Radaonline.news

Позначка: бюджет

  • У Раді заявили про ризик «фінансової трагедії» вже найближчим часом

    У Раді заявили про ризик «фінансової трагедії» вже найближчим часом

    Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев заявив, що Україна може зіткнутися з «фінансовою трагедією» вже протягом найближчого місяця, якщо не буде ухвалено рішення про підвищення податків для забезпечення фінансування бюджетних витрат і виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.

    За його словами, у квітні може виникнути дефіцит коштів для покриття державних видатків. Депутат наголосив, що відтермінування виконання вимог не скасовує їхньої обов’язковості, а питання наповнення бюджету залишається критичним.

    Гетманцев зазначив, що ризики недофінансування усвідомлюють як він, так і міністр фінансів, оскільки бюджетний процес потребує стабільних джерел надходжень. У цьому контексті він розкритикував уряд за значні витрати на різні соціальні виплати, вказуючи на необхідність більш жорсткого підходу до фінансової дисципліни.

    Фінансова ситуація ускладнюється й зовнішніми факторами. Зокрема, питання нової програми співпраці з Міжнародний валютний фонд залишається важливим для макрофінансової стабільності країни. Крім того, повідомляється про труднощі з ухваленням кредитних рішень у межах Європейський Союз через позицію окремих держав-членів, зокрема Угорщина.

    Експерти наголошують, що в умовах воєнного стану фінансова стійкість держави залежить від поєднання внутрішніх ресурсів і міжнародної підтримки. Будь-які затримки з фінансуванням можуть вплинути на соціальні виплати, оборонні видатки та роботу державних інституцій.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень парламенту, уряду та міжнародних партнерів щодо бюджетної політики та фінансових домовленостей.

  • МВФ очікує уповільнення зростання економіки України до менш ніж 2%

    МВФ очікує уповільнення зростання економіки України до менш ніж 2%

    Рада директорів Міжнародного валютного фонду найближчими днями розгляне угоду щодо нової кредитної програми для України обсягом 8,1 мільярда доларів. Фінансування має підтримати макроекономічну стабільність та покриття державних видатків в умовах війни.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви представників фонду.

    Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

    Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

    За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

    Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

    Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

    Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

    Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

    Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.

  • У 2025 році аудитори КМДА виявили фінансові порушення на 435,8 млн грн

    У 2025 році аудитори КМДА виявили фінансові порушення на 435,8 млн грн

    У 2025 році Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА провів 38 планових перевірок комунальних підприємств, структурних підрозділів КМДА та районних у Києві державних адміністрацій. За їх результатами встановлено фінансові порушення на загальну суму 435,8 млн грн, з яких 49,3 млн грн визнано такими, що призвели до втрат бюджету.

    Для порівняння, у 2024 році аудитори зафіксували порушення на 348 млн грн, однак сума остаточних втрат тоді була більшою – 108,2 млн грн.

    Із загальної суми 280,7 млн грн становлять порушення, що не призвели до втрат, 105,8 млн грн – порушення з ризиком втрат, а 49,3 млн грн – прямі втрати. Окремо аудитори зазначили, що через неефективні управлінські рішення бюджет недоотримав 51,8 млн грн, ще 866,3 млн грн перебували у зоні ризику.

    Частину порушень усунуто: відшкодовано або виправлено порушень на 127,9 млн грн, ще 5,9 млн грн – за рахунок усунення неефективного використання коштів.

    Матеріали за 55 об’єктами аудиту передано правоохоронним органам. Станом на кінець 2025 року зареєстровано 273 кримінальні провадження, з них 11 – за результатами саме торішніх перевірок. Підготовлено 108 повідомлень про підозру, а 61 обвинувальний акт передано до суду.

    Попри масштаб порушень, дисциплінарні заходи були мінімальними: до відповідальності притягнули лише 8 посадовців. Чотирьом винесли попередження, двом – догани, ще двох позбавили премій або зменшили надбавки. Звільнень не було.

    Серед найпоширеніших зловживань – завищення вартості та обсягів робіт, дискримінаційні тендерні умови, виплата премій за наявності боргів, недоотримання коштів від оренди комунального майна.

    Зокрема, КНП «Психіатрія» завищило вартість капремонту корпусу з облаштуванням укриття на понад 11,8 млн грн та додатково оплатило роботи, не передбачені проєктом, на 13,3 млн грн. Також аудитори встановили завищення цін на продукти харчування та лікарські засоби.

    КО «Київзеленбуд» допустило завищення вартості робіт під час ремонту парку в Дарницькому районі на 4,6 млн грн, а також оплатило роботи, не передбачені договором.

    КП «Київбудреконструкція» під час реконструкції дамб мулових полів Бортницької станції аерації створило ризики завищення вартості робіт на 102,7 млн грн та ризики неефективного використання 28,6 млн грн.

    За даними аудиторів, у 2017–2024 роках у столиці провели 482 перевірки та зафіксували порушення на 5,7 млрд грн. Попри це, до дисциплінарної відповідальності за вісім років притягнули лише 136 посадовців.

    Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з 2016 року очолює Оксана Колтик. Діяльність департаменту курує міський голова Києва Віталій Кличко.

  • Схема з «фіктивними працівниками»: як посадовці отримували зарплату з бюджету

    Схема з «фіктивними працівниками»: як посадовці отримували зарплату з бюджету

    У Харкові викрили схему привласнення бюджетних коштів у комунальному підприємстві на суму майже 1,8 млн грн. За даними слідства, керівниця підприємства спільно з заступником та начальниками підрозділів організували незаконне оформлення чоловіків на вигадані посади, щоб уникнути їхньої мобілізації.

    За інформацією правоохоронців, «працівники» ніякої реальної роботи не виконували, але передавали службовим особам доступ до своїх банківських карток, на які щомісяця надходила заробітна плата. У результаті ці кошти незаконно перераховувалися посадовцям, які розподіляли їх між собою.

    Слідство встановлює усі обставини справи та перевіряє можливу причетність інших співробітників підприємства. Дії посадовців кваліфікуються як привласнення бюджетних коштів.

    Правоохоронці наголошують, що подібні схеми підлягають суворому покаранню згідно з чинним законодавством.

  • Конфлікти інтересів та сумнівні закупівлі: НАЗК перевірило роботу Чернівецької міськради

    Конфлікти інтересів та сумнівні закупівлі: НАЗК перевірило роботу Чернівецької міськради

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило планову перевірку організації роботи із запобігання та виявлення корупції в діяльності Чернівецької міської ради. За її результатами аудитори зафіксували низку системних порушень — від відсутності спеціалізованого антикорупційного підрозділу до можливих бюджетних втрат на десятки мільйонів гривень.

    Одним із ключових зауважень стала відсутність уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції. Як зазначає НАЗК, депутатський корпус міськради не підтримав створення такого органу ані у 2021 році, ані повторно у 2024-му. Внаслідок цього контроль за конфліктами інтересів та перевіркою контрагентів фактично не здійснювався належним чином.

    Під час перевірки агентство виявило щонайменше шість випадків потенційного конфлікту інтересів у керівників освітніх закладів, підпорядкованих управлінню освіти міськради. Йдеться про працевлаштування родичів у підпорядкованих установах. НАЗК видало шість приписів начальнику управління освіти з вимогою провести службові розслідування за кожним із цих фактів.

    Окремий блок порушень стосується діяльності департаменту урбаністики та архітектури. За даними агентства, посадовці могли створювати умови для задоволення приватних інтересів під час стягнення коштів пайової участі із забудовників на розвиток міської інфраструктури. Через необґрунтоване зменшення розміру таких нарахувань бюджет Чернівців, за оцінками НАЗК, недоотримав понад 100 мільйонів гривень. Матеріали перевірки направлено до Чернівецької обласної прокуратури для вжиття заходів у судовому порядку.

    Ще одним напрямом, де зафіксовано проблеми, стали публічні закупівлі. Через відсутність належної перевірки постачальників мерія закуповувала товари за завищеними цінами у заздалегідь визначеного контрагента. При цьому цей постачальник фактично купував продукцію в компаній, чиї тендерні пропозиції раніше були відхилені як невідповідні, хоча їхня ціна була значно нижчою. У НАЗК вважають, що це могло свідчити про створення штучних умов для переплати бюджетних коштів.

    Крім того, агентство підготувало обґрунтований висновок щодо можливого зловживання службовим становищем посадовцями міськради за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Документ передано до окружної прокуратури Чернівців. У межах досудового розслідування викладені висновки вже підтверджені експертизою.

    За підсумками перевірки НАЗК внесло міському голові Роману Клічуку припис із вимогою усунути виявлені порушення та привести роботу органів місцевого самоврядування у відповідність до антикорупційного законодавства.

  • Депутат партії «Рідний дім» Борщ попався на крадіжці пального у ЗСУ

    Депутат партії «Рідний дім» Борщ попався на крадіжці пального у ЗСУ

    Депутат від партії «Рідний дім» з Березнянської громади, відомий під прізвиськом Борщ, потрапив у центр скандалу через крадіжку пального у ЗСУ та прикордонників. За інформацією джерел, злочинна схема діяла у промислових масштабах і завдала значних збитків державі.

    Це вже не перший випадок зловживань депутатів «Рідного дому». Раніше представники партії наживалися на реконструкції ТЕЦ, використовуючи кошти міжнародних донорів, на шкільних сніданках для дітей та в будівництві шкіл і садків, де застосовували неякісні матеріали, отримуючи при цьому найвищі в Україні розцінки.

    Окремо виділяється депутат Чернігівської міської ради Сергій Кирієнко, який організував незаконне вивезення чоловіків призовного віку за кордон через власну громадську організацію. Ці факти свідчать про системні зловживання та корупційні схеми у партії «Рідний дім».

    Правоохоронці наразі перевіряють усі епізоди діяльності депутатів та масштаби завданих збитків, а журналісти продовжують документувати порушення.

  • ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    Державне бюро розслідувань оголосило новий тендер на закупівлю персональних жетонів для своїх співробітників. Очікувана вартість придбання становить 492 тисячі гривень. Інформацію про закупівлю оприлюднили 2 лютого в системі Prozorro, а подати пропозиції учасники можуть до 10 лютого 2026 року.

    Це вже не перша подібна закупівля для відомства. У жовтні минулого року ДБР проводило аналогічний тендер на таку ж суму. Тоді участь у процедурі взяв лише один учасник — ФОП Олександр Сопов, який і став переможцем. Договір із ним уклали без зниження ціни: вартість залишилася точно на рівні очікуваної, без економії навіть у кілька гривень.

    Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

    Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

    Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

    Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

  • Скільки заробляють чиновники у 2025 році — нові цифри Мінфіну

    Скільки заробляють чиновники у 2025 році — нові цифри Мінфіну

    Міністерство фінансів заявило про забезпечення прозорості використання бюджетних коштів через публічний дашборд, який дає змогу відстежувати чисельність працівників державних органів та рівень їхньої оплати праці. Дані не охоплюють сектор безпеки й оборони.

    За підсумками 2025 року чисельність працівників державного сектору скоротилася на 5,1 тисячі осіб, що становить близько 3 відсотків порівняно з 2024 роком. Якщо торік у держорганах працювали 169,8 тисячі осіб, то нині — 164,7 тисячі. Скорочення відбулося в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях та органах судової влади.

    Водночас середній рівень заробітної плати в апаратах центральних органів влади продемонстрував зростання. За даними Мінфіну, у 2024 році середня зарплата становила 54,4 тисячі гривень, а у 2025 році — вже 59,7 тисячі гривень. Таким чином, приріст склав близько 9,7 відсотка. У грудні середня заробітна плата сягнула 81,63 тисячі гривень, що на 2,3 відсотка більше, ніж у грудні попереднього року.

    Найбільше зростання оплати праці зафіксовано в окремих центральних органах, зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також у Державному управлінні справами.

    У Міністерстві фінансів пояснюють, що традиційно вищі грудневі показники пов’язані з одноразовими виплатами. Йдеться про компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, вихідні виплати та інші нарахування, передбачені чинним законодавством.

    Загалом оприлюднені дані свідчать про те, що у 2025 році зростання заробітних плат державних службовців відбувалося поступово й без різких стрибків, паралельно зі скороченням чисельності працівників у державному секторі.

  • Мер Галича за роки війни отримав сотні тисяч премій: що показує декларація

    Мер Галича за роки війни отримав сотні тисяч премій: що показує декларація

    Міський голова Галича на Івано-Франківщині Олег Кантор опинився серед керівників громад області, які в роки повномасштабної війни отримували одні з найвищих премій та надбавок. Про це повідомляє «Стопкор» із посиланням на дані, оприлюднені виданням Суспільне.

    Згідно з опублікованою інформацією, меру щомісяця нараховували одразу кілька видів доплат: надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, 10% за вислугу років, 50% за «виконання особливо важливої роботи» та премію у розмірі 150% посадового окладу. Окрім цього, передбачалися матеріальна допомога та додаткові виплати до свят.

    У підсумку річні суми додаткових нарахувань виглядали так:
    2022 рік – 542 051 грн;
    2023 рік – 607 201 грн;
    2024 рік – 829 046 грн;
    2025 рік – 548 672 грн.

    Окремо значними були виплати саме за «виконання особливо важливої роботи»: від майже 79 тисяч гривень у 2025 році до понад 131 тисячі гривень у 2024-му. Також у 2023 і 2024 роках міський голова отримував по 15 тисяч гривень премій до свят.

    Що задекларував мер

    У щорічній декларації Олега Кантора за 2024 рік вказано офіційний дохід у вигляді заробітної плати — близько 1,2 млн гривень на рік, або понад 100 тисяч гривень щомісяця.

    Серед заощаджень зазначено 680 тисяч гривень готівкою, 8 900 євро та 14 тисяч доларів США.

    Також у власності посадовця — значний перелік нерухомості: нежитлове приміщення площею понад 1 270 квадратних метрів, квартира майже 60 «квадратів», житловий будинок на 318,6 квадратного метра, три гаражі та десять земельних ділянок. Одна з них має площу понад 20 тисяч квадратних метрів і була набута вже після вступу на посаду міського голови.

    У декларації вказані й транспортні засоби — кілька автомобілів старих років випуску, зокрема Volkswagen Caravelle 2011 року, Mercedes-Benz 2001 року та Ford Sierra 1985 року.

    Попередні скандали

    Ім’я Олега Кантора раніше вже фігурувало у публічному скандалі. У 2021 році його звинуватили у побитті місцевого депутата від «Європейської солідарності» Миколи Вовка. За словами депутата, інциденти сталися у приміщенні міськради та пізніше в лікарні. Сам мер заперечував звинувачення, стверджуючи, що опонент був напідпитку. Водночас поліція зареєструвала відповідну заяву.

    Сукупність великих премій, значних доходів та обсягу майна посадовця викликала суспільну дискусію щодо доцільності таких виплат керівникам громад у воєнний час.

  • Бюджет втратив 1,8 млн грн: у Києві розслідують сумнівні закупівлі матеріалів

    Бюджет втратив 1,8 млн грн: у Києві розслідують сумнівні закупівлі матеріалів

    Правоохоронці повідомили про підозру колишньому посадовцю Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації через ймовірні порушення під час проведення публічних закупівель, які призвели до мільйонних збитків для бюджету.

    За даними слідства, у листопаді 2023 року підозрюваний відповідав за організацію та контроль процесу закупівель у департаменті. Саме він мав перевіряти обґрунтованість цін, якість товарів та відповідність пропозицій учасників тендеру ринковим умовам.

    Втім, як встановили слідчі, під час закупівлі конструкційних матеріалів посадовець не здійснив належного аналізу вартості продукції. У результаті переможцем тендеру визнали компанію, яка запропонувала будівельні матеріали — дошки, труби, цвяхи та бруси — за цінами, значно вищими за середньоринкові.

    Через такі дії департамент переплатив із міського бюджету близько 1,8 мільйона гривень. Саме цю суму правоохоронці вважають завданими збитками.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі обставини укладення договорів та можливу причетність інших осіб до схеми. У разі доведення вини колишньому чиновнику може загрожувати кримінальна відповідальність.