Radaonline.news

Позначка: ЄС

  • Єдиний роумінг із ЄС: з 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у Європі без доплат

    Єдиний роумінг із ЄС: з 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у Європі без доплат

    Україна наближається до чергового важливого кроку на шляху до європейської інтеграції — Єврокомісія рекомендувала приєднати нашу країну до єдиного роумінгового простору ЄС. Якщо Рада ЄС ухвалить остаточне рішення, вже з 1 січня 2026 року українці зможуть дзвонити, надсилати SMS та користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Євросоюзу за тими ж тарифами, що й удома.

    Це означає фактичне скасування додаткових роумінгових тарифів для українських абонентів у ЄС — і навпаки. Тобто як українці, які перебуватимуть у Європі, так і громадяни ЄС, які приїжджатимуть в Україну, користуватимуться зв’язком на єдиних умовах.

    Що зміниться для користувачів:

    • Дзвінки, SMS і мобільні дані у країнах ЄС — за внутрішніми українськими тарифами.

    • Швидкість мобільного інтернету не буде знижуватись за кордоном.

    • Безкоштовний доступ до екстрених служб у всіх країнах дії.

    • Єдині правила для громадян ЄС, які відвідують Україну.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила:

    «Ми прагнемо, щоб українці й надалі спілкувалися з родиною та друзями скрізь у ЄС без зайвих складнощів. Тому ми запрошуємо вашу країну приєднатися до нашої роумінгової спільноти».

    Остаточне рішення тепер за Радою ЄС, яка має погодити відповідну ініціативу. Паралельно мобільні оператори мають завершити технічну підготовку, щоб нові правила запрацювали вже з початку 2026 року.

    До того часу залишається чинною тимчасова угода між українськими та європейськими мобільними операторами, яка діє до 31 грудня 2025 року. Вона вже зараз дозволяє українцям користуватися мобільним зв’язком у Європі без значних доплат.

  • Україна без “торговельного безвізу”: що змінюється у торгівлі з ЄС з 6 червня

    Україна без “торговельного безвізу”: що змінюється у торгівлі з ЄС з 6 червня

    З 6 червня 2025 року завершилася дія режиму автономних торговельних преференцій, запроваджених Європейським Союзом для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так званий “торговельний безвіз”, що дозволяв безмитний експорт значної частини українських товарів до ЄС, згортається, і сторони повертаються до довоєнної угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ). Щоправда, із модифікаціями.

    Що відбулося?

    Режим автономних торговельних заходів (АТЗ), що діяв із червня 2022 року, був тимчасовим і кілька разів подовжувався. Проте через тиск низки країн-членів, передусім Польщі, де активізувалися фермерські протести, Єврокомісія вирішила не продовжувати преференції у 2025 році. Замість цього введено перехідний режим.

    З 6 червня діють обмеження у рамках старої угоди, але за оновленими правилами, які наразі узгоджуються. Очікується, що до кінця 2025 року сторони домовляться про нові, ліберальніші умови торгівлі, які все ж не будуть настільки вільними, як під час АТЗ.

    Хто постраждає найбільше?

    Найбільш вразливою залишається аграрна галузь. Саме вона, за даними Eurostat, забезпечила понад 60% усього експорту України до ЄС минулого року, на суму близько 25 млрд доларів. Із цього експорту половина припадає на Євросоюз. Зокрема, безмитні поставки кукурудзи, пшениці, цукру та курятини тепер можуть обмежуватися квотами, а поставки зупинятись у середині місяця за новими правилами.

    Переговори тривають

    Єврокомісія обіцяє, що новий торговельний режим буде кращим за довоєнний. Наразі сторони працюють над тимчасовими умовами, і український уряд сподівається домовитися про оновлену версію ПВЗВТ вже до кінця літа.

    Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина наголошує: “Ми не говоримо про повне повернення до довоєнних умов. Ринок ЄС залишається відкритим. Ми працюємо над довгостроковим рішенням”.

    Політика проти економіки

    Окрім економічних викликів, ситуація має і яскраво виражений політичний вимір. У Польщі, Угорщині, Румунії та Словаччині питання українського агроекспорту стало елементом внутрішньої політики та виборчих кампаній. У травні польський прем’єр Дональд Туск прямо заявив: допомога Україні — так, але не коштом польських фермерів.

    Тим часом експерти зазначають, що Європа також стала залежною від української агросировини — особливо переробна галузь, яка менш публічна, але потребує стабільних поставок.

    Що далі?

    Після завершення “торговельного безвізу” Україна де-факто повертається до старих умов ПВЗВТ, проте має шанс домовитися про лібералізацію. Водночас, до остаточних домовленостей експорт працюватиме за складними й непередбачуваними правилами, що може вдарити по агровиробниках і бюджету країни.

  • Євросоюз хоче допомогти українцям “усвідомлено” повернутися додому після війни, а поки планує подовжити захист до 2027 року

    Євросоюз хоче допомогти українцям “усвідомлено” повернутися додому після війни, а поки планує подовжити захист до 2027 року

    Європейський Союз готується продовжити програму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2027 року. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в Єврокомісії. Паралельно Брюссель починає розробку плану поступового повернення громадян України додому після завершення бойових дій.

    За даними видання, у Єврокомісії прагнуть створити механізм, який дозволить організовано та без тиску допомогти українцям ухвалити рішення про повернення, щойно ситуація в Україні дозволить це зробити. Наразі дозвіл на проживання та роботу в ЄС для українців продовжували вже кілька разів, але 2027 рік може стати фінальним терміном нинішньої системи захисту.

    Після завершення дії програми країни-члени ЄС мають запропонувати українцям альтернативні варіанти правового статусу. Для вразливих категорій населення — людей із хронічними захворюваннями, вагітних жінок або тих, хто має дітей шкільного віку — можуть бути запропоновані пільгові умови.

    «Україна більше за все потребує своїх громадян», — заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. — «Ми маємо допомогти українцям ухвалити обґрунтоване рішення щодо свого майбутнього — повернутися додому чи поки підтримувати країну з-за кордону».

    За оцінками ООН, у ЄС наразі перебуває близько 4 мільйонів українських біженців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Для багатьох із них повернення буде залежати не лише від військової ситуації, а й від соціальних, економічних та безпекових умов в Україні.

  • ЄС готується скасувати «торговельний безвіз» для України: з червня повертаються мита

    ЄС готується скасувати «торговельний безвіз» для України: з червня повертаються мита

    Європейський Союз не планує продовжувати режим «торговельного безвізу» для України, який дозволяв українським товарам безмитно потрапляти на ринок ЄС. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на європейських дипломатів.

    Як зазначається, спеціальний торговельний режим, запроваджений як тимчасова підтримка України після початку повномасштабної війни, завершиться вже 6 червня. Нові мита перш за все зачеплять аграрний сектор, який нині є життєво важливим для української економіки.

    Причиною рішення стала жорстка позиція Польщі, яка очолила кампанію зі «захисту фермерів ЄС» від конкуренції з боку української продукції. У результаті Євросоюз готується запровадити так звані «перехідні заходи», які значно обмежать безмитні квоти для України.

    «Це справді поганий сигнал для України. Знайти нове рішення вдасться не раніше жовтня», – заявив голова комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту Бернд Ланге.

    Уряд України оцінив потенційні втрати від повернення до довоєнних торговельних умов у близько 3,5 мільярда євро на рік. Особливо критичною ситуація виглядає для аграрного сектора, який зараз забезпечує значну частину валютних надходжень до бюджету країни.

    Європейські чиновники стверджують, що працюють над новим торговельним договором із Києвом, однак визнають, що підготовка триватиме щонайменше кілька місяців.

  • ЄС не продовжить дію безмитного режиму для агропродукції з України: що пропонують натомість

    ЄС не продовжить дію безмитного режиму для агропродукції з України: що пропонують натомість

    Європейський Союз не має наміру продовжувати тимчасовий режим безмитного ввезення сільськогосподарської продукції з України, термін дії якого спливає 18 травня. Про це повідомив представник Єврокомісії Олоф Гілл під час брифінгу в Брюсселі.

    Режим, запроваджений як тимчасова підтримка після початку повномасштабного вторгнення Росії, дозволяв українським аграріям експортувати продукцію на європейський ринок без тарифів та квот. Проте останнім часом навколо цього питання загострились суперечності, особливо з боку фермерських спільнот у Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії, які заявляли про збитки через наплив українського зерна.

    Замість продовження ЄС пропонує новий формат — інтегрувати пільговий доступ української аграрної продукції до ринку ЄС у рамки чинної Угоди про асоціацію, зокрема — в поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA). Це дозволить у перспективі встановити більш стабільні, передбачувані та збалансовані правила для обох сторін.

    «Ми вважаємо, що настав час перейти до системного підходу. Тимчасові заходи мають бути замінені на довготривалі механізми, узгоджені в рамках існуючих угод», — зазначив Гілл.

    Питання торгівлі українським зерном стало також політичним подразником у контексті виборів до Європарламенту та зростання популістських рухів у деяких країнах. Тож рішення не продовжувати пільги — це спроба знайти баланс між підтримкою України та внутрішніми політичними викликами.

    Водночас Єврокомісія підкреслює, що ЄС не відмовляється від підтримки української економіки — мова йде лише про перехід до структурованішого режиму.

  • ЄС проти Трампа: визнання Криму може розколоти НАТО

    ЄС проти Трампа: визнання Криму може розколоти НАТО

    Пропозиція адміністрації Дональда Трампа щодо “мирної угоди” між Україною та Росією викликала глибоке занепокоєння в Європейському Союзі. За даними Financial Times, ідеться про ультимативний проєкт домовленості, що передбачає визнання Криму російським та відмову України від євроатлантичного курсу — на користь Москви.

    Європейські дипломати вже назвали такий сценарій неприйнятним. У Брюсселі попереджають: ідея США може не лише поставити хрест на українських інтересах, а й спричинити глибоку кризу всередині НАТО та ЄС.

    “Крим, як і прагнення України вступити в НАТО — це для нас червоні лінії. Ми не можемо від цього відмовитися”, — заявив один із високопосадовців ЄС.

    Вашингтон, за інформацією джерел FT, чинить тиск на Київ, пропонуючи вигідні для Кремля умови в стилі “погоджуйся або лишайся сам”. При цьому Україна, в обмін на відмову від територій і стратегічних цілей, фактично не отримує жодних гарантій.

    “Найгірший сценарій — якщо США не досягнуть угоди, а Європі доведеться вибирати між підтримкою України та лояльністю до Вашингтона”, — заявив один із європейських дипломатів.

    Позиція деяких столиць ЄС вже сформована: вони не підтримають жодного мирного сценарію, що передбачає поступки Росії або компроміс із територіальною цілісністю України.

    Джеремі Шапіро, директор програми США в Європейській раді з міжнародних відносин, зауважує:

    “Європейці завжди намагалися уникати відкритого протистояння зі Штатами. Але цього разу ризик полягає в розколі трансатлантичної єдності”.

    Саміт НАТО, запланований на кінець червня, може стати моментом істини: якщо США не відмовляться від ультимативного курсу, Європі доведеться ухвалити історичне рішення — залишитися із союзником чи з принципами.

  • ЄС може скасувати захист мільйонів українських біженців після перемир’я

    ЄС може скасувати захист мільйонів українських біженців після перемир’я

    Європейські країни не мають чіткої стратегії щодо майбутнього мільйонів українських біженців після можливого припинення бойових дій в Україні. Про це повідомляє впливове європейське видання Euractiv, посилаючись на власні джерела в європейських інституціях.

    За інформацією журналістів, після оголошення перемир’я українці, які перебувають під захистом Директиви про тимчасовий захист, можуть масово втратити свій правовий статус. Наразі країни ЄС надають українцям захист автоматично, відповідно до єдиної правової норми, але подальша доля цього механізму викликає дедалі більше запитань.

    «Припинення вогню може повністю змінити ситуацію. Це відкриє для приймаючих країн можливість самостійно вирішувати, чи зберігати режим захисту, інтегрувати біженців або закликати їх повертатися додому», – зазначає Euractiv.

    Фактично йдеться про те, що кожна країна може піти власним шляхом – від посилення програм інтеграції до поступового згортання тимчасового захисту й репатріації українців. У той же час Євросоюз поки не представив єдиного бачення для подальших дій.

    Очікується, що Рада ЄС розгляне питання статусу українських біженців на засіданні міністрів внутрішніх справ, яке відбудеться в червні. Однак уже зараз зрозуміло, що можливе припинення бойових дій ускладнить політичні позиції багатьох урядів, які стикаються з внутрішнім тиском на тлі економічних проблем і зростання міграційної напруги.

    Нагадаємо, станом на 2024 рік у країнах ЄС перебуває понад 4 мільйони українців, які отримали тимчасовий захист після повномасштабного вторгнення Росії. Директива ЄС, яка гарантує їхній статус, наразі діє до березня 2025 року.

  • Україна попереджає про серйозні наслідки у разі скасування безмитної торгівлі з ЄС

    Україна попереджає про серйозні наслідки у разі скасування безмитної торгівлі з ЄС

    Київ закликає Європейський Союз продовжити угоду про безмитну торгівлю, термін якої спливає 5 червня 2025 року. Український уряд попереджає, що у разі її припинення економіка країни може зазнати “справді руйнівних” наслідків, оскільки експорт до ЄС приносить майже 10% валютної виручки.

    Угода про скасування мит і квот на український експорт була ухвалена ЄС після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Її метою була підтримка економіки України, яка перебуває під сильним тиском через війну. Проте зараз деякі держави-члени Євросоюзу почали висловлювати занепокоєння щодо впливу цього заходу на їхні внутрішні ринки.

    За даними Financial Times, Україна неодноразово зверталася до Брюсселя із проханням продовжити угоду, адже вона є критично важливою для стабільності економіки та фінансування оборонних зусиль.

    Чому це важливо для України?

    Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Financial Times наголосив:

    “Європейський Союз є нашим ключовим торговим партнером, і саме тому для нас було б дуже руйнівним, якби ми [опинилися] у ситуації, яка була до війни.”

    Експорт до ЄС забезпечує Україні життєво необхідну іноземну валюту, яка використовується для фінансування державного бюджету, соціальних виплат і військових потреб. У 2024 році доходи від експорту до ЄС у межах “автономних торгових заходів” становили майже 10% від загальної валютної виручки країни (близько 41 млрд доларів).

    Незважаючи на стратегічне партнерство з Україною, Євросоюз стикається з внутрішнім тиском з боку аграрних і промислових лобі, які вимагають обмежити конкуренцію з українськими виробниками. Особливо активними у цьому питанні є Польща, Угорщина та Словаччина, де фермери вже неодноразово протестували через імпорт дешевшої української агропродукції.

    Брюссель поки що не ухвалив остаточного рішення, однак часу на переговори залишається обмаль. Україна сподівається, що ЄС все ж продовжить безмитну торгівлю та не поставить під загрозу один із головних джерел економічної стабільності країни.

  • Брюссель не поступиться: військова підтримка України триватиме

    Брюссель не поступиться: військова підтримка України триватиме

    Європейський Союз заявив, що не припинятиме військову допомогу Україні, навіть якщо Росія вимагатиме це як умову якогось перемир’я. Брюссель наголошує: Україна має отримати достатньо зброї, щоб забезпечити собі сильну позицію на переговорах і надійний захист від можливих нових атак.

    Дипломати в Брюсселі наголошують, що постачання зброї не припиняться, оскільки ЄС прагне забезпечити Україні сильну позицію для ведення мирних переговорів і захисту від потенційних нових атак з боку агресора.

    За словами дипломатів, ключова мета Євросоюзу полягає в тому, щоб Україна мала можливість вибрати оптимальний момент для переговорів, при цьому залишаючись надійно захищеною від можливих атак. Також зазначено, що під час потенційного тимчасового припинення вогню необхідно підтримувати Україну озброєнням, щоб вона могла вистояти і не дозволити агресору перегрупуватися для нових ударів.

    Представники ЄС не погоджуються на припинення поставок озброєнь, навіть якщо рф вимагатиме цього як умову перемир’я. Вони вважають, що забезпечення оборонних можливостей України є важливим для її безпеки і стабільності на континенті.

    Євросоюз домагається того, щоб Україна опинилася в найбільш сильній позиції на мирних переговорах, а також могла відмовитися від “поганої”, як сказав би Трамп, угоди і вибрати найбільш підходящий для себе момент для переговорів. Я не думаю, що Євросоюз і його члени припинять постачання зброї Києву, якщо агресор вимагатиме цього як умову перемир’я

    – зі слів одного європейського дипломата.

    У понеділок, 17 березня, міністри закордонних справ ЄС обговорять подальші кроки щодо припинення вогню та підтримки України на засіданні Ради ЄС. Під час зустрічі очікується участь українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який буде долучений до обговорень через відеозв’язок.

    Серед інших важливих питань – ініціатива щодо нового пакету військової допомоги Україні, що включає постачання артилерійських снарядів, систем протиповітряної оборони, а також навчання українських військових бригад. Очікується, що фінансова допомога складе від 20 до 40 мільярдів євро.

  • Понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у ЄС

    Понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у ЄС

    Станом на січень 2025 року майже 4,3 мільйона українців, які вимушено залишили країну через повномасштабне вторгнення Росії, отримали статус тимчасового захисту у країнах Європейського Союзу.

    Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російської агресії проти України, мали тимчасовий статус захисту в ЄС

    – йдеться у повідомленні.

    Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, були:

    • Німеччина (1 170 250 осіб; 27.3% від загального числа країн ЄС);
    • Польща (993 015; 23.2%);
    • Чехія (394 985; 9.2%).

    У порівнянні з кінцем грудня 2024 року загальна кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС на кінець січня, збільшилася на 25 530 (+0.6%).

    Найбільший абсолютний приріст числа бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0.8%), Чехії (+6 360; +1.6%) та Іспанії (+3 050; +1.3%).

    Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, скоротилася у таких країнах:

    • Данія (-2 245; -6.1%),
    • Франція (-660; -1.1%);
    • Австрія (-420; -0.5%);
    • Литва (-155; -0.3%).

    Порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найвище співвідношення отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб спостерігалося в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС склав 9,5 на тисячу осіб.

    Хто саме отримує тимчасовий захист

    Громадяни України складають понад 98,4% від загальної кількості бенефіціарів.

    • дорослі жінки – 44,8%;
    • діти – 31,8%;
    • дорослі чоловіки – 23,4%;