Radaonline.news

Позначка: Солом’янський район

  • Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Російські війська в ніч проти 1 серпня завдали масованого балістичного удару по Києву. Наслідки атаки зафіксували одразу у семи районах столиці. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 28 постраждалих, серед яких четверо неповнолітніх. Рятувальні та аварійні роботи на окремих локаціях тривають.

    За даними Офісу генерального прокурора, найбільше загиблих — у Дарницькому районі. Там внаслідок російської атаки загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами удару у Солом’янському районі. Серед загиблих — 22-річний працівник поліції.

    Поранення отримали 28 людей. Серед них четверо неповнолітніх: 14-річна дівчина, двоє 13-річних дітей — дівчина і хлопець, а також 17-річний юнак. За попередніми даними, одна з дівчат отруїлася продуктами горіння, у решти дітей зафіксували множинні осколкові поранення та різані рани.

    Наслідки атаки зафіксували у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах Києва.

    У Солом’янському районі внаслідок удару загинули двоє людей, ще восьмеро постраждали, серед них двоє дітей. За однією з адрес сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники евакуювали 35 людей із верхніх поверхів. Трьох постраждалих госпіталізували. Пожежу вдалося ліквідувати.

    Ще за однією адресою в районі загорілися автомобілі на парковці. Пожежу також ліквідували.

    У Дарницькому районі ситуація виявилася найтяжчою. Там сталися пожежі та руйнування в адміністративній і нежитловій будівлях. За іншою адресою горіли автомобілі, були пошкоджені житлові будинки. Загинули семеро людей, ще 14 постраждали, серед них двоє дітей.

    На відкритій території в одному зі скверів рятувальники та правоохоронці виявили вирву. Крім того, вздовж однієї з вулиць у кількох місцях горіло узбіччя.

    У Шевченківському районі сталася пожежа у нежитловій будівлі, а також загорілися автомобілі швидкої допомоги. Пожежу ліквідували. За однією з адрес повідомлялося про одну постраждалу людину.

    Крім того, займання виникло на території кіностудії. Його вдалося локалізувати.

    У Дніпровському районі внаслідок атаки пошкоджено магазин. У Печерському районі зафіксовано пошкодження чотирьох приватних житлових будинків і господарських споруд.

    У соцмережах та місцевих Telegram-каналах уранці почали поширювати фото і відео з місць ударів. На окремих кадрах видно тіла загиблих просто на вулиці. За інформацією місцевих пабліків, одну людину могли виявити загиблою у салоні автомобіля, ще одне тіло — на вулиці у Дарницькому районі. Водночас такі деталі потребують офіційного підтвердження правоохоронців.

    Після нічної атаки частину Києва затягнуло димом від пожеж, що виникли на місцях влучань. Найбільше задимлення спостерігалося в районах, де тривали активні роботи ДСНС.

    Через наслідки обстрілу у столиці також змінили рух транспорту. За інформацією Київської міської військової адміністрації, було перекрито рух на вулиці Урлівській та вулиці Здолбунівській у напрямку вулиці Гліба Бабіча.

    У зв’язку з цим автобус №35 тимчасово курсує через вулицю Анни Ахматової та проспект Петра Григоренка, після чого повертається на звичний маршрут.

    Автобус №108 у напрямку станції метро «Харківська» рухається через вулицю Урлівську та вулицю Анни Ахматової, а у напрямку вулиці Шептицького — через проспект Петра Григоренка та вулицю Петра Радзіня.

    Атака відбулася вночі кількома хвилями. У столиці лунали вибухи, повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння. Через високу швидкість таких ракет у мешканців було дуже мало часу, щоб дістатися укриття після сигналу тривоги.

    ДСНС продовжує розбирати завали та перевіряти пошкоджені будівлі. Правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики надають допомогу пораненим.

    Остаточна кількість загиблих і постраждалих ще може змінитися, оскільки пошуково-рятувальні роботи на окремих локаціях не завершені.

  • Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Кількість постраждалих унаслідок нічної російської балістичної атаки на Київ зросла до 15 осіб. Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків масованого удару, а аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на кількох локаціях столиці.

    У ДСНС зазначили, що після уточнення інформації кількість травмованих збільшилася до 15 людей. Водночас раніше було підтверджено загибель однієї людини. Інформація про наслідки російського обстрілу продовжує уточнюватися.

    Найскладніша ситуація залишається у Шевченківському районі Києва, де рятувальники локалізували пожежі в нежитлових будівлях та на відкритій території. Тут тривають аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів.

    У Солом’янському районі підрозділи ДСНС працюють на місці пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки. Водночас у Деснянському районі та на одній із локацій у Солом’янському районі пожежі вже вдалося повністю ліквідувати.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали по Києву удару балістичними ракетами. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у п’яти районах столиці — Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки у Шевченківському та Солом’янському районах. Також внаслідок атаки виникли пожежі в офісних і нежитлових будівлях, супермаркеті, гуртожитку та приватному будинку. Крім того, в різних районах столиці загорілися автомобілі. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського удару по цивільній інфраструктурі Києва.

  • Кількість постраждалих від масованої атаки РФ на Київ зросла до 90

    Кількість постраждалих від масованої атаки РФ на Київ зросла до 90

    Кількість постраждалих внаслідок масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч проти 2 червня продовжує зростати. Станом на вечір відомо вже про 90 поранених, тоді як кількість загиблих залишається незмінною — шість осіб.

    Про оновлені дані повідомив мер столиці Віталій Кличко. За його словами, значна частина постраждалих продовжує перебувати під наглядом медиків.

    «90 постраждалих наразі в Києві від масованої атаки ворога на столицю 2 червня. У стаціонарах перебувають 52 поранених. Із них двоє дітей. Шестеро людей загинули», – повідомив Кличко.

    Російські війська завдали по столиці одного з наймасштабніших ударів за останній час, застосувавши ударні безпілотники та ракети різних типів. Повітряна тривога тривала кілька годин, а вибухи лунали в різних районах міста.

    Найбільших руйнувань зазнав Подільський район, де внаслідок влучання стався частковий обвал конструкцій дев’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники тривалий час розбирали завали та шукали можливих постраждалих. Також у районі виникли численні пожежі, було пошкоджено автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Серйозні пошкодження зафіксовано і в Голосіївському районі столиці. Там ударом було зруйновано другий та третій поверхи поліклініки, що призвело до значних руйнувань будівлі та необхідності проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    У Солом’янському районі уламки ворожих засобів ураження влучили у верхні поверхи 15-поверхового житлового будинку. Крім того, сталося загоряння у 24-поверховому будинку на рівні сьомого та восьмого поверхів. Пожежно-рятувальні підрозділи оперативно локалізували вогонь та евакуювали мешканців.

    Загалом наслідки російської атаки були зафіксовані у семи районах Києва. Окрім житлових будинків, пошкоджень зазнали об’єкти соціальної та комунальної інфраструктури, а також енергетичні мережі. Раніше повідомлялося про травмування двох працівників енергетичної компанії, які виконували роботи з ліквідації наслідків обстрілів.

    Медики продовжують надавати допомогу пораненим. Частина постраждалих отримала амбулаторне лікування, однак понад пів сотні людей залишаються у стаціонарах. Серед них є діти та пацієнти з тяжкими травмами.

    Рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи в окремих локаціях тривають. Міська влада та екстрені служби продовжують уточнювати масштаби руйнувань і остаточну кількість постраждалих.

  • Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    За інформацією наших джерел, 1-4 травня в Офісі Президента планують масштабну чистку серед керівників столичних РДА.

    “В першу чергу “на вихід” має підготуватись голова КМВА Тимур Ткаченко. А за ним на біржу праці підуть і частина голів районів.

    В першу чергу своєї посади позбудеться голова печерської РДА Наталія Кондрашова, яка трималась завдяки зв’язкам з Андрієм Єрмаком.

    Наступним кандидатом на вихід є голова Подільської РДА Володимир Наконечний, у якого досягнень – нуль, і він повністю “ліг” під куратора Подільського району і зама мера Києва Валентина Мондриївського.

    Наконечний навіть не зміг замінити голову керуючої компанії в районі, хоча той є фігурантом декількох кримінальних справ та керівником партії Удар в Подільському районі і за бюджетний кошт продовжує робити видимість “партійної роботи”.

    Крім Наталії Кондрашової та Володимира Наконечного можуть залишитись без посад голови Солом’янського і Дніпровського районів столиці.

    В Офісі Президента до них не мають особливих претензій, але ці райони не виконують головну функцію: вони не допомагають “збивати Кличка”. Тому заміна їм потрібна.

    Водночас, частина голів районів збереже свої посади та присягне на вірність новому голові КМВА і обнулить співпрацю з Кличко. Для Офісу Президента битва за Київ,  це не просто битва за столицю,  а і за чергові понад 100 мільярдів гривень бюджетних коштів” – зазначає джерело.

  • Черговий будівельний конфлікт у Києві: на місці дитячого садочка планують збудувати багатоповерхівку

    Черговий будівельний конфлікт у Києві: на місці дитячого садочка планують збудувати багатоповерхівку

    У Солом’янському районі Києва назріває черговий будівельний конфлікт. На ділянці у провулку Західному, 4, де нині стоїть невелика комерційна будівля, планують реалізувати проєкт 25-поверхового житлового будинку з громадськими приміщеннями та паркінгом. Саме формулювання проєкту — «реконструкція» — і стало головною причиною обурення місцевих жителів, які не вірять, що йдеться лише про перебудову існуючого об’єкта, а не про фактично нове житлове будівництво.

    Формально історія виглядає так: у 2021 році столичний департамент містобудування та архітектури видав ТОВ «Спорт Інвест Сістем» містобудівні умови та обмеження на реконструкцію комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок. При цьому цільове призначення землі, як випливає з матеріалів навколо цього кейсу, залишалося пов’язаним із експлуатацією та обслуговуванням комерційного центру, тобто будівель торгівлі. Саме ця невідповідність і стала одним із ключових аргументів критиків забудови.

    Сумніви посилилися після того, як у публічному просторі з’явилася інформація: на цій ділянці нібито планували не одну, а дві 25-поверхові секції зі стилобатом. Для невеликої будівлі площею близько 700 квадратних метрів це виглядає не як класична реконструкція, а як спроба провести новий житловий проєкт через м’якшу юридичну конструкцію. Саме тому мешканці Караваєвих дач говорять не лише про чергову «свічку», а й про ризик додаткового навантаження на школи, садки, транспорт і старі інженерні мережі району.

    У цій історії є ще один важливий штрих: правоохоронці вже цікавилися об’єктом. Ще восени 2021 року поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливих порушень земельного та містобудівного законодавства під час робіт на цій ділянці. Але далі справа фактично заглухла. У 2023 році суд відмовив слідчим у проведенні огляду, вказавши, що ті не надали належного обґрунтування та доказів незаконного будівництва. Після цього помітного процесуального руху в історії не було.

    Не менш показова і бюрократична частина сюжету. Спочатку профільна інспекція відмовляла у дозволі на виконання робіт, серед причин називали, зокрема, невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки та відсутність частини потрібних погоджень. Але вже наприкінці 2022 року дозвіл на реконструкцію все ж було видано. Саме після цього проєкт знову повернувся до активної фази.

    Окрема інтрига — хто стоїть за компанією-орендарем. За даними відкритих реєстрів, ТОВ «Спорт Інвест Сістем» зареєстроване у 2013 році, а станом на березень 2026 року його керівницею значиться Ліна Орленко. У липні 2025 року структура власності компанії змінилася: серед співвласників і бенефіціарів фігурують Андрій Кобець, Дмитро Білоног, Богдан Дудка та Ігор Ходакевич. Того ж року зі складу засновників було виведено Миколу Трухіна — батька колишнього народного депутата Олександра Трухіна.

    При цьому треба окремо зафіксувати важливий нюанс. Видання «КиївВлада», яке писало про цей проєкт, пізніше опублікувало окреме повідомлення про спростування частини попередньої інформації. Редакція прямо заявила, що дані про нібито зв’язок Владислави Молчанової з ТОВ «Спорт Інвест Сістем», ТОВ «Моноліт Будсервіс» та самим проєктом у провулку Західному, 4 були недостовірними. Тому прив’язувати цей будівельний кейс до Молчанової як встановлений факт наразі підстав немає.

    Натомість беззаперечним залишається інше: ділянка з комерційним цільовим призначенням уже отримала документи під висотне житло, а мешканці дізналися про реальний масштаб майбутнього об’єкта лише тоді, коли на майданчику з’явився інформаційний щит. І це, мабуть, найточніше пояснює, чому історія в провулку Західному швидко перетворюється не просто на локальне невдоволення, а на повноцінний київський забудовний скандал.

  • У Києві викрили масштабну схему “демобілізації”: заступник голови Солом’янського району заробляв мільйони на ухилянтах

    У Києві викрили масштабну схему “демобілізації”: заступник голови Солом’янського району заробляв мільйони на ухилянтах

    У столиці правоохоронці затримали одного з найвищих за рангом фігурантів так званих “ухилянтських схем”. Йдеться про заступника голови Солом’янської районної державної адміністрації Олександра Смика, якого підозрюють в організації масштабної схеми незаконного списання чоловіків з військового обліку.

    За даними слідства, посадовець разом зі спільником налагодив механізм фіктивного “зарахування” цивільних чоловіків до військових частин Збройних сил України. Після цього цих осіб так само фіктивно “демобілізовували”, використовуючи вигадані медичні діагнози та підроблені документи. У результаті клієнти зникали з військового обліку, навіть не з’являючись на місці служби.

    Правоохоронці встановили, що схема діяла системно і тривалий час. За попередніми оцінками, через неї було незаконно виведено з обліку щонайменше 190 чоловіків. Вартість “послуг” коливалася від 15 до 20 тисяч доларів США за одну людину, а в окремих випадках доходила до значно вищих сум.

    Слідство вважає, що Олександр Смик використовував службові зв’язки у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Солом’янського району. Його спільник безпосередньо займався підготовкою фальшивих медичних і військово-облікових документів. Під час обшуків у фігурантів вилучили підроблені довідки, печатки військових частин, електронні носії та мобільні телефони з доказами функціонування схеми.

    Олександр Смик понад чотири роки обіймає посаду першого заступника голови Солом’янської РДА та відповідав, зокрема, за сферу житлово-комунального господарства. У період повномасштабної війни саме він мав координувати роботу комунальних служб, підготовку району до опалювальних сезонів і надзвичайних ситуацій.

    Офіційні декларації посадовця не створювали враження надмірного достатку: кілька квартир у Києві, старі автомобілі, помірні готівкові заощадження. Водночас навіть мінімальний підрахунок доходів від незаконної схеми свідчить про зовсім інший фінансовий масштаб. За “нижньою планкою” тарифів сума незаконного збагачення могла перевищити 2,8 мільйона доларів, а з урахуванням дорожчих “кейсів” — бути значно більшою.

    Особливе обурення в цій історії викликає контраст між реальністю війни та діями посадовця. У той час як енергетики, комунальники та військові працюють під обстрілами, відповідальний за критичну інфраструктуру району чиновник, за версією слідства, будував бізнес на масовому ухиленні від служби.

    Олександру Смику та його спільнику повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, які стосуються організації та пособництва в ухиленні від військової служби. Санкції інкримінованих статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Суд обирає запобіжний захід, і слідство наполягає на триманні під вартою.

    Ця справа вписується у ширший контекст розслідувань щодо так званих “VIP-ухилянтів” у столиці. Раніше правоохоронці вже повідомляли про виявлення депутатів та посадовців, які формально перебували на військовій службі, але фактично не виконували її обов’язків, отримуючи при цьому грошове забезпечення. Наразі правоохоронні органи перевіряють можливі зв’язки між цими епізодами.

  • Фірма з орбіти Укрбуду отримала 153 мільйони від Інституту Амосова без тендеру

    Фірма з орбіти Укрбуду отримала 153 мільйони від Інституту Амосова без тендеру

    Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» 11 грудня уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» на коригування проєкту лікувально-реабілітаційного корпусу. Вартість угоди становить 153,11 мільйона гривень.

    Згідно з умовами договору, до кінця 2026 року підрядник має скоригувати проєктно-кошторисну документацію з розробкою стадій «Ескізний проєкт», «Проєкт» та «Робоча документація» для будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу по вулиці Миколи Амосова, 6 у Солом’янському районі Києва.

    Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

    Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

    Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

    У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

    У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

    Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

    Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

    У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

    З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.

  • Нацполіція розслідує можливе самоправство навколо ділянки під забудову на Батиєвій горі в Києві

    Нацполіція розслідує можливе самоправство навколо ділянки під забудову на Батиєвій горі в Києві

    Столичні правоохоронці перевіряють факти можливого самоправства під час використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко у Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори. За даними Нацполіції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — може не виконувати вимоги щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати протизсувний режим. Окремі питання викликає і перспектива житлової забудови в зоні, яка, як зазначають слідчі, має обмеження через зсувонебезпечність та розташування в центральному історичному ареалі.

    Йдеться про кримінальне провадження №42025102090000062 від 22 квітня 2025 року. Попередня кваліфікація — ст. 356 КК України (самоправство). 3 грудня 2025 року Солом’янський районний суд Києва, за клопотанням Нацполіції, надав дозвіл на огляд ділянки площею 0,69 га (кадастровий номер 8000000000:72:184:0059). Огляд має відбутися із залученням представників КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт», а також профільних департаментів КМДА — земельних ресурсів і територіального контролю. Під час огляду правоохоронці планують встановити межі й фактичну площу території, перевірити реальне цільове використання, наявність або відсутність будівництва, а також дотримання вимог щодо протизсувних заходів.

    Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

    Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

    Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

    Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

    На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

    У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.

  • У Києві викрили шахраїв, які через фіктивний шлюб заволоділи квартирою самотньої жінки

    У Києві викрили шахраїв, які через фіктивний шлюб заволоділи квартирою самотньої жінки

    У столиці завершено досудове розслідування справи щодо аферистів, які намагалися незаконно заволодіти житлом померлої киянки. Йдеться про трикімнатну квартиру в Солом’янському районі, вартість якої перевищує 2,7 мільйона гривень.

    За даними поліції, після смерті 51-річної жінки її майно мало перейти у власність громади як відумерла спадщина. Проте двоє зловмисників розробили схему, щоб обійти закон. Вони залучили свого знайомого, використали його персональні дані та виготовили підроблене свідоцтво про шлюб із покійною. Документ був датований 1998 роком, а місцем укладення шлюбу вказана Росія.

    Маючи на руках фальшиві документи, чоловік зареєстрував на себе право власності, а згодом швидко продав квартиру. Таким чином громада втратила майно, що мало стати частиною міського житлового фонду.

    Правоохоронці затримали шахраїв одразу після угоди купівлі-продажу. Наразі обвинувальний акт скеровано до суду, а підозрювані перебувають під вартою.

    Цей випадок вкотре демонструє, наскільки поширеними залишаються схеми із фіктивними шлюбами та підробленими документами у сфері нерухомості.

  • На майже 190 мільйонів: прокуратура відсудила землю у підприємців, що користувалися ділянкою ДСНС

    На майже 190 мільйонів: прокуратура відсудила землю у підприємців, що користувалися ділянкою ДСНС

    Шевченківська окружна прокуратура міста Києва через суд домоглася повернення до державної власності земельної ділянки площею майже 7 гектарів у Солом’янському районі столиці. Орієнтовна вартість ділянки становить близько 190 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    Як встановили прокурори, ділянка була передана у постійне користування Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Водночас фактично нею користувалися приватні компанії, які не мали на це жодних законних підстав.

    Більше того, на території не було виявлено жодних об’єктів, що належали б ДСНС. Усе це свідчить про зловживання правом постійного користування з боку формального користувача та реальне комерційне використання державної землі приватниками.

    Враховуючи виявлені порушення, прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з низкою вимог:

    • припинити право постійного користування землею;

    • повернути ділянку у державну власність;

    • скасувати розпорядження КМДА про поділ цієї ділянки;

    • визнати недійсною державну реєстрацію 13 новоутворених земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

    Суд повністю задовольнив позовні вимоги, визнавши дії щодо користування та перерозподілу державної землі незаконними.