Radaonline.news

Позначка: ЄС

  • Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Більшість громадян України підтримують інтеграцію країни як до Європейського Союзу, так і до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Проте, за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у грудні 2024 року, вступ до НАТО вважається більш пріоритетним напрямком.

    Так, хоча членство в обох союзах є важливим для більшості населення, проте пріоритет віддають вступу до НАТО (вочевидь, через гостру потребу мати надійні гарантії безпеки).

    Згідно з отриманими результатами, більше українців хочуть насамперед бачити Україну в НАТО (46%), ніж у ЄС (22%). Ще 22% опитаних, відповідаючи на запитання, що має бути пріоритетним для України – членство у ЄС чи НАТО, сказали “ні те, ні інше”. 11% респондентів було важко дати відповідь.

    Соціологи звертають увагу, що за останній рік стало більше тих, хто говорить, що не треба мати за пріоритет членство в жодному союзі (у жовтні 2023 року таких було лише 12%). При цьому за рік стало на 8% менше тих, хто говорить про пріоритетність членства в НАТО (54% раніше). Для ЄС показники майже не змінилися (24% раніше).

    Водночас опитування КМІС показало, що 90% українців хочуть бачити Україну в складі ЄС, а 84% хочуть бачити Україну в складі НАТО. Такі дані дозволяють говорити про абсолютну прихильність українців до європейської і євроатлантичної інтеграції.

    У запитанні про довіру можна побачити, що ЄС довіряють 46% (не довіряють – 19%), а НАТО довіряють 43% (не довіряють – 25%). Тобто ці союзи користуються скоріше довірою (баланс довіри-недовіри є позитивним), проте не переважною, зауважують у КМІС.

    Вивчаючи прийняття українцями Заходу, ставилось також питання довіри США. Як з’ясувалось, довіряють США – 40%, не довіряють – 23%. Решта 36% мають невизначене ставлення. Тобто в чомусь довіряють, у чомусь не довіряють, і коли є пряма можливість, воліють обирати саме цей варіант, зазначають у КМІС. Таким чином, українці скоріше довіряють США (оскільки баланс довіри-недовіри є позитивним), але разом із цим і досить багато критики.

    Інші опитування в Україні: які результати

    За даними КМІС, в Україні зменшується частка тих громадян, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Про це свідчать результати опитування, проведеного 2-17 грудня 2024 року та у жовтні 2024 року.

    Так, тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно” у грудні було 57%, а у жовтні 63% опитаних. При цьому у лютому минулого року частка людей, які дали таку відповідь, становила 73%.

    Згідно з результатами опитування, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорить про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.

  • Вступ України до НАТО: питання на порядку денному, але без пріоритету

    Вступ України до НАТО: питання на порядку денному, але без пріоритету

    Україна продовжує розглядати можливість вступу до НАТО як важливу стратегічну ціль, однак на сьогоднішній день цей напрямок не є ключовим пріоритетом державної політики. Про це в інтерв’ю німецькому виданню Berliner Morgenpost повідомив постійний представник України в Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник.

    За словами дипломата, угода про гарантії безпеки для України має виходити за межі “чисто політичних обіцянок” на кшалт Будапештського меморандуму 1994 року.

    “Наші партнери повинні ретельно записати, які військові засоби вони використовуватимуть для захисту України, якщо Росія знову нападе на неї”, – наголосив Мельник.

    Він додав, що гарантії безпеки можуть бути як двосторонніми, так і багатосторонніми договорами з країнами Євросоюзу та НАТО. Гарантії безпеки можуть бути частиною великого мирного договору із Росією. За словами Мельника, Україна потребує “твердих зобов’язань” від партнерів у сфері оборони.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що запрошення до НАТО має отримати вся територія України. Водночас він зазначив, що дія 5 статті Альянсу може не поширюватися на тимчасово окуповані території.

    Тим часом у Білому Домі заявили, що питання вступу України до НАТО буде вирішувати вже нова адміністрація президента США. Водночас там відзначили, що не наразі вони “не впевнені в успіху подібних переговорів” і у 2025 році.

  • У Західній Європі знижується підтримка України «до перемоги»

    У Західній Європі знижується підтримка України «до перемоги»

    У семи країнах Західної Європи зафіксовано різке падіння підтримки України у війні проти російської агресії. Як свідчать опитування, більшість європейців тепер надають перевагу мирним переговорам, навіть якщо це означає поступки росії щодо контролю над частиною українських територій.

    Грудневе опитування YouGov у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії засвідчило, що бажання населення підтримувати Україну до перемоги – навіть якщо це означає  продовження війни – впало у всіх семи країнах за останні 12 місяців.

    Підтримка припинення бойових дій шляхом переговорів, навіть якщо це залишить за росією контроль над частиною України, – зросла в кожній країні. Як показало опитування, в чотирьох країнах цей варіант виявився найбільш бажаним.

    Image

    Опитування показало, що готовність підтримати Україну до перемоги над росією залишається високою у Швеції (50%) і Данії (40%), а у Великій Британії – 36%, але ці показники знизилися на 14 пунктів порівняно з січневими цифрами 57%, 51% і 50%.

    За той самий період відсоток опитаних, які віддають перевагу миру, досягнутому шляхом переговорів, зріс до 55% з 45% в Італії, 46% (38%) в Іспанії, 43% (35%) у Франції та 45% (38%) у Німеччині, що супроводжувалося відповідним падінням готовності підтримувати Україну до перемоги.

    Незрозуміло, чи цей зсув відображає зниження інтересу, чи зростання втоми. У Франції, Німеччині та Швеції частка тих, хто бажає перемоги України і турбується про неї, залишається стабільною з початку 2023 року, хоча в інших країнах вона знизилася.

    ImageImage

    Менш ніж за місяць після повернення Трампа більшість або майже більшість опитаних у всіх країнах, крім однієї, вважають, що обраний президент США, найімовірніше, припинить підтримку України: 62 % німців, 60 % іспанців, 56 % британців, 52 % французів і 48 % італійців.

    Менш упевненими виявилися опитані в тому, що Трамп виведе США з оборонного альянсу НАТО: данці, німці, італійці, іспанці та шведи вважають, що цього не станеться, а думки британців і французів розділилися порівну.

    Люди також розділилися в думках щодо того, як вони поставляться до мирного врегулювання, яке залишить за росією контроль хоча б над деякими частинами України, незаконно захопленими нею після вторгнення в лютому 2022 року, як, за деякими даними, планує Трамп.

    Більшість опитаних у Швеції (57%), Данії (53%) і Великій Британії (51%), а також значна меншість (43%) в Іспанії заявили, що поставилися б до такої угоди дуже або доволі негативно, тоді як у Франції таких 37%, а в Німеччині та Італії – 31%.

    Опитування показало, що більшість західноєвропейців вважають, що союзники України не зробили достатньо, як у плані економічних санкцій проти москви, так і в плані військової та іншої допомоги Києву.

    Близько 66 % данців, 63 % шведів та іспанців, 59 % британців, 53 % німців та італійців і 52 % французів заявили, що загальна допомога Україні була або не зовсім, або майже не достатньою. Однак лише деякі вважають, що їхня країна має збільшити підтримку.

    Меншість – від 29 % у Швеції, 21 % у Великій Британії та Німеччині, 14 % у Франції і лише 11 % в Італії – вважають, що їхній уряд повинен збільшити допомогу Україні, при цьому більша частина опитаних у кожній країні заявила, що допомога має бути або збережена, або скорочена.

    Що стосується конкретних заходів, таких як посилення санкцій, постачання більшої кількості зброї, відправлення додаткових військ для підтримки членів НАТО у Східній Європі або координація авіаударів по російських цілях в Україні, то їхня підтримка залишилася незмінною або була нижчою, ніж раніше.

    На запитання про те, якою, на їхню думку, буде ситуація через рік, мало хто із західноєвропейців вважає, що росія або Україна переможуть, більшість вважає, що дві країни або все ще воюватимуть, або вестимуть переговори про мир.

    Закінчення війни вважають вірогіднішим жителі Данії (47 %), Німеччини (40 %), Великої Британії та Франції (38 %) й Італії (36 %), а продовження бойових дій розглядають як дещо вірогідніший сценарій жителі Іспанії (36 %) і Швеції (35 %).

  • Україна закликає ЄС обмежити підтримку біженців, щоб стимулювати їх повернення на батьківщину

    Україна закликає ЄС обмежити підтримку біженців, щоб стимулювати їх повернення на батьківщину

    Україна закликає країни Європейського Союзу переглянути політику підтримки українських біженців, які виїхали через війну. За даними видання El Pais , українська влада пропонує зменшити допомогу біженцям і обмежити доступ чоловіків призовного віку до консульських послуг, щоб заохотити їх повернення на батьківщину.

    Водночас Київ прагне не втратити зв’язок із тими, хто за новим законом зможе мати подвійне громадянство.

    Опитані виданням українці за кордоном заявили, що хотіли б повернутися, але поки що не збираються. Вони хочуть безпеки і гарантій, що війна не повториться. Стабільності в освіті та медицині, електроенергію без обмежень.

    Листопадове дослідження УВКБ ООН показало, що 61% українських біженців ще сподіваються повернутися, коли ситуація покращиться.

    Українська журналістка Олена Бабакова, яка мешкає у Варшаві, вважає, що уряд міг би заманювати громадян на батьківщину податковими пільгами, допомогою з іпотеки, освітніми стипендіями тощо. Але при цьому вважає, що це все одно матиме мінімальний ефект і «продуктивніше зосередитися на тому, як залучити економічних мігрантів із третіх країн».

    Уряд в ухваленій у вересні демографічній стратегії констатує, що від 1,3 до 3,3 мільйона осіб можуть не повернутися. Цифра може зростати з кожним роком війни.

  • Операція ЗСУ в Курській області: Україна тримає позицію при наступі РФ

    Операція ЗСУ в Курській області: Україна тримає позицію при наступі РФ

    Вже п’ятий місяць поспіль у Курській області Росії триває операція Збройних сил України. Попри серйозне російське розгортання війська, Україна продовжує утримувати значну частину позицій. Про це повідомляє The Washington Post .

    Зазначається, що інтенсивність атак у Курській області сигналізує про зростаючий відчай Путіна якнайшвидше прибрати цей “козир” зі столу на тлі зростаючого тиску з приводу можливих переговорів про припинення війни перед інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа.

    За словами українських військових, Росія направила в регіон 60 000 солдатів і атакує українські позиції всіма наявними в її розпорядженні засобами. Часто росіяни пересуваються на мотоциклах, возах, велосипедах і пішки, щоб обмежити свої втрати на дорогах, які контролює українська вогнева міць. Крім того, останніми днями на полі бою в Курській області з’явилися хвилі північнокорейських військ, які просувалися великими групами, що робило їх легкою ціллю.

    “У серпні Путін применшив нахабне вторгнення України, назвавши його марною другорядною дією порівняно з основними бойовими діями на сході України. Але майже п’ять місяців потому, у міру посилення бойових дій, битва за цей куточок західної Росії довела, що вторгнення України через кордон стало переломним моментом у війні, навіть якщо остаточний результат залишається неясним”, – пише WP.

    Командир 82-ї бригади ЗСУ Дмитро Волошин зізнався, що спочатку він був скептично налаштований щодо Курської операції загалом, однак відтоді важливість цієї битви стала “незаперечною”.

    Прихильники операції вважають, що напад був єдиним варіантом для України. Хоча Росія, як і раніше, націлена на Сумську область, вона також уперше застосовує свою зброю вдома, завдаючи шкоди своїм власним містам та інфраструктурі, а не тільки Україні, акцентується в статті.

    Зазначається, що операція змусила Росію відновити обміни полонених “азовців”, а також відвести десятки тисяч солдатів від лінії фронту в Україні.

    “Це історія принципу для Путіна, перш за все. Він кинув сюди готові й найкращі бригади. Це навчені, впевнені в собі типи… Ми боремося з елітою. Ми відвели їх з інших регіонів, – заявив командир 225-го штурмового батальйону України, капітан Олег Ширяєв. – Ми нікуди не підемо”.

    У виданні додали, що в України більше причин, ніж будь-коли, щоб стояти на своїх позиціях у Росії. За словами офіційних осіб, якщо вони відступлять, 60 000 російських солдатів підуть за ними в Україну.

    Північнокорейські солдати в Курській області – що повідомлялося

    Нагадаємо, як писали в The Times, Росія в Курській області кидає солдатів КНДР сотнями в “м’ясорубку”.

    Описуючи одну з наймасовіших атак, 35-річний офіцер спецназу Віталій заявив, що, судячи з усього, у корейців був простий наказ “наступати або померти”:

    “Бачити таку велику групу, що рухається разом, було для наших мінометників і кулеметників немов сон. Я не знаю, чи всі вони загинули. Але скажімо так, атака була зупинена досить швидко”.

  • Трамп закликав Зеленського до завершення війни без повернення окупованих територій

    Трамп закликав Зеленського до завершення війни без повернення окупованих територій

    Обраний президент США Дональд зробив чіткий сигнал президенту України Володимиру Зеленському, закликавши його почати розглядати можливість початку війни шляхом відмови від території, окупованої Росією Трампом. Про це повідомляє іспанське видання El Pais .

    Поки що європейські столиці обговорюються інші варіанти завершення війни, зокрема введення миротворчих сил, збільшення постачання західної зброї, створення оборонного щита США та Європи для України.

    “Війна закінчиться за столом переговорів, можливо, раніше, ніж очікувалося. Європа має підготуватися до цього та претендувати на місце за столом переговорів”, – зазначило високопоставлене європейське джерело.

    Один із головних ризиків, який турбує Київ і європейські столиці, — це можливе досягнення угоди, що залишить окуповані території у статусі замороженого конфлікту. Високопоставлене джерело з ЄС наголосило, що “гарантії безпеки потрібні не тільки для того, щоб Україна прийняла цю угоду, але й для забезпечення її виживання як незалежної держави”.

    Минулого року Київ домігся від країн НАТО підписання зобов’язань у сфері безпеки, які здебільшого охоплюють військову та економічну підтримку. Але повноцінні “гарантії” залишаються під питанням, оскільки в європейських колах немає консенсусу щодо їхнього формату.

    “Членство в НАТО має бути головною метою Європи. Хоча є різні змінні, які є менш надійними, але більш політично життєздатними”, — каже Луїс Сімон, директор брюссельського офісу Королівського інституту Елкано.

    Рішення багато в чому залежить від Сполучених Штатів, зокрема після зміни адміністрації в січні. Дональд Трамп, який пообіцяв закінчити війну за 24 години, вже надіслав українському лідеру Володимиру Зеленському сигнал про необхідність припинення вогню та можливе визнання окупації захоплених Росією територій. У своєму розкішному гольф-клубі у Флориді Трамп заявив:

    “Приємно говорити, що вони хочуть повернути свою землю, але міста здебільшого зруйновані. Ви дивитеся на деякі з цих міст, і там не залишилося жодної будівлі. Отже, коли ви говорите “повернути країну”… Повернути що? Це 110-річна реконструкція”.

    Незважаючи на це, кілька європейських джерел, які побажали залишитися анонімними, вважають, що сигнали, надіслані Трампом, не є негативними – генерал Кіт Келлог, який був призначений посланником в Україні, високо оцінив нові пакети зброї адміністрації Джо Байдена та дозволу атакувати об’єкти на російській території. Трамп хоче досягти миру, але з позиції сили.

    “Для нього важливо не виглядати слабким”, – сказав високопоставлений чиновник.

    “Трамп ще не прийняв рішення, одного дня він показує одне, наступного – інше, тому так важливо діяти зараз і передати наші меседжі”, – сказало джерело в українському уряді.

    “2025 рік буде вирішальним”, — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    Наразі Європа прагне озброїти Україну, щоб посилити її позиції перед можливими переговорами, та перетворити країну на обороноздатну державу, що стримуватиме Кремль.

    Президент Франції Еммануель Макрон запропонував ідею європейських миротворчих військ, однак більшість союзників вважає, що перш ніж відправляти такі сили, необхідно досягти миру.

    Європа та США залишаються важливими партнерами для Києва. Водночас тиск часу та невизначеність у Вашингтоні змушують Україну та її союзників діяти швидко, щоб сформувати нову парасольку безпеки.

    Трамп і Україна – чого чекати

    Раніше ми повідомляли, що майбутня інавгурація Трампа не обіцяє нічого хорошого для інтересів Заходу та України. Найімовірніше, після 20 січня військова та економічна допомога Києву від Вашингтона значно скоротиться, а переговори з Росією почнуться швидко. Таку думку висловив колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон.

    Президент України Володимир Зеленський припускав, що повномасштабна війна в Україні проти РФ може завершитися у 2025 році, адже Трамп здатен чинити великий тиск на РФ через посилення України. Але це залежить “від волі тих, хто цього хоче”.

    Ще до інавгурації до Києва має прибути майбутній спецпредставник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог. Втім, Зеленський висловив скепсис щодо успіху місії Келлога.

  • Європа в розбіжностях перед приходом Трампа

    Європа в розбіжностях перед приходом Трампа

    Перед інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа в європейських столицях потрібно розкол думок щодо підтримки України. В центрі уваги – питання коаліції миротворців для стабілізації ситуації в Україні та перспективи її членства в НАТО.

    При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

    Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

    “І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

    Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

    “Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

    Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

    За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

    ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

    “Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

    Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

    “Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.

  • Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа

    Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа

    Європейські країни опинились у критичному моменті щодо війни в Україні, а особливо у зв’язку з наближенням інавгурації нового президента США Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня 2025 року.  Враховуючи активні спроби Європи взяти на себе відповідальність за мирне врегулювання конфлікту, питання про позицію Трампа можуть суттєво вплинути на подальші кроки світової держави.

    “Трамп неодноразово заявляв, що закінчить війну через “день” після своєї інавгурації 20 січня… Риторика передвиборчої кампанії Трампа та його союзників припускає, що він може спробувати примусити Україну ухвалити мирну угоду, що буде вкрай вигідною Москві, або взагалі відмовитися від Києва”, – ідеться в публікації.

    Як зазначається, європейські лідери давно стверджують, що жодне врегулювання не повинно нав’язуватися “через голови” українців. Те ж саме стосується і їх.

    “Але Європа навряд чи перебуває в кращому становищі, щоб силою прокласти собі шлях до столу переговорів. Рука Макрона ослаблена політичним паралічем у Франції. Німеччина зайнята федеральними виборами і може не мати нового уряду до початку літа. Зростання в кращому разі слабке, а державні фінанси всюди напружені”, – додали в Financial Times.

    Видання пише, що європейці щосили намагаються виробити свій власний внесок у будь-яке мирне врегулювання в Україні. За словами високопоставленого чиновника, за винятком Угорщини та Словаччини, держави-члени ЄС разом із союзниками у Великій Британії та Норвегії прихильні до збереження підтримки України.

    Деякі європейські чиновники кажуть, що важливо чітко заявити про готовність Європи підтримати Україну. Серед них – міністр оборони Естонії. Макрон також вважає, що для Європи важливо взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку.

    До того ж, прагматичним сигналом у FT назвали схвалення спецпредставником Трампа з питань України Кіта Келлога дозволу використовувати для ударів по Росії далекобійну американську зброю. Він заявив, що це дасть новому президенту важіль впливу на Москву.

    “Схоже, що зараз ми перебуваємо у фазі переходу від політичної та передвиборчої риторики до більш реальної та серйозної політики. Ми бачимо таку обережну еволюцію в бік більшої підтримки України, тому що вони розуміють, що, врешті-решт, вони не збираються кидати Україну”, – зазначив голова комітету з питань зовнішньої політики українського парламенту Олександр Мережко.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що команда Дональда Трампа повідомила європейським чиновникам, що новий президент США планує зберегти військову допомогу Україні. При цьому зазначалося, що Трамп має намір продовжити постачання американської зброї Києву після своєї інавгурації. Цю інформацію підтвердили три людини, знайомі з переговорами.

  • Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану

    Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану

    Україна та Росія не хочуть досягти домовленостей щодо продовження транзиту російського газу до Європи через українську територію. Як повідомив Reuters із посиланням на високопоставлене джерело в азербайджанській енергетичній компанії SOCAR, переговори, що велися за участь Азербайджану, закінчилися безрезультатно.

    ЄС та Україна попросили Азербайджан сприяти обговоренню з росією газової транзитної угоди, термін дії якої спливає наприкінці цього року.

    Джерело в SOCAR сказало, що SOCAR виступала посередником у переговорах між українськими та російськими енергетичними компаніями протягом майже року на прохання України та ЄС.

    Співрозмовник сказав, що топ-менеджери зустрічалися з високопоставленими представниками українських енергетичних компаній 2 травня у Стамбулі та 29 серпня у Відні, додавши: “Зрештою, українська та російська сторони не змогли домовитися про умови”.

    SOCAR, російський енергетичний гігант “Газпром” та українська державна компанія “Нафтогаз” не відразу відповіли на запити щодо надання офіційних коментарів.

    Україна, яка бореться із вторгненням росії з лютого 2022 року, заявила, що не продовжуватиме контракт, за яким до Європи щорічно надходить близько 15 мільярдів кубометрів російського газу.

    Президент Володимир Зеленський заявив у четвер, що Київ може розглянути можливість продовження транзиту газу, але лише за умови, що москва не отримає оплату до закінчення війни.

  • Макс Бергманн: Україна може програти війну без американської допомоги до 2026 року

    Макс Бергманн: Україна може програти війну без американської допомоги до 2026 року

    Американський експерт Макс Бергманн, директор програми з Європи, Росії та Євразії в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень, висловив стурбованість щодо можливих наслідків зупинки американської допомоги Україні у разі зміни адміністрації у США.

    За його словами, якщо Європа не зможе компенсувати втрачену підтримку з боку Сполучених Штатів, Україна може опинитися в ситуації, коли війна з Росією буде програна до 2026 року.

    «Небезпека в тому, що 2026 року ми побачимо в Києві те саме, що й у Кабулі 2021 року – військовий колапс, який веде до кінця України та української демократії», – заявив він.

    На думку Бергманна, «неясно, чи зможе Україна пережити розрив між припиненням американської допомоги і нарощуванням європейського оборонного виробництва».

    При цьому телеканал наводить способи, які Європа може використовувати, щоб зберегти підтримку ЗСУ.

    Один із центральних – це конфіскація російських суверенних активів на суму 250 мільярдів євро, заморожених у ЄС. При цьому телеканал пише про «страх деяких членів ЄС перед фінансовими наслідками» такого кроку (мабуть, ідеться про підрив довіри до європейської фінансової системи в третіх країн, що може спричинити відтік капіталів із ЄС. Також це різко ускладнило б згодом відновлення відносин із РФ).

    Решта способів, які бачать експерти, пов’язані зі зростанням витрат країн Європи. Телеканал нагадує, що з січня 2022 року по жовтень 2024 року, Європа виділила 241 мільярд євро допомоги, а США – 119 мільярдів євро. Із цієї суми фактично передано 125 мільярдів євро з Європи і 88 мільярдів зі США.