Radaonline.news

Позначка: безпека Європи

  • Росія виснажена війною і не готова до нових атак: Волкер оцінив ризики для Європи

    Росія виснажена війною і не готова до нових атак: Волкер оцінив ризики для Європи

    Після завершення повномасштабної війни проти України Росія не зможе швидко розпочати нові військові кампанії проти інших держав. Країна зазнала серйозного виснаження і потребуватиме років для відновлення свого військового, економічного та політичного потенціалу. Про це заявив колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю українським медіа.

    За словами дипломата, нинішній стан Росії є результатом тривалих бойових дій, значних людських втрат і масштабного навантаження на економіку. Він підкреслив, що російське керівництво опинилося у складній ситуації: продовжувати війну стає дедалі важче, але й завершити її без політичних втрат також непросто.

    «Росія серйозно виснажилася. Їй доведеться відновлюватися політично, економічно, військово і фінансово. Вона не готова починати нову війну десь ще», — зазначив Волкер.

    Експерт наголошує, що після завершення бойових дій Росії знадобиться тривалий період для відновлення ресурсів. Йдеться не лише про переозброєння армії, а й про стабілізацію фінансової системи, відновлення міжнародних зв’язків і внутрішньополітичну перебудову.

    Водночас Волкер не виключає, що в середньостроковій перспективі Москва може вдатися до обмежених провокацій або локальних дій. Зокрема, він припустив, що через кілька років Росія може спробувати невелику військову операцію проти країн Балтії — наприклад, Литви чи Естонії — щоб перевірити реакцію НАТО.

    Такі сценарії, за словами експерта, не обов’язково передбачають повномасштабне вторгнення, а можуть бути спрямовані на тестування готовності Альянсу до колективної оборони. У цьому контексті важливим фактором залишається єдність союзників і швидкість ухвалення рішень у кризових ситуаціях.

    Країни Балтії вже враховують подібні ризики. Зокрема, Естонія посилила заходи безпеки та обмежила в’їзд для значної кількості громадян Росії, пов’язаних із військовими структурами. У регіоні також триває зміцнення оборонних спроможностей і координація з партнерами по НАТО.

    На тлі цих оцінок аналітики звертають увагу на ширший контекст безпеки в Європі. Деякі експертні прогнози припускають, що за певних умов Росія може намагатися впливати на Балтійський регіон навіть без прямого вторгнення — через гібридні методи, інформаційні операції або кібератаки.

    Однак Волкер підкреслює: ключовим фактором стримування залишається саме стан Росії після війни в Україні. Виснаження ресурсів, санкційний тиск і міжнародна ізоляція суттєво обмежують її можливості для нових масштабних агресивних дій у найближчій перспективі.

    Оцінки дипломата узгоджуються з позицією багатьох західних експертів, які вважають, що війна проти України стала для Росії стратегічно витратною і послабила її військовий потенціал. Водночас вони наголошують: навіть ослаблена Росія може залишатися джерелом ризиків, особливо у форматі обмежених або гібридних операцій.

    Таким чином, за словами Курт Волкер, після завершення війни Україна і її союзники матимуть певне «вікно часу», протягом якого Росія буде зайнята внутрішнім відновленням і не зможе швидко розширювати військову агресію. Водночас цей період слід використати для посилення безпеки, зміцнення оборони та консолідації міжнародної підтримки.

  • Зеленський попередив про нову мобілізацію в РФ: які сценарії розглядає Кремль

    Зеленський попередив про нову мобілізацію в РФ: які сценарії розглядає Кремль

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія потенційно може вдатися до загальної мобілізації, яка стане передумовою нового етапу ескалації війни. За його словами, такий сценарій може передбачати не лише повторний масштабний наступ проти України, а й створення загроз для країн Балтії. Водночас глава держави наголосив: наразі немає підтвердженої інформації, що Кремль уже ухвалив відповідне рішення.

    Про це Зеленський повідомив в інтерв’ю, яке транслювали українські телеканали, коментуючи внутрішні процеси в Росії, зокрема обмеження доступу до соціальних мереж. На його думку, такі дії можуть бути пов’язані не лише з контролем над інформаційним простором, а й із підготовкою до потенційно непопулярних рішень — передусім мобілізації.

    Президент зазначив, що російська влада може намагатися мінімізувати ризики протестів у разі оголошення масштабного призову. Йдеться, зокрема, про можливе залучення мешканців великих міст — Москви та Санкт-Петербурга, які раніше значною мірою уникали масових мобілізаційних хвиль.

    Водночас Зеленський підкреслив, що наразі відсутні точні підтвердження таких планів. За його словами, існують лише сигнали та аналітичні припущення, але говорити про конкретні терміни чи неминучість мобілізації передчасно.

    Попри це, глава держави окреслив можливі сценарії, які, на його думку, може розглядати Кремль. Перший — це масштабна мобілізація для відновлення великого наступу на Україну з метою зміни ситуації на фронті. Другий — більш обмежений, але потенційно небезпечний варіант, який передбачає локальні військові дії проти країн Балтії.

    Зеленський пояснив, що такий сценарій може бути вигідним Росії з точки зору витрат ресурсів: для локального конфлікту знадобиться менше сил, але це дозволить перевірити реакцію Заходу, насамперед НАТО. Президент припустив, що Кремль може аналізувати готовність Альянсу виконати свої зобов’язання у разі атаки на одну з держав-членів.

    «Росія дивиться на поведінку НАТО і оцінює, чи буде колективна відповідь», — зазначив він.

    Глава держави також висловив думку щодо дії статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону. Він наголосив, що у випадку нападу на країни Балтії союзники будуть змушені реагувати, інакше сам Альянс втратить сенс.

    Водночас аналітики та представники української влади зазначають, що навіть без оголошення загальної мобілізації Росія фактично не припиняла поповнення своїх військ. За словами представників Офісу президента, у РФ триває так звана «прихована мобілізація», яка включає вербування контрактників, резервістів та використання адміністративного ресурсу.

    Додатковим фактором є зниження темпів набору добровольців. За оцінками експертів, у 2026 році кількість новобранців у Росії зменшилася, що може створювати потребу в нових механізмах комплектування армії.

    Також повідомляється, що російська влада використовує непрямі інструменти мобілізації, зокрема через підприємства, які зобов’язують відбирати працівників для укладання контрактів із Міноборони.

    Окремо експерти звертають увагу на стратегічний контекст. Зокрема, у російському інформаційному просторі вже кілька місяців циркулюють чутки про можливу нову хвилю мобілізації. Вони пов’язані зі зниженням темпів набору та потребою підтримувати інтенсивність бойових дій на фронті.

    Водночас Зеленський наголосив, що навіть у разі оголошення мобілізації це не означає автоматичного успіху Росії. За його словами, російська армія зазнає значних втрат, а її можливості обмежені як людськими, так і технічними ресурсами.

    Таким чином, заява президента України відображає загальну оцінку ризиків, а не підтверджений сценарій найближчого розвитку подій. Вона свідчить про те, що українська влада розглядає різні варіанти ескалації та закликає міжнародних партнерів залишатися готовими до потенційних викликів.

    Експерти підкреслюють, що ситуація залишається динамічною. Подальші дії Росії залежатимуть як від ситуації на фронті, так і від внутрішньополітичних факторів, зокрема рівня підтримки війни в суспільстві. У будь-якому випадку, можливість нової хвилі мобілізації залишається одним із ключових ризиків у контексті безпеки не лише України, а й усього регіону Європи.

  • ЄС готує новий пакет гарантій безпеки для України: що він передбачає

    ЄС готує новий пакет гарантій безпеки для України: що він передбачає

    Європейський Союз наступного тижня представить четвертий елемент гарантій безпеки для України, який буде зосереджений на довгостроковій підтримці оборонного сектору, протидії сучасним загрозам та відновленні безпекової інфраструктури. Про це повідомляють європейські медіа з посиланням на високопоставленого чиновника ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності.

    Офіційна презентація очікується у вівторок, 21 квітня, під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі. Як зазначається, новий пакет заходів представить висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

    За словами європейського посадовця, четвертий елемент стане частиною ширшої системи довгострокових гарантій безпеки для України, які ЄС формує у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України та необхідність посилення стійкості української держави.

    Очікується, що новий пакет включатиме одразу кілька ключових напрямів. Серед них — підтримка оборонної реформи в Україні, яка має на меті підвищення ефективності сектору безпеки та приведення його до стандартів Європейського Союзу і НАТО.

    Окрему увагу планують приділити протидії гібридним загрозам, зокрема кібератакам, інформаційним операціям і спробам дестабілізації державних інституцій. За словами чиновника, цей компонент є одним із найважливіших, оскільки сучасні конфлікти дедалі більше зміщуються у цифровий та інформаційний простір.

    Також у межах ініціативи передбачається підтримка реінтеграції ветеранів. Йдеться про програми соціальної адаптації військових після завершення служби, їхню професійну перекваліфікацію та інтеграцію в цивільне життя.

    Окремий блок буде присвячений боротьбі з незаконним обігом стрілецької зброї та легкого озброєння. ЄС планує посилити контроль та допомогу Україні у виявленні й запобіганні нелегальним каналам постачання зброї, що є важливим елементом безпеки як всередині країни, так і в регіоні загалом.

    Крім того, серед пріоритетів — розмінування територій, які постраждали внаслідок бойових дій. Це один із найбільш масштабних викликів для України, оскільки значні площі залишаються потенційно небезпечними через мінну загрозу та нерозірвані боєприпаси.

    Європейський Союз продовжує роботу над комплексною системою підтримки України, яка включає не лише військову допомогу, а й довгострокові політичні та інституційні гарантії. За словами чиновників, новий елемент є частиною більшої архітектури безпеки, яка формується поступово та охоплює різні сфери — від оборони до економічної стійкості.

    У Брюсселі також планують обговорити подальші кроки щодо посилення тиску на Росію. Йдеться про продовження санкційної політики, роботу над новим, 20-м пакетом обмежень, а також заходи проти так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Окремо розглядаються можливості протидії економічним вигодам Росії, які можуть виникати через глобальні ринки, зокрема в контексті енергетичних ресурсів та впливу на міжнародні логістичні маршрути. ЄС також аналізує механізми обмеження в’їзду до країн Союзу для осіб, причетних до підтримки військових дій проти України.

    Європейські посадовці підкреслюють, що гарантії безпеки для України розглядаються як частина ширшої євроатлантичної стабільності. Відповідно до попередніх заяв лідерів ЄС, безпека України напряму пов’язана з безпекою всього європейського континенту.

    Очікується, що новий пакет заходів стане черговим сигналом довгострокової підтримки України з боку Євросоюзу, а також демонстрацією готовності інвестувати у стійкість українських інституцій та оборонного сектору.

    Остаточні деталі ініціативи мають бути оприлюднені після засідання Ради ЄС, де представники країн-членів обговорять формат реалізації запропонованих заходів та можливі фінансові механізми їх підтримки.

  • Шойгу різко заговорив про «самооборону»: у Росії натякнули на відповідь Фінляндії та Балтії

    Шойгу різко заговорив про «самооборону»: у Росії натякнули на відповідь Фінляндії та Балтії

    Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу виступив із жорсткою заявою щодо Фінляндії та країн Балтії, заявивши про можливе застосування Росією права на «самооборону» на тлі інцидентів із безпілотниками поблизу її території. Його слова пролунали на фоні серії подій, пов’язаних із падінням дронів у прикордонних районах Європейського Союзу та зростанням напруги у регіоні.

    За словами Шойгу, Росія розглядає кілька пояснень появи безпілотників на своїй території: або недоліки власної протиповітряної оборони, або використання повітряного простору третіх країн, зокрема Фінляндії та держав Балтії. У другому випадку, як він стверджує, Москва може апелювати до статті 51 Статуту ООН, яка передбачає право держави на самооборону у разі збройного нападу.

    Ця заява стала продовженням серії подібних звинувачень з боку російських посадовців. Раніше інші представники російського керівництва також припускали, що країни НАТО нібито сприяють прольоту українських безпілотників, називаючи це «прямою участю» у конфлікті . Водночас жодних підтверджень таких тверджень з боку незалежних джерел не оприлюднено.

    Контекстом для заяв стали реальні інциденти у Фінляндії, де протягом березня–квітня 2026 року було зафіксовано кілька випадків падіння безпілотників. Зокрема, на південному сході країни виявляли дрони з вибуховими елементами, які, за попередніми оцінками, могли бути пов’язані з бойовими діями в Україні.

    Фінські правоохоронці та військові провели розслідування і встановили, що частина цих безпілотників, імовірно, збилася з курсу під час атак на російські об’єкти поблизу Санкт-Петербурга. Водночас у Гельсінкі наголошують, що ситуація перебуває під контролем і не становить безпосередньої загрози для населення.

    Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що уряд уважно аналізує всі інциденти і вже посилив заходи безпеки, зокрема підвищив готовність прикордонної служби, армії та поліції . Також країна звернулася до Європейського Союзу із запитом на додаткове фінансування для розвитку систем виявлення і нейтралізації безпілотників.

    Фінська влада підкреслює, що не має доказів навмисного використання її території для атак і не вважає ці інциденти частиною скоординованих дій. У Європейській комісії також заявили, що навіть у випадку з дронами відповідальність за ситуацію лежить на Росії як державі-агресорі, оскільки саме війна створює такі ризики .

    Окремо варто зазначити, що Україна вже реагувала на подібні інциденти, визнаючи, що окремі безпілотники могли відхилятися від курсу, та запевняючи у вжитті заходів для недопущення повторення таких випадків.

    Зростання кількості подібних інцидентів змусило Фінляндію переглянути підходи до безпеки. Країна активно інвестує у системи протидії дронам і розглядає створення нових механізмів раннього попередження, зокрема за аналогією з українською системою оповіщення .

    На цьому тлі заява Шойгу виглядає як спроба розширити трактування подій та перенести відповідальність на країни ЄС і НАТО. Аналітики зазначають, що подібна риторика часто використовується як елемент політичного тиску або інформаційної кампанії.

    Водночас країни Балтії та Фінляндія залишаються послідовними у своїй позиції: вони підтримують Україну, але не беруть безпосередньої участі у бойових діях. Жодних доказів того, що ці держави надають свій повітряний простір для атак, не представлено.

    Ситуація навколо дронів демонструє новий вимір війни — її вихід за межі безпосередньої зони бойових дій. Використання безпілотників створює ризики для сусідніх країн, навіть якщо вони не є сторонами конфлікту. Це, у свою чергу, підвищує рівень напруги у всьому регіоні та змушує європейські держави посилювати оборонні заходи.

    Таким чином, заява Шойгу стала черговим сигналом про зростання напруженості між Росією та країнами Європи. Вона базується на реальних інцидентах із дронами, однак їх інтерпретація залишається предметом політичних суперечок. Попри це, європейські країни продовжують наголошувати: вони не є стороною конфлікту, а головним джерелом ризиків залишається війна, розв’язана Росією проти України.

  • Чи зміниться НАТО за президентства Трампа: експерт оцінив реальні шанси на переформатування

    Чи зміниться НАТО за президентства Трампа: експерт оцінив реальні шанси на переформатування

    Радикальні зміни у структурі НАТО у найближчі роки виглядають малоймовірними, попри активні дискусії про трансформацію системи безпеки в Європі. Однією з ключових причин є позиція президента США Дональд Трамп, який не зацікавлений у переформатуванні Альянсу під час свого політичного циклу. Про це заявив голова «Інституту Американістики» Владислав Фарапонов.

    За словами експерта, нинішня американська політика значною мірою визначається підходом «America First», який передбачає зменшення глобальних зобов’язань США та перекладання більшої відповідальності за безпеку на союзників. У такій логіці НАТО не розглядається як інструмент для глибоких реформ, а скоріше як структура, яку Вашингтон прагне зробити менш витратною для себе.

    Фарапонов зазначає, що Дональд Трамп традиційно скептично ставиться до союзницьких форматів. Зокрема, він розглядає міжнародні альянси крізь призму вигоди для США, а не як довгострокові безпекові зобов’язання. Саме тому ідея масштабного переформатування НАТО, яка передбачала б створення нового оборонного формату в Європі або суттєву зміну ролі США, наразі не має політичної підтримки у Вашингтоні.

    На думку експерта, навіть якщо такі ініціативи з’являтимуться на рівні Європи, вони наштовхуватимуться на стримування або пасивний опір з боку американської адміністрації. «Я не бачу вікон можливостей для того, щоб у найближчі рік-два відбулося кардинальне переформатування НАТО», — наголошує Фарапонов.

    Водночас він допускає, що певні зміни можуть статися за інших політичних умов у США. Зокрема, якщо республіканці зміцнять свої позиції після проміжних виборів, Трамп може отримати більше простору для зовнішньополітичних рішень. У такому випадку можливим стане перегляд відносин із ключовими союзниками — Німеччиною, Францією та Великою Британією — а також переосмислення ролі НАТО в глобальній системі безпеки.

    Проте навіть у цьому сценарії йдеться не про повне переформатування Альянсу, а радше про його адаптацію до нових умов. За словами експерта, НАТО залишається важливим елементом стримування Росії та гарантією безпеки для європейських країн, і його ліквідація чи радикальна перебудова не відповідає інтересам більшості членів.

    Натомість значно більш реалістичними виглядають зміни в межах Європейський Союз. Європейські країни дедалі активніше обговорюють необхідність посилення власної оборонної автономії, особливо в умовах війни Росії проти України та нестабільності у світі. Ці процеси можуть включати створення спільних оборонних механізмів, збільшення військових витрат і розвиток власної військової інфраструктури.

    Така тенденція частково відповідає і новій стратегії США, яка передбачає, що союзники мають брати на себе більшу відповідальність за регіональну безпеку. Таким чином, замість трансформації НАТО можна очікувати поступове посилення ролі Європи як самостійного гравця у сфері оборони.

    Водночас напруження у трансатлантичних відносинах зростає. Дональд Трамп неодноразово критикував європейських союзників за недостатній рівень оборонних витрат і навіть натякав на можливість перегляду умов співпраці. Це створює додаткові ризики для єдності Альянсу, хоча наразі не призводить до його розпаду.

    Окремим фактором впливу є глобальна геополітика. США дедалі більше зосереджуються на стримуванні Китаю, що змушує їх переоцінювати пріоритети та скорочувати залученість у деяких регіонах, зокрема в Європі. У такій ситуації НАТО може трансформуватися не через формальні зміни структури, а через зміну балансу ролей між учасниками.

    Експерти також звертають увагу, що навіть за умов політичних суперечностей НАТО демонструє стійкість. Альянс продовжує координувати допомогу Україні, проводити спільні навчання та посилювати східний фланг. Це свідчить про те, що організація зберігає свою функціональність і здатність адаптуватися без радикальних реформ.

    Таким чином, за оцінками Фарапонова, у найближчій перспективі не варто очікувати кардинального переформатування НАТО. Натомість світова система безпеки змінюватиметься поступово: через посилення ролі Європи, зміну пріоритетів США та адаптацію існуючих союзів до нових геополітичних реалій.

  • Президент Чехії закликав НАТО діяти жорсткіше та готуватися збивати російські літаки

    Президент Чехії закликав НАТО діяти жорсткіше та готуватися збивати російські літаки

    Президент Чехії, колишній голова Військового комітету НАТО та генерал у відставці Петр Павел заявив, що перемога Росії у війні проти України стала б стратегічною поразкою всього Заходу. Про це він сказав в інтерв’ю The Sunday Times, яке він дав у Празькому замку — місці, де у 1939 році Гітлер проголосив «протекторат Богемії та Моравії». Такий символізм дозволив йому провести історичні паралелі з подіями перед Другою світовою війною.

    Павел порівняв нинішню поведінку деяких західних столиць із політикою умиротворення, яка у 1938 році завершилася Мюнхенською угодою та подальшою окупацією Чехословаччини. Він застеріг, що нинішні розмови про можливі таємні переговори між США та Росією, у тому числі про передачу українських територій, небезпечно нагадують події перед світовою катастрофою.

    «Якщо ми дозволимо Росії вийти з цього конфлікту переможцем, ми всі програємо», — наголосив чеський лідер.

    Павел провів чітку історичну аналогію між тим, як нацистська Німеччина виправдовувала анексію Судет «захистом німецької меншини», та російською пропагандою про «захист російськомовних».

    «Той самий наратив використовує Володимир Путін», — заявив президент Чехії.

    Він упевнений, що Захід не зраджує Україну так, як колись зрадив Чехословаччину, однак демонструє «небажання захищати принципи, які нібито відстоює».

    Павел різко розкритикував реакцію НАТО на систематичні порушення повітряного простору російськими літаками та дронами.

    «Порушення є навмисними й добре спланованими… Росія тестує нашу рішучість», — сказав він.

    На його думку, Альянс має бути готовий до жорсткіших заходів — включно зі збиттям російського літака або безпілотника, якщо це стане необхідним.

    «Настане момент, коли нам доведеться діяти рішучіше. Росія не дозволить повторних порушень свого повітряного простору. І ми повинні зробити те саме», — заявив він.

    Після можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські лідери дедалі більше занепокоєні можливою зміною американської політики щодо НАТО. Павел попереджає, що Європа повинна бути здатною компенсувати відхід США у сфері розвідки, логістики та командування.

    Він пропонує створити «європейську опору НАТО» — систему, в якій командні посади розподілялися б між США та європейськими країнами, що дозволило б оперативно передавати командування у разі американської відсутності.

    Павел визнає, що після завершення війни Європа потребуватиме нового безпекового договору з Москвою, подібного до Гельсінкських угод 1975 року. Проте він наголошує: жодних переговорів до того часу, поки Росія не припинить агресію, не визнає територіальний суверенітет усіх держав та не погодиться на обмеження власної військової експансії.

    «Ми просто не можемо дозволити Україні програти», — наголосив він.

    Говорячи про глобальні виклики, Павел охарактеризував Китай як «системного суперника», який прагне стати світовим гегемоном за рахунок зростання військової та економічної сили. Європа, вважає він, повинна створити реальну противагу.

  • Мир без гарантій безпеки неможливий: Залужний звернувся до Європи

    Мир без гарантій безпеки неможливий: Залужний звернувся до Європи

    У своїй новій колонці для LIGA.net колишній головнокомандувач Збройних сил України та посол України у Великій Британії Валерій Залужний дав одну з найсильніших оцінок російсько-української війни станом на кінець 2025 року. Після дванадцяти років бойових дій він підкреслює: ця війна вже вийшла за межі регіонального конфлікту й дедалі більше набуває рис майже світового протистояння.

    Хоча кількість жертв ще не відповідає масштабам світових війн, вплив, який російська агресія чинить на глобальну політику, економіку та систему безпеки, є настільки потужним, що світ фактично перебуває на порозі якісно нового, небезпечного етапу.

    Залужний наголошує: нинішня ситуація України не дозволяє говорити про «компромісний мир». Будь-яке швидке припинення війни на умовах Росії означатиме для України крах державності, втрату свободи та незалежності. Він зауважує, що агресивні амбіції Кремля не обмежуються лише Україною — вони створюють загрозу для всього регіону, а тому питання майбутньої архітектури безпеки повинне стати пріоритетом для Європи.

    «Мир у Європі неможливий без нової системи безпеки щонайменше у Східній Європі», — підкреслює Залужний.

    Для підсилення меседжу він цитує слова Бенджаміна Франкліна, які сьогодні звучать особливо гостро:
    «Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки».

    Генерал також нагадує, що Друга світова війна завершилась повним розгромом агресора — але це радше виняток у світовій історії. «Більшість воєн закінчується або взаємною поразкою, або тим, що кожен вважає себе переможцем, або іншими, менш визначеними сценаріями», — пише він.

    Його застереження адресоване не лише українцям, а й європейським суспільствам, які іноді схильні розглядати війну як локальну проблему. Залужний наголошує: ця війна вже давно перестала бути суто українською.

  • Лондон готується розгорнути війська в Україні після можливої мирної угоди з Росією

    Лондон готується розгорнути війська в Україні після можливої мирної угоди з Росією

    Велика Британія розробляє детальний план щодо розгортання своїх військових в Україні після досягнення мирної угоди з Росією. За даними Sky News, Лондон має намір очолити міжнародну «коаліцію добровольців» із понад 30 країн, яка гарантуватиме безпеку українського повітряного та морського простору після завершення активних бойових дій.

    Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі повідомив, що уряд уже розпочав підготовку до потенційного розгортання військових. За його словами, країна готова інвестувати у цю місію понад 100 мільйонів фунтів стерлінгів.

    «Ми стоїмо на порозі нового етапу, коли стабільність Європи залежатиме від рішучості союзників. І Велика Британія готова зробити свій внесок у цей мир», — наголосив Гілі під час лекції в Лондоні, присвяченої безпековій політиці країни.

    Міністр уточнив, що британські та союзні війська зосередяться на гарантуванні безпеки повітряного й морського простору України, а також допомагатимуть у підготовці українських військових після завершення бойових дій.

    За його словами, упродовж останніх шести місяців Велика Британія разом із Францією активно працює над створенням «коаліції добровольців», до якої вже готові приєднатися понад 30 держав. Ці сили він назвав «багатонаціональними силами України».

    Гілі також попередив про «нову еру загрози» для Європи, зазначивши, що ризик розширення конфлікту на континенті нині найвищий з часів завершення Другої світової війни.

    Він підкреслив, що Велика Британія готова взяти на себе лідерство у забезпеченні миру в Європі після того, як США очолять процес політичного врегулювання.