Позначка: економіка

  • Нелегальна тютюнова торгівля призводить до втрат бюджету України у розмірі близько 23 мільярдів гривень

    Нелегальна тютюнова торгівля призводить до втрат бюджету України у розмірі близько 23 мільярдів гривень

    Євген Плінський, відомий журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону, наголосив на серйозних економічних втратах для бюджету України в результаті нелегальної торгівлі тютюновими виробами. За його розрахунками, ці втрати становлять приблизно 23 мільярди гривень щорічно.

    Плінський зазначив, що всі основні дослідження, які проводилися різними центрами, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, – вказують на близькі цифри втрат через нелегальний тютюновий ринок.

    Плінський згадав, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні.

    Водночас дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” показало дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%.

    На думку Плінського, це може пояснюватися різницею в методології проведених досліджень. “Тут потрібно дивитися технічно – на різницю в методології, за якою проводилися дослідження. Крім досліджень Kantar-Україна та КМІС, є ще дослідження “Економічної експертної платформи”, згідно з яким показник нелегальної торгівлі тютюновими виробами становить близько 23%. Тому ми можемо взяти середній показник і погодитися, що рівень нелегального ринку тютюну в Україні становить 20-23%. І такий показник буде об’єктивним і реальним”, – сказав Плінський.

    Він додав, що в усіх дослідженнях збігалися оцінки щодо втрат бюджету – близько 23 млрд грн. “Цю цифру оголошували, зокрема, на фінансовому комітеті парламенту, і його керівники народні депутати Данило Гетманцев і Ярослав Железняк про це говорили. Тобто обсяги нелегального ринку справді суттєво зросли – з близько 5% у 2019 році до 20-23% зараз”, – пояснив тенденцію Плінський.

    Як зазначалося, згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції.

    Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні 2023 року досяг 25,7% (станом на жовтень). Ще в червні 2023 р. цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

  • Скандал в Одесі: як міськрада віддала водоканал приватній компанії за безцінь

    Скандал в Одесі: як міськрада віддала водоканал приватній компанії за безцінь

    Державна аудиторська служба розпочала розслідування у справі передачі Одеського водоканалу приватній компанії “Інфокс”. Під питанням виявилося не лише сам факт передачі, а й умови цієї угоди, які здаються вкрай невигідними для міста.

    “Одеська міськрада практично за безцінь передала в оренду на 49 років цілісний майновий комплекс комунального підприємства “Одесводоканал”.
    До його складу увійшли нерухоме майно, інженерні мережі та комунікації водопостачання та водовідведення, а також багаторічна клієнтська база, оборотні активи тощо.

    Договір оренди підписали колишній міський голова та гендиректор комерційної структури – ТОВ “Інфокс”. Унаслідок ухвалення такого неоднозначного та суперечливого управлінського рішення Одеська міська рада фактично передала в оренду приватній компанії не лише готовий “бізнес”, а й стратегічно важливий сектор забезпечення життєдіяльності міста”, – наголошується в повідомленні Держаудитслужби.

    Для розуміння, передача водоканалу “Інфоксу” відбулася ще за Руслана Боделана. Потім до влади прийшов Едуард Гурвіц, який теж не обділив “Інфокс” – за його часів мерія вирішила провести капітальний ремонт водопровідної мережі, чим, за логікою речей, повинна була займатися вже компанія “Інфокс”.

    Держаудитслужба пише, що для фінансування робіт комунальне підприємство “Агентство програм розвитку Одеси” протягом 2007-2009 років отримало кредит Міжнародного банку реконструкції та розвитку під державні гарантії на суму понад 45 млн доларів США. Саме за рахунок цих коштів було проведено реконструкцію об’єктів цілісного майнового комплексу. Роботи велися в періоди, коли містом уже керували Олексій Костусєв, і завершилися за Труханова в жовтні 2015 року. При цьому доходи від експлуатації водоканалу продовжувало отримувати ТОВ “Інфокс”.

    “Тобто Одеська міська рада за рахунок бюджетних коштів погасила кредит, а відремонтованим майном фактично безоплатно користується приватна компанія”, – констатують аудитори.

    Лише за період, який охопила ревізія, місто необґрунтовано витратило понад 370 млн грн на погашення кредиту і зазнало збитків у вигляді недоотриманих доходів на майже 338 млн грн. Очевидно, йдеться про проєкт реконструкції “Південного басейну каналізування”, який включав у себе будівництво колектора глибокого залягання, напірного трубопроводу, двох каналізаційно-насосних станцій, що обслуговують територію від Аркадії до Чорноморки.

    Примітно, що підрядником цих робіт була компанія “Ростдорстрой”, яку пов’язують із чинним міським головою Геннадієм Трухановим.

    Держаудитслужба не уточнила, що робитиме з цими знаннями і куди звернеться. Залишається тільки припускати. Примітно, що на ці ж граблі міськрада наступає повторно, причому з подачі Кабміну. Влітку минулого року в рамках програми ліквідації наслідків російської агресії уряд виділив близько 340 млн грн на те, щоб прокласти магістральний водопровід від вулиці Багрицького (район Другого християнського цвинтаря) до Французького бульвару, через Фонтанську дорогу й Академічну.

    Тобто, ремонт водопроводу за рахунок кредитів був незаконним, а фінансування прокладання нового водопроводу питань не викликає? Взагалі то “Інфокс” зобов’язався всіляко розвивати і модернізувати водопровідні мережі міста. Чому ж зараз знову на це витрачаються бюджетні гроші, а прибуток отримує “Інфокс”? Та ще й в умовах війни, коли кожна копійка на рахунку.

  • Таємниці ввезення російських товарів в Україну: історія двох компаній

    Таємниці ввезення російських товарів в Україну: історія двох компаній

    У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, в Україні виникає новий скандальний епізод щодо ввезення російських товарів на її територію, які приховуються від глаз громадськості.

    Є дві крамниці ТОВ МАНІПАК код 37675136 і ТОВ СВЕТПРИНТ 30550039. Компанії контролюються одними й тими самими громадянами України і мають один вид діяльності – реалізацію поліетиленової плівки.

    За документами плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказується код товару 3920202900, за яким використовується преференція і не сплачується мито.

    Насправді, імпортована плівка виробляється компанією “Вотерфол” м. Шахти Росія. (Основний платник податків Ростовської області) і має код товару 3920202100, за яким преференцій немає.

    За останній рік тільки дві ці лавки притягли російської плівки на 4 млн.дол. Причому, жодних перевірок, експертиз, внесення в ризики, – нічого.

    Усі контролюючі органи сліпі, глухі й німі. І це незважаючи на те, що величезні залишки цієї продукції зберігаються на складах підприємства, звідки й реалізуються.

    Таке враження, що митниця в роботі використовує не бази даних та інтернет, а рахівниці, карти таро і кришталеву кулю.

    Простий запит у пошуковику про виробника плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ покаже, що такого виробника немає в помині. Митниця, БЕБ, податкова, Google на допомогу.

  • Дефіцит кадрів в Україні: проблема, яка загрожує розвитку бізнесу

    Дефіцит кадрів в Україні: проблема, яка загрожує розвитку бізнесу

    За результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською бізнес асоціацією, виявлено, що три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів в країні. Це значно вище, ніж показник у 55%, зафіксований восени 2023 року.

    “74% респондентів зазначили, що наразі відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіцит кадрів”, – свідчать результати дослідження.

    Окрім цього, серед основних проблем, які є на ринку праці в Україні, респонденти також виокремили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови.

    Також серед проблем для ринку праці виокремили мобілізацію, бажання працювати віддалено, вигоряння і втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил усередині країни, роботу бізнесу в “сірому” полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів і фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних.

    У дослідженні взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом. Понад 60% учасників представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього та 7% малого бізнесу.

    Найбільше учасників дослідження представляють оптову та роздрібну торгівлю, фармацевтичний сектор, виробництво продуктів харчування та спеціалізовані консультаційні послуги.

    Дослідження проводилося в період з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 року.

  • Половина підприємств стикається із серйозним дефіцитом кадрів

    Половина підприємств стикається із серйозним дефіцитом кадрів

    Протягом останніх кількох місяців дефіцит кадрів став серйозною проблемою для бізнесу в Україні. У новому місячному опитуванні підприємств, проведеному New Monthly Enterprises Survey, 50% опитаних зазначили цю проблему як критичну.

    За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеного у березні 2024 року, ситуація з пошуком працівників погіршилася. Як для кваліфікованих, так і для некваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників – з 26,5% до 31,7%.

    “Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати”, – пояснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

    У цілому рейтинг перешкод для роботи бізнесу майже не змінився: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) – на другому, а небезпека для роботи (46%) – на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

    “Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об’єктів внаслідок ракетних атак у березні”, – повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%.

    Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше. Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

    У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій бере участь понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Опитування у такому форматі проводиться з травня 2022 року. Менеджери підприємств порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем, оцінюють показники на момент проведення опитування та надають прогнози на наступні три/шість місяців або два роки. Іноді результати порівнюються з передвоєнним періодом, коли проводилося аналогічне опитування бізнесу.

  • Україна обрала бетонний захист енергоспоруд: витратили щонайменше 50 млрд гривень

    Україна обрала бетонний захист енергоспоруд: витратили щонайменше 50 млрд гривень

    У 2023 році українські урядовці стояли перед вибором: пошукати та придбати засоби протиповітряної оборони (ППО) для захисту української енергетики або розглянути можливість диверсифікації енергетичних джерел шляхом закупівлі газових електростанцій. Однак в результаті прийнятого рішення витрачено щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд.

    Зокрема, вартість зенітної установки Gepard становить близько 80 млн. гривень за одиницю, а вартість однієї батареї Patriot становить близько 40 млрд. гривень. Тобто витрати на бетонування енергетики еквівалентні, умовно, 600 установкам Gepard або більше однієї батареї Patriot.

    Також можна було б закупити невеликі газові електростанції і розподілити їх по країні. За підрахунками голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, ціна питання в цьому разі для України становила $540 млн. Тобто щонайменше вдвічі менше, ніж було витрачено на “бетонну концепцію”.

    Утім, Кубраков і Найєм обрали саме бетонний захист і витратили на нього щонайменше 50 млрд. гривень. Пізніше внаслідок ударів росіян “Укргідроенерго” заявила про втрату 20% генеруючих потужностей, група ДТЕК заявила про втрату 80% енергоблоків, “Центренерго” заявило про втрату 100% генерації.

    За словами міністра енергетики Германа Галущенка, внаслідок цих атак Україна втратила 7 ГВт потужностей генерації електроенергії.

    “І вони також знищили низку високовольтних трансформаторів на підстанціях, які передають електроенергію”, – зазначив міністр енергетики.

    11 квітня Верховна Рада викликала головних відповідальних за захист об’єктів критичної інфраструктури – Олександра Кубракова та Мустафу Найєма. Однак на засідання чиновники не з’явилися.

  • Україна на шляху до сучасного військово-промислового розвитку

    Україна на шляху до сучасного військово-промислового розвитку

    Український військово-промисловий комплекс (ВПК) продовжує активно працювати над модернізацією та створенням нових зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. В квітні цього року було оголошено про значні досягнення в цій сфері, що свідчить про постійний розвиток українського військового промислу.

    В Україні продовжують зʼявлятися нові зразки озброєння. Володимиру Зеленському показали новий дрон із машинним зором і дальністю понад 100 км. Головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському продемонстрували оновлений БМП та новий броньовик.

    Ліцензійний Mbombe 6×6 і БМП-1ТС — бронетехніка для ЗСУ

    18 квітня головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському показали новітні зразки бронетехніки. Серед новинок була модернізована бойова машина піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем “Спис-Синтез” і шестиколісний броньовик. За даними “Мілітарного”, в Україні організували ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6. У ПАР його виробляє компанія Paramount Group.

    Mbobme — це колісна броньова бойова машина, яка вміщує в десантному відділені вісьмох піхотинців. Вона має підвищений захист від підриву на мінах. Саме тому для кожного піхотинця передбачено окреме протимінне крісло. Екіпаж складається з трьох осіб: командира, навідника та водія. Десантування відбувається через кормову апарель.

    нове озброєння, українська зброяFullscreen
    Новий броньовик із бойовим моделм “Спис-Синтез”
    Фото: скріншот

    У базовій версії вага машини складає 16 тонн, а бронювання передбачає захист від бронебійних куль калібру 7,61х51 мм, що відповідає стандарту STANAG 4569 3 класу. Заявляється, що броньовик може витримати підрив заряду вагою до 10 кг у тротиловому еквіваленті. Для цього днище має двошарову V-подібну форму.

    Mbobme 6×6 отримав бойовий модуль “Спис-Синтез” українського виробництва. В основі лежить 30-мм автоматична гармата 3ТМ-1, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 і спарений кулемет ПКТ калібру 7,62-мм, а також дві пускові ПТРК “Барʼєр”.

    Силова установка представлена дизельним двигуном Cummins ISBe4 з автоматичною коробкою передач Allison. Максимальна швидкість складає 100 км/год, а запас ходу — 700 км.

    БМП-1ТС — це модернізація радянської бойової машини піхоти, яку представили у 2018 році. Її розробляла компанія “Техімпекс”. Бойовий модуль був основною зміною машини. “Спис-Синтез” має, окрім характеристик, які були перераховані вище, новий стабілізатор озброєння, комплекс управління озброєнням і оптику. У 2021 році було підписано контракт на постачання дослідної партії БМП-1ТС у ЗСУ.

    Одна “Богдана” кожні три дні — українська артилерія

    САУ “Богдана” — це українська 155-мм артилерійська установка. Машину почали активно доводити вже в умовах повномасштабної війни. За ці роки створено кілька ітерацій “Богдани”. Остання має досилач, що дозволяє швидше перезаряджати артустановку. Українські військові позитивно відгукуються про вітчизняну розробку.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у квітні буде виготовлено 10 САУ “Богдана”. У планах ще більше нарощувати виробництво артустановок. Варто зазначити, що ще в грудні 2023 року в Україні виробляли 6 САУ на місяць. За збереження темпів 10 САУ “Богдана” на місяць ЗСУ можуть отримати ще 80 українських артустановок до кінця 2024 року.

    нове озброєння для зсуFullscreen
    БМП-1ТС на виставці в Києві
    Фото: Defense Express
    Основні характеристики САУ “Богдана”:
    • дальність стрільби — до 42 км звичайними снарядами й до 60 км активно-реактивними;
    • калібр — 155 мм;
    • екіпаж — 5 бійців;
    • швидкість — до 80 км/год.

    “Український “Ланцет” — дрон-камікадзе з машинним зором

    Президенту Володимиру Зеленському показали новий дрон, який уже прозвали “українським “Ланцетом”. 13 квітня, у День працівника оборонно-промислового комплексу, українському лідеру показали нову модель баражувального дрона. Заявлена дальність нового дрона складає понад 100 км.

    ланцет для зсу, український дрон-камікадзеFullscreen
    Зеленському показують результат роботи дрона “Ланцет”
    Фото: Офіс президента

    Назву дрона-камікадзе тримають у секреті. Проте відомо, що дрон уже застосовують у зоні бойових дій. У перспективі дрон зможе уражати цілі в небі завдяки швидкості й потужності бойовій частині. “Український “Ланцет” запускають із катапульти, а силова установка має електричний двигун. Форма баражувального боєприпасу має X-подібний фюзеляж, який забезпечує високу маневреність. Залежно від цілі бойова частина дрона може сягати 3 кг. Вона може бути представлена в трьох варіантах:

    • уламкова;
    • термобарична;
    • бронебійна з ядерним ядром (бронебійність до 40 мм зі створенням великої кількості вторинних уламків після “проламування” корпусу).

    Для перехоплення повітряних цілей дрон матиме уламкову бойову частину. Вона спрацьовуватиме під час безпосереднього зіткнення з ціллю або ж поряд із ним за сигналом оператора. Максимальна швидкість виробу — 180 км/год, чого має вистачити для ураження російських дронів “Орлан-10”, Zala або ж “Ланцет”, які вже неодноразово були помічені в українському тилу для корегування.

    У “Мілітарному” також називають ще одну особливість нового БПЛА — він працює в спарці з ретранслятором, що дозволяє гарантувати звʼязок на великій відстані. Для протидії РЕБ дрон має модуль шифрованого звʼязку стандарту AES256.

    І останнім важливим моментом дрона-камікадзе є те, що він має “машинний зір”. Він забезпечує захоплення цілі й автоматичне її ураження. Це дозволяє уразити обʼєкт навіть у випадку втрати керування через РЕБ.

  • В Україні врожай-2024 буде на 8 млн тонн нижчим за попередній

    В Україні врожай-2024 буде на 8 млн тонн нижчим за попередній

    Цього року валове виробництво зернових та олійних культур становитиме близько 74 млн тонн, з них близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних. Це означатиме падіння приблизно на 10% порівняно з урожаєм 2023 року, який становив 82 млн тонн. Про це йдеться в попередніх оцінках Мінагрополітики.

    Прогнозується, що цього року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (торік – 5,7 млн тонн) і кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн).

    Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої – передбачається виробництво 5,2 млн тонн, у 2023 році було зібрано 4,7 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн, торік його зібрали 12,9 млн тонн. Ріпаку прогнозується збір 4,1 млн тонн, торік було 4,7 млн тонн.

    Посівні площі зернових і зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн га (-395 тис. га до показника 2023 року). З них, озимої пшениці посіяно на 4,3 млн га (-0,3 млн га), ярої пшениці очікується 0,2 млн га (+0,2 тис га). Озимий ячмінь посіяно на 0,47 млн га (-0,15 млн га), площа ярого ячменю прогнозується на 0,94 млн га (+0,06 млн га), кукурудзи – 3,9 млн га (-62 тис. га).

    При цьому серед олійних збільшуються площі посіву сої. Прогнозується, що її буде посіяно на площі 2,2 млн га – це майже на 400 тисяч гектарів більше ніж торік. Прогнозується, що соняшнику буде посіяно майже стільки ж як і торік – на 5,3 млн га. Ріпаку на 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше ніж торік.

  • Українці дедалі частіше скаржаться на monobank за блокування рахунків після операцій із криптовалютами

    Українці дедалі частіше скаржаться на monobank за блокування рахунків після операцій із криптовалютами

    З початку квітня почастішали скарги клієнтів monobank, які працюють із криптовалютами, на блокування рахунків в односторонньому порядку без попереднього повідомлення. Було нараховано щонайменше шість таких публічних претензій на профільних фінансових сайтах.

    Наприклад, клієнт Данило повідомив, що веде торгівлю на P2P-ринку через Telegram-бота і займається продажем НФТ-колекцій на сайті Get Gems (на продажі отримує кошти в криптовалюті TON). І не розуміє, чому банк блокує йому рахунок, заарештовує особисті гроші, а потім примусово закриває рахунок.

    При цьому найчастіше суми операцій і близько не наближаються до 400 тис. грн – обов’язкових в Україні для контролю в рамках фінансового моніторингу, за чинним законодавством. Найчастіше йдеться про 50-60 тисяч гривень.

    “Позавчора вивів зароблену на криптобіржі суму, яка за законами нашої країни не оподатковується, і мені просто заблокували кабінет без будь-яких пояснень. У відповідь мені сказали, що я ризиковий клієнт”, – йдеться у скарзі, складеній у Києві.

    А ось клієнт monobank із Кременчука повідомив, що встиг вивести свої 48 тис. до блокування рахунка після операцій із криптовалютою і підтвердження джерела походження коштів.

    Користувач же monobank у Кривому Розі Артем уточнив, що банк заморожує особисті кошти клієнтів на термін від 3 до 60 днів, а після припиняє обслуговування.

    “Монобанк блокує всіх користувачів, які роблять перекази або отримують кошти від людей, які могли бути пов’язані з криптовалютою, і в результаті розриває договір в односторонньому порядку. Відповідно, ми розуміємо: навіть якщо ви не здійснювали таких операцій, ви все одно можете потрапити під блокування”, – зазначається в його негативному відгуку.

    Щоразу менеджери monobank пояснюють свої дії вимогами Нацбанку, його правилами фінансового моніторингу. Кажуть, що просто зобов’язані перевіряти всі платежі, але не пояснюють, чому під підозру потрапляють саме проводки, пов’язані з криптовалютами. Хоча зазначають, що критерії, за якими відбуваються перевірки, – секретна інформація.

    “Банк приймає рішення про можливість обслуговування, аналізуючи інформацію з різних перевірених джерел. Також колеги проаналізували надані додаткові документи. На основі цього аналізу банк може прийняти рішення про відмову в обслуговуванні. Повідомити вам точну причину відмови не можемо через політику банку”, – йдеться у відповіді monobank.

    Фінансисти закликають людей очікувати завершення перевірки та обіцяють повернутися до їхнього обслуговування з часом. Хоча цього може й не статися.

    “Понад рік тому через продаж криптовалюти, було заблоковано мій рахунок, за цей час уже став повнолітнім і дуже хотів би відновити співпрацю з вашим банком, та відкрити фізособу-підприємця, бо у вас найкращі умови як для клієнтів, так і для ФОПів”, – ідеться у публічному запиті до банку Андрія Долгих. Однак у відповіді monobank міститься відмова: “На жаль, ми не можемо продовжити ваше подальше обслуговування в нашому банку”.

    Треба сказати, що блокування рахунків після операцій із криптовалютою відбуваються і в інших банках, аналогічні випадки, наприклад, зафіксовано у скаргах клієнтів ПУМБ. Однак там є і підтвердження розблокувань, як, наприклад, в історії з користувачем під ніком AkkermanChange з Білгород-Дністровського. Він повідомив, що для розблокування рахунку з’явився у відділення банку і “надав повний відеозапис із входом у застосунок біржі, де видно відкриті операції за ордерами, показав усю історію чату і відповіді підтримки біржі”. Після чого банк повернув йому доступ до додатка ПУМБ і рахунків. Це доводить відсутність єдиних стандартів у різних банків щодо фінмоніторингу та перевірок операцій із криптовалютами. У всіх різні вимоги і правила.

  • Зміна тарифів на електроенергію

    Зміна тарифів на електроенергію

    Маємо інсайди з Кабміну та Ради щодо змін ціни на електроенергію.

    Тариф для населення точно піднімають найближчим часом. Зараз триває обговорення, на скільки саме. Поки що основна ідея підняти з 2.64 грн/кВт до 3.2 грн/кВт.

    Ринковий тариф зараз близько 3.8 грн/кВт, але населення платить лише 2.64 грн/кВт, а бізнес від 5 до 7 грн/кВт. Західні партнери заявили, що більше не фінансуватимуть пільговий тариф для нашого населення і вимагають вивести загальний тариф щонайменше на собівартість (близько 3.8 грн/кВт), оскільки бізнес більші тарифи вже не потягне, то настала черга піднімати населенню.

    Поки незрозуміло, чи зроблять тариф знову гнучким (хто споживає більше – платить більше, хто споживає менше – платить менше), а також незрозуміло про сезонні тарифи і на е/е, і на газ (коли споживання менше – тариф більший, наприклад газ влітку по 9 грн/куб, а взимку по 8 грн/куб).