Позначка: бюджет

  • Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Верховна Рада 27 травня ухвалила новий закон «Про публічні закупівлі», який повністю оновлює правила державних тендерів відповідно до стандартів Європейського Союзу. Законопроєкт №11520 підтримали 245 народних депутатів. Документ уже називають одним із ключових євроінтеграційних рішень України та важливим етапом переговорів про вступ до ЄС.

    Про ухвалення закону повідомила пресслужба апарату Верховної Ради. У парламенті наголошують, що нові правила мають не лише наблизити українське законодавство до права ЄС, а й зробити систему державних закупівель більш прозорою, конкурентною та ефективною — особливо в умовах війни та майбутнього масштабного відновлення країни.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, ухвалення документа також має фінансове значення для держави. Він заявив, що цей закон є одним із так званих «маяків» для міжнародних партнерів і допоможе Україні розблокувати близько 3,5 млрд доларів фінансової підтримки від Світового банку.

    Новий закон передбачає комплексне реформування системи публічних закупівель, яка останні роки працювала переважно на основі воєнних винятків та тимчасових процедур. Одним із головних завдань реформи є гармонізація українських правил із директивами ЄС у сфері тендерів та державних контрактів.

    У Верховній Раді наголошують, що документ має забезпечити більш жорсткий контроль за витрачанням бюджетних коштів, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру міжнародних донорів до української системи державних закупівель.

    Окремий блок змін стосується професіоналізації закупівель. Закон дозволяє державним замовникам офіційно залучати професійних закупівельників за контрактом. Також документ змінює механізми оскарження тендерів через Антимонопольний комітет України та вдосконалює низку процедурних норм.

    У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначається, що система закупівель повинна відповідати не лише умовам воєнного стану, а й майбутнім потребам післявоєнного відновлення України, коли через державні тендери проходитимуть десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги.

    За оцінками уряду та міжнародних партнерів, саме прозорість закупівель стане одним із ключових критеріїв для подальшого фінансування програм відновлення України. Європейський Союз, Світовий банк, МВФ та інші донори неодноразово наголошували, що ефективний контроль за використанням державних коштів буде обов’язковою умовою надання фінансової підтримки.

    Документ також посилює інтеграцію української системи закупівель із європейськими механізмами. Йдеться про адаптацію правил до директив ЄС, які регулюють конкуренцію, доступ бізнесу до тендерів та недискримінаційні умови участі в державних закупівлях.

    У профільному комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку заявляють, що новий закон має створити більш прогнозовані умови для українського та міжнародного бізнесу, який працюватиме на ринку відбудови України.

    На тлі цього голосування у парламенті тривають і дискусії щодо інших економічних законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України. Напередодні Верховна Рада не підтримала зміни до Митного кодексу щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, хоча ця норма також була серед вимог міжнародних партнерів.

    Паралельно Україна продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування EFF на 8,1 млрд доларів. Однією з ключових тем консультацій із МВФ також залишаються антикорупційні реформи, цифровізація державних процесів та прозоре управління бюджетними коштами.

    Експерти зазначають, що саме система Prozorro після 2014 року стала одним із найбільш успішних прикладів цифрової антикорупційної реформи в Україні. Водночас після початку повномасштабної війни частину закупівель перевели в закритий режим через безпекові ризики, що викликало критику з боку громадських організацій та міжнародних партнерів.

    Тепер влада намагається знайти баланс між безпекою та прозорістю, повертаючи конкурентні механізми у сферу державних закупівель навіть під час війни.

    У Верховній Раді переконані, що ухвалення нового закону стане важливим сигналом для Брюсселя перед наступними етапами переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що реформа публічних закупівель є одним із базових критеріїв для інтеграції України до спільного ринку ЄС.

  • Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Україна змушена буде ухвалити законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок, оскільки його прийняття є частиною зобов’язань перед міжнародними партнерами та умовою подальшого фінансування. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час обговорення змін до податкового законодавства.

    За словами очільника Мінфіну, питання запровадження податку на товари, що надходять із-за кордону через поштові сервіси, не є предметом політичного вибору України, а випливає з міжнародних домовленостей.

    «Є зовнішній тиск з цього питання, є зовнішній запит. У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися», — наголосив Марченко.

    Він підкреслив, що ухвалення відповідного законопроєкту є фактично неминучим кроком у межах чинних фінансових домовленостей із міжнародними партнерами.

    «Іншого виходу немає. Зовнішній тиск, думаю, доведеться збалансувати внутрішнім тиском», — додав міністр.

    Йдеться про законодавчу ініціативу, яка передбачає зміну правил оподаткування товарів, що надходять в Україну в міжнародних поштових і кур’єрських відправленнях. Зокрема, мова йде про можливе запровадження податку на додану вартість або інших фіскальних механізмів для посилок із-за кордону.

    Урядові джерела зазначають, що ця ініціатива є частиною ширшого пакета податкових реформ, які Україна має виконати в межах співпраці з Міжнародний валютний фонд. У МВФ такі кроки розглядаються як структурні маяки — індикатори реформ, від виконання яких залежить подальше фінансування програм макрофінансової стабільності.

    Окремо питання податку на посилки розглядається і в контексті співпраці з Європейський Союз. За даними з урядових обговорень, виконання цієї норми може стати умовою для отримання частини фінансової допомоги ЄС, зокрема траншів у межах багаторічних програм підтримки України.

    Зокрема, мова йде про можливу прив’язку до фінансування обсягом близько 8,4 млрд євро, частина якого може бути надана за умови ухвалення податкових змін. У європейських інституціях також розглядається варіант ширшої прив’язки фіскальних реформ до більшого кредитного пакета, обсяг якого оцінюється приблизно у 90 млрд євро.

    Таким чином, податкові зміни щодо міжнародних посилок можуть стати одним із елементів загальної фінансової архітектури підтримки України з боку Заходу.

    Водночас це питання вже викликає активне обговорення всередині країни, оскільки воно безпосередньо стосується мільйонів громадян, які регулярно користуються закордонними онлайн-магазинами та маркетплейсами. Очікується, що ухвалення законопроєкту може вплинути на вартість імпортних товарів масового споживання та змінити структуру онлайн-торгівлі в Україні.

    У парламенті тим часом тривають консультації щодо тексту документа. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що голосування за законопроєкт може відбутися вже найближчим часом. За його словами, частина депутатів, які раніше виступали проти ініціативи, вже змінили свою позицію.

    За словами урядовців, ухвалення цього закону є важливим елементом для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету та продовження співпраці з міжнародними кредиторами в умовах воєнного стану та значного бюджетного дефіциту.

    Фактично, питання оподаткування посилок поступово переходить із рівня політичної дискусії до фінального етапу ухвалення рішення, яке напряму пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.

  • Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат

    Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат

    Кабінет Міністрів України продовжив дію державної програми «Національний кешбек» ще на два роки — до 30 квітня 2028 року. Відповідне рішення закріплене постановою №559 від 29 квітня. Таким чином, програма залишиться одним із ключових інструментів підтримки українських виробників і споживачів в умовах воєнного стану.

    Згідно з ухваленим документом, експериментальний проєкт діятиме з 1 травня 2026 року протягом усього періоду воєнного стану, але не довше ніж до кінця квітня 2028 року. Водночас уряд визначив, що остаточне завершення програми планується з 1 березня 2028 року.

    Уряд також передбачив автоматичне продовження статусів усіх учасників програми — покупців, продавців і виробників. Це означає, що користувачам не потрібно повторно реєструватися або проходити додаткові процедури для участі. Водночас передбачена можливість добровільного виходу з програми: продавці та виробники можуть відмовитися від участі, а покупці — закрити спеціальний рахунок за власною заявою.

    Програма «Національний кешбек» спрямована на стимулювання внутрішнього виробництва та підтримку української економіки. Її ключова ідея полягає в частковому поверненні коштів споживачам за купівлю товарів і послуг українського виробництва в межах ініціативи «Зроблено в Україні».

    З березня 2026 року в Україні діють оновлені правила нарахування кешбеку. Для більшості товарів передбачено дві базові ставки: 5% — для категорій, де частка імпорту не перевищує 35%, і 15% — для товарів із більшою часткою імпортних компонентів.

    Окремі умови встановлені для пального. Зокрема, держава компенсує 10% вартості бензину, 15% — дизельного пального та 5% — скрапленого газу. Такий підхід покликаний частково зменшити навантаження на споживачів в умовах високих цін на енергоносії.

    Водночас діють обмеження щодо сум виплат. Мінімальний кешбек за місяць становить 2 гривні, а максимальний — 3000 гривень на одного покупця. Для пального встановлено окрему межу — не більше 500 гривень компенсації.

    Отримані кошти зараховуються на спеціальний рахунок, і їх не можна зняти готівкою. Витратити кешбек дозволяється лише на визначені категорії товарів і послуг. Серед них — українські продукти харчування, лікарські засоби, медичні вироби, книжки, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України та відновлення країни.

    Важливо, що підакцизні товари не входять до переліку, на який можна витрачати кешбек. Крім того, з листопада 2025 року заборонено використовувати ці кошти для оплати мобільного зв’язку.

    Уряд також визначив порядок виплат. Кешбек за покупки, здійснені у травні та червні, буде нараховано в липні. Використати ці кошти можна буде з 1 липня і до завершення місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, але не пізніше 30 квітня 2028 року.

    Особливий порядок передбачений для виплат наприкінці року. Зокрема, кешбек за грудень 2026-го та грудень 2027 року планують виплачувати у лютому наступного року. Водночас уряд застерігає, що це залежатиме від наявності бюджетного фінансування. У разі його відсутності нарахування кешбеку можуть призупинити з 1 січня відповідного року, а виплати за грудень — не здійснювати.

    Аналітики зазначають, що продовження програми є важливим сигналом для бізнесу та споживачів. З одного боку, це стимулює попит на українські товари, з іншого — підтримує виробників у складних економічних умовах.

    Крім того, програма виконує і соціальну функцію, допомагаючи громадянам частково компенсувати витрати. Водночас її ефективність значною мірою залежить від стабільності бюджетного фінансування та рівня участі бізнесу.

    Рішення уряду продовжити «Національний кешбек» до 2028 року свідчить про намір і надалі використовувати цей інструмент як один із ключових механізмів підтримки економіки. У найближчі роки програма може стати важливим фактором відновлення внутрішнього ринку та стимулювання виробництва в Україні.

  • “Світло для дітей стало бізнесом”: у Києві викрили схему на мільйони — підозра директору енергокомпанії

    “Світло для дітей стало бізнесом”: у Києві викрили схему на мільйони — підозра директору енергокомпанії

    У Києві правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану з постачанням електроенергії до дитячих садочків. За даними Київської міської прокуратури, директор приватного товариства, яке забезпечувало електрикою заклади дошкільної освіти Деснянського району столиці, отримав підозру у заволодінні понад 1,8 млн грн бюджетних коштів. Йдеться про злочин, який став можливим через маніпуляції з цінами на електроенергію під час виконання державного контракту.

    Слідство встановило, що ще у січні 2023 року управління освіти Деснянської районної державної адміністрації уклало договір із приватною компанією на постачання електроенергії для дитячих садків району. На перший погляд, угода виглядала стандартною і відповідала ринковим умовам. Однак згодом, як зазначають прокурори, підприємство почало ініціювати укладання додаткових угод, які передбачали суттєве підвищення вартості електроенергії.

    Саме ці додаткові угоди стали ключовим елементом схеми. За версією слідства, підвищення тарифів було необґрунтованим і суперечило вимогам чинного законодавства. У результаті вартість електроенергії для дитячих садків штучно зростала, що призвело до переплат із міського бюджету. Загальна сума збитків, за попередніми оцінками, перевищила 1,8 млн гривень.

    Правоохоронці наголошують: йдеться не просто про фінансове порушення, а про зловживання в особливо чутливій сфері — забезпеченні енергією дитячих закладів. Фактично кошти, які мали йти на підтримку освітньої інфраструктури, розвиток дітей та створення безпечних умов у садочках, були використані для незаконного збагачення.

    Дії підозрюваного кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі. Це одна з найсуворіших кваліфікацій у сфері економічних злочинів. У разі доведення вини підозрюваному загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Експерти звертають увагу, що подібні схеми не є поодинокими для енергетичного ринку України, особливо в умовах воєнного стану, коли контроль за витратами бюджету ускладнюється, а потреби держави зростають. Маніпуляції з тарифами, додатковими угодами та умовами контрактів залишаються одним із найпоширеніших інструментів незаконного збагачення.

    Водночас ця справа має і соціальний вимір. Дитячі садки — це об’єкти критичної соціальної інфраструктури, які потребують стабільного енергопостачання. Будь-які збої або фінансові втрати в цій сфері можуть впливати не лише на комфорт, а й на безпеку дітей. У період війни, коли система освіти працює в складних умовах, такі злочини викликають особливий резонанс.

    У прокуратурі наголошують, що розслідування триває, і не виключають встановлення інших осіб, причетних до реалізації схеми. Зокрема, перевіряється роль посадових осіб, які могли погоджувати укладення додаткових угод або не забезпечили належного контролю за виконанням договору.

    Правоохоронні органи також аналізують інші контракти цього підприємства, щоб встановити, чи не застосовувалася подібна схема в інших районах або сферах. У разі підтвердження таких фактів масштаб збитків може виявитися значно більшим.

    Окремо варто зазначити, що викриття подібних злочинів є частиною ширшої антикорупційної політики держави, яка посилилася після початку повномасштабної війни. Україна перебуває під пильним контролем міжнародних партнерів, і ефективність боротьби з корупцією є одним із ключових факторів підтримки з боку Заходу.

    Справи, пов’язані з розкраданням коштів у соціальній сфері, особливо в умовах війни, мають високий суспільний резонанс. Вони підривають довіру до державних інституцій і створюють додаткове навантаження на бюджет, який і без того працює в умовах дефіциту.

    Водночас правоохоронці наголошують: такі злочини мають отримувати жорстку правову оцінку, а винні — реальні покарання. Лише це може стати стримуючим фактором для інших потенційних порушників.

    Станом на зараз підозрюваному обирається запобіжний захід. Очікується, що суд визначить міру запобіжного заходу найближчим часом. Слідчі дії тривають, і правоохоронці обіцяють інформувати про нові деталі справи.

    Ця історія ще раз демонструє: навіть у найскладніші для країни часи знаходяться ті, хто намагається заробити на державних ресурсах. Але водночас вона показує і інше — система поступово виявляє такі схеми, а відповідальність за них стає неминучою.

  • В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні від початку 2026 року виконано майже половину запланованого обсягу ремонту на дорогах державного значення, який має бути завершений до 1 червня. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, станом на середину квітня дорожні служби вже відновили понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття. Це становить близько половини від запланованого обсягу робіт на цей період.

    Як зазначив Кулеба, у 2026 році ремонтні роботи стартували значно раніше, ніж зазвичай, що дозволило поступово наростити темпи. Якщо взимку дорожники виконували близько 4–5 тисяч квадратних метрів ремонту на добу, то зараз цей показник зріс до майже 200 тисяч квадратних метрів щодня.

    Збільшення темпів пов’язане як із покращенням погодних умов, так і з розширенням кількості ремонтних бригад. Наразі на дорогах державного значення працюють близько 200 бригад і майже 1,9 тисячі працівників.

    У попередніх повідомленнях уряду також зазначалося, що в окремі періоди до робіт залучали понад 235 бригад і більше ніж 2100 працівників, що дозволило перевищити початкові планові показники.

    Ремонтні роботи охоплюють ключові транспортні артерії по всій території України. Зокрема, дорожники працюють на таких важливих маршрутах:

    • М-03 Київ–Харків–Довжанський;
    • М-05 Київ–Одеса;
    • М-06 Київ–Чоп;
    • М-11 Львів–Шегині;
    • М-19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече;
    • М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів-Подільський.

    Ці дороги мають стратегічне значення як для внутрішнього сполучення, так і для міжнародної логістики, зокрема перевезення вантажів і гуманітарної допомоги.

    Уряд планує, що загалом у 2026 році буде відновлено близько 10 млн квадратних метрів дорожнього покриття на автошляхах державного значення. Основний акцент робиться на так званому ямковому ремонті, який дозволяє швидко покращити стан доріг після зимового періоду.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що до 1 червня планується провести ямковий ремонт на всіх міжнародних і державних трасах країни.

    Для пришвидшення відновлення дорожньої інфраструктури уряд виділив додаткові 3 мільярди гривень із резервного фонду державного бюджету. Ці кошти спрямовані на ремонт найбільш проблемних ділянок доріг, які зазнали значних пошкоджень після зими.

    Окрім цього, в Агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомляли про підготовку актів для відновлення близько 80 доріг у межах гарантійних зобов’язань підрядників.

    Зимовий період традиційно негативно впливає на стан дорожнього покриття через перепади температур, опади та інтенсивний рух транспорту. У 2026 році ситуація ускладнювалася додатковим навантаженням на логістичні маршрути, пов’язаним із війною та перевезенням військових і гуманітарних вантажів.

    Саме тому уряд визначив ремонт доріг одним із пріоритетів відновлення інфраструктури.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що темпи робіт і надалі зростатимуть, щоб виконати заплановані обсяги до початку літа. Зокрема, планується збільшення кількості бригад і техніки на ключових напрямках.

    Таким чином, станом на квітень Україна вже виконала значну частину дорожніх робіт, а подальше нарощування темпів має забезпечити завершення основного обсягу ремонту у встановлені терміни.

  • Уряд виділив 46,5 млн грн на модернізацію шкільних їдалень

    Уряд виділив 46,5 млн грн на модернізацію шкільних їдалень

    Кабінет міністрів України розподілив додаткові 46,5 млн гривень субвенції для громад на завершення модернізації шкільних харчоблоків. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    Фінансування отримають 19 об’єктів, роботи на яких були розпочаті у 2025 році та вже мають рівень готовності не менше 60%. Кошти спрямують на завершення проєктів і якнайшвидше відкриття оновлених їдалень.

    За словами Свириденко, наразі модернізовано близько 20% харчоблоків у школах. Із них 188 об’єктів оновлено за рахунок державної субвенції. Крім того, понад 1 500 їдалень модернізовано за кошти місцевих бюджетів та за підтримки міжнародних партнерів.

    На сьогодні гаряче харчування забезпечене для учнів 1–11 класів у прифронтових громадах, а також для школярів 1–4 класів в інших регіонах.

    Уряд ставить за мету з 1 вересня забезпечити гарячими обідами всіх учнів по всій території України.

  • Майже 2,5 тисячі пошкоджених об’єктів: як Київ відновлюється після атак

    Майже 2,5 тисячі пошкоджених об’єктів: як Київ відновлюється після атак

    У 2025 році Київ зазнав рекордних руйнувань внаслідок російських атак — було пошкоджено або знищено 2 423 об’єкти. Це більш ніж утричі перевищує показник попереднього року і становить майже половину всіх втрат столиці за час повномасштабної війни.

    Загалом від лютого 2022 року до середини березня 2026 року в Києві зафіксовано 4 935 пошкоджених або зруйнованих об’єктів. Для порівняння, у 2022 році постраждали 788 об’єктів, у 2023-му — 513, у 2024-му — 744, а з початку 2026 року — вже 488.

    Найбільше постраждав житловий сектор. Близько 60% усіх руйнувань припадає на багатоквартирні будинки — майже 3 тисячі об’єктів. Також значні пошкодження зафіксовано у нежитлових приміщеннях, об’єктах ЖКГ, навчальних закладах та транспортній інфраструктурі.

    На цьому тлі темпи відбудови залишаються значно нижчими за масштаби руйнувань. У 2025 році з бюджету Києва на відновлення було передбачено 1,13 млрд гривень, однак фактично профінансовано лише близько 734 млн гривень.

    Схожа ситуація і з резервним фондом: із понад 200 млн гривень, виділених на обстеження та ремонт, було освоєно менш ніж 20%.

    У житловому секторі ситуація також складна. Станом на березень у столиці налічується 71 багатоквартирний будинок, який зазнав значних пошкоджень і потребує відновлення. За останні пів року їх кількість зросла майже вдвічі — з 41 до 71.

    Замовником робіт на цих об’єктах виступає комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ». За його даними, повністю відновлено 30 будинків, ще 41 перебуває на різних етапах ремонту.

    Темпи відбудови залишаються нерівномірними. У 2022 році роботи завершили на 11 об’єктах, у 2023-му — на 10, а у 2024 році — лише на одному.

    Експерти та посадовці пояснюють уповільнення кількома факторами. Зокрема, йдеться про нестачу робітників у підрядних організаціях через війну, а також ускладнення процедур закупівель і підготовки тендерної документації.

    При цьому у міській владі запевняють, що фінансовий ресурс для відновлення є, однак його використання залишається нерівномірним.

    Окремі об’єкти починають відновлюватися лише після суспільного розголосу. Зокрема, протиаварійні роботи в одному з пошкоджених будинків у столиці стартували після публічного тиску та звернень мешканців.

    Таким чином, попри наявність фінансування, Київ стикається з серйозним дисбалансом між масштабами руйнувань і темпами відновлення, що безпосередньо впливає на житлову ситуацію тисяч мешканців.

  • Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Міністерство фінансів підтвердило, що уряд України практично вичерпав резервний фонд державного бюджету вже у першому кварталі 2026 року.

    Станом на 30 березня з резервного фонду було спрямовано понад 47,5 мільярда гривень. Це становить близько 96% від загального обсягу коштів, передбачених на весь рік.

    За даними Мінфіну, найбільша частина витрат була спрямована на забезпечення захисту критичної інфраструктури — на ці потреби виділили близько 22 мільярдів гривень. Ще 16 мільярдів гривень уряд витратив на державне замовлення пасажирських перевезень.

    Резервний фонд держбюджету традиційно використовується для фінансування невідкладних витрат, зокрема у сфері безпеки, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та підтримки критично важливих секторів економіки.

    Експерти звертають увагу, що майже повне використання резервного фонду вже у перші місяці року може створити додатковий тиск на бюджет у разі виникнення нових непередбачуваних витрат.

    Водночас у Мінфіні наголошують, що розподіл коштів відбувався відповідно до пріоритетів держави в умовах війни та необхідності підтримки ключових інфраструктурних і соціальних напрямів.

  • У Дніпрі витратять понад 4 млн грн на демонтаж дитячих майданчиків

    У Дніпрі витратять понад 4 млн грн на демонтаж дитячих майданчиків

    У Дніпрі комунальне підприємство «Розвиток територій міста» оголосило тендер на демонтаж дитячих та спортивних майданчиків у різних районах міста. Загальна очікувана вартість робіт перевищує 4,3 мільйона гривень.

    Згідно з умовами закупівлі, роботи мають виконуватися поетапно та охоплюватимуть десятки адрес. Завершити демонтаж планують до кінця 2026 року.

    У межах тендеру передбачено повний цикл робіт: розбирання ігрових та спортивних конструкцій, демонтаж фундаментів, навантаження та вивезення будівельного сміття, а також його утилізацію. Крім того, у кошторис включено витрати на використання спеціалізованої техніки та пального.

    Йдеться про масштабне оновлення міської інфраструктури, однак такі витрати можуть викликати дискусії серед мешканців, зважаючи на статус Дніпра як прифронтового міста та потребу у фінансуванні оборонних і гуманітарних напрямків.

    Водночас у подібних випадках демонтаж застарілих або аварійних конструкцій часто пояснюють необхідністю підвищення безпеки та підготовкою до подальшого благоустрою територій.

    Наразі очікується визначення підрядника, який виконуватиме роботи впродовж наступних двох років.

  • У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    На Полтавщині правоохоронці викрили масштабну фінансову схему в одному з медичних закладів, яка дозволяла отримувати кошти одночасно від пацієнтів і з державного бюджету. За попередніми оцінками, збитки перевищують 11 мільйонів гривень.

    Розслідування встановило, що співробітники медзакладу штучно створювали умови, за яких пацієнтам повідомляли про нібито відсутність необхідних медичних виробів і витратних матеріалів для проведення операцій.

    У результаті людей змушували самостійно купувати ці матеріали через підконтрольні структури. Йшлося, зокрема, про інтраокулярні лінзи, які використовуються під час офтальмологічних втручань.

    Після проведення операцій до електронної системи охорони здоров’я вносили неправдиві дані про те, що всі послуги були надані пацієнтам безкоштовно в межах державної програми медичних гарантій.

    Таким чином медичний заклад отримував оплату двічі за одну і ту ж послугу — безпосередньо від пацієнтів і додатково з державного бюджету через Національну службу здоров’я України.

    Правоохоронці зазначають, що така схема дозволяла системно завищувати обсяги наданих безоплатних послуг і отримувати бюджетне фінансування на підставі недостовірних даних.

    Наразі тривають слідчі дії. Встановлюється коло осіб, причетних до організації схеми, а також перевіряються інші можливі епізоди незаконної діяльності.

    Цей випадок вкотре піднімає питання контролю за використанням бюджетних коштів у сфері охорони здоров’я та захисту прав пацієнтів, які мають отримувати гарантовані державою послуги без додаткових витрат.