Radaonline.news

Категорія: Економіка

  • «Гастрономічний прорив під час війни: українські ресторани підкорюють США та відкривають нові заклади вдома»

    «Гастрономічний прорив під час війни: українські ресторани підкорюють США та відкривають нові заклади вдома»

    Український ринок громадського харчування та ресторанного бізнесу демонструє дивовижну витривалість і масштабне зростання попри всі виклики повномасштабної війни та щоденні безпекові загрози. Упродовж серпня та вересня провідні вітчизняні та міжнародні мережі не лише запустили низку нових локацій у різних куточках країни, але й активно нарощували свою присутність на глобальній арені. Поки гіганти McDonald’s та KFC розширювали мережі в українських обласних центрах, відомий вітчизняний бренд Lviv Croissants здійснив новий стратегічний ривок на ринку Сполучених Штатів Америки.

    Справжньою сенсацією став вихід Lviv Croissants на територію штату Каліфорнія, де у серпні 2026 року запрацював перший заклад мережі у місті Фер-Оукс поблизу Сакраменто. Ця простора локація площею понад 206 квадратних метрів із залою на 54 посадкових місця стала вже четвертим закладом українського бренду в США. Франчайзі виступила українська підприємиця Оксана Мельничук. Загалом компанія вже уклала понад десять франчайзингових угод на американському континенті, налагодивши власне виробництво круасанів у штаті Джорджія та сформувавши локальну команду.

    «Коли ми відкривали перший заклад у США, ми розуміли, що виходимо не просто на новий ринок, а в іншу бізнес-культуру. Найбільшим викликом було знайти баланс між тим, щоб зберегти ДНК бренду і водночас адаптувати його до очікувань американського споживача. Сьогодні ми вже маємо модель, яка дозволяє масштабувати бізнес і впевнено виходити в нові штати», – наголосив керівник відділу розвитку Lviv Croissants USA Олег Кіндзер.

    Тим часом всередині країни продовжується справжній бум відкриттів. Культова мережа «П’яна Вишня» вперше зайшла у Рівненську область, відкривши свій заклад у рівненському ТРЦ «Злата Плаза». Подія викликала колосальний ажіотаж серед місцевих мешканців: лише на саме відкриття завітало понад дві тисячі людей, а презентаційний ролик зібрав понад 120 тисяч переглядів за добу. У цьому ж торговельному центрі заклад Lviv Croissants після капітальної реконструкції збільшив простір для гостей на тридцять відсотків. Позитивну динаміку в Рівному закріпила й корпорація McDonald’s, яка 12 серпня відкрила на вулиці Василя Червонія свій другий міський заклад та перший ресторан з лінією McDrive, довівши загальну кількість працюючих закладів мережі в Україні до 129.

    Своєю чергою компанія KFC посилила позиції у столиці та вперше вийшла на ринок прикордонного регіону. 7 серпня відкрився 27-й столичний ресторан мережі у торговому центрі Globus на Майдані Незалежності. А 22 серпня мережа запрацювала у Чернігові в ТРЦ Hollywood, створивши двадцять п’ять нових робочих місць. Разом із розширенням присутності бренд запустив важливу соціальну програму працевлаштування ветеранів та людей з інвалідністю, залучивши експертів громадських організацій Fight for Right та Veteran Hub для створення безбар’єрного середовища та адаптації військових до мирного життя.

  • «Відключення від розетки»: структури Ахметова раптово скидають масштабну мережу електрозаправок

    «Відключення від розетки»: структури Ахметова раптово скидають масштабну мережу електрозаправок

    Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСНО Енергоефективність», яке працює на вітчизняному ринку під відомим брендом YASNO, ухвалило стратегічне рішення повністю вийти з бізнесу електрозарядних станцій. Цей інноваційний напрямок тривалий час розвивався під окремим суббрендом YASNO E-Mobility. Про кардинальні зміни в операційній діяльності та переформатування активів офіційно повідомила пресслужба самої енергетичної компанії. Відмова від розбудови інфраструктури для електромобілів стала несподіваним кроком для ринку на тлі загального зростання попиту на екологічний транспорт в Україні.

    Згідно з оприлюдненими даними, керівництво енергопостачальника вважає цей проєкт уже повністю сформованим та незалежним гравцем. Теперішня модель управління вимагає додаткових колосальних фінансових вливань для розширення географії присутності, які більше не збігаються з генеральною лінією розвитку материнського холдингу.

    «Мережа електрозарядних станцій YASNO E-Mobility – це сформований самостійний бізнес із власною операційною моделлю, клієнтською базою та потенціалом подальшого розвитку. Її подальше масштабування потребує особливого фокусу та інвестиційних пріоритетів, відмінних від поточної стратегії YASNO», – зазначили представники компанії.

    Новий курс енергетичного гіганта

    Замість фінансування розширення мережі заправок для електрокарів, ТОВ «ЯСНО Енергоефективність» планує максимально сконцентрувати всі доступні управлінські ресурси та фінансові потоки на більш критичних та пріоритетних для себе напрямках. Основний акцент відтепер буде зроблено на реалізації масштабних енергосервісних проєктів, які мають забезпечити загальну стабільність системи. Крім того, компанія зосередиться на стрімкому розвитку розподіленої генерації та впровадженні інноваційних цифрових рішень. Зокрема, йдеться про системи управління енергообладнанням та загальну енергоефективність у рамках розширення флагманського проєкту YASNO Power.

    Під час надскладного процесу фізичної передачі самих зарядних станцій та масиву цифрових даних новим операторам, головним завданням для холдингу залишатиметься гарантування безперебійної роботи всієї зарядної інфраструктури. У YASNO публічно запевнили, що всі раніше взяті зобов’язання перед діючими клієнтами, а також стратегічними партнерами будуть виконані в повному обсязі без жодних технічних затримок. Водії електромобілів не повинні відчути перебоїв у наданні послуг у період перехідного етапу управління активами.

    Масштаби монополії та воєнні втрати

    Компанія D.Solutions, яка безпосередньо оперує брендом YASNO, є невід’ємною частиною великої енергетичної групи ДТЕК, що належить бізнесмену Рінату Ахметову. Традиційно цей бізнес розвивається у сфері роздрібного постачання електричної енергії та природного газу населенню й комерційному сектору. Паралельно підприємство активно займається встановленням сонячних електростанцій та сучасних систем накопичення електроенергії, що набуло особливої актуальності через тотальну нестабільність об’єднаної мережі в умовах війни.

    Станом на серпень 2026 року статистика компанії ілюструє величезні масштаби покриття: YASNO стабільно обслуговує близько двох з половиною мільйонів побутових споживачів. Основна клієнтська база зосереджена у столиці, а також у Дніпропетровській та Донецькій областях. Крім того, послугами постачальника користуються понад шістдесят чотири тисячі комерційних клієнтів по всій території держави.

    Водночас енергетична інфраструктура холдингу продовжує зазнавати колосальних збитків через інтенсивні бойові дії та постійні обстріли. Нещодавно цілеспрямований російський ракетний удар вщент знищив великий склад YASNO, де зберігалися партії сонячних панелей, критично необхідних для забезпечення автономності об’єктів під час блекаутів. Цей безпековий фактор також міг суттєво вплинути на екстрений перегляд інвестиційних планів керівництвом та змусити компанію акумулювати всі вільні кошти для відновлення базового функціоналу й генерації, замість багатомільйонної підтримки побічних інфраструктурних проєктів на кшталт мережі електрозаправок.

  • Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Міністерство економіки України анонсувало масштабний перегляд умов державної ініціативи фінансового заохочення споживачів. Програма «Національний кешбек» найближчим часом зазнає суттєвого редизайну, який докорінно переформатує принципи нарахування компенсацій заради захисту внутрішнього ринку від експансії закордонних товарів. Урядовці наразі визначають доцільність продовження ініціативи та напрацьовують нові механізми підтримки вітчизняного бізнесу.

    Очільник відомства Олександр Кравченко повідомив, що ключова мета запланованих нововведень полягає у фокусуванні державного фінансового ресурсу виключно на тих сегментах економіки, які найбільше потерпають від засилля іноземної продукції. За його словами, попередня модель стимулювання споживчого попиту вичерпала себе і потребує оптимізації заради максимальної ефективності використання коштів платників податків.

    «“Національний кешбек” може підтримати українського виробника в умовах агресивної конкуренції з імпортом», – заявив Олександр Кравченко.

    Точкова допомога замість роздачі всім

    Деталізуючи бачення майбутніх змін, міністр підкреслив, що фінальна конфігурація проєкту ще перебуває на стадії жорстких дискусій. Утім, уже визначено, що колишній загальний підхід поступиться місцем суворо вибірковому фінансуванню. Пріоритет віддаватимуть тим категоріям продукції, де вітчизняні заводи змушені виживати під колосальним тиском дешевшої імпортної сировини та готових виробів.

    «Якщо вирішимо продовжувати програму, вона суттєво видозміниться, буде більш точково спрямована на категорії товарів, де є агресивний імпорт», – зазначив урядовець, наголосивши на необхідності повної адаптації проєкту до реальних викликів 2027 року.

    Водночас урядовці розглядають сценарій кардинального скорочення державних витрат на реалізацію цієї ініціативи. За попередніми розрахунками економічного блоку, бюджет програми можуть урізати у 2,5 раза. Такий крок дозволить заощадити до 4 мільярдів гривень на рік, що є критично важливим фактором в умовах дефіциту державних фінансів та масового перерозподілу ресурсів на потреби сектору оборони. Окрім цього, Міністерство економіки вивчає можливість внесення істотних коректив і до суміжних проєктів соціальної спрямованості, зокрема програми «Зимова підтримка».

    Диференціація ставок та нові правила

    Правила нарахування компенсацій за придбання українських товарів уже зазнавали суттєвих трансформацій. З 1 березня 2026 року уряд остаточно відмовився від базової фіксованої ставки у 10% і впровадив складний диференційований механізм. За чинними правилами, споживачі отримують максимальні 15% повернення коштів за купівлю непродовольчої групи, твердих і м’яких сирів, а також окремих позицій бакалійної продукції. Натомість для переважної більшості класичних харчових продуктів, медикаментів в аптеках та товарів для саду і городу компенсаційну ставку було зменшено до 5%.

    Попри запланований редизайн та урізання видатків, алгоритм використання накопичених коштів для громадян залишиться незмінним. Отримані на спеціальну банківську картку кошти українці зможуть спрямовувати на оплату житлово-комунальних і поштових послуг, купівлю вітчизняних медикаментів, книжок та харчів. Також діятиме пряма можливість перерахунку накопичених фінансів як благодійних донатів на рахунки Збройних Сил України, що закріплює за програмою роль додаткового джерела допомоги силам оборони.

  • Бюджет виживання: Україна зрізала дефіцит на $7 млрд, але критично потребує підтримки Заходу

    Бюджет виживання: Україна зрізала дефіцит на $7 млрд, але критично потребує підтримки Заходу

    Уряд України запровадив жорсткі заходи економії, що дозволило зменшити фінансовий дефіцит державного бюджету з 27 до 20 мільярдів доларів. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, секвестр торкнувся насамперед проєктів з ремонту автошляхів та фінансування культурної сфери. Головним критерієм під час перерозподілу ресурсів стала обороноздатність — фінансування Збройних Сил та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залишаються абсолютно недоторканними. Урядовці керуються єдиним принципом пріоритетності видатків: чи допоможуть вони державі фізично вижити в умовах жорстокого протистояння.

    Попри масштабну внутрішню оптимізацію, питання покриття решти дефіциту залишається відкритим, що несе пряму загрозу для стабільності оборонного відомства та своєчасності постачання життєво необхідних озброєнь. Нещодавня військова ескалація з боку Російської Федерації надає пошуку зовнішнього фінансування критичної терміновості. Як наголосив очільник уряду, ці 20 мільярдів доларів не є новим запитом на додаткові кошти, а лише незакритою частиною загального річного кошторису воєнних витрат обсягом 155 мільярдів доларів, про який Київ інформував партнерів ще на початку року.

    Для запобігання фінансовому колапсу Київ веде напружені переговори з Європейською комісією, Міжнародним валютним фондом та ключовими країнами-союзниками. Європейські посадовці наразі остаточно верифікують розміри бюджетного дефіциту та закликають українську владу пришвидшити впровадження структурних реформ, що дозволить розблокувати пакет макрофінансової допомоги обсягом близько 20 мільярдів євро. Практичні кроки для закриття фінансової діри та синхронізації зусиль обговорюватимуться цього вівторка у Брюсселі під час чергового засідання Платформи донорів для України за участю міжнародних фінансових інституцій.

     

  • Грошей бракує: Кабмін заморозив частину видатків

    Грошей бракує: Кабмін заморозив частину видатків

    Кабінет Міністрів вирішив відкласти фінансування частини непершочергових державних видатків через складну ситуацію з бюджетом і затримку частини запланованої міжнародної допомоги. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що держава переходить до жорсткішої пріоритизації витрат: насамперед гроші спрямовуватимуть на оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати працівникам бюджетної сфери.

    За словами прем’єра, частина очікуваного зовнішнього фінансування досі не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину зобов’язань перед міжнародними партнерами. Через це уряд вирішив тимчасово відкласти витрати, які не вважає критичними в умовах війни та дефіциту коштів.

    Йдеться насамперед про нове будівництво, реконструкції та капітальні ремонти, якщо вони не мають критичного значення. Також під обмеження потрапляють благоустрій парків і скверів, фонтани, перекладання бруківки та інші подібні проєкти.

    Корецький наголосив, що від таких витрат держава не відмовляється назавжди, але зараз вони мають поступитися обороні та базовим соціальним зобов’язанням.

    «Ми усе це, безумовно, будемо робити, але наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки», — заявив прем’єр.

    Окремо глава уряду закликав органи місцевого самоврядування також переглянути власні бюджети й відмовитися від витрат, які можна відкласти. Таким чином Кабмін фактично очікує, що режим економії пошириться не лише на центральний бюджет, а й на громади.

    Ситуація з фінансами загострюється через значний дефіцит оборонних потреб. Напередодні Корецький повідомляв, що Україні бракує близько $27 млрд для оборонного бюджету, причому приблизно $7 млрд уряд планує знайти всередині країни за рахунок жорсткої економії та перерозподілу коштів.

    За словами прем’єра, ці гроші потрібні не лише для поточних витрат армії. Частину ресурсів необхідно вже зараз спрямувати на передоплату контрактів, постачання за якими мають відбутися у першому кварталі 2027 року. Йдеться про закупівлю дронів, ракет, техніки та іншого озброєння.

    При цьому уряд запевняє, що пенсії, соціальні виплати та зарплати лікарям, учителям й іншим бюджетникам не планують скорочувати. Корецький заявив, що ці видатки мають фінансуватися вчасно й у повному обсязі навіть за складної ситуації з бюджетною ліквідністю.

    Проблема міжнародного фінансування також безпосередньо пов’язана з виконанням Україною реформ та законодавчих зобов’язань. Ще 14 вересня прем’єр попереджав Верховну Раду, що затримка з ухваленням необхідних законопроєктів може поставити під загрозу значну частину $29,5 млрд міжнародного фінансування, на яке розраховує держава.

    Тоді Корецький заявляв, що Кабмін передасть депутатам і профільним комітетам окремий графік із дедлайнами щодо кожного законопроєкту, від якого залежить отримання міжнародної допомоги. Уряд пояснював, що ці гроші необхідні як для балансування бюджету та соціальних виплат, так і для фінансування Сил оборони.

    Водночас міжнародні кошти продовжують надходити. 18 вересня Україна отримала €3,3 млрд від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Уряд заявив, що ці кошти спрямують на першочергові оборонні потреби, зокрема закупівлю ракет і безпілотників.

    Ще $841 млн Україна отримала від Світового банку під гарантії уряду Канади. Ці гроші призначені для компенсації бюджетних видатків на пенсії. Загальний обсяг фінансування у межах проєкту PEACE in Ukraine, за даними Кабміну, вже сягнув $54,3 млрд.

    Попри такі надходження, розрив між потребами бюджету та доступними ресурсами залишається значним. Саме тому уряд фактично переходить до моделі, за якої гроші передусім спрямовуватимуть на оборону та базові соціальні функції держави, а все, що можна відкласти без критичних наслідків, чекатиме на додаткове фінансування.

    Найближчими тижнями ситуація значною мірою залежатиме від того, чи виконає Україна умови партнерів і чи надійдуть заплановані транші. Кабмін заявляє, що координує цю роботу з Верховною Радою та має намір до середини жовтня виконати урядову частину необхідних рішень.

    Фактично нове рішення означає перехід державних фінансів у ще жорсткіший режим економії: оборона, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам залишаються в пріоритеті, тоді як ремонти, благоустрій та інші непершочергові проєкти можуть бути відкладені до поліпшення фінансової ситуації.

  • Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Національний банк України встановив офіційні курси валют на вівторок, 29 вересня. Порівняно з попереднім днем гривня дещо зміцнилася як до долара, так і до євро.

    Офіційний курс долара становитиме 44,81 грн/$. Це на 3 копійки менше, ніж 28 вересня, коли американська валюта коштувала 44,84 грн.

    Євро подешевшав помітніше — одразу на 16 копійок. Офіційний курс на 29 вересня встановлено на рівні 50,97 грн/€, тоді як днем раніше він становив 51,13 грн.

    Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Таким чином, на 29 вересня:

    • 1 долар США — 44,81 грн;
    • 1 євро — 50,97 грн.

    Офіційний курс НБУ використовується, зокрема, для бухгалтерського обліку та низки розрахунків. Водночас готівковий курс у банках та обмінниках може відрізнятися залежно від ситуації на валютному ринку.

    Національний банк працює в режимі керованої гнучкості обмінного курсу: регулятор дозволяє гривні рухатися в обидва боки залежно від ринкових умов та проводить валютні інтервенції для згладжування надмірних коливань.

    Отже, наприкінці вересня офіційна гривня отримала невелике посилення: долар втратив 3 копійки, а євро — 16 копійок за день.

  • Українцям зафіксували ціну на газ на зиму: скільки коштуватиме кубометр

    Українцям зафіксували ціну на газ на зиму: скільки коштуватиме кубометр

    Кабінет Міністрів продовжив дію спеціальних обов’язків на ринку природного газу до 31 березня 2027 року. Це означає, що протягом осінньо-зимового періоду ціна газу для населення залишатиметься незмінною.

    Про рішення повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, нинішня вартість газу для побутових споживачів становить 7,96 грн за кубометр без урахування плати за розподіл.

    Продовження ПСО також має зберегти пільгові умови постачання газу для підприємств теплопостачання, операторів газорозподільних систем та когенераційних установок на прифронтових територіях.

    Шмигаль пояснив рішення необхідністю забезпечити стабільність газового ринку та роботу теплових об’єктів під час війни. Раніше уряд уже використовував механізм ПСО для фіксації цін на газ для населення та виробників теплової енергії в опалювальний період.

    До нового опалювального сезону Україна також сформувала необхідні запаси газу за базовим сценарієм. Станом на кінець серпня в підземних сховищах було 14,6 млрд кубометрів, а цільового показника вдалося досягти приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Таким чином, щонайменше до кінця березня 2027 року підвищення базової ціни газу для населення не передбачається. Водночас рахунок споживача складається не лише з вартості самого газу — окремо сплачується його розподіл.

  • $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    Ужгород закріплюється серед найдорожчих міст України для оренди житла. В окремих новобудовах власники вже виставляють двокімнатні квартири за 1600–2000 доларів на місяць, тобто приблизно 72–90 тис. грн залежно від курсу.

    Йдеться переважно про нове житло у центральних або престижних районах, з ремонтом, меблями та автономними системами. В окремих оголошеннях власники окремо наголошують, що у квартирі постійно є електроенергія, що напередодні складної зими стало додатковою перевагою.

    Так, одна з двокімнатних квартир площею 40 кв. м пропонується за 1700 доларів, інша — за 1600 доларів, а за більш просторе житло площею 68 кв. м просять уже 2000 доларів на місяць.

    Водночас такі ціни не означають, що весь ринок Ужгорода вже перейшов у діапазон 70–90 тис. грн. У відкритих оголошеннях залишаються значно дешевші варіанти: наприклад, двокімнатні квартири можна знайти приблизно за 22,5–36 тис. грн на місяць.

    За даними ЛУН, ще на початку серпня медіанна оренда в Ужгороді становила 22,5 тис. грн за однокімнатну квартиру та 36 тис. грн за двокімнатну. За пів року двокімнатне житло подорожчало приблизно на 44%.

    Причини такого попиту залишаються тими самими: відносно безпечніше розташування міста, близькість до кордону ЄС, велика кількість внутрішньо переміщених людей та обмежена пропозиція якісного житла. Напередодні зими до цього додається попит на квартири з автономним опаленням, генераторами або гарантованим електропостачанням.

    «Ненька інфо» раніше вже писала про подорожчання оренди в Україні. У червні видання зазначало, що саме Ужгород залишається найдорожчим містом для орендарів, а середня вартість двокімнатного житла тоді становила близько 33 тис. грн. Серед причин називали стабільний попит з боку ВПО, дефіцит пропозиції та відносну безпеку регіону. Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін — «Ненька інфо»

    Тож нинішні пропозиції по 70–90 тис. грн — це радше верхній, преміальний сегмент ринку, але вони добре показують, наскільки сильно змінився попит на якісне житло в Ужгороді. Для багатьох місцевих орендарів навіть середні ціни вже залишаються дуже високими порівняно з рівнем зарплат.

  • Українська металургія на межі колапсу: заводи зупиняються, збитки сягають $100 млн

    Українська металургія на межі колапсу: заводи зупиняються, збитки сягають $100 млн

    Українська металургія переживає один із найважчих періодів від початку повномасштабної війни. Після серії російських ударів найбільші підприємства країни були змушені зупиняти виробництво, а сама галузь одночасно стикається з дорогими перевезеннями, проблемами морської логістики та новими торговельними обмеженнями ЄС.

    За оцінкою президента «Укрметалургпрому» Олександра Каленкова, лише останні атаки могли коштувати виробникам сталі майже $100 млн. Із серпня металургійні підприємства щонайменше дев’ять разів ставали цілями балістичних ударів. Під вогнем опинялося критичне обладнання — доменні печі, енергетичні системи та внутрішня логістика.

    Через пошкодження виробництво були змушені призупиняти «Метінвест», Interpipe та ArcelorMittal Кривий Ріг. 22 вересня після балістичного удару також зупинилося виробництво на одному з промислових об’єктів Interpipe у Дніпрі.

    На цьому тлі представники галузі пропонують створити спеціальний Фонд відновлення металургії, подібний до Фонду підтримки енергетики України. Через нього міжнародні партнери могли б фінансувати закупівлю критичного обладнання в Європі, аварійні ремонти та відновлення пошкоджених потужностей.

    Ще одна проблема — логістика. Через обмежену роботу чорноморських маршрутів частину вантажів доводиться перевозити залізницею або через порти Польщі та Румунії. Для окремих вантажів, зокрема коксівного вугілля, такі перевезення стали дорожчими приблизно на 50–60%.

    Окремим викликом залишається європейський ринок. Українські виробники стикаються з новими сталевими квотами та механізмом CBAM, який збільшує витрати на постачання вуглецевоємної продукції до ЄС. Представники галузі закликають Брюссель переглянути умови для України з огляду на війну та постійне руйнування виробничої інфраструктури.

    «Ненька інфо» вже писала про стрімке погіршення ситуації в галузі. Після серії атак у серпні виробництво сталі в Україні впало до рівнів, близьких до найважчих місяців 2022 року. Лише на «Запоріжсталі» випуск сталі за місяць скоротився більш ніж у чотири рази.

    Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Також видання повідомляло, що після удару 11 серпня «Запоріжсталь» повністю зупинила виробництво, а вже 27 серпня підприємство зазнало повторної атаки п’ятьма ракетами.

    Росія добиває «Запоріжсталь»: п’ять ракет влучили в те саме місце

    Ще кілька днів тому «Ненька інфо» окремо писала, що криза вже охопила «Запоріжсталь», «Каметсталь», Дніпровський металургійний завод та ArcelorMittal Кривий Ріг.

    Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    У галузі попереджають, що наслідки можливого колапсу відчує не лише металургія. Україні доведеться більше імпортувати сталі для будівництва, що може підвищити вартість відновлення, посилити інфляційний тиск і скоротити валютну виручку від експорту.

    Тому зараз металурги говорять уже не стільки про розвиток, скільки про збереження заводів, персоналу та можливості відновити виробництво після стабілізації безпекової ситуації.

  • Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Бронювання принесло бюджету понад 157 млрд грн: Кравченко назвав ефект для економіки

    Система бронювання військовозобов’язаних працівників дає помітний економічний ефект, оскільки допомагає підприємствам утримувати людей на офіційних робочих місцях і збільшує податкові надходження. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes.

    За його словами, одним із ключових результатів став ріст зарплат на критично важливих підприємствах. За два роки середня зарплата там зросла з 14,2 тис. до 26 тис. грн, а бюджет завдяки цьому отримав понад 157 млрд грн, зокрема через додаткові надходження до Пенсійного фонду.

    Кравченко наголосив, що бронювання фактично стимулює офіційну зайнятість: працівники залишаються в компаніях, продовжують виробляти товари та послуги й сплачувати податки. Раніше Мінекономіки також оцінювало, що один заброньований працівник може генерувати значні податкові надходження для держави.

    Наразі в Україні заброньовано близько 1,4 млн людей, і ця кількість продовжує зростати. Найбільша частка припадає на переробну промисловість — близько 20%. Ще 12% працюють у транспорті та логістиці, 10% — у торгівлі, 9% — в енергетиці та 8% — у сільському господарстві.

    Водночас влітку після перегляду критеріїв критичності частина компаній втратила відповідний статус. Forbes раніше писав, що бізнесу довелося підвищувати зарплати та адаптувати показники до нових урядових вимог.

    «Ненька інфо» також повідомляла про оновлення правил бронювання. Зокрема, у червні Кабмін змінив критерії для критично важливих підприємств, посиливши вимоги до рівня середньої зарплати та прозорості процедури. Бронювання по-новому: Кабмін розкрив деталі оновлених критеріїв — «Ненька інфо»

    Окремо «Ненька інфо» писала про перевірки підприємств, які отримували статус критично важливих, зокрема у випадках, коли доцільність такого статусу викликала питання.

    За словами Кравченка, кардинальних змін у системі бронювання наразі не планують, однак уряд разом із Міноборони працює над довгостроковою моделлю, яка має одночасно враховувати потреби мобілізації та необхідність зберігати працездатність економіки.

    Ключова логіка нинішньої системи залишається незмінною: критично важливі працівники мають залишатися на робочих місцях там, де їхня діяльність забезпечує виробництво, логістику, енергетику та стабільні податкові надходження до бюджету.