Згідно з опитуванням Центру Разумкова, у січні 2024 року частка тих, хто вважає, що ситуація зміниться на краще протягом наступних трьох місяців, знизилася до майже 7%, що майже вдвічі менше, ніж у лютому-березні 2023 року, коли про віру в поліпшення говорили 13% опитаних. При цьому частка тих, хто вірить у зміни на гірше зросла з 23% на початку 2023 року до 33% у січні 2024 року.
Такий песимізм виник не на порожньому місці. По-перше, війна затягнулася. І це завдає величезної шкоди українській економіці. Зруйновано підприємства, інфраструктуру, порушено логістичні ланцюжки. Війна створює велику економічну невизначеність. Бізнес не знає, що буде завтра, тому не інвестує в розвиток. Це гальмує зростання економіки.
Війна призводить до погіршення соціальних умов. Зростає бідність, збільшується кількість людей, які потребують допомоги. Усе могло бути ще гірше, але через війну з України виїхало близько 10 млн осіб, турбота про них лягла на плечі інших держав. Але це означає, що Україна втрачає робочу силу і споживачів. Ще одна причина песимізму – безперервна корупція. Вона підриває довіру народу до влади. І вишенька на торті – невизначеність із фінансовою допомогою від США, а це життєво важливо для українського бюджету.
Щоб підбадьорити економічні очікування українців, уряду необхідно підтримати бізнес, щоб він міг створювати нові робочі місця та інвестувати в розвиток. І не кидати напризволяще людей, які постраждали від війни, щоб вони могли повернутися до нормального життя.
У 2022-2023 роках, попри повномасштабну війну, Україна вражає своєю фінансовою міцністю. За цей період державний бюджет значно зріс, поповнившись на суму понад 3,1 трильйона гривень завдяки податкам, зборам та іншим платежам. Крім того, завдяки емісії військових облігацій, вдалося залучити понад 14 мільярдів доларів США для потреб Збройних Сил.
Про це повідомило Міністерство фінансів. Україна успішно справилася з завданням мобілізації бюджетних ресурсів, спрямовуючи їх на підтримку армії, економіки та інших важливих сфер.
“Два роки повноцінної війни. Протягом 731 дня кожен з нас прокидається з усвідомленням, що наша боротьба триває – за нашу свободу, незалежність, за право жити у своєму домі, своїй країні. Україна продовжує виступати в цьому безкінечному лютому з непохитною вірою у Збройні Сили та перемогу над російським окупантом”, – заявили у відомстві.
Мінфін висловив вдячність бізнесу та підприємствам, які активно допомагають наповнювати бюджет України. Протягом 2022-2023 років до загального фонду державного бюджету надійшло понад 3,1 трильйона гривень від податків, зборів та інших платежів.
Також було повідомлено, що завдяки випуску військових облігацій до бюджету України залучено понад 14 мільярдів доларів США для потреб Збройних Сил. Зростання інвестицій в державні облігації стало яскравим прикладом національної єдності, а загальна сума залучених коштів через випуск ОВДП перевищила 24 мільярди доларів США.
Незважаючи на ці успіхи, українські бізнесмени висловили незадоволення пропозиціями Мінфіну щодо податків. У січні 2024 року Українська рада бізнесу, яка об’єднує 112 асоціацій різних галузей економіки, висловила занепокоєння тим, що Національна стратегія доходів містить положення, які можуть ускладнити умови для бізнесу в Україні. Вони зокрема відзначили, що деякі пропозиції щодо надання повноважень ДПС можуть призвести до корупційних ризиків та порушення принципу презумпції невинуватості, і вимагають кадрових змін у Міністерстві фінансів, включаючи відставку заступника голови відомства Світлани Воробей.
Українські авіаційні служби потребуватимуть місяця на підготовку для початку перевезення пасажирів, за умови отримання дозволу на польоти. Таку заяву зробив голова Державіаслужби України Олександр Більчук. За його словами, аеропорти в Києві та Львові зуміли зберегти свій персонал, тож на підготовку до приймання літаків знадобиться лише три тижні. Іноземні лоукостери вже виражають готовність увійти на український ринок, але експерти попереджають, що відновлення польотів стане великим викликом. Багато пілотів, які працюють за кордоном, можуть не повернутися, а ті, що залишаться в Україні, ризикують втратити навички та кваліфікацію через відсутність польотів.
Більчук підкреслив, що для відновлення комерційних польотів потрібно провести систему продажів та пройти аудит аеропортів. Він також попередив про занепад українських авіакомпаній, які є важливими для економіки країни, та закликав до зниження ризиків до прийнятного рівня згідно з міжнародними стандартами перед відновленням польотів.
Державіаслужба проводить аналіз повітряного простору для визначення безпечних маршрутів польотів, а також оцінює безпеку аеропортів. Відновлення цивільних польотів українськими авіалініями залежить від кількох факторів, включаючи безпеку аеропортів від можливих ракетних атак, сертифікацію інфраструктури аеропортів, механізм страхування та готовність авіакомпаній працювати в умовах підвищеного ризику.
У п’ятницю, 23 лютого, поблизу кордону з Польщею, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження “Плану взаєморозуміння”, розробленого для розблокування кордону між двома країнами. Він підкреслив, що цей план передбачає “болісні для нас компроміси”.
Шмигаль зазначив, що блокада кордону негативно позначається на економіці України та на можливостях країни краще захиститися від російського агресора. Він підкреслив, що за останні п’ять місяців Україна не експортувала зерно, кукурудзу, насіння соняшника та ріпак на польський ринок, а українське зерно проходить через Польщу тільки транзитом.
Шмигаль також наголосив на тому, що блокада негативно впливає на торгівлю між Україною та Польщею, а також загальну економічну ситуацію обох країн. Він закликав до розв’язання цього питання та прийняття конструктивних рішень.
У рамках “Плану взаєморозуміння” першим кроком є згода України на обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, запропонованого Європейською комісією. Шмигаль пояснив, що ці обмеження, які включають м’ясо птиці, яйця та цукор, будуть застосовуватися лише у разі перевищення обсягів експорту, які були в середньому за 2022 та 2023 роки.
Другий крок передбачає проведення скринінгу якості української агропродукції за класифікаційними кластерами, що стосуються аграрної політики та транспорту. Це необхідно для уникнення маніпуляцій щодо якості продукції.
Третім кроком є заклик до Польщі приєднатися до звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС.
Четвертий крок включає створення “Тристороннього штабу” з участю України, Польщі та Європейської комісії з метою швидкого вирішення питання блокади кордону.
П’ятий крок передбачає вирішення питання пропуску на кордоні не лише військового обладнання та гуманітарної допомоги, а й інших груп товарів.
Шмигаль підкреслив, що цей план є справедливим підходом та вигідним для обох сторін, і закликав до конструктивного діалогу.
Кабінет міністрів оголосив державне підприємство “Ізотоп” з Києва стратегічним об’єктом для економіки та безпеки держави, повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
Це рішення відкриває широкі перспективи для розвитку підприємства та підштовхує до розширення його діяльності, за словами представників Фонду держмайна.
ДП “Ізотоп” є провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні. Також воно займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання.
Завдяки своєму багаторічному досвіду та кваліфікованому персоналу, підприємство вважається важливим активом для країни.
Наступним кроком у розвитку стане розширення спектру діяльності підприємства. “Ізотоп” планує виробництво радіофармпрепаратів.
Фонд держмайна почав процес надання “Ізотопу” статусу стратегічного підприємства ще у січні 2024 року.
“Новий статус призведе до зростання прибутку “Ізотопу”, створення нових робочих місць та більшого надходження коштів до бюджету”, – підкреслив Коваль.
ДП “Ізотоп” було засновано у 1962 році і наразі співпрацює з компаніями з США, Канади та інших країн. Також воно має досвід співпраці з урядом Німеччини у рамках програми захисту ядерних матеріалів. У липні 2023 року діяльність підприємства перевіряла місія МАГАТЕ з підтримки та допомоги у питаннях безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.
Інтенсивна мобілізація в Києві вже далася взнаки на роботі комунального підприємства “Київпастранс”. Столичним транспортникам не вистачає працівників.
Як стверджують активісти, за півроку-рік система почне сипатися – наземний транспорт столиці зіткнеться з проблемою значних зупинок, бо енергетична інфраструктура комунального транспорту за цей час критично деградує.
Вже зараз не вистачає для цієї роботи електромонтерів та кабельників, які лагодять мережі для руху тролейбусів та трамваїв.
Експерти заявляють, що КП “Київпастранс” не має бронювання фахівців, тому працівників активно мобілізують, а частина пішла до лав ЗСУ добровольцями ще з початку війни.
Аналітик вважає, що жінки могли б замінити мобілізованих чоловіків на деяких посадах у Київпастрансі, але для цього потрібно створити для них сприятливі умови праці.
Сергій Литвинов, директор з транспорту КП “Київпастранс” повідомив, що мобілізація вплинула на ситуацію з кадрами на підприємстві, як, власне, всіх підприємств по місту. Значну частину водіїв КП було мобілізовано.
Зараз “Київпастранс” активно залучає до роботи фахівців, що навіть раніше працювали на підприємстві. Говорять, що ресурси для цього є. Щодо нестачі електромонтерів, які обслуговують електромережі підприємства, то в “Київпастрансі” підтверджують, що така проблема справді була, але зараз ситуація покращується.
Польща вирішила включити прикордонні переходи з Україною, певні ділянки шляхів та залізничні дороги до списку критичної інфраструктури.
Це стане гарантією того, що попри протести польських фермерів, військова і гуманітарна допомога надходитиме в Україну “без будь-яких затримок”, заявив польський прем’єр Дональд Туск.
“Це питання найближчих годин”, – сказав Туск про рішення польського уряду.
Він додав, що “проситиме про розуміння” щодо цього рішення, ймовірно, натякнувши на те, що з польськими фермерами попередньо не радилися.
Такий крок може полегшити для України ситуацію із завезенням військових та гуманітарник вантажів. Однак чи вирішить він повність проблему з блокуванням доріг, поки що незрозуміло.
“Я не полишаю спроб захистити інтереси польських фермерів. Ми постійно говоримо про це як з українською стороною, так і з Єврокомісією. Допомога Україні також має комерційно-фінансовий вимір. Але (від цього виміру – Ред.) найбільше втрачає Польща та польські сільгоспвиробники”, – сказав Туск.
Напередодні ввечері президент Володимир Зеленський доручив уряду до 24 лютого приїхати на польсько-український кордон, куди запросив також прем’єра Польщі Дональда Туска і польського президента Анджея Дуду.
Зеленський звернувся “до всіх, хто пам’ятає” значення слова “солідарність”:
“І я прошу тебе, Дональде, пане премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека”, – сказав Зеленський.
Зеленський повідомив, що також прибуде до кордону з Польщею і очікує, що на місці перемовин буде й представник Єврокомісії.
“Це фундаментальний інтерес Євросоюзу. Тому Україна звертається до Єврокомісії, щоб у зустрічі взяв участь представник Єврокомісії. Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь”, – сказав президент.
Дуда підтримав цю ідею, але Туск сумнівається в тому, що це матиме сенс.
“Немає потреби в таких яскравих акціях солідарності. Я впевнений, що в цей важкий час війни жодній зі сторін не потрібно переконувати нас, що ми разом. Україна може розраховувати на нашу повну підтримку”, – сказав Туск.
Польський прем’єр додав, що коли він був у Києві та бачився із Зеленським та прем’єр-міністром Шмигалем, вони домовилися, що засідання обох урядів відбудеться у Варшаві 28 березня, і хотів би дотримуватися цього плану.
Протести стали жорсткіші
З 20 лютого по всій Польщі почалися нові протести фермерів, причому вони набули радикальнішого характеру. Фермери кажуть, що втрачають гроші та бізнес через нібито наплив на ринки дешевого українського зерна.
Тепер поляки бойкотують не тільки прикордонні дороги для вантажівок, а і залізниці.
Дійшло до того, що протестувальники демонстративно розсипали українське зерно на дорогу, а також перешкоджали руху пасажирських автобусів.
На одному з тракторів польських фермерів також висів плакат із закликом до Путіна “навести порядок в Україні, Брюсселі” та з польськими урядовцями.
АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Той самий скандальний плакат
Цього чоловіка затримали, писала польська преса. МЗС Польщі заявило про можливий вплив російської агентури на появу антиукраїнських і пропутінських гасел на протестах фермерів.
У Варшаві заявили, що такі інциденти “послаблюють переговорні позиції” Польщі.
Тим часом, в українській Держприкордонслужбі зазначають, що поляки продовжують блокувати шість напрямків на кордоні з Україною, у чергах стоять 2450 вантажівок.
Найбільші черги навпроти КПП “Краківець”, “Рава-Руська” та “Шегині”, кажуть прикордонники.
В Україні розглядають можливість впровадження прогресивної шкали оподаткування громадян, що передбачає індивідуальне оподаткування кожного громадянина. Про це повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
“Нововведення передбачає введення шкали оподаткування громадян в залежності від їхніх доходів. Тобто, особи з вищими заробітками будуть сплачувати більший податок, тоді як ті, хто отримує менші доходи, будуть платити менше”, – зауважив Гетманцев.
До 2016 року в Україні частково функціонувала подібна система, за якої особи з нижчими доходами сплачували 15% ПДФО, в той час як ті, хто мали вищі заробітки, сплачували до 20%. Наразі ставка однакова для всіх – 18%, проте її планують знову диференціювати.
“На практиці, така стратегія оподаткування існує в багатьох європейських країнах – ‘багаті платять більше’. Проте важливо визначити критерії багатства та встановити відповідні ставки оподаткування. Це передбачає глибоку реформу податкової системи, яка має здобути довіру суспільства до податків”, – підкреслив Гетманцев.
Нова система оподаткування також передбачає повний доступ до банківської діяльності громадян, включаючи транзакції між картками та поповнення готівкою через термінали. Таким чином, всі доходи громадян будуть обліковані та оподатковані.
Крім того, громадянам не доведеться самостійно заповнювати податкові декларації, оскільки процес повністю цифровий. Система автоматично формуватиме податкові звіти та розраховуватиме суми платежів.
Отже, для громадян, які працюють відповідно до закону, нова система оподаткування принесе лише спрощення, а для тих, хто працює у тіні або за сірими схемами, податки стануть невід’ємною частиною.
У вівторок, 20 лютого, у Польщі відбувся масштабний протест, який оголосили фермери та ряд інших спільнот. Їхні дії полягають у блокуванні доріг державного та обласного значення, а також пунктів пропуску на кордоні з Україною.
Згідно з повідомленням речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, станом на ранок залишаються заблокованими шість з дев’яти пунктів пропуску, зокрема: “Ягодин”, “Устилуг”, “Угринів”, “Рава-Руська”, “Шегині” та “Краківець”. Кількість вантажних автомобілів у чергах на цих напрямках становить близько 2900 одиниць, які очікують на проїзд в напрямку України. Рух вантажівок в протилежному напрямку також припинений.
Найбільші черги спостерігаються біля пунктів пропуску “Ягодин” і “Краківець”. Зауважено, що в напрямку “Ягодин” у певні періоди часу вантажівки взагалі не пропускалися.
Щодо причини сьогоднішнього протесту в Польщі, Демченко зазначив, що Україна не отримувала інформації від польської сторони про можливість блокування інших напрямків на кордоні.
За даними польського видання RMF FM, фермери активізували свою протестну акцію на прикордонному переході в Дорогуську, де до 18:00 не будуть пропускати вантажівки, які рухаються в бік України.
Польські аграрії вимагають обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України, називаючи це “руйнуванням Польщі”.
Крім блокування кордону, учасники протесту також будуть блокувати дороги у великих містах. Ускладнення у русі транспорту вже спостерігалися в Кракові, і можливі проблеми з рухом виїздів з міста та головних розв’язок. Напередодні президент України Володимир Зеленський наголосив, що блокада на кордоні з Польщею свідчить про ерозію солідарності, і причина її не в зерні, а в політиці, оскільки лише 5% українського експорту зерна проходить через Польщу.
Україна розглядає шляхи збільшення доходів бюджету, активно обговорюючи це на рівні уряду та профільних комітетів Верховної Ради. Мета полягає у пошуку фінансування у розмірі 0,5% ВВП, що становить приблизно 40 млрд гривень. Це необхідно для покриття різноманітних потреб, включаючи збільшення оборонних витрат, які вже перевищують 400 млрд гривень.
Україна сподівається демонструвати Міжнародному валютному фонду свою готовність до програми фінансування на рекордну суму 15,6 млрд доларів. З цією метою розглядаються різні ідеї щодо нових податків, таких як військовий збір з прибутку підприємств та фізичних осіб, оподаткування дорогоцінних металів, ювелірних виробів, рухомого майна та операцій з нерухомістю.
Однак розрахунки показують, що ці заходи не забезпечать необхідне фінансування для оборонних потреб, і додаткові заходи можуть знадобитися. Підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір, розглядається як можливий варіант. Це може вимагати підвищення цих ставок на 6-7%.
Крім податків, влада розглядає альтернативні варіанти, такі як розширення ринку ОВДП, проте це має свої обмеження, оскільки економіка вже досягла певних меж у кредитуванні уряду.
Раніше голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев підрахував, що для мобілізації 400-500 тисяч солдатів Україні потрібно додатково 720 млрд гривень фінансування. Це вимагатиме від влади прийняття “непопулярних рішень”.
