компаніями «ПВК Арсенал» та «Харківські залізобетонні конструкції», які у 2023–2024 роках отримали контракти на будівництво фортифікацій на суму понад 300 мільйонів гривень.

    Розслідування показало, що ці структури пов’язані з родиною громадянки Росії Юлії Нейман. За даними журналістів, її оточення має зв’язки з представниками російських спецслужб. При цьому ціни на бетонні укріплення могли завищуватися на 50–100%, а значна частина коштів переводилася в готівку.

    Подібні порушення виявили і в Запорізькій області. За версією слідства, посадовці Мелітопольської районної адміністрації разом із приватними компаніями завищували вартість матеріалів для будівництва протитанкових укріплень — так званих «зубів дракона».

    У справі фігурують компанії «Мелсіті» та «АКВІ-БУД». Наразі сума збитків оцінюється у понад 6,4 мільйона гривень. Правоохоронці продовжують розслідування щодо розподілу підрядів та формування цін.

    Експерти наголошують, що корупція у сфері оборонного будівництва має прямі наслідки для безпеки країни. Завищені кошториси та фіктивні підряди призводять до недобудованих бліндажів, відсутності протитанкових бар’єрів і слабких оборонних позицій.

    У підсумку такі дії стають загрозою для військових, які змушені оборонятися у неналежно укріплених позиціях. Саме тому суспільство очікує не лише відкриття кримінальних проваджень, а й реального покарання для всіх причетних — від підрядників до посадовців, які покривають подібні схеми.

  • Мільйони повз бюджет: у Києві закрили гучну справу про відмивання коштів

    Мільйони повз бюджет: у Києві закрили гучну справу про відмивання коштів

    Святошинський районний суд Києва закрив кримінальне провадження щодо учасників організованої групи, які у 2007–2010 роках створили масштабну схему ухилення від сплати податків та відмивання коштів. Справа №759/6997/14-к розглядалася понад десять років, однак у підсумку обвинувачені уникли кримінальної відповідальності через сплив строків давності та зміни у законодавстві.

    Слідство встановило, що Юрій Владзяновський, Дмитро Василенко та Ігор Пупенко разом зі спільником організували мережу фіктивних підприємств. Серед них — ТОВ «Сучасник Ка», ТОВ «ТК Торглайн», ТОВ «Будмеханізація-СВ» та інші компанії.

    Ці структури використовувалися для оформлення фіктивних документів про нібито виконані роботи або поставлені товари. Завдяки таким схемам реальні підприємства отримували незаконний податковий кредит, а безготівкові кошти переводилися у готівку.

    За даними слідства, у результаті діяльності конвертаційного центру державний бюджет недоотримав понад 12,5 мільйона гривень податків — податку на прибуток і податку на додану вартість. На момент вчинення злочинів така сума вважалася збитками в особливо великих розмірах.

    Підсудним інкримінували одразу кілька статей Кримінального кодексу: ухилення від сплати податків, службове підроблення, фіктивне підприємництво та легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Однак під час судового розгляду захист заявив клопотання про закриття справи. Суд погодився з аргументами адвокатів з двох ключових причин. По-перше, з моменту вчинення злочинів минуло понад 15 років — це максимальний строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності навіть за особливо тяжкі злочини. По-друге, у 2019 році статтю про фіктивне підприємництво було виключено з Кримінального кодексу, що фактично унеможливлює покарання за цією нормою.

    У результаті суд звільнив обвинувачених від відповідальності з нереабілітуючих підстав. Водночас арешти на їхнє майно та банківські рахунки були скасовані.

    Крім того, суд постановив повернути гроші, вилучені під час обшуків ще у 2011 році. Йдеться про понад 160 тисяч гривень, 9 750 доларів США та 2000 євро. Печатки фіктивних компаній та чорнова бухгалтерія залишаться у матеріалах справи як речові докази.

  • Одеська облрада оголосила тендер на закупівлю 38 нагородних годинників

    Одеська облрада оголосила тендер на закупівлю 38 нагородних годинників

    Одеська обласна рада оголосила тендер на закупівлю 38 нагородних годинників для посадових осіб та відзнак, очікувана вартість яких значно перевищує реальну потребу бюджету. За оцінками експертів, більш раціональний підхід дозволив би зекономити близько 200 тисяч гривень.

    Зокрема, у декларації голови облради Григорія Діденка зазначені годинники таких брендів, як Glashütte, Breguet, Romain Jerome та Rolex. Теоретично частину цих швейцарських годинників можна було б замінити на більш доступні моделі, наприклад від Київського годинникового заводу, що дозволило б значно збільшити кількість нагород без додаткових витрат із обласного бюджету.

    Цікаво, що серед колекцій депутатів також зберігаються історичні нагородні годинники. Один із них – «Ракета», вручений особисто Леонідом Брежнєвим за успіхи комсомольської організації області. Подібні історичні вироби теж могли б слугувати символічними відзнаками, не обтяжуючи бюджет.

    Таким чином, вибір дорогих швейцарських годинників для нагородження викликає питання до раціональності використання коштів та до пріоритетів місцевої влади, адже значна частина бюджету могла б піти на інші соціальні потреби.

  • Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради оголосив тендер на закупівлю двох нових службових автомобілів. На ці потреби з міського бюджету планують витратити 2 млн 42 тис. гривень. Відповідну закупівлю оприлюднено у системі Prozorro.

    Згідно з тендерною документацією, міська влада шукає два легкові автомобілі типу Suzuki S-Cross або еквівалент у кузові універсал. Йдеться про сучасні передньопривідні кросовери з економною витратою пального — трохи більше шести літрів на 100 кілометрів. Очікувана вартість одного автомобіля становить приблизно 1 млн гривень.

    Відповідно до плану закупівлі, нові службові машини мають надійти до мерії до травня 2026 року. Подання пропозицій для учасників тендеру триватиме до 17 березня, а електронний аукціон заплановано на 18 березня.

    Водночас це вже не перша закупівля автомобілів для кременчуцьких чиновників за останній час. Улітку минулого року виконком міської ради вже придбав чотири кросовери Suzuki S-Cross для службового користування. Тоді на оновлення автопарку з бюджету витратили близько 4,2 млн гривень.

    У той самий період комунальне підприємство «Квартирне управління» Кременчука також оголосило закупівлю кросовера Suzuki S-Cross або аналогічної моделі вартістю понад 1 млн гривень. Крім того, було придбано мінівен Citroën SpaceTourer приблизно за 1,8 млн гривень. Такі витрати викликали дискусії у суспільстві щодо доцільності оновлення автопарку чиновників у воєнний час.

    Подібні історії виникають і в інших регіонах України. Наприклад, нещодавно резонанс викликала закупівля на Одещині, де Фонтанська сільська рада придбала автомобіль Toyota Camry Prestige у максимальній комплектації за 1,7 млн гривень. За словами представників місцевої влади, автомобіль купували за бюджетні кошти нібито для подальшої передачі обласній раді або обласній адміністрації.

    Йшлося про фактично преміальний седан 2025 року з 2,5-літровим двигуном, шкіряним салоном та сучасними системами безпеки й допомоги водієві. На цьому тлі стало відомо, що раніше Одеська обласна рада також закупила шість автомобілів Toyota на суму понад 7 млн гривень.

    Загалом, якщо переглянути дані системи державних закупівель, можна побачити, що різні органи влади, місцеві ради та комунальні підприємства регулярно оновлюють свої автопарки. Це відбувається щороку і стосується не лише органів місцевого самоврядування, а й інших державних структур.

    Втім, подібні витрати часто викликають суспільну дискусію. Багато громадян ставлять питання про пріоритети бюджетних витрат, адже для забезпечення автомобілями військових на фронті нерідко доводиться збирати кошти через волонтерів або благодійні ініціативи.

  • Оклад, надбавки і держтаємниця: з чого складається дохід голови Херсонщини

    Оклад, надбавки і держтаємниця: з чого складається дохід голови Херсонщини

    Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у 2025 році отримав понад 2 млн грн нарахованої заробітної плати. Після сплати податків на руки посадовець отримав близько 1,4 млн грн, що означає понад 600 тисяч грн відрахувань до бюджету.

    Як повідомили в ОВА у відповіді на запит медіа, матеріальної допомоги на оздоровлення чи для вирішення соціально-побутових питань Прокудіну у 2025 році не нараховували. Також він не отримував премій. Водночас у структурі виплат були передбачені надбавки та доплати.

    Зарплата голови ОВА складалася з кількох компонентів. Посадовий оклад коливався від 98 до 108 тисяч грн на місяць. Оклад за спеціальні знання становив 2400 грн щомісяця. Надбавка за стаж — від 45 до 53 тисяч грн. Крім того, передбачалася доплата за доступ до державної таємниці — від 14 до 16 тисяч грн на місяць.

    Таким чином, щомісячний дохід формувався не лише за рахунок базового окладу, а й завдяки системі доплат, передбачених законодавством для державних службовців відповідного рівня.

    Для порівняння, голова Кіровоградська обласна військова адміністрація Андрій Райкович за 2025 рік заробив 1 255 758 грн без урахування податків, при посадовому окладі понад 100 тисяч грн на місяць. Таким чином, річний дохід очільника Херсонщини виявився вищим за окремих колег.

    Олександр Прокудін народився у 1983 році в Миколаєві. З 2000 року проходив службу в органах внутрішніх справ, працював у слідчих та кадрових підрозділах, очолював управління кадрового забезпечення УМВС у Херсонській області. Із 2019 по лютий 2023 року був начальником Головного управління Національної поліції в регіоні. З 7 лютого 2023 року очолює Херсонську ОВА.

    У період повномасштабної війни Прокудін неодноразово ставав мішенню для російських спецслужб. Зокрема, у квітні 2024 року правоохоронці затримали місцевого жителя, якого, за даними слідства, завербували росіяни. Під виглядом таксиста він відстежував переміщення голови ОВА та передавав інформацію ворогу.

  • МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат.

    Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть бути непопулярними серед населення. Йдеться про перенесення строків потенційних змін на наступний бюджетний період. Офіційно такі домовленості зазвичай фіксуються в рамках меморандуму про співпрацю та структурних маяків програми.

    Також у повідомленні згадується політичний контекст — за версією джерела, чинна влада може бути зацікавлена у збереженні стабільності до завершення виборчого циклу. У цьому зв’язку називається можливість участі Володимира Зеленського у майбутніх виборах. Водночас жодних офіційних заяв про зміну податкової політики саме з цієї причини наразі не оприлюднювалося.

    Економісти наголошують, що вимоги міжнародних фінансових інституцій зазвичай спрямовані на забезпечення макрофінансової стабільності, зменшення дефіциту бюджету та підтримку боргової стійкості. При цьому конкретні рішення щодо ставок податків або соціальних програм ухвалюються виключно в межах національного законодавства.

    Наразі офіційні сторони не коментували деталі цих тверджень. Остаточні параметри співпраці з МВФ, як правило, публікуються після затвердження відповідних документів і рішення Ради директорів фонду.

  • Бізнес зможе компенсувати збитки і уникнути суду: деталі ініціативи БЕБ

    Бізнес зможе компенсувати збитки і уникнути суду: деталі ініціативи БЕБ

    Бюро економічної безпеки ініціює запровадження механізму досудового врегулювання податкових злочинів. Йдеться про можливість закриття кримінальних проваджень щодо умисного ухилення від сплати податків (стаття 212 КК України) без передачі справи до суду за умови виконання низки фінансових зобов’язань.

    Згідно з пропозицією, бізнес зможе визнати порушення, сплатити нараховані податки та штрафи, а також здійснити додатковий платіж на підтримку Збройні сили України. Після цього кримінальне провадження може бути закрите на етапі досудового розслідування.

    Як повідомляє Forbes Ukraine, у 2025 році до судів було скеровано 187 справ щодо податкових правопорушень. У межах цих проваджень бізнес добровільно компенсував державі 3,2 млрд грн.

    У БЕБ вважають, що впровадження нового механізму дозволить підвищити ефективність повернення коштів до бюджету. За розрахунками відомства, потенційні надходження могли б зрости приблизно на 50% і сягнути до 4,8 млрд грн на рік.

    Ініціатива покликана скоротити тривалість кримінальних процесів, зменшити навантаження на судову систему та забезпечити швидке відшкодування збитків державі. Водночас її реалізація потребуватиме змін до законодавства та чітких процедурних гарантій, щоб уникнути зловживань і забезпечити прозорість механізму.

    Наразі пропозиція перебуває на етапі обговорення. Остаточне рішення залежатиме від позиції парламенту та профільних комітетів.

  • Поки країна економить світло, Енергоатом витрачає десятки мільйонів на автопарк

    Поки країна економить світло, Енергоатом витрачає десятки мільйонів на автопарк

    На тлі енергетичної нестабільності та постійних відключень електроенергії державна компанія «Енергоатом» уклала багатомільйонний контракт на закупівлю міських автобусів. Договір на суму 51,625 млн грн було підписано 2 лютого 2026 року.

    Йдеться про придбання п’яти автобусів, вартість кожного з яких склала 12,39 млн грн. Для порівняння, у 2024 році аналогічну техніку структури компанії закуповували за ціною близько 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця перевищує 1,6 млн грн на одному автобусі, що в сукупності становить понад 8 млн грн без урахування ПДВ.

    Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

    У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

    Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

    Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

  • Понад 1,5 млрд на обладнання для енергосистеми отримала фірма з нульовим оборотом

    Понад 1,5 млрд на обладнання для енергосистеми отримала фірма з нульовим оборотом

    На тлі постійних ударів по українській енергосистемі закупівля обладнання для відновлення критичної інфраструктури є питанням національної безпеки. Однак механізм розподілу бюджетних коштів у цій сфері викликає серйозні запитання.

    9 лютого 2026 року Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (код ЄДРПОУ 38054466) в один день уклало чотири договори на загальну суму 1 584 332 966,40 грн. Закупівлі здійснили за програмою КПК 3111000 без відкритого конкурсу, пославшись на виняткову процедуру відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1178, яка дозволяє спрощені механізми в умовах воєнного стану.

    Фактичне пакетне підписання угод на понад півтора мільярда гривень протягом одного дня свідчить про заздалегідь спланований розподіл коштів. Такий підхід виключає ринкову конкуренцію і позбавляє державу можливості отримати найкращу цінову пропозицію.

    Основним отримувачем фінансування стало ТОВ «РСЕ Груп Україна» (код 44971187). До листопада 2025 року компанія мала назву «АКСІС ТЕХНОЛОДЖІ». За офіційною фінансовою звітністю за 2022–2024 роки підприємство декларувало нульовий дохід. Попри це, воно отримало стратегічні державні замовлення в умовах воєнного часу.

    ДП «Відновлення критичної інфраструктури» очолює Євген Крамаренко. Підприємство перебуває у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, яке очолює Олексій Кулеба. Саме в межах цієї управлінської вертикалі було погоджено застосування неконкурентної моделі закупівлі.

    Окремі умови договорів виглядають ризикованими для бюджету. Передбачено значні авансові платежі без обов’язкових банківських гарантій. Крім того, угоди допускають можливість зміни ціни або комплектації після підписання контрактів. Така конструкція дозволяє коригувати фінансові параметри вже в процесі виконання, що створює додаткові ризики для державних коштів.

    Відмова від відкритої конкуренції та незалежної перевірки ринкової вартості у випадку стратегічних закупівель на мільярди гривень фактично концентрує фінансові рішення в ручному режимі. В умовах війни, коли кожна гривня бюджету має працювати на відновлення країни, такі механізми потребують максимальної публічної прозорості та контролю.