Позначка: економіка

  • Голова Федерації металургів: Імпортувати 80% енергії нереально, простіше закритися

    Голова Федерації металургів: Імпортувати 80% енергії нереально, простіше закритися

    Голова Федерації металургів Сергій Біленький висловив серйозну стурбованість щодо рішення уряду, згідно з яким підприємства, що хочуть уникнути віялових вимкнень світла, повинні закуповувати 80% електроенергії за кордоном. Біленький підкреслив, що такі умови є нереальними для більшості підприємств і можуть призвести до їх закриття.

    «Це рішення вкрай зашкодить енергоємним галузям промисловості, особливо металургії, і призведе до зупинки промисловості… Підприємствам доведеться скорочувати штат співробітників, а це, своєю чергою, призведе до збільшення безробіття, і відповідно – до зростання споживання електроенергії населенням”, – пояснив він.

    «Таким чином, ефект економії електричної енергії промисловістю буде нейтралізовано, а пільгова ціна для населення тільки загострить фінансові проблеми на ринку електричної енергії», – додав Біленький.

  • Міжбанківський курс гривні пробив позначку 40 грн/$

    Міжбанківський курс гривні пробив позначку 40 грн/$

    Українська гривня різко втратила вартість на валютному ринку, і курс долара США на міжбанківському ринку перевищив позначку 40 гривень. Готівковий курс долара досяг 40,40 грн/$, а картковий курс рухається до 41 грн/$.

    Сьогодні, 23 травня, на валютному міжбанку було встановлено новий курсовий максимум – вперше в історії гривні курс подолав 40-й рівень. Фактичні угоди на майданчику Bloomberg (основний) фіксувалися на рівні 40,01 грн/$, чого до цього не відбувалося.

    Минулий тиждень завершився на міжбанку на 39,52 грн/$, а цей стартував із 39,67 грн/$.

    Сьогоднішня ж торгівля на Bloomberg починалася досить спокійно і навіть мляво – по 39,84 грн/$, до полудня фіксувався зовсім невеликий обсяг торгів – близько $50 млн. Усе змінилося перед обідньою перервою, коли курс уперше сягнув 40 грн/$. Після цього активізувалися експортери і спекулянти, обсяг торгів зріс удвічі і досяг $161,2 млн. Хвилин за 20 до закриття угоди проходили по 40,01 грн/$, а офіційне закриття ринку відбулося трохи нижче – на 39,98 грн/$.

    За підсумками дня Нацбанк встановив свій офіційний курс на 39,92 грн/$ (на 23 травня) – це новий історичний максимум. Так високо нацбанківський курс ще жодного разу не був.

    Раніше Національний банк пояснював курсові стрибки великими продажами долара зі своїх золотовалютних резервів. Скарбники навіть виробили правило: що більше НБУ продасть валюти – то вищим буде валютний курс. Говорили, що на цьому правилі тримається секретна формула, за якою регулятор щодня формує вартість долара на міжбанку. Однак сьогодні цього не спостерігалося.

    Продажі Нацбанку на Bloomberg оцінили на рівні $85-88 млн із загального обсягу $161,2 млн, тобто 53-55% ринку. Тому у банкірів виникла інша версія того, що відбувається, – що НБУ намагається високим курсом заманити на міжбанк експортерів, і водночас намагається вручну підняти долар до показників, закладених до держбюджету.

    «Усі пам’ятають, що до держбюджету 2024 року закладено курс 40,7 грн/$, від його виконання залежать податкові надходження, яких постійно не вистачає. Це те, за що постійно критикують Нацбанк – за невиконання курсу, за яким рахували бюджет, а зараз проблема стоїть особливо гостро. Адже дефіцит бюджету знову зріс, і Мінфін днями сказав, що йому бракує на 2024-й приблизно $5 млрд. Тепер зрозуміло, що якусь частину цього дефіциту перекриватимуть за рахунок девальвації гривні, яку ми зараз спостерігаємо. Вона буде благом для уряду. Та й для НБУ теж – адже чим вищим буде курс долара, тим більшою буде мотивація для експортерів повертати валютну виручку в Україну. Зараз більше долара заводиться під сільгоспроботи, і подорожчання долара буде ще сильніше мотивувати аграріїв на продаж валюти”, – пояснив “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

    Слідом за міжбанком долар подорожчав сьогодні і на чорному ринку. День починався валютними продажами по 40,09 грн/$, а закінчився на 40,33 грн/$. Ціна купівлі піднялася з 39,04 грн/$ до 39,5 грн/$.

    У касах банків максимальний курс продажу готівкового долара сягнув 40,40 грн/$, цей цінник ставив державний Сенс Банк і ще чотири структури – А-Банк, Акордбанк, МетаБанк і Кристалбанк. Середня вартість – 40,21 грн/$, а середній робочий діапазон – від 40,05 грн/$ до 40,35 грн/$. Купівля американської валюти перебувала в широкому діапазоні – 39,15-40,10 грн/$.

    Картковий же долар рухається вже до 41 грн/$. Сьогодні карткові курси банків були від 39,65 грн/$ (Укрсиббанк) до 40,85 грн/$ (Акордбанк) на продажі та діапазоні 38,86-40,04 грн/$ на купівлі.

    Середня ціна долара при купівлі фізособами на поточні рахунки (з правом миттєвого зняття) до 50 тис. грн на місяць склала 40,08 грн/$. Мінімальний цінник тут був на 39,97 грн/$ (Мотор Банк), а максимальний – 40,95 грн/$ (Банк Авангард).

  • Підвищення акцизів на паливо: загроза для малого та середнього бізнесу в Україні

    Підвищення акцизів на паливо: загроза для малого та середнього бізнесу в Україні

    Плани уряду України з підвищення акцизних ставок на дизельне паливо та бензин викликають серйозні обурення серед представників малого та середнього бізнесу. Голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу, Руслан Соболь, виступив зі своїми заявами, попереджаючи про можливі наслідки такого рішення.

    Крім того, за словами експерта, таке підвищення позначиться на цінах, тому, як наслідок, платити більше доведеться всім українцям.

    «Наслідки підвищення акцизу дуже прості. Бізнес не може дотувати виробництво продукції чи послуг. Тому врешті-решт, як і завжди, за ці підвищення заплатимо ми з вами – як кінцеві споживачі, як громадяни. Ми маємо усвідомити, що все, що відбувається, – це не десь там для бізнесу чи для військових. Ми з вами просто заплатимо трохи більше. Трохи гірше будемо жити. Трохи тугіше затягнемо паски”, – пояснив Соболь.

    За його словами, це підвищення неодмінно вдарить і по бізнесу, адже зараз працювати і без збільшення податків досить важко.

    «Хтось витримає, а хтось піде з ринку і буде змушений розпустити колективи. Це збільшить навантаження на ринок праці і підвищить безробіття. Це наслідки, які можуть бути”, – резюмував він.

  • ArcelorMittal у Кривому Розі під загрозою через мобілізацію

    ArcelorMittal у Кривому Розі під загрозою через мобілізацію

    Робота найбільшого в Україні виробника сталі, компанії ArcelorMittal, у Кривому Розі перебуває під загрозою через триваючу мобілізацію. Виконавчий директор заводу Мауро Лонгобардо висловив серйозне занепокоєння щодо майбутнього підприємства у зв’язку з нестачею персоналу.

    «Якщо вони продовжать мобілізацію, у нас не буде достатньо [персоналу] для роботи. Ми говоримо тут про існування компанії”, – сказав газеті Financial Times Мауро Лонгобардо, виконавчий директор заводу.

    З початку війни з 18 тисяч працівників заводу було мобілізовано 3500, але після набуття чинності закону про мобілізацію «ймовірно, буде ще більше». Щотижня на фронті гине хтось зі співробітників підприємства, яких мобілізували.

    На роботу через це доводиться масово наймати жінок. ArcelorMittal розмістила по Кривому Рогу рекламні щити із зображенням жінок у помаранчевих комбінезонах заводу і з такими гаслами, як «Тут дійсно всім керують жінки!».

    Раніше на «Арселорі» жінки працювали здебільшого на адміністративних посадах, але «тепер вони все частіше беруть на себе більш фізично важкі ролі». Чоловіків же наймати складніше, оскільки, за законом, вони зобов’язані спочатку зареєструватися у військкоматі, «що відлякує багатьох потенційних кандидатів».

    Із заводу регулярно забирали в армію машиністів локомотивів, електриків і механіків. Це робилося спершу централізовано – через керівництво «Арселора» – а потім воєнкоми почали стояти біля прохідної заводу на початку зміни, «що спонукало деяких співробітників повернутися додому і триматися подалі від компанії».

    Через масову мобілізацію завод був змушений скоротити виробництво, зокрема сталі, використовуваної для захисту енергетичних об’єктів від російських авіаударів. Скорочення виробництва також призвело до зниження прибутку і податкових надходжень уряду, додав Лонгобардо.

  • Підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде “незначним”, заявила заступник міністра енергетики

    Підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде “незначним”, заявила заступник міністра енергетики

    За словами заступника міністра енергетики України Світлани Гринчук, підвищення тарифів на електроенергію в країні є неминучим, однак воно буде здійснене на “незначному” рівні. Це відбудеться в контексті аналізу всіх фінансових ресурсів, які доступні українському уряду, включаючи допомогу з боку міжнародних партнерів.

    “Ми обговорюємо, зокрема підвищення тарифів. Ми аналізуємо всі доступні нам фінансові ресурси, зокрема допомогу, яку надають наші партнери, задекларовану ними і яку буде надано найближчим часом. Аналізуємо можливості наших енергетичних підприємств, зокрема обговорюємо можливість підвищення тарифу”, – сказала Гринчук.

    “Очевидно, що незначне підвищення тарифу все-таки відбудеться. Але саме зараз рішення ще не ухвалено, тривають дискусії”, – додала вона.

    Раніше нардеп Олексій Кучеренко заявляв, що влада планує підняти тариф у півтора раза – до 3,5-4 грн/кВт-год (зараз 2,64 грн).

  • “Укренерго” ввело аварійні відключення світла для бізнесу

    “Укренерго” ввело аварійні відключення світла для бізнесу

    “Укренерго” оголосило про введення аварійних відключень електропостачання для комерційних об’єктів. Цей крок є реакцією на дефіцит енергії в енергосистемі. За потреби, такі аварійні відключення можуть бути розширені і на побутові споживачі.

    Як відзначає “Укренерго”, з 18:00 до 23:00 обсяг обмежень електропостачання для промисловості й бізнесу буде розподілений рівномірно між всіма регіонами. Причина введення обмежень – дефіцит електроенергії внаслідок ворожих масованих ударів.

    “Якщо ввечері споживання продовжить зростати, “Укренерго” буде змушене вдатися до крайнього заходу збалансування енергосистеми – застосувати аварійні відключення для побутових споживачів по всій Україні”, – додає “Укренерго”.

    Побутовим споживачам радять:

    • не вмикати потужні електроприлади одночасно;
    • перенести прання на ніч;
    • вимикати світло в порожніх приміщеннях.

    Бізнесу й промисловості радять:

    • зменшити освітлення торгівельних залів;
    • зменшити використання енергоємного обладнання;
    • переглянути виробничі процеси;
    • залучати імпорт для гарантованого уникнення відключень та посилення стійкості енергосистеми.

    Масований обстріл у ніч на 8 травня

    Цієї ночі ворог завдав комбінованого удару проти України із застосування ракет й ударних дронів. Загалом ворог запустив 55 ракет, а також 21 дрон. Протиповітряна оборона (ППО) України знищила 59 повітряних цілей.

    Згідно з даними “Укренерго”, ворог поцілив по енергетичній інфраструктурі Львівської, Полтавської, Вінницької та низки інших регіонів.

    Коментуючи масований обстріл голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що Росія лише поповнила список військових злочинів.

  • НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    НБУ повідомляє про зменшення валютних резервів через скорочення міжнародної допомоги та великі витрати на гривню

    Національний банк України (НБУ) оголосив про зменшення своїх валютних резервів за результатами квітня 2024 року, що сталося через скорочення міжнародної допомоги та значні витрати на підтримку гривні. Згідно з офіційним звітом НБУ, загальний розмір золотовалютних резервів скоротився на 3,1%, до $42,4 мільярдів. Окрім цього, розмір чистих зовнішніх резервів (ЗВР) впав на 4,1%, з $31,8 мільярдів до $30,5 мільярдів.

    Про це йдеться в офіційному звіті НБУ.

    Чисті валютні резерви – це загальні валютні резерви мінус зобов’язання (поточна заборгованість за кредитами з відсотками) України перед МВФ.

    Зараз ці зобов’язання становлять $11,9 млрд, і ця сума в ЗВР недоторканна – влада не може її вільно витрачати на інші потреби країни, тільки на виплати Міжнародному валютному фонду, який навіть на час війни не проводить Україні ніяких реструктуризацій і не дає відтермінувань з виплат раніше наданих кредитів.

    Квітневе скорочення загальних валютних резервів Нацбанку повернуло регулятора до тенденції початку 2024 року. У січні вони зменшилися на 4,9% (до $38,5 млрд), у лютому – на 3,8% (до $37,1 млрд), і тільки в березні відбулося різке збільшення ЗВР на 18%, і насамперед завдяки великому кредитному траншу від Євросоюзу (майже на $5 млрд), Світового банку ($1,6 млрд), Канади ($1,5 млрд) і МВФ ($880,7 млн) – сукупно тоді надійшло $9,3 млрд.

    Однак у квітні потік міжнародної допомоги в Україну скоротився до $1,6 млрд: ми отримали від Євросоюзу тільки $1,6 млрд (у рамках програми Ukraine Facility) і ще трохи – $46,6 млн – влада змогла залучити на внутрішньому борговому ринку завдяки розміщенню валютних ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). Однак НБУ був змушений витратити $2,3 млрд на підтримання стабільності гривні на міжбанку, а також $884,5 млн було виплачено за держборгом – зокрема, тому ж ЄС, Світовому банку і МВФ.

    Тому в підсумку було зафіксовано скорочення загального валютного резерву Нацбанку.

    Як і раніше, більшу частину резервів НБУ вкладено в цінні папери – 69,9% всього обсягу ($29,6 млрд), а в золото тільки 4,8% ($2,02 млрд). А у валютній структурі домінував американський долар (82,9%), за яким ішов євро – 9,6%, золото (4,8%), китайський юань (1,2%), британський фунт (0,7%) і японська ієна (0,7%).

  • Співвласника CEO Club Ukraine підозрюють у створенні підпільного казино та шахрайському кол-центрі в Києві

    Співвласника CEO Club Ukraine підозрюють у створенні підпільного казино та шахрайському кол-центрі в Києві

    Підозра у дотичності до створення підпільного казино та шахрайського кол-центру в Києві впала на Вʼячеслава Лисенка, співвласника компанії CEO Club Ukraine. За даними ЗМІ, правоохоронні органи тривалий час слідкували за діяльністю Лисенка, а контроль завершився обшуком 30 квітня в бізнес-центрі, де були виявлені зазначені заклади.

    Наразі Вʼячеслав Лисенко втік за кордон.

    У правоохоронних органах, підозру у цій справі отримав Сліпуха Михайло Сергійович. Він директор у двох компаніях, які належать акціонеру логістичної компанії Meest China, члену наглядової ради CEO Club Ukraine Вʼячеслав Лисенко.

    Бізнес-центр розташований на Дегтярівській, 33В. Обшуки були не тільки там — одночасно їх було понад 10 за різними адресами. Зокрема, на провулку Бутишева, 23 — там центральний офіс Лисенка, де Сліпуха також директор.

    За даними «Бабеля» прізвище Лисенка зараз теж фігурує в справі. Сліпуха і Лисенко на дзвінки «Бабеля» не відповіли.

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

    Вʼячеслава Лисенко - співвласника СЕО Club Ukraine - підозрюють у дотичності до створення в Києві підпільного казино і шахрайський кол-центру

     

  • Кабмін продовжив пільговий тариф на електроенергію для населення до кінця травня: що далі з платіжками на світло?

    Кабмін продовжив пільговий тариф на електроенергію для населення до кінця травня: що далі з платіжками на світло?

    Останнім часом українське населення було занурене в спекуляції та очікування щодо подальших змін у вартості електроенергії. Недавно Кабінет Міністрів України прийняв рішення продовжити пільговий тариф на електроенергію для населення у розмірі 2,64 гривні за кіловат. Цей тариф має діяти до кінця травня, проте подальші перспективи щодо платіжок за світло залишаються невизначеними.

    У профільному середовищі вже давно говорять, що електрика для людей подорожчає.

    “За попередніми розрахунками, тариф для населення становитиме 3,5 гривні за кіловат. Ця ціна покриває нинішню собівартість генерації, але не враховує витрати на відновлення енергосистеми після ворожих обстрілів. Якщо в тариф вирішать закласти і їх, він виявиться ще вищим”, – каже керівник спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.

    Для бізнесу цінник на електрику теж зросте: Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) планує підвищити прайс-кепи (граничні ціни) на ринку на добу вперед. Але навіть високі ціни не гарантують, що українці будуть зі світлом.

    “Ситуація у вітчизняній енергосистемі дуже складна. Тепловій генерації завдано величезної шкоди, і незрозуміло, куди прилетить завтра, адже ворог продовжує атакувати наші енергооб’єкти. Зараз Україна рятується імпортом електроенергії з Європи – беремо його по максимуму. Але в окремі дні вже навіть імпорт не покриває дефіцитні години”, – сказав Рябцев.

    “Влітку ситуація ще більше погіршиться, адже на регламентні роботи зупинять блоки АЕС. Споживання ж за рахунок масового включення кондиціонерів зросте. Не виключено, що сидітимемо без світла по 6-8 годин на добу”, – додав експерт енергоринку, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

  • Українська економіка на межі кризи: війна, валютний курс та соціальні виклики

    Українська економіка на межі кризи: війна, валютний курс та соціальні виклики

    Українська економіка продовжує неухильно скочуватися в кризу через війну, якій не видно кінця. З 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара 38,69 грн/$ до 39,47 грн/$. А також збільшив за останні 5 тижнів загальний обсяг продажу долара з резервів відразу на 69% – з $1,7 млрд (попередні 5 тижнів) до $2,9 млрд. Уже зараз готівковий долар підскочив у банках до понад 40 грн, і це ще не межа. Підвищення військових витрат, потенційне вилучення коштів із соціальних статей бюджету неодмінно викличе новий виток інфляції та девальвації, тому до зими курс гривні може просісти ще більше.

    Адже не можна не відзначити, що в умовах постійних обстрілів промислових підприємств, енергетичних об’єктів, налагодити нормальне функціонування фірм як виробничої, так і невиробничої сфери, неможливо. Так, директор найбільшого металургійного заводу “Криворіжсталь” Мауро Лонгобардо у своєму інтерв’ю розповів, що після одного з останніх російських ударів по Кривому Рогу комбінат відновлював виробництво 10 днів, і якби на підприємстві запалили доменну піч, то вона вийшла б з ладу. Друга проблема – дефіцит кадрів: підприємство, отримавши повістки з військкоматів, вручає їх своїм співробітникам, що стає відштовхувальним фактором для залучення нових кадрів. З урахуванням того, що цього року 1,5 тис. заводчан планують мобілізувати, адміністрації доведеться найняти 3 тис. нових працівників, що є непростим завданням.

    Україна вже перебуває в положенні повністю дотаційної економіки – уся соціальна сфера, зарплати, пенсії, медицина, освіта залежать від надходжень з боку Заходу. А останній її дає виключно в кредит, не бажаючи входити в становище і реструктуризувати. Зазначимо, що дефіцит бюджету тільки цього року становить рекордні $43,9 млрд, а, за зізнанням глави Мінфіну, наступного року він і зовсім збільшиться ще на $12 млрд. До того ж “партнери” постійно домагаються від нашого уряду зменшення соціальних видатків, а це тільки примножить злидні для простих українців.

    Зібране ж усередині країни до останньої копійки йде виключно на військові витрати. Тож що довше триватиме війна, то гірше для громадян і країни загалом. Чи зможе Україна протягнути за такого розвитку подій протягом двох-трьох років – питання далеко не риторичне.