Radaonline.news

Позначка: безпека Європи

  • Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Переважна більшість жителів Естонії продовжує підтримувати Україну у війні проти російської агресії. Як повідомляє ERR, нове загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення Міністерства оборони Естонії, показало, що 67% громадян виступають за подальшу допомогу Україні. Показово, що цей рівень підтримки залишається стабільним уже протягом року, попри затяжний характер війни, економічні виклики та активну російську пропаганду.

    Результати опитування, проведеного соціологічною компанією Kantar Emor у березні 2026 року, свідчать про високий рівень солідарності естонського суспільства з Україною. У дослідженні взяли участь 1372 мешканці країни віком від 15 до 74 років. Опитування охоплювало питання безпеки, оборони, ставлення до НАТО та підтримки України.

    Згідно з результатами, двоє з трьох жителів Естонії вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості війни. Особливо високий рівень підтримки зафіксовано серед етнічних естонців – 80% респондентів цієї категорії виступають за подальшу допомогу Києву. Водночас серед представників інших національностей, переважно російськомовного населення, цей показник становить 41%.

    Аналітики зазначають, що розрив у поглядах між різними етнічними групами зберігається з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте навіть серед неетнічних естонців рівень підтримки України залишається вищим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

    Дослідження також продемонструвало високий рівень усвідомлення безпекових ризиків у самій Естонії. Близько 81% респондентів переконані, що країна повинна чинити збройний опір у випадку військового нападу. Це один із найвищих показників за всю історію подібних соціологічних досліджень у державі.

    Понад 60% опитаних заявили, що готові особисто долучитися до захисту країни відповідно до своїх можливостей та навичок. Йдеться не лише про службу у війську, а й про волонтерську діяльність, цивільну оборону, логістичну підтримку та інші форми спротиву.

    Окремо соціологи дослідили ставлення громадян до оборонного бюджету. Дві третини естонців переконані, що нинішній рівень фінансування оборони потрібно зберегти або навіть збільшити. Така позиція пояснюється зростанням занепокоєння через безпекову ситуацію у Балтійському регіоні та агресивну політику Російської Федерації.

    Ці результати корелюють з іншим дослідженням, оприлюдненим того ж дня. Згідно з ним, 82% громадян підтримують членство Естонії в НАТО. Таким чином, Альянс залишається інституцією з найвищим рівнем суспільної довіри серед естонців.

    Після початку повномасштабної війни Естонія стала одним із найактивніших союзників України серед усіх країн Європи. За часткою допомоги відносно ВВП Таллінн стабільно входить до числа світових лідерів. Естонія передала Україні військову техніку, артилерійські системи, боєприпаси, засоби зв’язку, автомобілі, обладнання для кібербезпеки та гуманітарну допомогу.

    Крім військової підтримки, естонський уряд послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та прискорення вступу України до Європейського Союзу й НАТО.

    Президент Естонії та представники уряду неодноразово наголошували, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. На думку естонського керівництва, перемога України є ключовою умовою для стримування подальшої агресії Кремля.

    Експерти відзначають, що стабільний рівень підтримки України серед естонців є особливо показовим на тлі втоми від війни, яка спостерігається в окремих європейських країнах. В Естонії ж переважає переконання, що допомога Україні є не лише актом солідарності, а й інвестицією у власну безпеку.

    Соціологи також звертають увагу на те, що підтримка України в Естонії залишається високою навіть попри економічні труднощі, інфляційний тиск та зростання витрат на оборону. Це свідчить про глибоке розуміння суспільством безпекових викликів, які створює російська агресія для всього регіону Балтійського моря.

    Таким чином, результати нового опитування підтверджують: Естонія залишається одним із найпослідовніших союзників України у Європі. Більшість громадян підтримує продовження допомоги Києву, готова інвестувати більше коштів у власну оборону та вважає необхідним чинити опір будь-якій потенційній агресії. На тлі триваючої війни такі настрої демонструють високий рівень національної єдності та усвідомлення спільних загроз для всієї Європи.

  • Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія може вдатися до одного з найжорсткіших дипломатичних кроків у відносинах із Росією після серії інцидентів із російськими ударними безпілотниками, які порушують її повітряний простір під час атак на Україну. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що офіційний Бухарест не виключає вислання російського посла, якщо подібні випадки повторюватимуться.

    Про це глава румунської держави повідомив в інтерв’ю BBC, коментуючи наслідки резонансного інциденту в місті Галац, де російський ударний дрон врізався у житлову багатоповерхівку та вибухнув.

    За словами президента, Румунія вже здійснила низку дипломатичних кроків у відповідь на дії Росії. Зокрема, раніше було закрито російське консульство в Констанці та вислано одного з російських дипломатів. Водночас, якщо небезпечні інциденти триватимуть, країна готова перейти до більш жорстких заходів.

    «Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — існують інші заходи, які можуть бути вжиті. Наприклад, вислання російського посла. Існує певна ієрархія дипломатичних заходів», — наголосив Нікушор Дан.

    Заява пролунала на тлі безпрецедентного випадку, який стався в ніч на 29 травня. Тоді російський безпілотник типу «Герань-2», який є російською версією іранського дрона Shahed, під час масованої атаки на Україну залетів на територію Румунії та влучив у житловий будинок у місті Галац.

    Безпілотник пробив дах багатоповерхівки та вибухнув усередині конструкції будинку. Внаслідок детонації виникла пожежа в коридорі квартири на верхньому поверсі. Постраждали двоє людей — жінка та дитина, яких госпіталізували до медичного закладу. Саме цей інцидент став найсерйознішим випадком порушення румунської території російськими ударними безпілотниками від початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Президент Румунії повідомив, що фахівці вже завершили попередню експертизу уламків дрона. За його словами, жодних сумнівів щодо походження апарата не існує.

    Румунські експерти змогли порівняти знайдені фрагменти із безпілотником аналогічного типу, який кількома тижнями раніше впав на території країни, але не вибухнув. Саме завдяки цьому вдалося остаточно підтвердити, що йдеться про російський ударний дрон «Герань-2».

    Крім того, слідство встановило, що безпілотник ніс щонайменше 30 кілограмів вибухової речовини. Саме тому наслідки могли бути значно трагічнішими, якби вибух стався в іншій частині будівлі або у момент більшого скупчення людей.

    Після завершення роботи рятувальників та відновлення електропостачання мешканцям будинку дозволили повернутися до своїх квартир. Водночас постраждалі жінка та дитина продовжують перебувати під наглядом медиків.

    Останніми місяцями випадки потрапляння російських безпілотників на територію країн НАТО почастішали. Найчастіше інциденти фіксуються в прикордонних районах Румунії поблизу українських портів на Дунаї, які регулярно стають цілями російських атак.

    У Бухаресті дедалі частіше наголошують, що навіть випадкові порушення повітряного простору створюють загрозу життю цивільного населення та становлять серйозний виклик для безпеки країни.

    Після інциденту в Галаці Міністерство закордонних справ Румунії вже зверталося до партнерів по НАТО із закликом прискорити посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. У країні також активізували дискусію щодо додаткового розміщення засобів ППО в прикордонних регіонах.

    Водночас офіційний Бухарест наголошує, що не розглядає інцидент як навмисну атаку Росії на територію Румунії. Однак повторення подібних випадків може суттєво погіршити дипломатичні відносини між країнами та спровокувати нові санкційні або політичні рішення.

    Експерти зазначають, що вислання посла є одним із найсерйозніших дипломатичних сигналів, який держава може надіслати іншій країні без розриву дипломатичних відносин. Такий крок означав би подальше загострення відносин між Бухарестом і Москвою та став би черговим свідченням зростання напруги між Росією та країнами НАТО.

    На цьому тлі Румунія продовжує підтримувати Україну та посилювати заходи безпеки вздовж свого кордону. Уряд країни наголошує, що безпека громадян залишається головним пріоритетом, а будь-які нові інциденти з російськими безпілотниками отримають жорстку реакцію як на національному, так і на міжнародному рівні.

  • «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    «Білоруські солдати не воюватимуть в Україні»: Лукашенко зробив несподівану заяву, але залишив важливу умову

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що білоруські військовослужбовці не брали участі у війні проти України та не планують долучатися до бойових дій на боці Росії. Водночас він наголосив, що позиція Мінська може змінитися у випадку прямої загрози безпеці країни або військової атаки на білоруську територію.

    Відповідну заяву Лукашенко зробив під час публічного виступу, коментуючи роль Білорусі у російсько-українській війні. За його словами, білоруська армія не бере участі у бойових діях і не буде залучена до них у майбутньому за нинішніх умов.

    «Білоруські солдати не воювали і не воюватимуть в Україні», – заявив Лукашенко.

    Разом із тим білоруський лідер залишив застереження, яке може свідчити про готовність Мінська до інших сценаріїв розвитку подій. Він підкреслив, що у разі нападу на Білорусь ситуація кардинально зміниться.

    За словами Лукашенка, якщо з будь-якого напрямку буде здійснена військова атака на білоруську територію, тоді конфлікт може отримати зовсім інший характер. При цьому він не уточнив, які саме дії можуть бути вжиті та кого Мінськ розглядає як потенційне джерело такої загрози.

    Заява пролунала на тлі чергових дискусій щодо можливого втягування Білорусі у повномасштабну війну Росії проти України. Від початку вторгнення у лютому 2022 року територія Білорусі активно використовувалася російськими військами як плацдарм для наступу на Київ, а також для запуску ракет, розміщення військової техніки та проведення спільних навчань.

    Попри це офіційний Мінськ постійно наголошує, що білоруські підрозділи безпосередньо не брали участі у бойових діях на українській території.

    Останніми місяцями Білорусь неодноразово робила суперечливі заяви щодо військової готовності. У травні Лукашенко оголосив про проведення так званої «точкової мобілізації» та підготовку резервістів. Також білоруське керівництво повідомляло про переозброєння армії та посилення оборонних спроможностей держави.

    Ці заяви викликали занепокоєння як в Україні, так і серед країн НАТО, однак українські прикордонники та військова розвідка неодноразово зазначали, що наразі ознак формування ударного угруповання на кордоні з Україною не спостерігається.

    За оцінками експертів, прямий вступ Білорусі у війну залишається малоймовірним через низку факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, ризик внутрішньої дестабілізації, негативне ставлення значної частини населення до участі у війні та висока ймовірність серйозних політичних наслідків для режиму Лукашенка.

    Водночас аналітики наголошують, що Кремль продовжує зберігати значний вплив на Білорусь як у політичній, так і у військовій сферах. Саме тому ризики подальшого використання білоруської території для підтримки російських операцій залишаються актуальними.

    Окрему увагу викликає розміщення на території Білорусі російської тактичної ядерної зброї, а також повідомлення про можливе базування новітніх російських ракетних систем. Ці фактори посилюють роль країни у військових планах Москви навіть без прямої участі білоруських військових у бойових діях.

    Українські силові структури продовжують уважно стежити за ситуацією на північному напрямку. За даними Державної прикордонної служби та розвідки, наразі безпосередньої загрози повторного наступу з території Білорусі не зафіксовано. Водночас Україна зберігає необхідні сили та засоби для реагування на будь-які зміни обстановки.

    Експерти зазначають, що нинішня заява Лукашенка може бути спрямована як на внутрішню аудиторію, так і на міжнародних партнерів. З одного боку, вона покликана продемонструвати небажання Мінська безпосередньо вступати у війну, а з іншого – залишає простір для маневру у разі зміни безпекової ситуації або посилення тиску з боку Росії.

    Таким чином, офіційна позиція Білорусі залишається незмінною: країна не планує відправляти свої війська на війну проти України. Проте слова Лукашенка про можливу зміну ситуації у випадку атаки на Білорусь свідчать, що Мінськ не виключає різних сценаріїв розвитку подій у майбутньому.

  • “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з жорстким попередженням щодо безпекової ситуації в Європі, заявивши, що Росія не відмовилася від своїх імперських амбіцій і може готувати новий етап агресії вже за межами України. На її думку, країни Європейського Союзу та НАТО повинні серйозно сприймати ризик подальшої ескалації, адже Кремль дедалі активніше демонструє готовність до конфронтації із Заходом.

    В інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza глава данського уряду наголосила, що не може передбачити точний сценарій розвитку подій, однак переконана: Європа зіткнеться з новою хвилею російської агресії.

    «На жаль, такий сценарій можливий. Я не можу передбачити, як і де саме загостриться ситуація. Я також не можу передбачити, з чим ми матимемо справу. Але я впевнена, що ми зіткнемося з новою хвилею агресії з боку Росії», – заявила Фредеріксен.

    За словами прем’єрки Данії, повномасштабна війна проти України від самого початку виходила далеко за межі українського питання. Вона переконана, що Кремль прагне не лише контролювати Україну, а й змінити систему безпеки в усій Європі, повернувшись до моделі сфер впливу, в якій Росія намагається диктувати умови сусіднім державам.

    «Ця війна з самого початку була про Росію. Росію, яка мріє про відбудову своєї імперії, яка претендує на право приймати рішення щодо Європи, хоча не має на це права», – наголосила очільниця данського уряду.

    Фредеріксен вкотре підкреслила, що підтримка України залишається найефективнішим способом стримування російської експансії. На її переконання, українські військові сьогодні фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту.

    «Висновок може бути лише один, і він не змінився з початку цієї війни: ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо, будь-якою ціною», – заявила прем’єр-міністерка.

    Особливу увагу вона звернула на гібридні методи впливу, які Росія вже активно використовує проти західних країн. Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні операції, спроби впливу на вибори, кампанії дезінформації та інші інструменти дестабілізації.

    «З 2022 року ми бачимо, на що здатна Росія, і ми бачимо, як вона стає дедалі агресивнішою. Вона веде гібридну війну на нашій території, і я думаю, що вона готується до нападу», – зазначила Фредеріксен.

    Водночас глава уряду Данії визнала, що багато європейських держав досі не адаптувалися до нової реальності та продовжують діяти так, ніби епоха великих воєн у Європі залишилася в минулому.

    «Ми все ще поводимося так, ніби живемо в мирні часи», – зауважила вона.

    Заява данської прем’єрки прозвучала на тлі низки аналогічних попереджень від західних політиків, військових та розвідок. У квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін має намір зробити німецьку армію найсильнішою в Європі через зростаючу загрозу з боку Росії. Уряд Німеччини вже затвердив масштабне збільшення оборонних витрат та прискорення переозброєння Бундесверу.

    Ще одним тривожним сигналом стала оцінка нідерландської військової розвідки MIVD. У відомстві припустили, що після завершення активної фази війни проти України Росія може відновити свої військові можливості настільки швидко, що вже протягом року буде здатна створити загрозу країнам НАТО.

    Країни Балтії також відкрито заявляють про підготовку до можливих кризових сценаріїв. НАТО останнім часом посилює свою присутність на східному фланзі, збільшує кількість навчань і переглядає систему командування для прискорення перекидання військ до Латвії, Естонії та Литви у разі загострення ситуації.

    Окремо західні експерти звертають увагу на стратегічне значення острова Готланд у Балтійському морі. У Швеції неодноразово заявляли, що Росія теоретично може спробувати здійснити провокацію або локальну операцію для перевірки готовності Альянсу реагувати відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.

    На цьому тлі Данія продовжує активно підтримувати Україну як у військовій, так і у фінансовій сферах. Копенгаген входить до числа європейських держав, які надали Києву значні пакети військової допомоги, включно з артилерійськими системами, бронетехнікою та фінансуванням виробництва озброєння.

    Заява Метте Фредеріксен вкотре демонструє, що в багатьох європейських столицях дедалі серйозніше оцінюють ризики подальшого загострення безпекової ситуації. На думку західних політиків, результат війни в Україні безпосередньо вплине на майбутню стабільність Європи, а підтримка Києва залишається ключовим фактором стримування Росії та запобігання можливому розширенню конфлікту на інші країни континенту.

  • Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав європейські країни та союзників по НАТО значно серйозніше ставитися до заяв і дій російського керівництва на тлі чергових погроз з боку заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Свою заяву польський прем’єр оприлюднив у соцмережі X, коментуючи як риторику російських посадовців, так і інцидент із російським безпілотником у Румунії, який стався в районі міста Галац.

    Реакція Туска стала відповіддю на нові різкі висловлювання Медведєва, який після інциденту з дроном у Румунії заявив, що країни ЄС мають готуватися до повторення подібних випадків. Російський посадовець фактично визнав, що війна проти України матиме наслідки для безпеки європейських держав, і дозволив собі різкі формулювання, заявивши, що громадяни ЄС «не зможуть спати спокійно», а також використавши агресивні вислови на адресу Заходу.

    Інцидент у Румунії, де російський безпілотник влучив у житловий будинок, став одним із чергових випадків фіксації уламків або апаратів, пов’язаних із війною Росії проти України, на території держав-членів НАТО. Це викликало занепокоєння в європейських столицях, оскільки такі події дедалі частіше розглядаються як потенційна загроза розширення зони ризику за межі українського кордону.

    У своїй заяві Дональд Туск наголосив, що подібні висловлювання російських політиків не можна ігнорувати або сприймати як елемент пропаганди без практичних наслідків. Він підкреслив, що останні місяці демонструють зростання кількості провокацій і інцидентів, пов’язаних із російськими дронами, ракетами та військовою активністю, які так чи інакше зачіпають території або повітряний простір країн НАТО.

    Польський прем’єр звернув увагу, що заява Медведєва про «кінець спокійного сну громадян ЄС» має розглядатися як сигнал про зміну рівня загроз у Європі. На його думку, такі слова слід оцінювати не лише як політичну риторику, а як частину ширшої стратегії психологічного тиску та залякування європейських суспільств.

    Туск підкреслив, що країни НАТО мають адаптуватися до нової реальності, у якій війна Росії проти України має прямі або опосередковані наслідки для безпеки всього регіону. Він наголосив, що Альянс повинен посилювати координацію, систему раннього реагування та протиповітряну оборону на східному фланзі, щоб запобігати можливим інцидентам або мінімізувати їх наслідки.

    Окрему увагу в Європі викликає той факт, що подібні заяви пролунали на тлі реальних інцидентів із російськими безпілотниками в прикордонних регіонах. Випадок у румунському місті Галац, де дрон влучив у житлову багатоповерхівку, став одним із найрезонансніших, оскільки він зачепив цивільну інфраструктуру держави-члена НАТО і викликав обговорення щодо рівня готовності Альянсу до подібних загроз.

    У відповідь на зростання напруги низка європейських політиків почала публічно закликати до посилення тиску на Росію. Серед них міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, який заявив, що НАТО має реагувати рішучіше та посилювати як політичні, так і військові заходи стримування. Він наголосив, що інциденти з російськими безпілотниками більше не можуть розглядатися як поодинокі випадки.

    Паралельно з цим у Румунії заявили про необхідність консультацій із союзниками в межах 4-ї статті Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає обговорення ситуацій, коли одна з країн Альянсу вважає, що її безпеці загрожує потенційна небезпека. Також Бухарест закликав партнерів посилити системи протидії безпілотникам і зміцнити повітряну оборону в регіоні.

    Європейські експерти зазначають, що подібні інциденти та заяви російських посадовців формують новий рівень напруги між Росією та НАТО, який виходить за межі інформаційної війни і поступово наближається до практичних викликів у сфері безпеки. Вони підкреслюють, що навіть якщо окремі інциденти є випадковими або пов’язаними з бойовими діями в Україні, їх наслідки вже відчуваються на території країн ЄС.

    У цьому контексті заява Дональда Туска є частиною ширшої дискусії в Європі щодо необхідності перегляду підходів до безпеки на східному фланзі НАТО. Союзники дедалі частіше говорять про потребу зміцнення протиповітряної оборони, розширення моніторингу повітряного простору та підвищення готовності до швидкого реагування на можливі інциденти.

    Таким чином, реакція польського прем’єра відображає загальну тенденцію в європейській політиці — перехід від сприйняття російських заяв як риторики до розгляду їх як елементу реальної безпекової загрози, що потребує системної та скоординованої відповіді з боку НАТО і ЄС.

  • Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан після екстреного засідання Вищої ради національної оборони оголосив про радикальні дипломатичні кроки у відповідь на інцидент із російським безпілотником, який упав на території країни. Зокрема, Бухарест вирішив закрити генеральне консульство Російської Федерації в Констанці та оголосити російського консула персоною нон ґрата з подальшою висилкою з Румунії.

    Рішення ухвалили після подій у місті Галац, де в ніч проти 29 травня під час чергової російської атаки на Україну один із безпілотників типу “Герань-2” врізався у житловий багатоповерховий будинок. Внаслідок удару в 10-поверховій будівлі виник вибух і масштабна пожежа у квартирі на верхніх поверхах, кілька людей отримали поранення, а близько 70 мешканців були евакуйовані. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Румунії та став підставою для скликання Ради національної безпеки.

    Після засідання Нікушор Дан заявив, що вся відповідальність за подію лежить на Російській Федерації, оскільки безпілотник є частиною її військових дій проти України, які мають транскордонні наслідки для безпеки країн НАТО. Він наголосив, що інцидент у Галаці є одним із найсерйозніших випадків порушення безпеки на території Румунії з початку повномасштабної війни.

    Окремо президент підкреслив, що питання цивільного захисту та реагування на подібні загрози вже було розглянуте на рівні уряду та силових структур. Міністерство внутрішніх справ, за його словами, оперативно збільшило присутність служб реагування в потенційно небезпечних районах і посилило заходи безпеки для цивільного населення.

    Румунська влада також повідомила про координацію дій із НАТО. Президент зазначив, що провів переговори з генеральним секретарем Альянсу Марк Рютте, який висловив повну солідарність із Румунією та підтвердив готовність НАТО захищати територію всіх країн-членів. У Бухаресті підкреслили, що інцидент став черговим сигналом про ризики ескалації війни поблизу кордонів Альянсу.

    Паралельно виконувач обов’язків прем’єр-міністра Румунії Іліє Боложан заявив, що уряд розглядає додаткові заходи у відповідь, включно з можливими санкціями щодо російських дипломатів. Міністерство закордонних справ Румунії раніше вже назвало падіння дрона на житловий будинок у Галаці серйозною ескалацією з боку Росії та викликало російського посла для пояснень.

    У Румунії нагадують, що це не поодинокий випадок: від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території країни вже десятки разів фіксували уламки або фрагменти безпілотників. Однак інцидент у Галаці став першим, коли російський дрон безпосередньо пошкодив житлову багатоповерхівку, що й призвело до найжорсткішої дипломатичної реакції з боку Бухареста за останні роки.

  • Франція розширює «ядерну парасольку» над Європою: Норвегія приєдналася до програми стримування через загрозу РФ

    Франція розширює «ядерну парасольку» над Європою: Норвегія приєдналася до програми стримування через загрозу РФ

    Норвегія офіційно приєдналася до французької програми ядерного стримування на тлі зростання загрози з боку Росії та масштабного переозброєння армії РФ. Відповідну оборонну угоду підписали президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

    Про це повідомляє французьке видання Le Monde.

    Домовленість передбачає поглиблення військової координації між Парижем і Осло, а також включення Норвегії до системи французького ядерного стримування, яку Макрон останніми місяцями активно просуває як основу нової архітектури безпеки Європи.

    Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що рішення ухвалили через різке погіршення безпекової ситуації в Європі, повномасштабну війну Росії проти України та активне нарощування російського військового потенціалу.

    За його словами, угода має забезпечити «оперативну та скоординовану відповідь» у разі виникнення загроз для безпеки Норвегії та регіону загалом.

    При цьому сторони наголошують: документ не передбачає постійного розміщення французької ядерної зброї на території Норвегії у мирний час.

    Водночас домовленість значно розширює рівень взаємодії між країнами. Йдеться про спільне планування оборони, військові навчання, інтеграцію командних структур та можливість попереднього розміщення військової техніки.

    Крім того, учасники програми можуть тимчасово приймати на своїй території французькі «стратегічні військово-повітряні сили». За словами Макрона, це дозволяє розосередити сили по Європі та ускладнює потенційному противнику планування ударів.

    «Розосередження сил робить стримування більш ефективним і підвищує безпеку всього європейського простору», — пояснив французький президент.

    Участь Норвегії в програмі фактично означає, що у разі масштабної агресії проти країни Франція може розглядати це як загрозу для власної системи безпеки та відповісти всіма доступними засобами, включно з ядерним стримуванням.

    Норвегія має стратегічне значення для НАТО через свій кордон із Росією в Арктиці. Після початку повномасштабної війни в Україні Осло суттєво збільшило оборонні витрати та посилило військову співпрацю із союзниками.

    Особливе занепокоєння у норвезької влади викликає активність Росії у північних регіонах та Арктиці, де Москва останні роки нарощує військову інфраструктуру, модернізує флот і розширює присутність стратегічної авіації.

    Франція, своєю чергою, після виходу Великої Британії з ЄС залишається єдиною ядерною державою Європейського Союзу.

    За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), французький ядерний арсенал налічує близько 290 боєголовок. Це четвертий показник у світі після Росії, США та Китаю.

    Макрон ще у березні 2026 року представив концепцію європейського ядерного стримування. Вона передбачає використання французького ядерного потенціалу для посилення безпеки країн Європи в умовах зростання загроз з боку Росії та невизначеності щодо майбутньої ролі США у системі європейської оборони.

    Тоді французький президент заявив, що Європа повинна бути готовою самостійно гарантувати власну безпеку.

    Останні місяці Париж активно працює над розширенням програми. До неї вже приєдналися Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Нідерланди, Польща, Швеція та Велика Британія.

    Аналітики зазначають, що розширення французької «ядерної парасольки» стало відповіддю не лише на російську агресію проти України, а й на побоювання європейських союзників щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі.

    Окрему увагу привернули заяви Макрона про намір збільшити французький ядерний арсенал та засекретити частину інформації щодо його реальних масштабів.

    Французька влада пояснює це необхідністю адаптації до нових безпекових викликів.

    На цьому тлі Росія неодноразово критикувала плани Франції щодо розширення системи ядерного стримування в Європі, називаючи їх «провокаційними».

    У Кремлі заявляли, що подібні кроки лише підвищують напруженість у Європі та можуть спровокувати нову гонку озброєнь.

    Однак країни Європи дедалі активніше посилюють оборонну співпрацю після початку повномасштабної війни в Україні.

    Особливо це стосується держав Північної та Східної Європи, які розглядають Росію як головну довгострокову загрозу своїй безпеці.

    Норвегія останніми роками вже збільшила військові бюджети, розширила присутність союзників НАТО на своїй території та посилила співпрацю із США, Великою Британією та країнами Балтії.

    Тепер Осло фактично стає частиною нової системи європейського ядерного стримування, яку Париж намагається сформувати навколо Франції.

    Експерти зазначають, що це може стати одним із найважливіших безпекових зрушень у Європі за останні десятиліття.

  • Сікорський оцінив загрозу для НАТО: Росія не готова до великого вторгнення, але готує інші сценарії

    Сікорський оцінив загрозу для НАТО: Росія не готова до великого вторгнення, але готує інші сценарії

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що наразі Росія не має можливостей для масштабного наступу проти країн НАТО. Водночас він попередив, що Альянс має бути готовим до диверсій, провокацій та інших форм гібридної агресії з боку Кремля.

    Про це очільник польської дипломатії написав у соцмережі X, коментуючи безпекову ситуацію в Європі на тлі війни Росії проти України.

    За словами Сікорського, попри агресивну риторику Москви та регулярні погрози на адресу Заходу, Кремль сьогодні не має достатніх ресурсів для прямого масштабного вторгнення на територію НАТО. Польський міністр наголосив, що підготовку до такого сценарію західні союзники змогли б зафіксувати заздалегідь.

    “Росія сьогодні не в стані провести велике наступальне вторгнення проти НАТО, а якби вона до цього готувалася, то ми б це помітили — у нас є супутникова розвідка. Ми бачили концентрацію ста тисяч солдатів навколо України, яка наростала місяцями”, — зазначив Сікорський.

    Таким чином глава МЗС Польщі провів паралель із подіями напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, коли західні розвідки фіксували поступове накопичення російських військ біля українських кордонів.

    Сікорський також визнав, що наміри російського диктатора Володимира Путіна виявилися значно небезпечнішими, ніж багато хто очікував у Західній Європі. Саме тому, за його словами, будь-які сигнали з боку Москви необхідно сприймати максимально серйозно.

    Втім, головну небезпеку зараз можуть становити не танкові колони на кордонах НАТО, а так звані гібридні методи впливу. Польський міністр попередив, що Росія здатна активізувати диверсійні операції, кібератаки, інформаційні кампанії та інші дії “нижче порогу відкритої війни”.

    “Мова йде про провокації та диверсії, які не є справжнім вторгненням, але можуть дестабілізувати ситуацію”, — пояснив він.

    Подібні побоювання останніми роками регулярно озвучують Польща, країни Балтії та Фінляндія. Західні спецслужби неодноразово повідомляли про зростання активності російських агентурних мереж у Європі, а також про спроби втручання у внутрішню політику, кібератаки та кампанії дезінформації.

    На цьому тлі Фінляндія вже посилює заходи безпеки на кордоні з Росією. Раніше фінське Міністерство внутрішніх справ ініціювало законопроєкт щодо продовження тимчасових обмежень, спрямованих на боротьбу з нелегальним перетином східного кордону. У Гельсінкі побоюються, що Москва може використовувати міграційний тиск як інструмент гібридної війни.

    Польща залишається однією з найактивніших країн НАТО у питанні стримування Росії. Після початку повномасштабної війни в Україні Варшава суттєво збільшила оборонні витрати, активно модернізує армію та зміцнює східний фланг Альянсу.

    Останніми місяцями напруга між Росією та НАТО посилилася через нові погрози Кремля, масштабні військові навчання та агресивну риторику російських чиновників щодо можливого конфлікту із Заходом. Особливе занепокоєння викликають заяви про удари по європейських столицях та ядерні погрози.

    Водночас у самому НАТО неодноразово заявляли, що не бачать ознак безпосередньої підготовки Росії до атаки на країни Альянсу. Однак союзники продовжують зміцнювати оборону східного флангу, нарощувати військову присутність та модернізувати системи протиповітряної оборони.

    На думку західних аналітиків, війна проти України суттєво виснажила російську армію — як у кадровому, так і в технічному плані. Саме це наразі обмежує можливості Кремля для масштабної конфронтації з НАТО.

  • Тихановська в Києві: перемога України визначить майбутнє Білорусі

    Тихановська в Києві: перемога України визначить майбутнє Білорусі

    Лідерка білоруської опозиції в екзилі Світлана Тихановська під час офіційного візиту до Києва заявила, що перемога України у війні проти Росії матиме вирішальне значення не лише для українського народу, а й для майбутнього самої Білорусі. Відповідну заяву вона зробила під час відкриття IV Міжнародного саміту міст і регіонів, який проходить у столиці України за участі українських та іноземних представників.

    У своєму виступі Світлана Тихановська наголосила, що результат російсько-української війни безпосередньо визначатиме майбутнє всієї Східної Європи, зокрема і долю Білорусі. За її словами, український спротив сьогодні став боротьбою не лише за територіальну цілісність України, а й за право народів регіону жити без імперського тиску та зовнішнього диктату з боку Росії.

    Тихановська підкреслила, що не має сумнівів у перемозі України. Водночас вона зазначила, що головне питання зараз полягає в тому, коли саме ця перемога настане та наскільки активно міжнародні партнери допомагатимуть Україні наближати завершення війни.

    За словами білоруської опозиціонерки, Україна фактично захищає не лише себе, а й усі народи, які тривалий час перебували “в тіні імперії”. Вона наголосила, що війна Росії проти України є спробою Кремля зберегти контроль над регіоном і не допустити остаточного виходу пострадянських країн із російської сфери впливу.

    Окрему увагу Світлана Тихановська приділила майбутнім відносинам між Україною та Білоруссю після можливих політичних змін у Мінську. Вона заявила, що одним із найважливіших внесків “вільної Білорусі” у безпеку України стане гарантія стабільності більш ніж тисячі кілометрів спільного кордону.

    Тихановська висловила переконання, що після демократичної трансформації Білорусі українські та білоруські міста й регіони зможуть відновити партнерство та співпрацю, які були фактично зруйновані після того, як режим Олександра Лукашенка дозволив Росії використати білоруську територію для вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

    Під час свого візиту до Києва Світлана Тихановська також провела зустріч із президентом Володимиром Зеленським. За підсумками переговорів сторони обговорили питання безпеки в регіоні, ситуацію всередині Білорусі, а також посилення російського впливу на Мінськ.

    Окремо йшлося про спроби Кремля ще глибше втягнути Білорусь у війну проти України. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує використовувати територію Білорусі для військового тиску, навчань та розміщення озброєння, водночас прагнучи посилити залежність режиму Лукашенка від Москви.

    У Києві при цьому наголошують, що розрізняють білоруський режим і білоруське суспільство. Українська влада неодноразово заявляла, що значна частина білорусів не підтримує участь своєї країни у війні на боці Росії, а демократичні сили Білорусі розглядаються як потенційний партнер України в майбутньому.

    Візит Тихановської відбувається на тлі активізації дипломатичних контактів між Києвом і представниками білоруської опозиції. В Офісі Тихановської раніше пояснювали, що поїздка до України має символічне та політичне значення і спрямована на поглиблення співпраці між демократичними силами двох країн.

    Крім того, після зустрічі з Тихановською міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив проти можливого послаблення санкцій щодо компанії Білоруськалій, яка є одним із ключових джерел валютних надходжень для білоруської влади.

    На тлі війни та зростання напруженості в регіоні Київ дедалі активніше формує окрему стратегію щодо Білорусі, яка передбачає підтримку демократичних сил і підготовку до потенційних змін політичної ситуації після завершення війни та можливого послаблення російського впливу на Мінськ.

  • США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    Сполучені Штати готують масштабний перегляд своєї участі в Північноатлантичному альянсі та можуть суттєво скоротити військовий внесок у НАТО, переклавши значну частину оборонних зобов’язань у Європі на європейських союзників. Про це повідомляє німецьке видання Spiegel, посилаючись на джерела серед дипломатів і представників Альянсу, які були ознайомлені із закритими консультаціями.

    За інформацією видання, наприкінці минулого тижня представник міністра оборони США Піт Гегсет провів закритий брифінг у штаб-квартирі НАТО, під час якого союзникам офіційно представили нову концепцію участі Вашингтона в обороні Європи. Йдеться про перегляд так званої “моделі сил НАТО”, яка була сформована після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та передбачала значне американське військове присутність у Європі.

    Згідно з озвученими планами, Сполучені Штати можуть скоротити свою участь одразу в кількох ключових компонентах військової присутності Альянсу. Зокрема, йдеться про зменшення кількості винищувачів, стратегічних бомбардувальників, військово-морських кораблів, підводних човнів, безпілотних систем і літаків-заправників, які США надають у межах колективної оборони НАТО. За даними Spiegel, внесок США у винищувальну авіацію Альянсу може бути скорочений приблизно на третину, що створює суттєві прогалини у повітряній обороні Європи.

    Крім того, американська сторона, як стверджується, розглядає можливість повної відмови від надання НАТО підводних човнів у межах цієї моделі, а також істотного скорочення участі в забезпеченні авіаносними групами та ударними безпілотними системами. Особливу стурбованість у європейських столицях викликає можливе зменшення присутності стратегічних бомбардувальників США, які відіграють ключову роль у ядерному стримуванні та демонстрації сили в межах Альянсу.

    У Брюсселі такі сигнали стали несподіваними, оскільки європейські союзники розраховували радше на поступову адаптацію ролі США в НАТО, а не на різке скорочення військової участі. За даними джерел, деякі дипломати сприйняли озвучені плани як серйозний сигнал про зміну стратегічного підходу Вашингтона до безпеки Європи.

    Окремою проблемою для Європи є те, що низка критичних спроможностей США наразі не має швидкої заміни серед європейських країн. Зокрема, більшість держав ЄС не володіють стратегічними бомбардувальниками, здатними нести ядерну зброю, а також не мають повноцінних авіаносних ударних груп, які могли б компенсувати американську присутність у разі кризових сценаріїв. Це створює потенційні “вузькі місця” в системі колективної оборони, які неможливо швидко закрити навіть за умови різкого збільшення оборонних бюджетів.

    Попри скорочення конвенційної участі, Вашингтон, за даними Spiegel, наголошує, що не планує відмовлятися від ролі гаранта ядерного стримування в Європі. Водночас США очікують, що європейські союзники значно активніше братимуть на себе відповідальність за наземну, повітряну та морську оборону континенту.

    У Вашингтоні такі зміни пояснюють трансформацією глобальної безпекової ситуації та необхідністю перерозподілу військових ресурсів у бік інших регіонів світу. Американська сторона також наголошує, що європейські країни за останні роки суттєво збільшили оборонні витрати і тепер повинні перейти від фінансового внеску до реального нарощування власних військових можливостей.

    У межах нової концепції, яку в НАТО вже неофіційно називають “НАТО 3.0”, передбачається, що європейські союзники мають у максимально короткі терміни взяти на себе майже всю конвенційну оборону континенту. У самому Альянсі ці зміни дедалі частіше описують як можливий “поворотний момент”, який може змінити баланс ролей між США та Європою в системі колективної безпеки.

    Очікується, що до початку червня європейські країни мають підготувати узгоджені пропозиції щодо того, як саме вони компенсуватимуть скорочення американської участі. Після цього Вашингтон планує представити оновлену модель розподілу оборонних зобов’язань на саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі.

    На тлі цих процесів у Європі вже посилилися дискусії щодо необхідності створення більш автономної оборонної системи та зменшення залежності від США. Європейські політики та військові експерти попереджають, що у разі реалізації американського плану Альянс може увійти в один із найбільш трансформаційних періодів за всю свою історію, оскільки фактична структура безпеки континенту буде змінена вперше з часів холодної війни.