Рейдери проти рейдерів: у Донецьку нові “господарі” захопили супермаркети

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з вимогою про спецконфіскацію активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України, Олега Ящука. Позов був поданий до Вищого антикорупційного суду на основі матеріалів, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Вимога стосується двох автівок, які, згідно з дослідженнями, належать Ящуку, ймовірно, незаконно здобутим шляхом корупційної діяльності.

Ця справа є частиною широкої кампанії з боротьби з корупцією в державних структурах, яка охоплює перевірку активів високопосадовців та посадових осіб правоохоронних органів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура прагне забезпечити повернення державних ресурсів, що були незаконно присвоєні, до державного бюджету.

BMW X3 зареєстровано на Богдана Зубець — сестру дружини Ящука, яка працює вчителькою. За версією слідства, щоб ускладнити ідентифікацію авто, були змінені номерні знаки на W07070A, які належать іншому транспортному засобу. Такі дії розглядаються як потенційне перешкоджання встановленню фактичного власника.

Toyota Camry оформлена на Анатолій Слепенчук — близького знайомого Ящука. Правоохоронні органи також перевіряють походження коштів у розмірі близько 30 тисяч доларів, які пов’язують із цією особою, оскільки пояснення щодо їхнього походження наразі відсутні.

Окрім автомобілів, у межах перевірки фігурує інформація про нерухомість, яка може перебувати у власності або користуванні Ящука в Дубаї та Відні. Ці дані також аналізуються в контексті можливого приховування активів.

Загальна вартість двох автомобілів, які стали предметом позову до ВАКС, оцінюється майже у 4 млн гривень. Позов стосується виключно транспортних засобів, питання щодо інших активів розглядається окремо. Паралельно щодо Ящука проводяться слідчі дії.

Рішення суду щодо спецконфіскації ще не ухвалене. У разі доведення необґрунтованості походження активів вони можуть бути стягнуті в дохід держави відповідно до чинного законодавства.

У контексті діяльності Міністерства молоді та спорту України обговорення кадрової політики набуває все більшої актуальності. Зокрема, довкола міністра Матвія Бідного виникла дискусія, що стосується чисельності та функціонування позаштатних радників. Як повідомляє видання НОН – СТОП, за даними, що були оприлюднені нещодавно, у міністра працює близько 15 радників на громадських засадах. Це значна кількість фахівців, які мають доступ до внутрішніх процесів міністерства, однак їхні повноваження та рівень відповідальності залишаються неформалізованими та не до кінця визначеними.

Зазначену ситуацію можна розглядати в контексті більш загальної проблеми кадрових питань у державних структурах, де нерідко виникають сумніви щодо прозорості та ефективності таких призначень. Особливо актуальним це стає в умовах, коли функціонування органів влади вимагає чіткої організаційної структури та відповідальності за кожне рішення. Роль радників, що працюють на громадських засадах, при всій їхній експертності та досвіді, залишається невизначеною в плані юридичних аспектів і контролю. З одного боку, вони можуть бути важливим ресурсом, що приносить нові ідеї та підходи, з іншого – виникає питання, як їхня діяльність впливає на прийняття рішень і які наслідки це може мати для політичної та адміністративної стабільності.

У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.

Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.

Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.

Фобії є одними з найбільш поширених психічних розладів, що проявляються у вигляді інтенсивного і часто ірраціонального страху перед певними об’єктами, ситуаціями або явищами. Ці страхи настільки сильні, що можуть серйозно обмежувати повсякденне життя людини. Незважаючи на те, що точну кількість фобій неможливо визначити, оскільки людина може боятися будь-чого, в науковій літературі налічується понад 500 різних типів фобічних розладів.

Фобії можуть бути викликані різними факторами: від генетичної схильності до зовнішніх травмуючих подій, які людина пережила у минулому. Вони часто є реакцією на стрес або занадто емоційно насичені переживання, що запам’ятовуються в підсвідомості. Люди з фобіями можуть мати ідеї або уявлення, що їхній страх є нормальним, навіть коли він не має реального підґрунтя. Наприклад, боязнь висоти, тварин, публічних виступів чи соціальних взаємодій може здаватися абсолютно нереалістичною, однак вона має велике значення для особистого благополуччя.

Найпоширеніші фобії

Фахівці умовно поділяють найпоширеніші фобії на кілька груп:

страхи, пов’язані з природними явищами (гроза, пожежа, блискавка);

страхи перед тваринами;

ситуаційні фобії (клаустрофобія, аерофобія, страх публічних виступів);

страхи, пов’язані з хворобами або медичними процедурами.

До найбільш відомих і поширених фобій належать:

Арахнофобія — страх павуків.Акрофобія — страх висоти.Клаустрофобія — страх замкнених просторів.Трипанофобія — страх ін’єкцій та голок.Аерофобія — страх польотів.

Ці страхи мають різну інтенсивність: у легкій формі вони викликають дискомфорт, у важкій — можуть спричиняти панічні атаки, прискорене серцебиття, запаморочення та уникання певних ситуацій.

Рідкісні та незвичні фобії

Окрім поширених страхів, існують і маловідомі, іноді дивні фобії. Серед них:

Антофобія — страх квітів.Бібліофобія — страх книг.Дендрофобія — страх дерев або лісу.Хіонофобія — страх снігу.Кумпунофобія — страх ґудзиків.Барофобія — страх гравітації.Генуфобія — страх колін.Аритмофобія — страх чисел.Магейрокофобія — страх готування їжі.Хрономентрофобія — страх годинників.

Існують також менш екзотичні, але цілком реальні страхи. Наприклад, айлурофобія (страх котів), глобофобія (страх повітряних куль), амаксофобія (страх водіння) чи астрафобія (страх грому). Часто вони формуються через негативний досвід або сильні емоційні події.

Чому з’являються фобії

Причини можуть бути різними: травматичний досвід, генетична схильність, підвищена тривожність, особливості нервової системи або виховання. З розвитком технологій з’являються й нові страхи — наприклад, пов’язані з цифровими технологіями чи штучним інтелектом.

Як допомогти собі

Фобії піддаються лікуванню. Найефективнішими методами є когнітивно-поведінкова терапія, поступова експозиція до об’єкта страху та робота з психотерапевтом. У деяких випадках застосовується медикаментозна підтримка за призначенням лікаря.

Головне — не ігнорувати проблему. Якщо страх заважає працювати, навчатися чи жити повноцінно, варто звернутися по професійну допомогу.

10 лютого Вища рада правосуддя ухвалила рішення про підтримку відставки судді Богуславського районного суду Київської області Миколи Тітова. Це стало завершенням тривалої кар’єри, яка налічує понад три десятиліття. Рішення було прийняте без жодних обговорень і отримало одноголосну підтримку членів ради.

Микола Тітов розпочав свою кар’єру судді більше 30 років тому. За цей час він пройшов численні етапи професійного розвитку, здобувши не тільки глибоке знання законодавства, а й повагу серед колег та громадськості. Його трудова діяльність на посаді судді охоплювала кілька етапів реформування української судової системи, що змінювались із часом, а також вимог до правосуддя.

Грошові виплати для суддів-пенсіонерів зазвичай становлять 50–90% окладу, а з урахуванням надбавок можуть досягати значних сум щомісяця. Таким чином, відставка гарантує стабільний довгостроковий дохід.

Публічну увагу Тітов отримав ще у 2014 році, коли ухвалив рішення щодо учасниці руху Автомайдан. Пізніше апеляція це рішення скасувала. Сам суддя зазначав у деклараціях про доброчесність, що не розглядав справ, пов’язаних із протестувальниками.

Майновий стан родини включає земельні ділянки у межах Київська область та Черкаська область, житлові об’єкти в селі Калинівка та місті Богуслав. Частина майна перебуває у спільній власності з членами родини.

Фінансові надходження формуються з кількох джерел: пенсійні виплати, банківські дивіденди від Ощадбанк та ПриватБанк, орендна плата за землю, соціальні виплати, а також благодійна допомога від МХП через структуру ТОВ «НПФ “Урожай”».

Загальний рівень задекларованих доходів родини дозволяє підтримувати стабільний щомісячний бюджет. Після відставки суддя отримає право на довічні виплати, що доповнять наявні джерела доходів.

Формально рішення відповідає чинному законодавству та розрахункам стажу. Водночас суспільна дискусія навколо довічного забезпечення суддів і стандартів доброчесності залишається актуальною.