Україна демонструє свою відкритість у питанні поводження з військовополоненими, незважаючи на триваючу війну. Нещодавно Міністерство закордонних справ разом із Координаційним штабом з прав людини організували візит дипломатів до табору для військовополонених «Захід-1», що відбувся 10-11 червня. Ця подія стала важливим міжнародним заходом, що підкреслює дотримання норм міжнародного гуманітарного права.
В заході взяли участь представники 14 країн, серед яких посли та високопосадовці, акредитовані в Україні. Дипломати мали можливість оглянути умови утримання полонених, поспілкуватися з адміністрацією табору та дізнатися про дотримання Україною вимог Женевських конвенцій.
Особлива увага під час візиту була звернена на іноземних громадян, які воювали на стороні Росії та потрапили в український полон. Українська сторона підкреслила, що багато з них стали жертвами обману, маніпуляцій з боку російських вербувальників у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.
Крім демонстрації умов утримання полонених, цей візит також мав на меті привернення уваги міжнародної спільноти до масштабів вербування іноземців Росією. За даними Координаційного штабу, на сьогоднішній день щонайменше 3080 громадян з 135 країн та невизнаних територій воюють на боці РФ. Якщо у 2022 році їхня кількість була незначною, то у 2025 році вона вже може сягнути 14 тисяч. Росія має намір залучити понад 18 500 іноземних контрактників у 2026 році.
Дослідження свідчать, що українські служби встановили особи понад 28 тисяч іноземців, які уклали контракти з російською армією, з яких, за даними, щонайменше 5149 загинули під час війни.
На зустрічі дипломатам розповіли про ситуацію з іноземними військовополоненими в Україні. Наразі їхніми представниками є громадяни 48 країн, зокрема, Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Непалу та Киргизстану.
У МЗС підкреслюють, що такі візити є важливою складовою прозорості української політики щодо військовополонених. Київ прагне продемонструвати свою готовність співпрацювати з міжнародними організаціями, в той час як Росія систематично відмовляє у доступі до українських полонених.
Учасники зустрічі також обговорили факти катувань українських військових і цивільних осіб в російському полоні. За словами Координаційного штабу, звільнені захисники свідчили про побиття, психологічний тиск і відсутність медичної допомоги.
Київ прагне показати міжнародній спільноті реальну різницю між підходами до утримання полонених з обох боків, тому активно організовує зустрічі з дипломатами та правозахисниками.
Одним із центральних аспектів візиту було обговорення міжнародної протидії російським схемам вербування. Нещодавно був запущений інформаційний ресурс, що документує діяльність російських вербувальників у світі та інформує про ризики, пов’язані зі службою у російській армії.
Українське МЗС закликає партнерські країни посилити інформування своїх громадян про небезпеки, пов'язані з російською армією, та протидіяти вербувальним мережам. Багато іноземців отримують хибну інформацію про умови служби і опиняються на небезпечних ділянках фронту.
Київ вважає, що показує реальні умови утримання полонених в таборі «Захід-1» не лише з гуманітарних міркувань, а й для посилення міжнародного тиску на Росію. Україна намагається довести свою прихильність до міжнародного права та сформувати широку коаліцію для протидії російським практикам, які виходять за рамки конфлікту і впливають на багато країн.