Позначка: ЄС

  • Європейські союзники прагнуть втримати Трампа від поступок Путіну

    Європейські союзники прагнуть втримати Трампа від поступок Путіну

    Європейські союзники України розробляють план, аби посилити позиції президента Володимира Зеленського на переговорах із президентом США Дональдом Трампом. Як повідомляє Politico, разом із українським лідером до Вашингтона можуть поїхати кілька впливових європейських політиків, які мають авторитет і налагоджені контакти з Трампом.

    За словами двох європейських дипломатів та джерела, знайомого із ситуацією, розглядається можливість участі президента Фінляндії Александра Стубба. Він вважається одним із «улюблених співрозмовників» Трампа й може допомогти уникнути загострень під час діалогу.

    Також до делегації, ймовірно, долучиться генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який підтримує тісні контакти з американським президентом.

    Європа та Україна побоюються, що Трамп може прийняти вимоги Володимира Путіна, зокрема щодо передачі Росії окупованих українських територій. Саме тому союзники намагаються зберегти вплив на переговорний процес.

    Каміль Гранд, колишній високопосадовець НАТО, зазначив, що «підсумки зустрічі на Алясці стурбували Європу, оскільки Трамп повірив значній частині аргументів Путіна». Тоді американський президент відмовився від анонсованих санкцій проти Росії й перейшов від ідеї негайного припинення вогню до всеосяжної угоди, використовуючи риторику, близьку до кремлівської.

    Публічно Київ та європейські столиці демонструють оптимізм, але неофіційно дипломати визнають занепокоєння. На їхню думку, повернення Путіна у формат глобальних переговорів створює йому видимість легітимності без реальних кроків до миру.

    «Європейці хочуть спробувати максимально вплинути на процес, тому що не бажають залишати ініціативу Путіну», – наголосив колишній співробітник НАТО Джузеппе Спатафора.

    Після зустрічі на Алясці Трамп запросив Зеленського до США для обговорення наступних кроків. Президент України вже підтвердив підготовку до візиту.
    Французький лідер Еммануель Макрон раніше наголошував, що Європа обов’язково має бути залучена до переговорів щодо України, адже від цього залежить безпека всього континенту.

  • Виявлена нестача боєприпасів для України через корупційні схеми

    Виявлена нестача боєприпасів для України через корупційні схеми

    Критична нестача боєприпасів для ЗСУ – наслідок масштабних корупційних схем, у яких Міноборони та ДП «АОЗ» діяли у зв’язці з міжнародними аферистами. Замість прямої закупівлі для армії – перепродаж через посередників за завищеними цінами.

    Нещодавно у Софії та низці міст Болгарії проходять масштабні обшуки у торговців зброєю. Операцію проводять під контролем Національної служби розслідувань Болгарії за участі співробітників управління з боротьби з організованою злочинністю та жандармерії. За інформацією Верховної прокуратури касаційного суду Болгарії, перевірки проходять у будинках і офісах зброярів по всій країні на прохання Києва.

    Розслідування стосується підозр у продажу озброєння за завищеними цінами. Одним із ключових партнерів у схемі є болгарська компанія Bulgarian Industrial Engineering and Management (BIEM), яку очолює підсанкційний ексзаступник міністра економіки Болгарії Александер Манолєв. Схема виглядала так: корпуси мін виготовлялися в Україні, відправлялися в BIEM для спорядження та продажу до країн ЄС, після чого ті ж вироби закуповувалися для ЗСУ в рамках міжнародної допомоги, але вже за завищеною ціною.

    Критична нестача боєприпасів для ЗСУ – наслідок масштабних корупційних схем, у яких #Міноборони та ДП «#АОЗ» діяли у зв’язці з міжнародними аферистами. Замість прямої закупівлі для армії – перепродаж через посередників за завищеними цінами.

    Нещодавно у Софії та низці міст Болгарії проходять масштабні обшуки у торговців зброєю. Операцію проводять під контролем Національної служби розслідувань Болгарії за участі співробітників управління з боротьби з організованою злочинністю та жандармерії. За інформацією Верховної прокуратури касаційного суду Болгарії, перевірки проходять у будинках і офісах зброярів по всій країні на прохання Києва.

    Розслідування стосується підозр у продажу озброєння за завищеними цінами. Одним із ключових партнерів у схемі є болгарська компанія Bulgarian Industrial Engineering and Management (BIEM), яку очолює підсанкційний ексзаступник міністра економіки Болгарії Александер Манолєв. Схема виглядала так: корпуси мін виготовлялися в Україні, відправлялися в BIEM для спорядження та продажу до країн ЄС, після чого ті ж вироби закуповувалися для ЗСУ в рамках міжнародної допомоги, але вже за завищеною ціною.

  • Британія і ЄС не зможуть компенсувати відсутність підтримки від США у 2026 році

    Британія і ЄС не зможуть компенсувати відсутність підтримки від США у 2026 році

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Велика Британія та низка країн Європейського Союзу офіційно попередили Київ про можливе скорочення фінансової підтримки України у 2026 році. Причиною називають неможливість повністю замінити обсяги військової та економічної допомоги, яку раніше надавали Сполучені Штати.

    За словами співрозмовників, керівник ОП Андрій Єрмак уже отримав від партнерів сигнал про необхідність скоригувати державні витрати на наступний рік. У листуванні та під час зустрічей наголошувалося: навіть за збереження політичної підтримки, фінансові можливості Лондона та Брюсселя будуть обмеженими.

    На Банковій наразі працюють над новою бюджетною стратегією, враховуючи домовленості з основними донорами. Йдеться не лише про секвестр окремих статей, а й про перерозподіл коштів на користь оборонного сектору та критичної інфраструктури.

    Чиновники визнають, що 2026 рік стане для України складним у питанні зовнішнього фінансування. У разі скорочення допомоги від союзників уряду доведеться шукати додаткові джерела доходів та активніше залучати внутрішні ресурси.

    Цей сигнал з боку Британії та ЄС збігається з тривожними прогнозами економістів про поступове зниження обсягів міжнародної підтримки на тлі затяжної війни.

  • Україна шукає підтримку ЄС, щоб нейтралізувати наслідки переговорів США і Росії

    Україна шукає підтримку ЄС, щоб нейтралізувати наслідки переговорів США і Росії

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що керівник ОП Андрій Єрмак активно працює з європейськими столицями, щоб сформувати єдину позицію проти можливих результатів майбутнього саміту Дональда Трампа та Володимира Путіна.

    На Банковій розуміють: якщо США змінять свій підхід до війни в Україні після зустрічі лідерів, Київ ризикує опинитися без ключової військової та фінансової підтримки. У такій ситуації навіть потужна допомога від окремих європейських країн не зможе компенсувати втрату американської участі у підтримці Збройних сил та економіки.

    За інформацією джерела, Єрмак намагається переконати партнерів з ЄС, що потенційні домовленості між Вашингтоном і Москвою можуть бути вигідними Росії та шкодити інтересам України. Тому, на його думку, Європа має заздалегідь виробити узгоджену стратегію реагування, щоб зберегти єдність і запобігти сценаріям, які поставлять під загрозу українську обороноздатність.

    У цьому контексті ОП робить ставку на дипломатичний тиск та публічні заяви, які продемонструють Кремлю і Білому дому готовність Європи відстоювати українські інтереси незалежно від того, яким буде підсумок саміту.

    За словами співрозмовника, переговори з європейськими партнерами ведуться на найвищому рівні, а в Києві вже готують план координації дій, який передбачає як політичні, так і економічні інструменти впливу на ситуацію після зустрічі Трампа та Путіна.

  • США передають європейцям ініціативу у постачанні зброї для України

    США передають європейцям ініціативу у постачанні зброї для України

    Сполучені Штати Америки припиняють пряме фінансування війни в Україні та готові підтримати мирне врегулювання конфлікту. Про це заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс, повідомляючи про зміну підходу Вашингтона щодо підтримки бойових дій на території України.

    За словами Венса, Білий дім прагне знайти компромісне рішення, яке б задовольнило обидві сторони конфлікту — українців і росіян, хоча це, ймовірно, не сподобається жодній із них. Віцепрезидент зазначив, що США більше не планують фінансувати військові операції, але не проти, щоб європейські країни брали на себе ініціативу і закуповували зброю у американських виробників.

    Венс також підкреслив, що раніше президент Росії Володимир Путін відмовлявся вести переговори з українським лідером Володимиром Зеленським, проте за словами віцепрезидента, політика Дональда Трампа відкрила нові можливості для діалогу. Зараз існує план, за яким Трамп, Зеленський та Путін можуть сісти за стіл переговорів для обговорення шляхів завершення війни.

    Заява Джей Ді Венса стала однією з найзначущих новин у контексті змін американської політики щодо України. Вона свідчить про прагнення до мирного врегулювання, хоч і вимагає компромісів від усіх учасників конфлікту.

  • ЄС не дав Україні гарантій на закупівлю американської зброї за планом Трампа

    ЄС не дав Україні гарантій на закупівлю американської зброї за планом Трампа

    Офіс Президента України досі не отримав від країн Європейського Союзу жодних офіційних гарантій щодо реалізації плану закупівлі американської зброї, запропонованого президентом США Дональдом Трампом.

    Про це нашому джерелу в ОП стало відомо після двох тижнів очікувань з моменту, коли Трамп публічно закликав європейців придбати для України озброєння у США.

    За інформацією співрозмовника, конкретних рішень від ЄС немає. Лише Велика Британія та Німеччина висловили готовність долучитися до такої схеми, однак навіть між собою не обговорювали чітких обсягів поставок та термінів їх фінансування.

    “Країни ЄС поки не можуть домовитися про механізми фінансування. Франція, Італія та Чехія взагалі відмовилися від подібної моделі“, — уточнило джерело.

    Водночас у Києві наголошують, що затягування процесу може вплинути на темпи постачання озброєнь, особливо напередодні очікуваних інтенсивних боїв восени.

    За словами співрозмовника, ОП продовжує вести консультації з європейськими столицями, проте погодити єдину позицію в межах ЄС поки не вдається.

  • ЄС заморозив частину допомоги Україні

    ЄС заморозив частину допомоги Україні

    Європейський Союз вирішив утримати 1,5 мільярда євро з фонду допомоги Україні, пояснивши це невиконанням кількох ключових умов, пов’язаних із реформами, верховенством права та боротьбою з корупцією. Про це пише The New York Times, посилаючись на офіційні джерела в Єврокомісії.

    Ідеться про частину з 4,5 мільярда євро в межах ширшого пакету допомоги на суму 50 мільярдів євро, який ЄС пообіцяв Україні на трирічний період. Утримані кошти не можуть бути використані на військові цілі і прив’язані до виконання «контрольних показників» належного врядування. Втім, остаточне рішення ще не ухвалено — гроші можуть бути розблоковані, якщо Україна продемонструє прогрес.

    Україна подала заявку на виділення чергового траншу в червні, хоча, за словами представника Єврокомісії Гійома Мерсьє, не виконала три з 16 обов’язкових пунктів. Серед невиконаних — відсутність призначення суддів до Вищого антикорупційного суду, небажання уряду призначити обраного комісією керівника підрозділу з боротьби з фінзлочинами Бюро економічної безпеки, а також загострення конфліктів між Офісом президента і незалежними антикорупційними органами.

    The New York Times зазначає, що в західних урядах усе більше зростає невдоволення внутрішньою політикою Банкової. Один з експертів, Джеймс Вассерстром, заявив: «Сяйво, безумовно, тьмяніє. У спільноті донорів панує невдоволення Зеленським».

    Навіть новообраний прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, за даними джерел, звертався до Зеленського з зауваженнями щодо впливу на антикорупційні відомства.

    Відмова уряду Зеленського призначити Олександра Цивінського, обраного керівником ключового підрозділу в Бюро економічної безпеки, може поставити під загрозу й програму Міжнародного валютного фонду обсягом 15,6 млрд доларів. Заповнення цієї посади до четверга є формальною умовою продовження траншів.

    Зеленський наразі веде перемовини з лідерами ЄС та США, закликаючи підтримати підвищення зарплат українським військовим, що, за його словами, критично необхідно для мотивації новобранців і підтримки боєздатності ЗСУ. У перемовинах беруть участь Урсула фон дер Ляєн, Марк Рютте, Еммануель Макрон, Кір Стармер, а також американські представники.

    Попри мовчання Банкової щодо рішення ЄС, ситуація засвідчує зростання недовіри з боку західних партнерів до внутрішньої антикорупційної політики України.

  • В Одесі працює шахрайська мережа колл-центрів, яка обкрадає Україну, ЄС та Азію під прикриттям силовиків

    В Одесі працює шахрайська мережа колл-центрів, яка обкрадає Україну, ЄС та Азію під прикриттям силовиків

    В Одесі діє масштабна мережа шахрайських колл-центрів, розташованих у бізнес-центрах за адресами: провулок Івана Луценка, 21/23 (БЦ «Ольвія»), вулиця Велика Арнаутська, 26 та вулиця Канатна, 6. У цих офісах одночасно працюють сотні операторів, які щодня телефонують громадянам України, країн Європи та Азії.

    Основна схема шахрайства полягає у дзвінках, де оператори видають себе за співробітників банків або інвестиційних компаній. Вони повідомляють про «ризик зламу рахунку» або пропонують нібито «вигідні інвестиції». Жертв змушують надати банківські реквізити, CVV-коди, SMS-паролі та іншу конфіденційну інформацію. Після отримання цих даних шахраї миттєво знімають гроші або переводять їх на рахунки підставних осіб (дропів). Також використовуються фейкові інвестиційні платформи з підробленою аналітикою, щоб утримувати жертв у пастці.

    Окремий напрямок діяльності мережі — схема MediaCraft. Учасники цієї схеми генерують, купують і продають трафік — контакти потенційних жертв, які потім передаються іншим колл-центрам, у тому числі в Росії. Вся діяльність маскується під легальний бізнес з офіційною орендою офісів, що дозволяє уникати підозр і приховувати справжній характер роботи.

    Щомісячний прибуток мережі оцінюється у 400 000 – 800 000 доларів США. Отримані кошти легалізуються через криптообмінники та підставні банківські картки. Частина доходів надходить у криптовалюті, інша — готівкою, яку розподіляють між виконавцями. Значна частина цих коштів через платіжні системи надходить до Росії, що сприяє фінансуванню агресора.

    Незважаючи на численні обшуки, вилучення техніки і задокументовані факти, провадження за цими схемами роками залишаються без результату: жодній особі не оголошено підозру, рахунки не арештовані, а розслідування затягуються або саботуються. Повна бездіяльність правоохоронців на місцях дає підстави припускати існування інтересу до «кришування» злочинної мережі.

  • ЄС планує створити фонд на 100 мільярдів євро для підтримки України

    ЄС планує створити фонд на 100 мільярдів євро для підтримки України

    Європейський Союз розглядає можливість створення спеціального фонду обсягом 100 мільярдів євро для довгострокової фінансової підтримки України. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела в інституціях ЄС.

    Новий фонд планують включити до семирічного бюджету Євросоюзу. Його презентація очікується вже в липні 2025 року, а старт фінансування передбачається на 2028 рік. За попередніми даними, кошти будуть надаватися як у вигляді грантів, так і у формі пільгових кредитів. Вони будуть прив’язані до реалізації реформ, необхідних для подальшої євроінтеграції України.

    Ця ініціатива набирає актуальності на тлі невизначеності в питанні американської допомоги. Як відомо, нова адміністрація Дональда Трампа минулого тижня тимчасово призупинила надання військової підтримки Україні.

    Єврокомісар Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель вивчає всі можливі джерела наповнення фонду, включно з надходженнями з бюджету ЄС та потенційним використанням прибутків від заморожених російських активів.

    Цей крок покликаний зміцнити роль Європейського Союзу як ключового донора та стратегічного партнера України в умовах тривалої війни та процесу наближення до членства в ЄС.

  • В Україні розсекретили геодані: інвесторам відкриють доступ до надр

    В Україні розсекретили геодані: інвесторам відкриють доступ до надр

    В Україні знято гриф «секретно» з геологічної інформації про надра. Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук. Такий крок має на меті залучити інвесторів, спростити доступ до ресурсних даних і наблизити українську надрову політику до міжнародних стандартів прозорості.

    За словами очільниці Міндовкілля, зараз завершуються бюрократичні процедури, після чого дані стануть відкритими для публічного доступу. Раніше вся інформація зберігалася виключно в паперовому вигляді, що суттєво обмежувало можливості інвесторів та стримувало співпрацю з міжнародними партнерами.

    Уже оцифровано 6 000 геологічних книг. У межах другого етапу планують перевести в цифровий формат ще 60 000 документів за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. До проєкту також приєдналася американська фінансова корпорація DFC.

    Уряд України разом із Міністерством економіки підготував перелік стратегічних і критичних мінералів з орієнтацією на потреби Європейського Союзу та США. Права на розробку надр надаватимуться інвесторам через аукціони або угоди про розподіл продукції.

    Крім того, у співпраці з Францією вже створено 3D-модель Завалівського родовища, а також розширено геологічну взаємодію з Великою Британією, США та Канадою.

    Європейська Бізнес Асоціація раніше наголошувала на необхідності розсекречення геоданих. За словами представників ЄБА, це була одна з головних перешкод для залучення міжнародних інвестицій у сферу видобутку корисних копалин.

    Очищення надрової інформації від грифу секретності відкриває нову сторінку для української економіки, зокрема у контексті розвитку стратегічних ресурсів та зміцнення міжнародного партнерства.