Економіка

В Україні спостерігається значне збільшення попиту на іноземних працівників. Як зазначив співзасновник HRD-club Дмитро Дегтяр, місцеві компанії все активніше запрошують трудових мігрантів для вирішення кадрових проблем у різних галузях економіки. Однією з головних причин цього є відчутний дефіцит робочої сили, який спостерігається в певних секторах, зокрема, на виробництві, транспорті та у сфері обслуговування. Іноземці зазвичай працевлаштовуються на посади різноробочих, водіїв, зварювальників, а також у логістиці, що є особливо актуальним для розвитку інфраструктури та постачання товарів.

Збільшення кількості іноземних робітників також відповідає на попит у таких галузях, як сільське господарство, будівництво та IT-сектор. Працівники з таких країн, як Індія, Пакистан, Молдова, а також з деяких країн Африки, займають низку ключових посад, що дозволяє українським компаніям забезпечити безперебійний процес виробництва та надання послуг.

«Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є», — зазначив Дегтяр, підкресливши, що бізнес починає адаптуватися до нових реалій ринку праці.

Водночас процес офіційного оформлення іноземних працівників залишається складним і тривалим. У середньому отримання всіх необхідних дозволів займає близько шести місяців, що створює додаткові труднощі для компаній, які потребують швидкого заповнення вакансій.

Експерт також нагадує, що навіть після відкриття кордонів не всі трудові мігранти готові їхати в Україну — частину з них стримують питання безпеки та нестабільна економічна ситуація. Водночас європейські країни намагаються утримати українських біженців, пропонуючи їм вигідні умови проживання та роботи.

Українська фармацевтична компанія “Дарниця” опинилася в серйозній економічній кризі, яка суттєво вплинула на її фінансові результати. Впродовж 2025 року виробничі потужності компанії зупинялися двічі, що призвело до значних збитків та скорочення обсягів виробництва. Перша зупинка відбулася в березні і тривала три тижні, друга — в червні-серпні, коли завод не працював цілих шість тижнів. Це стало наслідком численних внутрішніх та зовнішніх проблем, зокрема складної економічної ситуації в країні та на фармацевтичному ринку.

В результаті таких зупинок компанія зазнала серйозних фінансових втрат: до серпня 2025 року її продажі скоротилися на 50% порівняно з попереднім роком. Вже в червні падіння складало 30%, що стало суттєвим ударом по позиціях “Дарниці” на ринку. Після цього компанія втратила не лише частину доходів, а й статус лідера у своєму сегменті — вона опустилася з другого на четверте місце серед фармацевтичних компаній України.

Основною причиною кризи називають гострий конфлікт між виробниками ліків і найбільшими аптечними мережами. За даними Амеліна, нинішнє протистояння — це боротьба між “Дарницею”, яка ще донедавна була другим за величиною виробником фармпродукції, та п’ятьма ключовими мережами аптек, на які припадає близько 70% українського ринку.

Проблеми почалися наприкінці 2024 року, коли “Дарниця” підвищила ціни на свої препарати на 120%. Це викликало різке невдоволення аптечних мереж, особливо після того, як президент Володимир Зеленський 12 лютого 2025 року ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи для забезпечення доступності ліків. Документ передбачав зниження цін на топ-100 найпопулярніших препаратів на 30% і заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками.

Як наслідок, з 1 березня 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж України — АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня — різко скоротили закупівлі продукції “Дарниці”. Це стало додатковим ударом по компанії, яка й без того втратила частину ринку через скорочення виробництва та падіння попиту.

Економісти попереджають, що ситуація навколо “Дарниці” може мати серйозні наслідки для всього фармацевтичного сектору країни, зокрема вплинути на доступність вітчизняних ліків для населення.

Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало епіцентром одного з найбільших корупційних скандалів останніх років, розкриваючи небачену мережу зловживань, яка зачіпає різні рівні української влади та бізнесу. Справа не обмежується лише незаконним видобутком стратегічної сировини. Вона також включає низку масштабних правопорушень, таких як податкові махінації, маніпуляції з мобілізацією та тіньові офшорні операції, які роками залишалися поза увагою правоохоронних органів.

Основною фігурою в цій схемі є Геннадій Буткевич, співвласник корпорації «АТБ-Маркет» та ключовий бенефіціар ТОВ «Пержанська рудна компанія». Через офшорну компанію BGV Group Limited, зареєстровану на Кіпрі, Буткевич фактично контролює 83,3% статутного капіталу компанії, що дає йому повний доступ до надр та можливість організовувати незаконний видобуток берилію.

У листопаді 2019 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (№6383 від 01.11.2019), виданий Державною службою геології та надр України. Згідно з матеріалами, дозвіл надано з грубими порушеннями — формальний аукціон проводився за участі лише однієї компанії, а оцінка впливу на довкілля була проведена фіктивно.

Наслідки діяльності підприємства вже мають руйнівний характер. Видобуток берилію призводить до знищення флори та фауни заповідної території, забруднення ґрунтів і вод, накопичення токсичних відходів, серед яких — важкі метали та радіоактивні сполуки. Компанія не виконує зобов’язання з рекультивації земель, а видобуток триває навіть за межами дозволених ділянок.

На основі поданих матеріалів уже відкрито п’ять кримінальних проваджень у ЄРДР (№42025060000000010, №22025220000000172, №22025040000000315, №22025101110000604, №12025220000000612). Крім того, суди — Вищий антикорупційний, Шевченківський і Печерський райсуди Києва — винесли три ухвали, які зобов’язують правоохоронців внести відповідні дані до ЄРДР.

Усі зібрані матеріали повторно направлені до понад десяти ключових державних інституцій — від НАЗК і Держгеонадр до профільних комітетів Верховної Ради. Громадські активісти вимагають виконання судових ухвал і повного розслідування справи, наголошуючи на можливих зв’язках між бізнес-групою Буткевича та окремими депутатами «Слуги народу».

Канада надасть Україні значну фінансову допомогу у розмірі 92 мільйони гривень, що буде спрямована на розвиток цифрової безпеки та захист критичної інфраструктури країни. Ці кошти стануть важливою частиною зусиль України з підвищення кіберстійкості та посилення захисту від кіберзагроз. Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що фінансування буде використано для реалізації стратегічних ініціатив, які передбачають впровадження передових технологій та вдосконалення існуючих систем безпеки.

Основною метою цього гранту є зміцнення захисту важливих державних ресурсів, таких як енергетичні, транспортні та комунікаційні системи, які є основою функціонування країни. Ресурси будуть спрямовані на підвищення рівня реагування на кіберзагрози, впровадження новітніх засобів кіберзахисту та створення резервних систем для мінімізації можливих збитків від кібернападів.

захисту критичної інфраструктури,

протидії кібератакам і загрозам,

створення систем раннього виявлення та реагування на інциденти,

закупівлі сучасного обладнання для кіберзахисту.

У МЗС Канади наголосили, що під час війни стабільна робота цифрових державних сервісів і критичної інфраструктури має вирішальне значення.

«Канада підтримує Україну в багатьох сферах, зокрема у сфері кібербезпеки. Ця допомога — не лише реакція на теперішні виклики, а й інвестиція в довгострокову цифрову стійкість України», — зазначили в канадському уряді.

Канада вже визначила шість пріоритетних проєктів для фінансування. Серед них — підтримка Державної судової адміністрації України, Чорнобильської АЕС та Державної прикордонної служби України.

З початку повномасштабного вторгнення Україна постійно зазнає кібератак, спрямованих на державні установи, енергетичну та військову інфраструктуру. Міжнародна підтримка допомагає посилити цифрову оборону та запровадити сучасні технології кіберзахисту.

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

Торговельно-офісний комплекс Gulliver, один із найвідоміших об'єктів комерційної нерухомості в центрі Києва, офіційно перейшов під контроль державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Цей актив, вартість якого експерти оцінюють приблизно у $130 мільйонів, став предметом стягнення в рамках процесу повернення боргів, пов'язаних з непогашеними кредитами. Попри цей крок, близько $370 мільйонів боргових зобов’язань залишаються у центрі судових суперечок як в українських судах, так і за кордоном.

Учасники ринку зазначають, що наразі держбанки не змогли досягти узгодженої позиції щодо подальшого управління цим важливим об’єктом. Джерела в банківських колах вказують на наявність серйозних розбіжностей між кредиторами: зокрема, «Ощадбанк» виступає за стабілізацію управлінських процесів, перезапуск операційної діяльності комплексу та оновлення договірної бази з орендарями. Такий підхід має на меті поступове відновлення комерційної привабливості об’єкта та збереження його ринкової вартості.

У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.

Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.

Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.

Журналісти проекту «СтопКор» виявили унікальний випадок порушення екологічних та адміністративних норм на території Карпатського національного природного парку. У самому серці Карпат, серед незайманих природних ландшафтів, розташувався ресторан, який функціонує без жодних дозвільних документів, порушуючи правила, що регулюють використання земель заповідної зони. На момент візиту журналістів заклад був повністю заповнений відвідувачами, у закритому приміщенні звучала музика, а від кухні чувся запах приготованого м’яса. Туристи вільно замовляли алкоголь, проте цікавим фактом було відсутність чеків — оплата проводилась лише через банківські картки, що викликає додаткові запитання щодо фінансової прозорості діяльності ресторану.

Під час розслідування з’ясувалося, що земля, на якій знаходиться ресторан, орендується ФОП Василем Васильчуком, який, згідно з інформацією з відкритих джерел, є братом дружини одного з впливових місцевих бізнесменів. Це відкриття ставить під сумнів законність та прозорість орендних відносин, адже території природного парку мають особливий статус і використання їх для комерційних цілей, без дотримання екологічних норм і процедури оформлення дозвільних документів, є серйозним порушенням.

Редакція звернулась до податкової служби — у відповіді, яку цитують журналісти, вказано, що у цього підприємця немає дозволів на роздрібну торгівлю алкоголем. Автори розслідування також наголошують, що офіційних погоджень на роботу закладу в межах нацпарку не знайдено, а адміністрація Карпатського НПП на телефонні та письмові запити не відреагувала.

За інформацією Міндовкілля, територія Карпатського національного парку поділена на чотири зони, і лише незначна частина парку відведена під стаціонарну рекреацію; навіть у ній розміщення закладів відбувається за жорстких умов і лише як допоміжна інфраструктура з офіційним погодженням. У матеріалі розслідувачів наголошують, що повноформатна ресторанна діяльність у заборонених зонах парку суперечить нормам Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (статті 16 і 21).

Журналісти закликають контролюючі органи перевірити факти й підтвердити або спростувати наявність дозволів, законність оренди та дотримання екологічних вимог. У розслідуванні також вказано на ризики суміжної діяльності: поєднання лісопромислових підприємств родини й закладів харчування у гірській зоні може створювати корупційні та екологічні загрози для парку і місцевої громади.

Українська бойова система ситуаційної обізнаності DELTA стала ключовим інструментом управління об’єднаною командою під час масштабних навчань НАТО REPMUS 2025, що пройшли цього року. Цей інноваційний комплекс, розроблений українськими фахівцями, забезпечив безперервну координацію та ефективну взаємодію понад 100 безпілотних платформ, які включають морські, підводні, наземні та повітряні апарати. В результаті, система DELTA продемонструвала свою високу ефективність у складних умовах реальних військових навчань.

Міністр оборони України Денис Шмигаль відзначив, що участь у таких навчаннях є важливим етапом у розвитку безпілотних технологій та зміцненні обороноздатності країни. Україна, яка вперше взяла участь у REPMUS кілька років тому, цього року вже вдруге поспіль представляє свої розробки на цьому наймасштабнішому міжнародному заході, присвяченому інтеграції безпілотних систем у морські операції. Це не лише дозволяє продемонструвати рівень технічних досягнень, а й підкреслює важливість співпраці між Україною та НАТО у сфері військових технологій та оперативної взаємодії.

Шмигаль наголосив, що DELTA підтвердила сумісність із найновішими стандартами Альянсу. Більше того, українські технології вже не лише відповідають цим стандартам, а й формують нові підходи до ведення війни.

«Це доказ нашої здатності швидко адаптовуватися до будь-яких бойових умов – на морі, суші чи в повітрі. Українські рішення стають частиною глобальної системи безпеки», – підкреслив міністр.