Категорія: Економіка

Посівна в Україні перебуває під загрозою зриву

Проблеми з грошима, пальним і мобілізацією (поряд із тиском Європи, де побоюються неконтрольованого припливу українських сільгосптоварів у прикордонні країни) добивають український агросектор.

Так, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, українським фермерам не вистачає обігових коштів на фінансування посівної, а також людей через масову мобілізацію.

“Коли ти сьогодні продаєш кукурудзу у збиток, собівартість якої була понад 6000 грн., а пропонують 4500-5000 грн., розумієш, що, скоріш за все, не будеш закладати цю культуру на посіви. Будемо констатувати – напевно цей сезон, як і минулий, буде відзначений зменшенням кількості посіву кукурудзи. Можливо, буде зменшення посіву соняшнику. Але робитиметься ставка на олійну культуру – сою та ярий ріпак, адже це ті культури, які дають мінімальну маржинальність. …Бракує і людського ресурсу через війну та мобілізацію, тож важливо прискорити моменти бронювання працівників”, – зокрема зазначив Марчук.

Тим часом у Мінагрополітики вже прогнозують зниження врожайності у 2024 році приблизно на 4-5%. Також збільшиться вартість елеваторних послуг через зростання цін на електроенергію. Очікується і підвищення орендної плати за землю – приблизно на 5% до $125 за 1 га у зв’язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.

8 Березня, 2024
Міндовкілля розглядає витрати у розмірі 4 млрд євро на проєкти з утилізації сміття

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оголосило про ідентифікацію понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, що охоплюють всю територію країни. За оцінками відомства, на реалізацію цих ініціатив знадобиться близько 4 мільярдів євро.

Міністр Руслан Стрілець заявив: “Ми докладно проаналізували проблематику кожного регіону, вивчили обсяги накопичення відходів та їх склад, а також вивчили досвід країн Європи. Це дозволило нам сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні”.

За його словами, план передбачає реалізацію кількох пріоритетних проєктів. Наприклад, на Київщині передбачено будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щороку.

План включає в себе глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів (металобрухту, скла, пластику) та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. За словами міністра, на такий проєкт вже є інвестори.

На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами. “Сміттєпереробний кластер в області буде складатися з п’яти заводів. Вони перероблятимуть понад 450 тисяч тонн відходів щорічно і обслуговуватимуть не менше 1,4 мільйона мешканців”, – додав міністр.

За його повідомленням, переговори з інвесторами вже розпочалися, і очікуються результати найближчим часом.

На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів – по одному в Лубнах, Кременчуку, Полтаві та Кобеляках. За даними міністерства, щорічно в області накопичується близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися, повідомив Стрілець.

На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами щонайменше для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів.

Також у черзі – Закарпаття, Сумська та Харківська області.

“Я впевнений, що реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам уникнути пошуку інвесторів, вони самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх”, – запевнив міністр.

7 Березня, 2024
Микола Удянський та Артем Ющук: Працюємо, щоб Україна стала світовим лідером оборонної промисловості

Київське конструкторсько-виробниче підприємство ТОВ “ІНГУАР” розробляє легкий бронеавтомобіль INGUAR класу MRAP за стандартами НАТО. Фінансування проекту здійснює український підприємець Микола Удянський.

Ідея виготовляти українські броневики належить молодій команді “ІНГУАР”. Здебільшого, хлопці – випускники Київської політехніки. Учасникам команди від 22 до 30 років і до широкомасштабної війни вони займалися тюнінгом та ремонтом авто, а також створювали перегонові автомобілі для різних видів змагань. Паралельно молоді інженери дооснащували бронемашини, виготовляли окремі вузли та деталі.

– Як виник проект “ІНГУАР”, скільки людей працює у проєкті?

Артем Ющук (засновник”ІНГУАР”): Ідея створення власної бронемашини у нас з’явилася ще три роки тому. Саме тоді, ще 20 жовтня 2020 року була заснована компанія і почалась поступова робота над проектом.

Після 24 лютого 2022 року робота над проектом перейшла в нову фазу, та і впевненість в актуальності проекту не потребувала підтверджень.

У дослівному перекладі назва компанії означає “на сторожі”, тобто на сторожі рубежів, на захисті Батьківщини. А сам логотип був намальований мною на одній лекції в КПІ у звичайному зошиті. Пізніше переніс його у програму, в якій ми створювали креслення. З того часу він не змінювався.

Нині у команді працює 15 осіб, від молодих інженерів до майстрів з великим досвідом у сфері машинобудування. Зараз ми реєструємо власну торгову марку “Інгуар”, але маємо певні проблеми. Нещодавно отримали офіційне зауваження, що назва нашої компанії співзвучна з іншою – компанією “Ягуар”. Відстоюємо свої права, оскільки назви мають кардинально різний зміст, а діяльність компаній – абсолютно різну направленість. Займаємося бюрократією, яка забирає купу корисного часу.

– На якій стадії перебуває нині розробка машини?

– Відразу після створення компанії ми почали займатися розробкою проєкту банально на маркерній дошці. Довго обговорювали концепцію, були в пошуках відмінностей, які б зробили машину унікальною і справді кращою за конкурентів. Коли вже стало зрозумілим, що це буде за машина і як вона працюватиме, ми почали шукати інвесторів. Познайомилися з відомим українським бізнесменом Миколою Удянським, обговорили всі деталі та домовилися про три етапи інвестицій.

Перший етап інвестицій включає 20 млн грн на розробку прототипа авто, саме у цій точці ми зараз і перебуваємо. Прототип збираємо на своїх виробничих потужностях.

Ці 20 млн грн – розробка прототипу машини, тобто витрати на один перший екземпляр. У серійному виробництві собівартість становитиме менше – 10 млн грн. Серійне виробництво – це 500 робочих місць, а не 15-20 як зараз. А при виході на міжнародний ринок кількість робочих місць має збільшитися до 800 – 1000.

– Чим унікальна ваша машина?

– Ми відрізняємося від більшості своїх конкурентів тим, що не купуємо готову машину та переобладнуємо її, а тим, що купуємо окремі запчастини і збираємо своє власне авто.

Часто, аби було простіше, компанії купують вже готові шасі і на них встановлюють броньовану капсулу. У нас своє шасі і своя капсула. Ми так робимо в першу чергу для уніфікації, оскільки хочемо створити “сімейство” чотири- (для перевезення особового складу легкого озброєння) і шестиколісних машин (наприклад для РСЗВ). Таким чином задня частина машини може бути змінна (одна вісь або дві).

Виробництво намагаємося організувати так, аби якомога найбільше необхідного придбати саме в Україні, основні вузли замовляємо в Європі.

Прототип плануємо представити до кінця цього року і вийти на державні випробування.

– Що може машина, яку ви розробляєте? Для яких військ її можна застосовувати, наскільки вона надійна і потужна?

– Техніка, яку ми розробляємо, може використовуватися для різних родів військ. Зокрема ми консультуємося зі спецпідрозділом Альфа, ГУР МО, із Сухопутними військами. Сучасна війна диктує нові правила, тому намагаємося робити не по оперативно-тактичних вимогах, написаних по радянських методичках 20 років тому, а по прямих побажання і відгуках від військових. Ці побажання, на жаль, на момент проектування машини, ще не були прописані і затверджені на папері, тому ці вимоги записуємо безпосередньо з уст наших військових, часто – в режимі довгих діалогів і брейнштормів.

Машини робляться для захисту особового складу. Ми робимо їх за стандартами НАТО по бронюванню і захисту військових. Цей стандарт визначає, скільки якої вибухівки, яка потрапляє під колеса, може витримати машина і якого роду кулі може витримати броня. Цей стандарт на рівень вище, ніж те, що роблять нині в Україні. Ми консультуємося і з фахівцями науково-дослідного інституту при Міноборони України. Паралельно проводимо випробування, чи все правильно ми робимо.

– Скільки коштує виробництво однієї такої машини? Чи плануєте ви прийти до серійного виробництва, або ж це будуть якісь разові індивідуальні замовлення?

– Одна машина коштує близько 20 млн грн. Хочемо прийти до серійного виробництва. Другий етап інвестування – до 100 машин. Середньорічні потужності аналогічних виробництв – 200 машин на рік. До цього й будемо прагнути.

– Чи фінансує держава розробки такого роду? Чи маєте ви державне фінансування?

– Держава не фінансує оборонні розробки приватним підприємствам. У воєнний час взагалі не проводяться науково-дослідні розробки такого типу. Тому усе робиться за кошти приватних інвесторів. Частина – власні кошти нашої компанії (мої та мого партнера – Олександра Воволки), зароблені у мирний час. Частина – кошти пана Миколи Удянського.

Працювати з паном Миколою легко. Познайомилися ми через інтернет. Я написав Миколі, прислав презентацію. Він набрав мене за кілька годин. Ми швидко порозумілися. Єдине, що ми довго узгоджували – місце виробництва. Зрештою вирішили, що це має бути Україна. Якщо надалі виникне необхідність, то як варіанти розглядатимемо Арабські Емірати або Європу.

– Миколо, що спонукало Вас повірити цим хлопцям і вкласти кошти в їхню ідею?

Микола Удянський: Найперше, я – українець, і друге, я – бізнесмен. Я аналізую сучасні потреби нашої держави і бачу, що оборонний ринок нині є перспективним і затребуваним. Хочеться, аби українці були серед лідерів у виробництві сучасного озброєння, тож я ухвалив рішення інвестувати у виробництво військової техніки. тому, коли мені написав Артем, я довго не вагався.

– Нескромне питання, скільки грошей ви плануєте вкласти у цей проект?

– Наше фінансування відбуватиметься у три етапи: перший етап – 20 мільйонів гривень на розробку прототипа. Вони уже надійшли до хлопців. Другий етап – 200 мільйонів на організацію серійного виробництва на рік. Третій етап капіталовкладень включатиме до мільярда гривень.

Що я хочу ще сказати. Звичайно, кожна інвестиція має приносити прибуток, не без цього. Але зараз для мене важливішим, окрім забезпечення фронту звичайно, є підтримка саме молоді і саме в Україні. Дивіться, ці хлопці – молоді і талановиті. Якщо вони не матимуть підтримки тут, то швидко знайдуть собі місце за кордоном і Україна знову втратить свої найкращі мізки, це раз.

Друге: виробництво техніки – це і нові робочі місця, а вони так необхідні Україні, і податки до українського бюджету. Третє: такі виробництва – наукоємні, а значить є де розвиватися і працювати українським вченим. ну і четверте: ці хлопці – перші, але, я думаю, не єдині, кого я буду підтримувати. Я розглядаю ще кілька перспективних, на мою думку, українських оборонних проектів, куди теж вкладати гроші.

Юридичний супровід проєкту здійснює Євген Пронін, керуючий партнер АО “Пронін і партнери”, однієї з провідних юридичних фірм в Україні.

Євген Пронін: Ми “за” український мілітарний ринок, за його розвиток і просування. Тому наше об`єднання усіляко підтримує хлопців з “ІНГУАР”. Ми впевнені, що вони вчасно і повністю виконають усі зобов’язання перед своїми діловими партнерами, зробити проект окупним та вийти з ним на міжнародні ринки. Ми ж, зі свого боку, будемо й надалі підтримувати компанію і допомагати вирішувати юридичні проблеми.

6 Березня, 2024
CBAM: Як новий податок ЄС може пошкодити українську економіку

Україна стоїть перед серйозним економічним викликом у 2026 році з моменту введення в дію Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Металургійні підприємства України нині більше ніж будь-коли потребують європейських покупців.

Згідно зі статтею Politico під назвою «The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine», авторства Federica Di Sario, європейський CBAM у 2026 році може коштувати українським компаніям мільйони, якщо не будуть вжиті невідкладні заходи.

Європейська політика нині знаходиться в протиріччі щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, але з іншого – просуває новий закон, який може серйозно пошкодити її економіку.

Цей закон передбачає введення податку на викиди вуглецю на імпортовану продукцію, зокрема залізо та сталь. Це означає, що європейські компанії будуть змушені платити додаткову надбавку за товари, що походять з країн з менш строгими екологічними стандартами.

Ця міра призначена захистити конкурентоспроможність європейських виробників, які вже несуть великі витрати на дотримання кліматичних стандартів. Проте для України це може стати серйозним ударом, оскільки вона сильно залежить від експорту металургійної продукції до ЄС.

З врахуванням обмеження чорноморських торговельних маршрутів через військову небезпеку, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Тепер, з введенням CBAM, українська економіка стоїть перед серйозним викликом.

За словами експертів, Україна може зазнати втрат у мільярди доларів через цей податок. Хоча є можливість виключення для виняткових обставин, таких як війна, але Брюссель ще не визначився стосовно надання Україні такого виключення.

Українські чиновники вже заявляють про готовність відповідати європейським екологічним стандартам, але час на переговори обмежений, і дії потрібно приймати швидко.

Таким чином, введення CBAM може призвести до серйозних економічних труднощів для України, що може суттєво вплинути на її металургійну промисловість та економіку в цілому.

У 2026 році українська економіка відчує серйозні втрати через початок дії Системи коригування вуглецевих викидів (CBAM), що призведе до скорочення експорту сталі та чавуну до Європейського Союзу.

Українські металургійні компанії втратили доступ до Чорного моря через російську морську блокаду, тому вони змушені були перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як результат, ЄС став основним споживачем української сталі та чавуну, навіть при тому, що загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, підкреслив, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівняно з попереднім періодом.

Український експорт сталі до ЄС зменшився з початком війни, але українські підприємства стали ще більш залежними від покупців з Європи. За оцінками Зінченка, наразі близько 85% експорту чавуну і сталі з України йде до ЄС, що є значним зростанням порівняно з попередніми 45%.

Запровадження CBAM в ЄС призведе до значного зменшення експорту українських металургійних товарів. Якщо податок на викиди вуглецю діяв би зараз, це призвело б до втрат у розмірі мільярдів доларів для українських компаній.

ЄС розглядає можливість винятку для України у зв’язку з форс-мажорними обставинами, проте це питання залишається відкритим. Україна намагається пристосуватися до стандартів ЄС щодо викидів вуглецю до 2026 року, але цей процес може зайняти багато часу.

Українські виробники вбачають необхідність реформ у власній галузі, щоб відповідати стандартам ЄС, але вони також сподіваються на підтримку та розуміння з боку Європейського Союзу.

6 Березня, 2024
Влада розглядає можливості наповнення дербюджету

В умовах значного зменшення економічної допомоги західних партнерів кабмін шукає додаткові джерела наповнення державного бюджету. Ще влітку минулого року з’явилася інформація, що уряд готує законопроєкт про збільшення військового податку до 4,5% у 2024-му та спрямування 50% надходжень від військового збору виключно на потреби ЗСУ на час дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Передумови для такого кроку в української влади є – фінансовий потік із Заходу почав вичерпуватися, і владі доводиться шукати гроші будь-якими способами. Зазначимо, що тільки для фінансування ЗСУ Україні додатково знадобиться близько 400 млрд грн. І щоб зібрати ці кошти знадобляться радикальні податкові зміни. Може йтися про підвищення ставок основних податків: ПДВ і податку на доходи. Тобто, для покриття потреби в розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ і військового збору приблизно на 6-7%.

До речі, вже відомо і про “першу ластівку” прийдешніх податків – за словами голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцева, Кабмін готує законопроєкт про військовий збір для приватних підприємців, щоб забезпечити додаткові надходження до бюджету. Нардеп зазначає, що уряд підготував комплекс пропозицій, завдяки яким планується поповнити бюджет на 44 млрд грн, а відповідний законопроєкт очікують уже цього місяця.

Щоб закрити “дірку” в держбюджеті, доведеться не тільки підвищувати військовий податок, а й збільшувати акцизні збори, запроваджувати щомісячну сплату авансових внесків з податку на прибуток для АЗС тощо. Причому, зміни у сплаті військового збору стосуватимуться юридичних осіб платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку III і IV груп, а також фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку I, II, III і IV груп.

Крім того, додатковий військовий збір братимуть із покупців банківських металів у банків і легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння, а також операторів стільникового зв’язку, що надають будь-які послуги мобільного зв’язку. Пропозиції також передбачають приведення акцизного податку на паливо у відповідність до мінімальних стандартів ЄС, запровадження акцизного податку на води, включно з мінеральними та газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин тощо.

Зі свого боку зазначимо, що непослідовність, недовіра, повернення ідеології агресивного збору податків – негативні, якщо не фатальні “попутники” для відновлення економіки воюючої країни. Люди півтора року і так віддають ледь не останню копійку на ЗСУ, роками платять військові збори, а у воєнний час ще й волонтерствують, фактично “утримуючи” українську армію. І, якщо з донатами і благодійною допомогою українці хоча б розуміють, куди йдуть їхні гроші, то у військового збору немає цільового призначення, його відправляють прямо до держбюджету і як його використовують, суспільство не бачить.

5 Березня, 2024
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував старт Великої приватизації
На сьогоднішній прес-конференції Денис Шмигаль розповів, що інтерес інвесторів до українських підприємств дуже великий, і уряд продовжує налагоджувати комунікацію з партнерами для подальших інвестицій у країну.

Велику приватизацію в Україні має бути відновлено у 2024 році. Держава вже визначилася з об’єктами, які можуть отримати нових власників. Про це сказав на щорічній пресконференції прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок, 4 березня.

“Закликаємо інвесторів, зокрема, західних партнерів подивитися на об’єкти. Інтерес дуже великий. І ми сьогодні якщо не бачимо швидкого входження, то ми розуміємо, що ми дійсно робимо велику роботу з комунікації, зі спілкування з нашими партнерами з точки зору входження інвесторів в Україну”, — сказав глава уряду.

Серед об’єктів, які планує продати уряд України у 2024 році, є різноманітні підприємства різних галузей економіки. Серед них можна виділити наступні:
1. Енергетичні об’єкти: Уряд розглядає можливість приватизації деяких енергетичних підприємств, зокрема електростанцій та дистрибуційних компаній, що сприятиме модернізації енергетичного сектору та підвищенню його конкурентоспроможності.
2. Машинобудівні заводи: Уряд планує продати деякі машинобудівні підприємства, які спеціалізуються на виробництві транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та інших машин та устаткування.
3. Хімічна та нафтопереробна промисловість: В переліку об’єктів приватизації також знаходяться підприємства, які займаються хімічною та нафтопереробною промисловістю, що може зацікавити інвесторів з цих галузей.
4. Туристичні та готельні комплекси: Уряд розглядає можливість продажу деяких туристичних та готельних комплексів, що сприятиме розвитку туристичної інфраструктури та приверненню іноземних туристів.
“Це ті напрямки, які сьогодні є важливими, цікавими для інвесторів, цікавими для нас, як для країни, щоб піднімати економіку”, — підкреслив прем’єр-міністр України.

Водночас мала приватизація в Україні, за словами Шмигаля, вже “дає досить значний результат” не тільки для державного, а й для малого та середнього бізнесу.

“Серед проєктів для іноземних інвесторів найважливіші та найперспективніші — це видобуток критичної сировини: 22 види з 30 видів критичної сировини сьогодні є в наявності в Україні.
4 Березня, 2024
Чому з початку року обсяги банківських вкладів українців скорочуються

Від початку цього року українці заходилися знімати свої гроші з банків. Хоча йдеться лише про кілька відсотків порівняно із тим, що залишається на банківських депозитах, та відтік грошей вимірюється десятками мільярдів гривень.

Серед причин називають як сезонність, яка незабаром мине, так і монетизацію усіх негативних прогнозів щодо ситуації на фронті та в економіці.

Наскільки серйозною є проблема?

Від початку війни українська банківська система показала себе з найкращого боку, – її стабільна та надійна робота заслужила довіру українців, які в ці складні часи продовжували нести гроші до банків.

Але у січні 2024 року, за оперативними даними НБУ, обсяги депозитів скоротилися. При цьому гривневі вклади – як населення, так і бізнесу – скоротилися на близько 50 млрд грн (або на понад 3%). А в населення зменшилися ще й валютні вклади, хоча й меншими темпами.

Одним із перших цю оперативну статистику оприлюднив Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики.

“Це найбільші темпи і обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни”, – прокоментував він цифри, одразу ж наголосивши, що “ніякої зради тут немає”, і що українська банківська система і надалі є стійкою, а дії НБУ – ефективними.

Проте і в лютому скорочення депозитів тривало. За підрахунками колишнього міністра економіки Богдана Данилишина, враховуючи, що лише за перший тиждень лютого депозити скоротилися ще на 10 млрд грн, загальне скорочення гривневих вкладів за підсумками двох перших місяців року може становити близько 100 млрд грн.

Сезонність?

Оприлюднюючи дані про рекордне скорочення банківських вкладів під час війни Данило Гетманцев відзначив, що загалом ця тенденція – хоч і з меншими обсягами – властива першому місяцю року.

“Ця тенденція спостерігалась у дев’ять з десяти останніх років. Хоча звісно для кожного року є своя специфіка, як це було, наприклад, на початку 2015 року або 2022 року”, – написав він у Телеграм.

Проте графік, наведений депутатом у тому ж повідомленні, свідчить, що такого відтоку вкладів з банків, наприклад, минулого року не було – попри масовані російські атаки на енергетику та блекаути. А от на початку 2022 – перед російським вторгненням – гроші забирали з банків так само активно, як і цього року.

АВТОР ФОТО,ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ/TELEGRAM

Богдан Данилишин також частково погоджується із версією про “сезонність”.

“Висока база порівняння грудня, як правило, пов’язана з виконанням бюджетних контрактів. В січні натомість надходження на рахунки клієнтів є меншими на тлі традиційно високих для зими витрат на імпорт. Це призводить до зменшення залишків коштів на рахунках бізнесу та населення”, – пояснює економіст.

Приблизно так само пояснюють січневу статистику щодо депозитів і у Фонді гарантування вкладів.

Зокрема, як заявила заступниця директора-розпорядника фонду Ольга Білай, відтік вкладів є традиційним сезонним явищем, характерним для цього періоду і в попередні роки. В інший час у банківській системі навіть під час війни відбувається зростання кількості вкладів – не в останню чергу завдяки тому, що на час воєнного стану вони на 100% гарантовані державою.

АВТОР ФОТО,ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ

А останні дані Нацбанку, наведені у лютневому огляді банківського сектора, свідчать: за 2023 рік обсяги гривневих коштів фізичних осіб на банківських депозитах збільшилися на понад 20%.

То через що іще, крім сезонності, вони почали знижуватися на початку 2024?

Мобілізація по-новому та інші законодавчі ініціативи?

Кінець 2023 і початок 2024 відзначилися кількома ініціативами уряду та парламенту, запровадження яких може посилити контроль держави над доходами та рахунками громадян, а то й взагалі означатимуть їх блокування.

Про одну із таких ініціатив згадав Данило Гегманцев, який припустив, що відтік депозитів міг бути пов’язаний з новим законопроєктом про мобілізацію.

Зокрема, йдеться про норми щодо блокування банківських рахунків “ухилянтів”. При цьому голова фінансового комітету парламенту одразу ж наголосив: ці норми не будуть підтримані.

Втім, економісти та оглядачі, коментуючи відтік депозитів, звертають увагу, що посилення контролю чи блокування не обов’язково може бути пов’язано із мобілізацією до війська. Натомість може йтися про економічну чи податкову мобілізацію, задля якої держава може захотіти більшого контролю за рахунками громадян.

Наприклад, уряду вже довелося спростовувати плани оподаткувати усі карткові перекази громадян, начебто передбачених Національною стратегією доходів. Але “осад” залишився.

Оглядачі також звернули увагу і на повідомлення Нацбанку про запропоновані зміни до правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, серед яких і можливість доступу податкової до повних номерів банківських карток українців та операцій по них. Це дозволить повністю ідентифікувати особу, яка має рахунок в банку, – а отже і проконтролювати, звідки вона отримує кошти і куди переказує.

“Наприклад, якщо людина здає квартиру, то цей дохід має оподатковуватись. Квартиранти, як відомо, в багатьох випадках перераховують гроші на картку”, – пояснив ТСН можливі наслідки запропонованих змін економіст Олег Пендзин.

Поки що це лише плани, але навіть їхня наявність у влади і те, що подібні ініціативи продовжують з’являтися, може впливати на бажання українців “світити” свої доходи на банківських рахунках.

Втім, вони можуть керуватися і більш зрозумілою та перевіреною десятиліттями криз і нестабільності тактикою – перевести гривню у валюту.

Купівля валюти?

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

“Основний напрям спрямування відтоку депозитів – купівля готівкової іноземної валюти та оплата імпорту”, – припускає Богдан Данилишин.

Тобто, на початку 2024 населення та бізнес зняли зі своїх банківських рахунків гривні та купили на них долари та євро. Людям так звично зберігати від знецінення зайву копійку на “чорний день”, а бізнесу валюта потрібна для імпорту.

Данилишин звертає увагу на ще один рекорд – у січні 2024 чисте придбання готівкової іноземної валюти населенням (різниця між продажем та покупкою) становило рекордні 0,9 млрд доларів. Економіст пояснює: бажання обміняти гривню на долари посилилося з грудня – після появи невизначеності щодо зовнішньої допомоги. Та й курс долара почав зростати з кінця минулого року.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Одночасно більше валюти потрібно і бізнесу. У січні 2024 Україна імпортувала товарів на понад 5 млрд доларів, що на 1% більше 2023, – але тоді довелося терміново завозити велику кількість генераторів та іншого енергетичного обладнання, нагадує Богдан Данилишин.

Загалом, за даними Державної митної служби, у 2023 році Україна імпортувала майже удвічі більше, ніж експортувала. А у 2024 вартість імпорту може зрости й через проблеми з проходженням товарів на західних кордонах України, передусім із Польщею.

Як заявили в Асоціації ритейлерів України (RAU), блокада кордону з боку Польщі змушує шукати альтернативні маршрути для імпорту, що збільшує вартість кожного рейсу на 600-1000 євро. Це призведе до зростання цін на низку товарів для кінцевих споживачів, кажуть в RAU. Більша вартість (і вищий курс долара та євро, які також почали зростати з початку року) вимагає більше коштів.

Просто треба гроші?

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

За всіма цими міркуваннями не варто відкидати і найпростіше пояснення: людям просто потрібні гроші.

За опитуванням Центру Разумкова, у січні 2024 року 57% українців оцінювали економічну ситуацію в країні як погану, і понад третина так само погано оцінювали матеріальний стан своєї родини. Кожен десятий каже, що ледве зводить кінці з кінцями.

Втім, ці показники навіть трохи покращилися порівняно із груднем 2023, і нині є приблизно на тому рівні, що були до війни.

Але відповідаючи на запитання, як змінився матеріальний стан родини від початку російського вторгнення, 58% опитаних кажуть, що він погіршився.

А у січні 2024 частка тих, хто вважає, що ситуація в українській економіці ще більше погіршиться, зросла до 33%. Рік тому таких було 23%. Погіршення для власної родини очікує кожен четвертий.

Ще у 2022, за оцінками Світового банку, за межею бідності опинилося близько 7 млн українців, а рівень бідності зріс із 5,5% до 24%. Водночас в Інституті демографії підрахували, що у 2023 році до 20 мільйонів українців із 30-31 млн, які нині перебувають на підконтрольній Україні території, живуть у бідності і на менш ніж 5000 грн на місяць.

4 Березня, 2024
Україна активно готується до запуску Агентства залучення інвестицій

Україна планує створити Агентство залучення інвестицій як єдину точку входу для інвесторів у внутрішній приватний сектор.

Перша віцепрем’єр України, Юлія Свириденко, заявила про це після візиту до Лондона, де обговорила питання створення агентства, зокрема з представниками Лондонської фондової біржі (LSE).

Вона зазначила, що під час зустрічі з експертами LSE ті оголосили свою готовність надавати експертну підтримку для створення цього інституту.

Свириденко також зазначила, що зустрілася з представниками British International Investment, які виразили готовність виділити GBP250 млн для фінансування приватного сектору в Україні, зокрема на відновлення після війни.

За її словами, ці кошти будуть доступні з квітня через Co-investment platform, тому важливо готувати якісні проекти для їх отримання.

Свириденко також підкреслила, що розглядалася можливість співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку, а також із UK Export Finance (UKEF) у сфері оборонної промисловості.

3 Березня, 2024
Українське зерно руйнує сільське господарство ЄС

Європейські фермери дедалі активніше протестують проти безмитного ввезення в ЄС української сільгосппродукції, повідомляє Terre-net.

Демонстрація в Болгарії, скидання українського зерна на кордоні з Польщею, мітинг за участю 900 тракторів у Брюсселі, а також гасло: “Ми хочемо допомогти, але не за будь-яку ціну” від румунських працівників сільського господарства стали останніми проявами цього гніву.

Профспілки сільгосппрацівників у Франції та Німеччині попереджають, що інтеграція України до європейської продовольчої галузі була б катастрофою і може призвести до повного зникнення сімейних фермерських господарств у Європі.

Як пояснює видання, великі орні землі роблять Україну великим експортером пшениці, кукурудзи та соняшнику. При цьому українська продукція в ЄС звільнена від митних зборів в ім’я європейської солідарності, але все ще далека від європейських стандартів, особливо щодо пестицидів.

Хоча поляки, румуни або болгари погодилися на те, щоб українське зерно проходило транзитом через їхню територію, вони вимагають гарантій, що воно постачатиметься на світовий ринок, а не використовуватиметься для зниження цін у Європі.

Як зазначає видання, європейська політика солідарності з Україною завдає шкоди фермерам ЄС, якщо раніше Україна експортувала до Євросоюзу 20 тис. тонн цукру на рік, то у 2023-2024 роках, за даними французьких виробників цукрових буряків, її обсяг може перевищити 700 тис. тонн.

Наприкінці січня Брюссель оголосив про механізм повторного введення митних зборів на “чутливі” продукти: птицю, яйця і цукор.

Виробники зерна негайно закликали до аналогічних заходів щодо пшениці, ячменю та кукурудзи, попередивши про ризик “розвалу спільного ринку”.

2 Березня, 2024
Україна отримає значну фінансову допомогу від Євросоюзу в 2024 році

Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародних партнерів у важливому економічному та політичному контексті. Згідно з повідомленням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, уряд країни очікує отримати значну грошову допомогу від Європейського Союзу у 2024 році. Це дозволить Україні зберегти стабільність та підтримати економіку в умовах викликів та труднощів.

Фінансова допомога Європейського Союзу для України у 2024 році, як очікується, становитиме 16 мільярдів євро. Ідеться про програму Ukraine Facility, яка розрахована на чотири роки. Про це заявив 1 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, бюджет самої програми — 50 мільярдів євро.

“Це підтримка інвестицій, підтримка нашої економіки та нашого руху до членства в Євросоюзі. Цього року очікуємо отримати 16 мільярдів євро бюджетної допомоги від Європейського Союзу”, — сказав прем’єр.

Він також зазначив, що 1 березня уряд схвалить із Єврокомісією “Програму підтримки реформ і відновлення”. Угода передбачає, що загальний бюджет програми збільшиться до 374 мільйони євро.

“За рахунок цих коштів передбачається відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури, підтримка малих фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, модернізація пунктів пропуску, суміжних із кордоном ЄС”, — ідеться в повідомленні Шмигаля.

Глава Кабміну також розповів про інші спільні проєкти з міжнародними партнерами.

“Сьогодні (1 березня, — ред), затвердимо та подамо на ратифікацію до Верховної Ради угоду зі Словенією про підтримку програми гуманітарного розмінування в Україні. Словенія надасть грант на суму понад 50 мільйонів гривень (1,5 мільйона євро), щоб допомогти нам швидше пройти процес такого розмінування”, — наголосив Денис Шмигаль.

1 лютого стало відомо, що лідери країн ЄС 1 лютого на спеціальному саміті в Брюсселі схвалили виділення Україні 50 мільярдів євро в межах програми Ukraine Facility. Програма розрахована на 2024—2027 роки.

5 лютого Рада ЄС і Європарламент попередньо домовилися, що створять новий інструмент для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України — Ukraine Facility. Документ має схвалити Європарламент на пленарній сесії, яка запланована на 26—29 лютого 2024 року.

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль раніше стверджував, що значну частину коштів, отриманих від Європейського Союзу, український уряд спрямує до бюджету, щоб профінансувати бюджетний дефіцит.

2 Березня, 2024