Radaonline.news

Позначка: економіка

  • Кабмін розробляє нові плани з підвищення тарифів

    Кабмін розробляє нові плани з підвищення тарифів

    Усі наші джерела повідомляють, що черговий план з підвищення тарифів перебуває в Кабміні. Його розробляють, а далі мають затвердити кулуарно з Офісом Президента.

    Газ, опалення, водопостачання – подорожчає цього року. Залишається питання наскільки.
    За нашими даними мінімум на 50%, а в середньому на 80-150%, а максимум піднімуть до ринкових – це десь підвищення на 300-350% до кінця року.

    Ми, до речі, постійно інсайдимо про зростання тарифів, а 1 червня наше джерело (https://t.me/legitimniy/18056) дало розклад щодо цього кейсу.

    Влада буде вилучати останнє в народу, і байдуже, що Зеленський обіцяв не піднімати тарифи. Він же знає, що завжди можна знайти причину, чому змінив думку.
    Це як обіцяти не пити, а потім «забухати» через те, що у когось свято і тд. (як то кажуть причину і виправдання своїм діям за бажання завжди можна знайти).

  • Кабмін вирішує проблему нестачі електроенергії

    Кабмін вирішує проблему нестачі електроенергії

    Уряд намагається вирішити проблему дефіциту генеруючих потужностей в Україні за рахунок спонукання бізнесу та людей створювати свою генерацію.

    Як ми вже писали, частина підприємців цим уже почала займатися, але купувати свої генеруючі установки по кишені далеко не кожному.

    Останніми днями влада зробила низку заяв з обіцянкою допомогти в цій справі.

    Учора прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін готує програму пільгового кредитування на закупівлю енергетичного обладнання як для громадян, так і для бізнесу. І сказав, що вчора уряд затвердив порядок надання фінансової підтримки фізособам, які встановлюватимуть генерувальні установки з альтернативних джерел енергії у власних домогосподарствах. Мабуть ідеться про сонячні панелі, вітрові та теплові установки.

    Шмигаль повідомив, що сума компенсації для установок потужністю до 10 кВт на одне домогосподарство становитиме 244 тис. грн. А максимальна сума кредиту – 480 тисяч гривень строком на 5 років.

    Коли саме запрацюють нові кредитні програми і які будуть умови кредитування бізнесу, прем’єр не уточнив.

    У банківській же спільноті очікують, що енергетичні кредитні програми (і для фізосіб, і для бізнесу) запустять через Фонд розвитку підприємництва, який наразі веде держпроект кредитування «5-7-9%».

    Фінансисти розповіли, що напередодні спеціальну нараду з енергетики провів голова НБУ Андрій Пишний, на якій закликав банки активніше кредитувати енергетичні проєкти, насамперед з генерації.

    За словами банкірів, голова НБУ заявив, що влада вважає своїм пріоритетом населення – саме його насамперед намагатимуться забезпечити електроенергією. Бізнес же піде за залишковим принципом.

    Чиновники вважають, що компанії зобов’язані самі думати, як себе забезпечувати світлом, а не розраховувати на владу, а банкіри їм мають у цьому допомогти грошима, відкривши кредитні програми.

    “Пишний постарався максимально натиснути на банки і заявив, що “енергетика має стати головним пріоритетом у кредитуванні”. Великі проекти на великі суми потрібно фінансувати групами (банків), у рамках консорціумного кредитування. При цьому настійно залучати місцеву владу, ОТГ (об’єднані територіальні громади). Щоб стимулювати енергетичне кредитування, НБУ пообіцяв спростити вимоги до застав (дозволять надавати менше забезпечення) як виняток. Щодо ціни такий розрахунок: при середній ціні гривневих ресурсів у 6% (депозити + кошти на картах/поточних рахунках) від банків чекають кредитування в середньому під 13-14% річних, і частину з цієї ставки може покривати центральна влада або влада на місцях. Нацбанк розраховує, що банки запустять і впровадять нові енергетичні кредити протягом 6 місяців”, – сказало джерело “Страны” в одному з банків.

    А також уточнило, що з інших питань (не енергетичних) Андрій Пишний говорив про повернення права власників на виведення дивідендів з прибутку банків, яке заборонене з початку повномасштабного вторгнення. Що саме вирішать – поки неясно. Обіцяють відповісти ближче до кінця літа, після того, як НБУ перерахує капітали банків за новими вимогами. По суті Пишний дав зрозуміти, що дозволить виведення дивідендів, якщо зрозуміє, що банки зможуть безболісно виконувати вимоги капіталізації. Але якщо їм самим не вистачатиме коштів, репатріацію дивідендів не дозволять.

  • У липні відключення світла можуть становити до 10 годин на день

    У липні відключення світла можуть становити до 10 годин на день

    Україна може зіткнутися з тривалими відключеннями електроенергії в липні, які можуть тривати до 10 годин на день. Про це повідомив голова спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, наголошуючи на критичній ситуації, яка вже спостерігається зараз.

    «Більш критичною ситуація буде в липні. Якщо у нас зараз майже сім годин відключень, то ми, очевидно, очікуватимемо відключення в липні по десять годин”, – сказав експерт.

    За його словами, за підсумками останніх обстрілів Україна втратила вже 9,8 гігават потужності своєї генерації. Раніше називалася цифра 8 гігават.

    Ситуація може покращитися у вересні, коли після ремонту повернуться до роботи два атомні енергоблоки, вважає Попенко.

  • Українцям доведеться економити електроенергію ще декілька років

    Українцям доведеться економити електроенергію ще декілька років

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль нещодавно заявив, що економія електроенергії стане невід’ємною частиною повсякденного життя громадян у найближчі роки. Це рішення викликане довгостроковими наслідками руйнівних атак на енергетичну інфраструктуру країни, здійснених російськими військами.

    “Наслідки російських атак на енергетику довгострокові. Тому заощадження буде частиною нашого повсякденного життя в наступні роки… Наша мета – економити на всіх рівнях: від великих підприємств до окремих будинків і квартир”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.

    Прем’єр наголосив, що ключовий пріоритет – зміцнення енергетики після російських терористичних ударів.

    “Ситуація дуже складна. Втрачено понад 9 ГВт потужностей генерації. Ворог продовжує атакувати енергетичні об’єкти. Наразі “Укренерго” знову змушене вдаватися до планових відключень споживачів. Цим виграємо час для того, щоб відновити та посилити енергосистему”, – додав він.

    За словами Шмигаля, урядова стратегія включає такі пункти: посилення ППО; ремонти пошкодженого обладнання та подальший розвиток захисту від дронів; децентралізація енергосистеми; міжнародна підтримка та співпраця; енергоефективність та відповідальне споживання електроенергії.

  • Верховна Рада підтримала підвищення акцизів на цигарки у першому читанні

    Верховна Рада підтримала підвищення акцизів на цигарки у першому читанні

    Верховна Рада України зробила важливий крок у боротьбі з тютюнопалінням, підтримавши у першому читанні законопроєкт №11090, який передбачає підвищення акцизного податку на тютюнові вироби.

    Це рішення є частиною ширшої стратегії уряду щодо зміцнення здоров’я нації та збільшення надходжень до державного бюджету.

    Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

    “За основу – 249 голосів”, – повідомив він.

    Нардеп пояснив, що за законопроєктом акциз на цигарки привʼязують до євро, а не до гривні. У 2025-му році він зросте на +23%, а потім 2016-2028 буде по +5%.

    “У цьому році збільшення буде тільки у випадку девальвації”, – додав Железняк.

    Реалізація законопроєкту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 млрд грн, у 2027 році – 9,3 млрд грн, у 2028 році – 13,8 млрд грн.

  • Українці відмітили погіршення ситуації з демократією та економікою в Україні за 5 років президентства Зеленського

    Українці відмітили погіршення ситуації з демократією та економікою в Україні за 5 років президентства Зеленського

    За данними проведенного опитування більшість українців заявили про погіршення ситуації з демократією та економікою в Україні за 5 років президентства Зеленського.

    Про це розповів КМІС.

    43% опитаних сказали, що ситуація з демократією погіршилася. 28% вважають причиною тому дії влади, а 11% пов’язують це з війною. Ще 29% сказали, що ситуація не змінилася. Покращення побачили 19%.

    Аналогічна оцінка і ситуації з економікою. 49% сказали, що вона погіршилася (23% пов’язали це з діями влади, 16,5% – з війною). 21% змін не побачили, 17% – побачили.

  • Третина українців живе в бідності

    Кількість українців, які живуть у бідності, значно зросла, досягнувши 9 мільйонів. Це на 1,8 мільйона більше, ніж у 2020 році.

    Ці дані були оприлюднені регіональним директором Світового банку у Східній Європі, що свідчить про суттєве погіршення економічної ситуації в країні.

    Згідно з його словами, загальна кількість бідних людей у країні тепер становить 29% від усього населення. Вся справа в тому, що російське вторгнення продовжує руйнувати економіку країни.

    При цьому, ситуація могла б бути набагато гіршою в тому випадку, якби Україні не виділили підтримку з іноземного бюджету для того, щоб була можливість виплатити пенсії людям похилого віку і зарплати вчителям і лікарям.

    Головною причиною зростання бідності є скорочення зайнятості: більше п’ятої частини дорослих, які працювали до війни, втратили роботу.

    Спеціально призначена допомога у вигляді ресурсів для соціальних витрат змогла трохи стабілізувати ситуацію і не допустити збідніння ще трьох мільйонів людей.

    Важливо додати, що наразі населення України становить близько 32 мільйонів людей.

  • Мобілізація загрожує українській економиці через брак кадрів

    Мобілізація загрожує українській економиці через брак кадрів

    За даними агентства Bloomberg, Україна стикається з серйозними проблемами через мобілізацію, яка призводить до значного скорочення робочої сили. Експерти оцінюють, що кількість працездатного населення зменшилася на 27% порівняно з довоєнним рівнем.

    Дефіцит робочої сили в Україні починає відчуватися дедалі гостріше. Як зазначає Bloomberg, та сама нестача людей, яка послабила українські війська, також знижує продуктивність праці на заводах, будмайданчиках, на підприємствах у сфері послуг і шахтах країни.

    Закон про мобілізацію, який набув чинності в середині травня, спрямований на поповнення збройних сил України сотнями тисяч військовослужбовців. Однак брак працездатних працівників стає тягарем для великих і малих підприємств, які складають основу економіки воєнного часу.

    Новинне агентство уточнює, що надалі проблема тільки загострюватиметься. Але західні союзники Києва, які прийшли на допомогу в питанні нестачі озброєння і боєприпасів, цього разу допомогти не зможуть – Володимиру Зеленському доведеться самому намагатися заповнювати прогалини, залишені мобілізацією і міграцією. Це стане ще однією перевагою для Росії з її величезними ресурсами.

    Основною причиною нинішніх проблем вважається той факт, що багато українців після початку конфлікту або залишили країну, або вирушили на фронт. Однак, незважаючи на різке зростання зарплат в умовах нестачі робочої сили у воєнний час, навіть ті українці, хто міг би вийти на роботу, не поспішають влаштовуватися у великі компанії та на підприємства далеко від дому, побоюючись воєнкомів.

  • Мобілізація скоротила робочу силу в Україні на 27%

    Мобілізація скоротила робочу силу в Україні на 27%

    З початку широкомасштабної агресії Росії мобілізація серйозно вплинула на українську економіку, спричинивши значне скорочення робочої сили. Кількість доступних працівників зменшилася на 27%.

    Брак робочих рук стає однією з ключових проблем для бізнесу, а зусилля компаній з найму нових співробітників значно зросли.

    Київ намагається компенсувати втрати, викликані втечею мільйонів людей або їхнім приєднанням до армії, а також втратою життя. Частина чоловічого населення перейшла до тіньового сектора, уникаючи мобілізації, що лише поглиблює кадровий дефіцит.

    Згідно зі звітом Національного банку України, у 2023 році робоча сила скоротилася майже на чверть порівняно з 2021 роком. Основні втрати пов’язані з еміграцією та демографічними чинниками, включаючи окупацію та перехід частини населення до статусу економічно неактивних осіб.

    Законодавство дозволяє ключовим для економіки підприємствам резервувати до 50% своїх працівників-чоловіків, які потенційно можуть бути мобілізовані, але це не вирішує проблему в повній мірі. За словами представників Міністерства соціальної політики, ця ситуація неминуче позначиться на пенсійних виплатах у майбутньому, що вказує на необхідність громадянам самостійно накопичувати кошти на старість.

  • Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Борг перевищив 6 трлн гривень, чи зможе країна врятуватися через реструктуризацію?

    Стало відомо, що державний і гарантований Україною борг перевищив 6 трлн гривень або 151,5 млрд доларів. При цьому платежі, які ми зобов’язані виплатити у 2024 році, складуть 25 млрд у.о., за словами Мінфіну. Крім цього, українському уряду необхідно знайти 5 млрд доларів для покриття поточних військових витрат, а до кінця року буде потрібно ще 5 млрд доларів на ті самі потреби. І це без урахування поки що непрогнозованого просідання української економіки, яке вже почалося через новий закон про мобілізацію.

    Підвищення акцизів на тютюн, алкоголь і нафтопродукти, які обговорюють зараз на Банковій і які внесуть до парламенту наприкінці червня – на початку липня, проблему не вирішать. Нагадаємо, також буде підвищено з 1,5 до 5% ставку військового збору,  його сплату поширять ще й на приватних підприємців. Крім того, на 2-3% буде підвищено ставку ПДВ. Підвищення ставки військового збору дасть додатково 90-100 млрд гривень на рік (2,22-2,47 млрд доларів), кожен відсоток до ПДВ поповнить скарбницю на 40 млрд гривень, які дорівнюють 988 млн доларів (+3% до ставки ПДВ еквівалентні 120 млрд гривень = 2,97 млрд доларів).

    Єдиним реальним виходом із цієї проблеми є реструктуризація боргу. Умови переговорів щодо нової реструктуризації, яку Україна почала ще ранньою весною, поки незрозумілі, немає гарантій згоди кредиторів через погіршення економічної ситуації в країні. До слова, якщо угода відбудеться, то вона буде вже третьою після 2014 року: перша відбулася 2015 року, друга – 2022 року. Таким чином, якщо очікування України і кредиторів не співпадуть, розплачуватися нам доведеться ресурсами і територією.