Radaonline.news

Позначка: Київ

  • Росія може посилити удари по урядових будівлях і місцевих адміністраціях

    Росія може посилити удари по урядових будівлях і місцевих адміністраціях

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, Росія може готувати подальші удари по урядових будівлях і будівлях місцевих адміністрацій у рамках спроби посилити дестабілізацію ситуації в Україні.

    На цьому тлі в деяких державних структурах співробітникам уже негласно дали вказівку не залишати укриття до повного завершення повітряної тривоги. Йдеться про внутрішні розпорядження окремих установ, а не про офіційну команду для всіх державних органів.

    Співрозмовник зазначає, що йдеться саме про будівлі, пов’язані з роботою центральної, обласної та місцевої влади. Їхнє пошкодження може не лише призвести до руйнувань і жертв, а й тимчасово порушити роботу конкретних державних структур.

    Інформація з’явилася на тлі серії останніх атак, під час яких під удари потрапляли адміністративні та офісні будівлі. У Києві було пошкоджено адміністративні об’єкти, а в Дніпрі безпілотник влучив в офісну будівлю в робочий час, унаслідок чого є загиблі та поранені.

    Окреме занепокоєння викликає ймовірність повторних ударів по вже атакованих об’єктах. Саме тому в деяких установах співробітникам рекомендують залишатися в укриттях до повного відбою тривоги, не повертаючись на робочі місця після тимчасового зниження загрози.

    Таким чином, для державних структур зараз розглядається сценарій, за якого повітряна тривога може означати не просто тимчасову евакуацію співробітників, а триваліше припинення роботи на місці. Якщо удари по адміністративних об’єктах триватимуть, це може безпосередньо вплинути на роботу органів влади в окремих містах і регіонах.

  • Російський БпЛА впав на будівлю Національної академії наук у Києві

    Російський БпЛА впав на будівлю Національної академії наук у Києві

    У центрі Києва внаслідок російської атаки безпілотник упав на нежитлову будівлю, після чого там спалахнула пожежа. За даними Укрінформу, пошкоджено будівлю Національної академії наук України.

    Під час пожежі ситуація всередині будівлі стала настільки небезпечною, що працівники НАН вибиралися назовні через вікна палаючої будівлі. Відео з місця події поширюють у Telegram-каналах.

     Загалом унаслідок атаки РФ у Печерському та Шевченківському районах Києва виникли пожежі в офісних будівлях. У Подільському районі було пошкоджено нежитлову будівлю та частково зруйновано дах, а в Голосіївському районі російський БпЛА влучив у двоповерховий житловий будинок.

    Інформація про масштаби пошкоджень будівлі НАН України та стан її працівників уточнюється.

  • У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві внаслідок російських атак було пошкоджено будинок, який використовується як резиденція посла Саудівської Аравії. Про це 27 вересня повідомив президент Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки нової хвилі ударів по Україні.

    За його словами, від 26 вересня Росія застосувала 277 ударних безпілотників різних типів, причому 155 із них були реактивними. Президент заявив, що лише в Києві під удари потрапили два дитячі садочки, дві школи, житловий будинок, СТО, складські приміщення та об’єкти зв’язку.

    Окремо Зеленський повідомив про пошкодження резиденції саудівського дипломата. Даних про постраждалих серед працівників дипломатичної місії президент у своєму повідомленні не навів.

    Атаки зачепили й інші регіони. За словами Зеленського, на Дніпропетровщині було пошкоджено спортивну школу, а в Сумській області — будівлю обласного будинку дитини.

    Президент пов’язав масштаб ударів із відсутністю ознак деескалації з боку Москви та заявив, що Київ очікує подальшого посилення міжнародного тиску на Росію. Це є позицією українського президента щодо мотивів і дипломатичної поведінки Кремля.

    Тема масованих атак по цивільній інфраструктурі останніми днями вже неодноразово з’являлася у матеріалах «Ненька інфо». Зокрема, видання сьогодні повідомляло про падіння російського дрона просто на дорогу у Вишневому, де загинула людина, троє постраждали та було пошкоджено п’ять автомобілів.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про масовану атаку на Київ 17 вересня, коли наслідки ударів і падіння уламків фіксували на обох берегах столиці, а кількість постраждалих зросла до 18.

    Ще одним епізодом ударів по цивільних і гуманітарних об’єктах стало знищення складу Фундації Олени Зеленської у Києві, де зберігали генератори, ноутбуки, медичне обладнання та іншу допомогу для дітей, лікарень і родин.

    На тлі нової хвилі атак Україна також прискорює роботу над засобами протидії реактивним дронам. Офіс президента повідомляв, що вже є кілька ефективних прототипів перехоплювачів, які застосовуються в бойових умовах.

    Атака 27 вересня стала черговим епізодом ударів не лише по житловій та комерційній інфраструктурі, а й по об’єкту, пов’язаному з іноземною дипломатичною присутністю в Києві.

  • Російська атака повністю знищила склад Kärcher в Україні: компанія переходить на «план Б»

    Російська атака повністю знищила склад Kärcher в Україні: компанія переходить на «план Б»

    Унаслідок російської атаки 27 вересня було повністю знищено склад, на якому зберігалися техніка та продукція німецької компанії Kärcher. Про втрату об’єкта повідомило українське представництво компанії.

    У Kärcher наголосили, що найважливіше — всі співробітники, які могли перебувати на об’єкті, залишилися живими та перебувають у безпеці.

    Водночас знищення складу вже вплинуло на виконання замовлень. Частина товарів, яка перебувала на майданчику на момент атаки, була втрачена, тому деякі замовлення доведеться затримати або скасувати.

    Компанія повідомила, що заздалегідь підготувала альтернативні сценарії роботи та тепер переходить до так званого «плану Б» — використання інших логістичних маршрутів і каналів постачання.

    Втім, швидко повністю замінити знищений склад неможливо, тому найближчим часом в Україні можуть виникати перебої з доступністю окремої продукції Kärcher та затримки доставки.

    У компанії не назвали попередню суму збитків, кількість знищеної техніки або точну адресу складу. Тож оцінювати масштаб матеріальних втрат у грошовому еквіваленті наразі зарано.

    Атака сталася на тлі чергової хвилі російських ударів по Києву та області 27 вересня. Протягом доби повідомлялося про загиблих і поранених, пошкодження житлової, освітньої, складської та телекомунікаційної інфраструктури.

    Удари по складських і логістичних об’єктах останніми днями відбуваються не вперше. Напередодні «Ненька інфо» повідомляла про повне знищення ударним дроном складу компанії «Рудь» у Житомирі. Площа зруйнованого комплексу становила 4350 квадратних метрів, а всередині зберігалися готова продукція та спеціалізована техніка.  Черговий удар по економіці: дрон повністю знищив склад компанії «Рудь» — «Ненька інфо»

    Ще раніше «Ненька інфо» писала про знищення складу Фундації Олени Зеленської, де зберігалися генератори, ноутбуки, медичне обладнання та інша гуманітарна допомога для дітей, лікарень і родин у різних регіонах України.

    Крім того, російські атаки останнього тижня зачепили дата-центри, інтернет-провайдерів та інші об’єкти, критичні для роботи українського бізнесу. «Ненька інфо» повідомляла про пошкодження телекомунікаційної інфраструктури в Києві та проблеми в роботі низки провайдерів.  Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ — «Ненька інфо»

    Таким чином, знищення складу Kärcher стало ще одним ударом по комерційній та логістичній інфраструктурі. Компанія продовжує роботу в Україні, однак попереджає клієнтів, що перебудова ланцюгів постачання потребуватиме часу.

  • Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Російські війська посилюють удари по українській цифровій інфраструктурі. Після серії атак на столичні дата-центри та вузли зв’язку під ударом опинився і головний офіс найбільшого мобільного оператора країни — «Київстару». Президент Володимир Зеленський заявив, що мета таких атак — максимально ускладнити українцям доступ до інтернету, зв’язку та цифрових сервісів.

    Вранці 27 вересня російські сили двічі атакували один із дата-центрів у Києві. За словами Зеленського, після першого удару постраждали троє людей, серед яких були двоє неповнолітніх. Згодом міська влада повідомила, що в Шевченківському районі внаслідок ранкової атаки травмувалися, зокрема, дві 16-річні дівчини.

    Президент пов’язав такі атаки із ширшою кампанією проти телекомунікаційної інфраструктури України. За його словами, російські війська цілеспрямовано атакують дата-центри та об’єкти зв’язку, прагнучи створити перебої з інтернетом і доступом до цифрових сервісів.

    Напередодні на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача одним із окремих питань уже був саме захист інфраструктури у сфері зв’язку. Офіс президента повідомляв, що військове та державне керівництво обговорювало посилення захисту таких об’єктів разом із розвитком засобів протидії російським безпілотникам.

    Таким чином, атака 27 вересня стала не окремим епізодом, а продовженням серії ударів, які протягом останніх днів зачепили одразу кілька великих телекомунікаційних майданчиків столиці.

    Пошкоджено головний офіс «Київстару»

    Ще одним наслідком ранкової атаки стало пошкодження будівлі головного офісу «Київстару» в Києві.

    У компанії повідомили, що працівники під час удару перебували в укритті, тому серед співробітників постраждалих немає. Фахівці оператора почали оцінювати масштаби пошкоджень будівлі.

    На момент перших повідомлень інформації про масштабні проблеми в роботі мобільної мережі «Київстару» через пошкодження офісу не було.

    При цьому сам факт удару по будівлі найбільшого мобільного оператора відбувається на тлі вже кількаденної серії атак по інфраструктурі, від якої залежить робота інтернет-провайдерів, телеканалів, сайтів та інших цифрових сервісів.

    За кілька днів постраждали одразу кілька дата-центрів

    Ще 25 вересня російський обстріл пошкодив дата-центр одного з найбільших телекомунікаційних операторів України — DataGroup.

    У компанії повідомляли про руйнування інфраструктури майданчика. Водночас працівники дата-центру не постраждали.

    Проблеми виникали й у роботі інших операторів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що російські атаки на Київ пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури.

    Однією з найбільших втрат став дата-центр, де були розміщені потужності MiroHost. За словами засновника Internet Invest Олександра Ольшанського, український майданчик був знищений. Водночас більшість клієнтів MiroHost обслуговувались на закордонній інфраструктурі, що дозволило зберегти роботу значної частини сервісів.  Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ — «Ненька інфо»

    Про пошкодження також повідомляли Domonet, Kievnet, UTELS, Etherlink, Crazy Network, Cityhost та інші оператори. У деяких випадках проблеми були пов’язані не лише з прямим руйнуванням обладнання, а й із пошкодженням магістральних кабелів та необхідністю терміново перенаправляти трафік резервними каналами.

    Через наслідки атак проблеми з доступом до мережі виникали у десятків тисяч користувачів.

    Що означає удар по дата-центру

    Дата-центр — це фактично великий захищений комплекс із серверами та мережевим обладнанням. Через такі майданчики можуть працювати сайти, хмарні сервіси, корпоративні системи, інтернет-провайдери та інші цифрові ресурси.

    Тому навіть один удар по великому дата-центру здатен створити проблеми далеко за межами конкретної будівлі.

    Користувачі можуть зіткнутися зі зникненням домашнього інтернету, нестабільною роботою окремих сайтів, проблемами із сервісами або перевантаженням інших вузлів, через які оператори змушені перенаправляти трафік.

    Водночас поки немає підстав говорити про можливість одночасного повного відключення інтернету по всій Україні.

    Українська мережа значною мірою децентралізована: провайдери мають різні канали зв’язку, резервні маршрути та інфраструктуру у різних містах і країнах.

    Однак серія ударів по великих майданчиках може спричиняти дедалі серйозніші локальні проблеми.

    Росія змінила набір цілей

    Протягом 2026 року російські війська помітно розширили перелік цивільної та критичної інфраструктури, яку регулярно атакують у Києві.

    До традиційних цілей — енергетики, промислових підприємств та логістики — додалися телекомунікаційні вузли й дата-центри.

    «Ненька інфо» ще 13 вересня писала про формування нового етапу технологічної війни, коли центри обробки даних дедалі частіше стають окремою ціллю атак. Новий етап технологічної війни: удари по дата-центрах та загроза для критичної інфраструктури — «Ненька інфо»

    А під час масштабної атаки 23 вересня разом із житловими, транспортними й промисловими об’єктами пошкодження отримав і один зі столичних дата-центрів. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту — «Ненька інфо»

    Атаки стають повторними

    Окремою проблемою стало те, що російські сили почали здійснювати повторні удари по вже пошкоджених або сусідніх об’єктах.

    27 вересня дата-центр у Києві, за словами Зеленського, атакували двічі впродовж одного ранку.

    Повторні удари є особливо небезпечними для ремонтних бригад, рятувальників та працівників інфраструктурних підприємств, які після першої атаки можуть уже працювати на місці.

    Подібні випадки фіксувалися у столиці й раніше. Після атаки 23 вересня поліція повідомляла щонайменше про одну локацію, де сталося повторне влучання.

    Реактивні дрони стають окремою загрозою

    Під час атаки 27 вересня Росія знову застосовувала значну кількість реактивних безпілотників.

    За даними Повітряних сил, із вечора 26 вересня російські війська запустили по Україні 170 ударних та імітаційних БпЛА. 76 із них були реактивними. Станом на 7:30 українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 147 безпілотників. Влучання зафіксували на 18 локаціях.

    Раніше в Центрі протидії дезінформації пояснювали, що Росія використовує реактивні дрони невеликими групами та хвилями, намагаючись перевантажувати систему ППО та створювати постійний тиск на столицю.

    Чи може Україна залишитися без інтернету

    Попри масштаб пошкоджень, експерти та оператори поки говорять насамперед про локальні перебої, а не про можливість одномоментного загальнонаціонального відключення мережі.

    Але кожна нова атака збільшує навантаження на резервні канали.

    Провайдерам доводиться оперативно переносити обладнання, перемикати трафік, відновлювати кабелі та забезпечувати дата-центри автономним живленням.

    Це також збільшує витрати операторів на генератори, пальне, резервні канали та фізичний захист інфраструктури.

    Після останньої серії атак українська влада вже окремо займається захистом об’єктів цифрової інфраструктури. Це питання було винесено навіть на Ставку Верховного головнокомандувача.

    Тож серія ударів наприкінці вересня показує зміну акценту: Росія намагається завдати шкоди не лише електропостачанню чи логістиці, а й інфраструктурі, від якої залежить цифрове життя країни.

    І атаки 27 вересня — два удари по дата-центру та пошкодження головного офісу «Київстару» — стали черговим свідченням того, що телекомунікаційні об’єкти дедалі частіше опиняються серед цілей російських дронів.

  • Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити

    Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити

    У Києві завершили масштабну перевірку мешканців, яким може знадобитися допомога у разі критичних перебоїв із теплопостачанням та іншими комунальними послугами через російські атаки. Міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків і сформували актуальні списки одиноких людей старшого віку, дорослих і дітей з інвалідністю, які у разі надзвичайної ситуації можуть потребувати тимчасового переміщення.

    Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити
    ФОТО: Оголошення про тимчасове переселення громадян

    Як розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, після завершення верифікації бажання тимчасово залишити житло у випадку критичної ситуації висловили 1436 одиноких людей старшого віку, 602 дорослих людей з інвалідністю та 462 дитини з інвалідністю. При цьому разом із кожною дитиною має перебувати щонайменше один дорослий супроводжуючий. Такі цифри наводяться у матеріалі ТСН із посиланням на посадовицю КМДА.

    Таким чином, лише безпосередньо у визначених категоріях йдеться більш ніж про 2,5 тисячі людей, а з урахуванням дорослих, які супроводжуватимуть дітей з інвалідністю, фактична кількість людей, для яких у критичному сценарії потрібно буде організувати розміщення та транспорт, буде більшою.

    Водночас у КМДА наголошують: йдеться не про оголошення евакуації Києва і не про прогноз неминучого масштабного блекауту. Ще 14 серпня міська влада пояснювала, що соціальні служби лише актуалізують фактичні адреси проживання людей із маломобільних груп, аби в надзвичайній ситуації мати можливість оперативно зв’язатися з ними, визначити потреби та надати допомогу.

    До груп, яким місто приділяє особливу увагу, належать одинокі люди старшого віку, люди з інвалідністю та родини, які виховують дітей з інвалідністю. Перевірка потрібна ще й тому, що офіційне місце реєстрації людини не завжди збігається з фактичним місцем її проживання.

    За словами Марини Хонди, саме така проблема проявилася минулої зими: частина маломобільних людей перебувала не там, де була офіційно зареєстрована. У разі аварії або тривалої відсутності тепла це ускладнює роботу соціальних служб — вони мають не лише знати про існування людини, яка потребує допомоги, а й розуміти, де саме вона перебуває.

    Особливо складною категорією залишаються діти з інвалідністю. Їхнє можливе переміщення не можна звести до звичайного перевезення людей із холодного будинку до теплого приміщення.

    Як пояснювала Хонда, разом із дитиною має перебувати один із батьків або інший дорослий, а місце тимчасового проживання повинне бути пристосоване до її потреб. Там можуть знадобитися психологи, реабілітологи, дієтологи, спеціальне харчування та інша допомога.

    Саме тому різні категорії людей не планують хаотично розміщувати в одному великому приміщенні.

    За інформацією, яку Марина Хонда надала ТСН, можливими місцями тимчасового розміщення стануть районні територіальні центри, медичні установи, дитячі садочки, геріатричні пансіонати та інші соціальні заклади, обладнані генераторами та необхідними засобами для перебування людей.

    Окремі місця планують передбачати у приватних геріатричних пансіонатах і медичних установах для паліативних пацієнтів та людей старшого віку, які потребують постійного сестринського догляду. Конкретні адреси таких об’єктів міська влада з міркувань безпеки не розголошує.

    Для перевезення людей планують використовувати мікроавтобуси районних територіальних центрів та Київського міського центру надання соціальних послуг. Якщо власного транспорту буде недостатньо, до допомоги можуть залучати благодійні організації.

    Водночас КМДА закликає не називати всю цю систему підготовки «масовою евакуацією». Для частини людей узагалі може не знадобитися залишати квартиру.

    Місто розглядає й інші варіанти: доставку продуктів і теплих речей, організацію харчування, додаткові візити соціальних працівників та допомогу з транспортом. Тимчасове переміщення передбачатиметься лише тоді, коли допомоги за місцем проживання буде недостатньо.

    Досвід попередньої зими також показав, що далеко не всі маломобільні мешканці погоджуються залишати свої квартири. За інформацією КМДА, минулої зими зафіксували понад три тисячі випадків, коли люди відмовилися від тимчасового переміщення навіть тоді, коли для них уже були підготовлені місце проживання та транспорт.

    Підготовка соціальних служб відбувається на тлі ширшої підготовки Києва до складного опалювального сезону 2026–2027 років.

    Як раніше писала «Ненька інфо», станом на 17 вересня міська влада заявляла про виконання приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до зими. Йдеться не лише про ремонти тепломереж, а й про резервну генерацію, запаси пального, підготовку систем водопостачання та відпрацювання аварійних сценаріїв на випадок нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Читайте також: Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді.

    Одним із головних ризиків для Києва залишаються можливі пошкодження великих джерел теплопостачання. Протягом повномасштабної війни енергетичні об’єкти столиці неодноразово ставали цілями російських ракет і безпілотників.

    Саме тому Київ паралельно намагається створювати резервні схеми теплопостачання. Зокрема, на Теремках будується резервна тепломагістраль, яка у випадку аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5 повинна забезпечити альтернативне теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитячих садків. Загалом система має захистити від втрати тепла приблизно 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Читайте також: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів.

    На тлі ризиків нових відключень змінилася навіть ситуація на ринку нерухомості. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що частина мешканців столиці перед зимою почала цікавитися автономними будинками у передмісті — з резервним електроживленням, незалежним опаленням та власними системами водопостачання.

    Читайте також: $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою.

    При цьому експерти та міська влада закликають не перетворювати підготовку до зими на паніку. У серпні в інформаційному просторі поширювалися заяви про нібито майбутній «зимовий апокаліпсис», необхідність масово залишати великі міста та готуватися до багатоденних відключень. Частина таких тверджень не мала офіційного підтвердження.

    «Ненька інфо» детально розбирала ці прогнози у матеріалі «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда.

    Тож нинішнє формування списків маломобільних мешканців означає насамперед підготовку столиці до одного з можливих сценаріїв, а не сигнал про те, що Київ уже готують до масового переселення.

    Місто хоче заздалегідь знати, хто не зможе самостійно впоратися в ситуації, якщо через російський удар окремі будинки або райони надовго залишаться без теплопостачання. Для частини таких людей допомога надаватиметься безпосередньо вдома, а тих, для кого перебування у холодній квартирі стане небезпечним, зможуть тимчасово перевезти у підготовлені соціальні, медичні та інші заклади.

    З огляду на характер російських атак по українській енергетиці Київ готується одразу до кількох варіантів розвитку подій — від локальних аварій і короткочасних перебоїв до ситуацій, коли окремим мешканцям справді доведеться тимчасово залишити свої домівки.

  • Дрони знову били по Києву: чоловіка знайшли мертвим після пожежі, палала СТО

    Дрони знову били по Києву: чоловіка знайшли мертвим після пожежі, палала СТО

    У ніч проти 27 вересня Київ знову опинився під атакою російських безпілотників. Найважчі наслідки зафіксували у Солом’янському районі столиці, де після влучань БпЛА виникли пожежі у нежитлових будівлях. Під час ліквідації наслідків одного з ударів рятувальники виявили тіло чоловіка. Ще на одній локації спалахнула будівля станції технічного обслуговування автомобілів.

    За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в одному з епізодів російський безпілотник влучив в одноповерхову будівлю СТО. Після удару споруда загорілася. Вогонь створював загрозу для розташованого поруч закладу громадського харчування, однак рятувальникам вдалося не допустити подальшого поширення пожежі. Приблизно о третій годині ночі займання ліквідували.

    Ще одне влучання зафіксували в нежитловій будівлі Солом’янського району. Під час гасіння пожежі надзвичайники виявили всередині тіло чоловіка. Цю пожежу також вдалося ліквідувати. Інформації про особу загиблого та обставини, за яких він перебував у будівлі, станом на ранок офіційні служби не оприлюднювали.

    При цьому атака на столицю фактично тривала хвилями ще з вечора 26 вересня. Офіційний портал Києва повідомляв, що вже о 18:31 у місті була оголошена дронова небезпека. Протягом вечора влада фіксувала нові влучання та падіння уламків у кількох районах.

    У Шевченківському районі безпілотник влучив в офісну будівлю. Пізніше там також зафіксували влучання у незаселений житловий будинок, де виникла пожежа. У Святошинському районі уламки впали на територію закладу дошкільної освіти. За попередньою інформацією міської влади, на цій локації обійшлося без пожежі та значних руйнувань.

    У самому Солом’янському районі протягом 26 вересня було одразу кілька небезпечних епізодів. Близько 13:50 уламки БпЛА впали на відкритій території поблизу приватних будинків. Увечері повідомлялося про влучання в нежитлову будівлю із задимленням. Згодом один із безпілотників упав на відкритій території, а вибухова хвиля пошкодила п’ятиповерховий будинок: у ньому вибило вікна та пошкодило фасад.

    Близько 00:49 уже 27 вересня міська влада повідомила про чергове влучання БпЛА у складську будівлю Солом’янського району, де виникла пожежа. Екстрені служби виїхали на місце. Саме на тлі цієї серії ударів уранці ДСНС підтвердила загибель чоловіка та пожежу на СТО.

    Загалом ситуація у Києві залишалася напруженою протягом усього вечора та ночі. За інформацією міської влади, лише протягом 26 вересня внаслідок російських атак постраждали щонайменше сім людей. Медичну допомогу їм надали амбулаторно. Ці дані стосувалися попередніх епізодів атаки й були оприлюднені ще до підтвердження нічної загибелі чоловіка у Солом’янському районі.

    Атака на Київ була частиною масштабного застосування Росією ударних безпілотників проти України. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч на 27 вересня, починаючи приблизно з 21:00 26 вересня, російські війська запустили 115 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера» та безпілотників інших типів. Понад 70 із них, за даними військових, були «Шахедами». Дрони запускали з напрямків Курська, Міллерового та Приморсько-Ахтарська в Росії, а також із району Чауди в тимчасово окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    Станом на 09:00 Повітряні сили повідомляли про 97 збитих або подавлених російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Водночас військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на шести локаціях і падіння збитих дронів або їхніх уламків ще на двох локаціях. На момент публікації ранкового зведення атака все ще тривала.

    Для Києва це вже не перша масштабна серія ударів за останні дні. «Ненька інфо» раніше повідомляла про масовану атаку 23 вересня, коли в столиці були пошкоджені фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі. Тоді повідомлялося про загиблих і понад два десятки постраждалих. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Також «Ненька інфо» писала про наслідки попередніх атак саме для Солом’янського району. Під час одного з серпневих обстрілів найбільше жертв у столиці зафіксували саме там: російський удар серйозно пошкодив багатоповерховий житловий будинок та спричинив масштабну пожежу. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Крім того, 24 вересня в Солом’янському районі під час повітряної тривоги в укритті помер 65-річний чоловік. За словами його доньки, які наводили медіа, він регулярно ховався там під час обстрілів, а того разу після вибухів йому стало зле. У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики

    Таким чином, ніч проти 27 вересня стала продовженням серії повітряних атак на столицю. Цього разу основні підтверджені трагічні наслідки нічної хвилі зафіксували у Солом’янському районі: одна людина загинула, після ударів безпілотників горіли СТО та інша нежитлова будівля. Рятувальники ліквідували пожежі, а остаточні масштаби пошкоджень міські служби продовжують уточнювати.

  • Митрополит ПЦУ Епіфаній освятив новий храм в Києві

    Митрополит ПЦУ Епіфаній освятив новий храм в Києві

    У Києві відбулася знакова духовна подія — Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Епіфаній здійснив чин урочистого освячення новопобудованого храму святих Бориса і Гліба у столичному мікрорайоні Варшавський.

    Про це повідомила меценатка храму та фундаторка компанії Stolitsa Group Владислава Молчанова на своїй офіційній сторінці у Facebook.

    Головні деталі створення та освячення святині:

    • Історія будівництва: Закладення фундаменту майбутнього храму відбулося понад п’ять років тому — 6 серпня 2021 року. Навіть після початку повномасштабного вторгнення росії будівельні роботи не зупинялися. У 2024 році на будівлі встановили купольні хрести, а тепер церква остаточно відкрила свої двері для вірян.
    • Особистий привід: Як зазначила меценатка, головним натхненником зведення святині став її батько — видатний професор і доктор фізико-математичних наук Борис Романюк, який нещодавно відзначив своє 80-річчя.
    • Слово Предстоятеля: Під час церемонії освячення Блаженнійший Митрополит Епіфаній звернувся до пастви з натхненною промовою:
      • «У час руйнування, попри все, ми продовжуємо будувати, у час випробувань — не втрачаємо віри», — підкреслив очільник ПЦУ, зазначивши, що новий храм має стати осередком духовної єдності, спільної молитви та підтримки для мешканців мікрорайону.

    Поява нових духовних осередків у київських житлових масивах в умовах воєнного часу є яскравим свідченням незламності українського духу та віри у перемогу життя над темрявою.

     

  • Ціновий стрибок на Виноградарі: чому оренда житла в одному зі спальних районів Києва подорожчала у два з половиною рази

    Ціновий стрибок на Виноградарі: чому оренда житла в одному зі спальних районів Києва подорожчала у два з половиною рази

    Столичний ринок житлової нерухомості переживає безпрецедентну цінову трансформацію, яка повністю перекроїла традиційне уявлення про доступне житло у спальних масивах Києва. Протягом періоду з дві тисячі двадцять третього по дві тисячі двадцять шостий рік зафіксовано аномальне зростання вартості довгострокової оренди, де абсолютним лідером за темпами подорожчання став житловий масив Виноградар. За останні три роки середній щомісячний чек за оренду однокімнатної квартири в цій локації злетів із десяти тисяч до вражаючих двадцяти чотирьох тисяч гривень. Таке стрімке зростання у майже два з половиною раза стало найвищим зафіксованим показником серед усіх мікрорайонів української столиці, перетворивши колись порівняно бюджетну північно-західну околицю на один із найбільш динамічних і дорогих сегментів оренди.

    Подібний вибуховий стрибок ставок оренди обумовлений поєднанням кількох потужних факторів, які докорінно змінили архітектуру попиту на столичному ринку. Перш за все, територія Виноградаря за останні роки зазнала масштабної урбаністичної реновації: тут сформувався сучасний автономний кластер із десятків новітніх житлових комплексів комфорт-класу, які вигідно контрастують зі старим радянським житловим фондом. Нові мікрорайони пропонують орендарям розвинену внутрішню інфраструктуру закритого типу – від концепції подвір’їв без автомобілів до власних торговельних просторів, затишних кав’ярень, спортивних зон і приватних медичних закладів. В умовах воєнного часу вирішальним фактором стало також технічне оснащення новобудов: більшість сучасних будинків мають власні котельні, підземні багаторівневі паркінги, що слугують надійними бомбосховищами, та резервні потужні генератори, які забезпечують безперебійне водопостачання, роботу ліфтів та освітлення під час можливих енергетичних відключень.

    Не менш вагомим драйвером здорожчання залишається загальне переміщення населення всередині країни та приплив платоспроможних внутрішньо переміщених осіб, які шукають безпечне, сучасне та енергостійке житло у відносно захищеній столиці. Замість оренди морально застарілих квартир у центрі без базової автономії споживачі дедалі частіше віддають перевагу функціональним помешканням зі свіжим дизайнерським ремонтом у нових кварталах, створюючи постійний ажіотажний попит, що суттєво перевищує реальну пропозицію на ринку. Додатковий довгостроковий оптимізм інвесторів і власників нерухомості підживлюється також очікуваннями завершення будівництва нових станцій Сирецько-Печерської лінії метрополітену, що в перспективі має повністю вирішити проблему швидкого сполучення з діловою частиною міста.

    Утім, такий драматичний злет цін створює відчутний тиск на бюджети багатьох містян, суттєво звужуючи можливості пошуку недорогого даху над головою для молодих фахівців, студентів та родин із помірними доходами. Якщо раніше спальні райони виконували роль доступного буфера, де можна було знайти компроміс між ціною та відстанню до центру, то сьогодні планка у двадцять чотири тисячі гривень вирівнює Виноградар із престижними прицентральними зонами. Аналітики прогнозують, що надалі ринок оренди може дещо уповільнити темпи зростання та перейти до фази плато, однак повернення до попередніх цінових рівнів за умов високої загальної інфляції та стабільного попиту на якісне автономне житло є малоймовірним.

     

  • Терор у серці столиці: російський безпілотник протаранив житлову багатоповерхівку на столичному Печерську

    Терор у серці столиці: російський безпілотник протаранив житлову багатоповерхівку на столичному Печерську

    Черговий ранок у столиці України розпочався не зі звичного ритму мирного мегаполіса, а з моторошного завивання сирен та звуків роботи систем протиповітряної оборони, що намагалися відбити чергову підступну повітряну атаку. Цього разу мішенню ворожих ударних апаратів став один із найпрестижніших та найбільш густонаселених районів Києва – історичний Печерськ. Як повідомив міський голова Віталій Кличко, ворожий безпілотник-камікадзе не зміг оминути цивільну забудову та врізався прямісінько в житлову багатоповерхівку. Удар прийшовся на рівень між сьомим та десятим поверхами, перетворивши квартири мирних жителів на епіцентр руйнувань, пожежі та людського горя. Цей цинічний напад укотре доводить, що для держави-агресора не існує жодних моральних чи конвенційних обмежень, адже під прицілом цілеспрямовано опиняються будинки, де в цей час спали або збиралися на роботу звичайні українські сім’ї.

    Одразу після потужного вибуху, який сколихнув центральні квартали міста, на місце трагедії миттєво вирушили всі профільні екстрені служби. Десятки екіпажів рятувальників, карети швидкої медичної допомоги та підрозділи патрульної поліції оточили периметр ураженого будинку, аби оперативно розпочати рятувальну операцію та ліквідувати наслідки загоряння. Пожежники в надскладних умовах задимлення та загрози обвалу пошкоджених конструкцій пробивалися до охоплених вогнем квартир, щоб евакуювати заблокованих мешканців і надати першу допомогу тим, хто зазнав травм чи отруєння чадним газом. Уламки скла, понівечені бетонні блоки та залишки ворожого апарата розлетілися на десятки метрів навколо, пошкодивши припарковані у дворі автомобілі та прилеглу інфраструктуру, а густий чорний дим було видно з різних куточків міста.

    Цей інцидент є частиною ширшої та систематичної кампанії повітряного терору, яку окупаційні війська продовжують вести проти українських міст. Використання відносно дешевих, але вкрай небезпечних дронів-камікадзе типу «шахед» має на меті не лише нанесення матеріальних збитків, але й психологічне виснаження цивільного населення, яке змушене регулярно спускатися в укриття або прокидатися від звуків вибухів. Ворог навмисно прокладає маршрути своїх апаратів через густонаселені спальні райони та історичні центри, перетворюючи кожну повітряну тривогу на смертельну небезпеку. Проте, незважаючи на колосальний тиск та постійні ризики, кияни демонструють надзвичайну стійкість, швидко організовуючи взаємодопомогу, розбираючи завали та продовжуючи свою щоденну працю заради підтримки життєдіяльності столиці.

    Міська влада спільно з комунальними підприємствами вже розпочала попередню оцінку завданих збитків та координацію зусиль для ліквідації наслідків. Спеціальні експертні комісії мають оперативно обстежити несучі конструкції пошкодженої багатоповерхівки на Печерську, щоб визначити, чи існує ризик подальшого руйнування та коли мешканці вцілілих квартир зможуть безпечно повернутися до своїх осель. Тим часом постраждалим родинам надається необхідна психологічна підтримка, а для тих, хто втратив дах над головою, опрацьовуються варіанти тимчасового розміщення. Цей черговий акт агресії беззаперечно свідчить про гостру необхідність подальшого посилення українського протиповітряного щита, адже кожна додаткова система захисту – це врятовані життя мирних людей, які сьогодні змушені власними домівками приймати на себе удари російських безпілотників.