Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна?

Україна володіє найбільшими в Європі запасами літію та титану, а також значними родовищами інших рідкоземельних мінералів. Це робить країну ключовим гравцем на світовому ринку стратегічних ресурсів, необхідних для виробництва електромобілів, мікроелектроніки та військової техніки.

У 2017 році Mining World Ukraine повідомляло, що Україна має значні запаси кольорових і рідкоземельних металів, зокрема унікальні родовища берилію, цирконію, танталу, комплекс фосфорних руд рідкоземельних і рідкісних металів. Підтверджені запаси літію в Україні є найбільшими в Європі. Зазначалося, що країна також має реальну можливість вийти на світовий ринок з чистими та надчистими металами, такими як галій, індій, талій, свинець, олово.

За даними канадської фірми з оцінки геополітичних ризиків SecDev, які були опубліковані у 2022 році, українські енергетичні родовища, метали та мінерали вартістю щонайменше 12,4 трильйона доларів знаходяться під контролем росії. Крім 63% вугільних родовищ країни, москва конфіскувала 11% нафтових родовищ, 20% родовищ природного газу, 42% металів і 33% родовищ рідкоземельних та інших критичних мінералів, включаючи літій.

З початку вторгнення в лютому 2022 року кремль постійно розширював свої володіння. За словами SecDev та керівників української гірничодобувної та сталеливарної промисловості, він захопив: 41 родовище вугілля, 27 ділянок природного газу, 14 ділянок пропану, дев’ять родовищ нафти, шість родовищ залізної руди, дві дільниці титанової руди, дві дільниці цирконієвої руди, один ділянку стронцію, одне літієве місце, одне уранове місце, одне родовище золота та значний кар’єр вапняку, який раніше використовувався для української сталі виробництва.

У 2023 році перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко заявляла, що Україна має найбільші в Європі запаси літію, титану та значні поклади інших копалин, необхідних у виробництві акумуляторів, електротранспорту та іншої техніки, а також забезпечення паливом атомних електростанцій. Інвестиційний портфель: 10 проєктів вартістю 3,6 млрд. дол.

У 2023 році повідомлялося, що за оцінкою Forbes, вартість корисних копалин України становила 14,8 трлн. дол. При цьому понад 70% загальної суми припада­ють лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. В загальній вартості корисних копалин 62% за­безпечує кам’яне вугілля, 14% – залізна руда, кожен з інших активів – менш як 5%. Загальний обсяг корисних копалин – 111 млрд тонн.

Проте у 2023 році у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України заявляли, що росія окупувала 740 українських родовищ корисних копалин.

Того ж року Кабмін затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають.

Як вказували у Мінекономіки, перелік містить 5 корисних копалин: ванадієві, літієві, титанові, уранові руди та сіль калійну.

Саме на родовища з цими стратегічними матеріалами, як передбачають в уряді, можуть бути укладені угоди про розподіл продукції. 26 родовищ будуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції.

Зацікавленість США ресурсами України

Президент Володимир Зеленський у жовтні 2024 року під час представлення Плану миру заявляв, що Київ пропонує США разом із визначеними партнерами, зокрема Євросоюзом, та з іншими партнерами у світі, укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

Ще у вересні 2024 року Трамп, як повідомляє Financial Times, зацікавився двома пунктами “плану перемоги” Зеленського. Один з них – це ймовірна угода щодо поділу критично важливими природними ресурсами Україні із західними партнерами.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявляв, що українські рідкоземельні елементи можуть стати стратегічним активом США.

AFP повідомило, що Дональд Трамп заявив, що хоче обміняти рідкоземельні метали з України на допомогу США.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував вимогу президента США Дональда Трампа до України поставити у США рідкісноземельні метали в обмін на фінансову допомогу.

The post Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Агентка КДБ Білорусі під прикриттям журналістки намагалася отримати доступ до військової розвідки України

В Україні правоохоронні та контррозвідувальні органи викрили й затримали громадянку Республіки Білорусь, яка діяла в інтересах білоруських спецслужб, маскуючись під журналістку. За даними слідства, 35-річна жінка намагалася проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору чутливої інформації, що становить інтерес для іноземної розвідки.

Встановлено, що затримана співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року. Для прикриття вона використовувала професійну легенду представниці медіа, що дозволяло їй без зайвої підозри відвідувати публічні заходи, налагоджувати контакти та збирати відомості про осіб і процеси в оборонному секторі. У минулому вона була пов’язана з медіаресурсами проросійського спрямування, що, за версією слідства, стало частиною її довготривалої підготовки та інтеграції в інформаційне середовище.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В Одеській області завершено досудове розслідування щодо мережі підпільних гральних закладів

В Одеській області правоохоронні органи завершили досудове розслідування у справі щодо співорганізатора, двох менеджерів та трьох адміністраторів мережі нелегальних гральних закладів. Усіх шістьох осіб обвинувачують у створенні та забезпеченні функціонування підпільних казино, а також у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом, загальна сума яких становить 14,2 мільйона гривень.

За даними слідства, фігуранти діяли у координації, розподіляючи між собою ролі та контролюючи роботу закладів. Співорганізатор забезпечував загальне керівництво, менеджери відповідали за фінансові та адміністративні процеси, а адміністратори безпосередньо організовували роботу ігрових залів та стежили за виконанням внутрішніх правил.

Встановлено, що гральні зали працювали без відповідних ліцензій і без сплати податків. Доступ до приміщень мали лише перевірені клієнти — потрапити всередину можна було за попередньою домовленістю та після телефонного дзвінка. Організацією роботи 27 нелегальних гральних залів займалися двоє ключових фігурантів, які залучили до протиправної діяльності молодих людей віком від 18 до 35 років. Саме вони приймали ставки, супроводжували клієнтів і фактично проводили азартні ігри.

Крім того, слідство встановило, що підозрювані налагодили взаємодію з представниками ігрових платіжних систем. В обмін на перерахування коштів фігуранти отримували доступ до азартних ігор та віртуальних активів, що дозволяло маскувати незаконні фінансові операції. За час діяльності мережі учасникам вдалося легалізувати понад 14,2 мільйона гривень.

Під час обшуків у гральних закладах детективи вилучили готівкові кошти, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та чорнову бухгалтерію. Загальна вартість вилученого майна перевищує 33 мільйони гривень. Для забезпечення відшкодування завданих державі збитків на це майно накладено арешт.

Шістьом особам повідомлено про підозру за незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Обвинувальні матеріали готують для передачі до суду.

В Україні затримали агентку білоруського КДБ, яка діяла під виглядом журналістки

Українські правоохоронні органи повідомили про викриття та затримання агентки білоруського Комітету державної безпеки, яка працювала на території України, використовуючи прикриття журналістської діяльності. За даними слідства, її основним завданням була спроба встановлення контактів і проникнення до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору чутливої інформації.

Як встановили правоохоронці, затриманою виявилася 35-річна громадянка Республіки Білорусь, яка, за наявною інформацією, співпрацювала з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Для легалізації своєї присутності в інформаційному просторі вона використовувала статус журналістки, а також досвід роботи з медіапроєктами, що мали виразну проросійську спрямованість.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.