Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна?

Україна володіє найбільшими в Європі запасами літію та титану, а також значними родовищами інших рідкоземельних мінералів. Це робить країну ключовим гравцем на світовому ринку стратегічних ресурсів, необхідних для виробництва електромобілів, мікроелектроніки та військової техніки.

У 2017 році Mining World Ukraine повідомляло, що Україна має значні запаси кольорових і рідкоземельних металів, зокрема унікальні родовища берилію, цирконію, танталу, комплекс фосфорних руд рідкоземельних і рідкісних металів. Підтверджені запаси літію в Україні є найбільшими в Європі. Зазначалося, що країна також має реальну можливість вийти на світовий ринок з чистими та надчистими металами, такими як галій, індій, талій, свинець, олово.

За даними канадської фірми з оцінки геополітичних ризиків SecDev, які були опубліковані у 2022 році, українські енергетичні родовища, метали та мінерали вартістю щонайменше 12,4 трильйона доларів знаходяться під контролем росії. Крім 63% вугільних родовищ країни, москва конфіскувала 11% нафтових родовищ, 20% родовищ природного газу, 42% металів і 33% родовищ рідкоземельних та інших критичних мінералів, включаючи літій.

З початку вторгнення в лютому 2022 року кремль постійно розширював свої володіння. За словами SecDev та керівників української гірничодобувної та сталеливарної промисловості, він захопив: 41 родовище вугілля, 27 ділянок природного газу, 14 ділянок пропану, дев’ять родовищ нафти, шість родовищ залізної руди, дві дільниці титанової руди, дві дільниці цирконієвої руди, один ділянку стронцію, одне літієве місце, одне уранове місце, одне родовище золота та значний кар’єр вапняку, який раніше використовувався для української сталі виробництва.

У 2023 році перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко заявляла, що Україна має найбільші в Європі запаси літію, титану та значні поклади інших копалин, необхідних у виробництві акумуляторів, електротранспорту та іншої техніки, а також забезпечення паливом атомних електростанцій. Інвестиційний портфель: 10 проєктів вартістю 3,6 млрд. дол.

У 2023 році повідомлялося, що за оцінкою Forbes, вартість корисних копалин України становила 14,8 трлн. дол. При цьому понад 70% загальної суми припада­ють лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. В загальній вартості корисних копалин 62% за­безпечує кам’яне вугілля, 14% – залізна руда, кожен з інших активів – менш як 5%. Загальний обсяг корисних копалин – 111 млрд тонн.

Проте у 2023 році у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України заявляли, що росія окупувала 740 українських родовищ корисних копалин.

Того ж року Кабмін затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають.

Як вказували у Мінекономіки, перелік містить 5 корисних копалин: ванадієві, літієві, титанові, уранові руди та сіль калійну.

Саме на родовища з цими стратегічними матеріалами, як передбачають в уряді, можуть бути укладені угоди про розподіл продукції. 26 родовищ будуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції.

Зацікавленість США ресурсами України

Президент Володимир Зеленський у жовтні 2024 року під час представлення Плану миру заявляв, що Київ пропонує США разом із визначеними партнерами, зокрема Євросоюзом, та з іншими партнерами у світі, укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

Ще у вересні 2024 року Трамп, як повідомляє Financial Times, зацікавився двома пунктами “плану перемоги” Зеленського. Один з них – це ймовірна угода щодо поділу критично важливими природними ресурсами Україні із західними партнерами.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявляв, що українські рідкоземельні елементи можуть стати стратегічним активом США.

AFP повідомило, що Дональд Трамп заявив, що хоче обміняти рідкоземельні метали з України на допомогу США.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував вимогу президента США Дональда Трампа до України поставити у США рідкісноземельні метали в обмін на фінансову допомогу.

The post Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони: очікування та важливість рішення

Президент України Володимир Зеленський під час свого щоденного звернення повідомив, що вже наступного тижня Верховна Рада може ухвалити рішення щодо призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України. Зеленський зазначив, що це рішення є стратегічно важливим для країни, оскільки в умовах складної безпекової ситуації зміни в уряді повинні відповідати новим викликам, що постають перед державою.

Федоров, відомий своєю діяльністю в уряді та досвідом роботи в цифрових технологіях, активно працював над реформами в галузі цифровізації та безпеки. Призначення його на таку відповідальну посаду, за словами президента, дозволить країні зберегти високий рівень ефективності в управлінні оборонною сферою та значно зміцнити національну безпеку.

«Заслухав доповідь Михайла Федорова фактично по плану нашого захисту. Стратегічні речі обговорювали. Розраховую, що парламентарі вже наступного тижня підтримують Михайла на посаду міністра оборони України», — заявив Президент.

Глава держави також наголосив, що для оборонної сфери вже напрацьований чіткий план дій, так само як і для дипломатичного напряму. Водночас, за його словами, вирішальним чинником у реалізації цих планів залишається позиція міжнародних партнерів.

«У нас план дій є, так само, як і для дипломатії; це залежить виключно від рішучості партнерів, який план стане основним на рік», — зазначив Зеленський.

Президент підкреслив, що завершення війни можливе лише за умови посилення тиску на Росію.

«Війну треба завершувати, для цього на Росії треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та шахедів, нічого, крім сили, не зрозуміє», — додав він.

Варто зазначити, що до Верховної Ради вже надійшли заяви про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, що відкриває шлях для урядових кадрових змін.

“Переговори” — слово 2025 року в Україні: як це відображає реалії часу

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Конфлікт у творчому дуеті: Катерина Бужинська розірвала співпрацю з Михайлом Грицканом

Українська співачка Катерина Бужинська поділилася важливою новиною про припинення творчої співпраці з відомим співаком Михайлом Грицканом. Відповідну заяву артистка зробила на своїй сторінці в Instagram, де вона опублікувала серію архівних фото з їхніх спільних концертів. На знімках можна побачити моменти з виступів, які стали важливими етапами їхньої творчої діяльності.

Вона зізналася, що це рішення було прийняте після низки непорядних вчинків з боку колеги. Бужинська зазначила, що хоч і довго працювала з Грицканом, його поведінка врешті стала неприпустимою для неї як партнера по сцені та в особистих стосунках. Співачка заявила, що цінує свою репутацію і не може терпіти неприязні чи неетичні дії, навіть коли йдеться про колег по творчій діяльності.

«На жаль, я зіштовхнулася з непорядністю. У той момент, коли один із членів команди хворіє та потребує підтримки, інша людина обирає шлях особистої вигоди, йде по головах, будує власну славу та навіть переманює колектив. Мене використали заради своєї популярності», — написала артистка.

Бужинська також зазначила, що для неї особливо болісно усвідомлювати, коли тебе використовують у власних цілях і залишають сам на сам із проблемами у складний період. Водночас наприкінці допису вона побажала Михайлу Грицкану натхнення та успіхів у подальшій творчості.

Публікація викликала хвилю підтримки з боку прихильників співачки. У коментарях фанати зазначали, що саме завдяки Бужинській дізналися про Грицкана, і висловлювали впевненість, що артистка заслуговує на кращу команду та новий творчий етап.

Сам Михайло Грицкан наразі публічно не відреагував на заяву Бужинської.

Загроза танення льодовиків Антарктиди та його вплив на прибережні регіони світу

Танення льодовиків Антарктиди вже давно є однією з найбільших екологічних загроз для планети. Якщо цей процес продовжиться у тому ж темпі, що й зараз, наслідки можуть бути катастрофічними, зокрема для прибережних регіонів, включаючи Україну. Вчені прогнозують, що повне танення льодових покривів Антарктиди та інших великих льодовиків може призвести до підвищення рівня Світового океану на понад 70 метрів. Це означає затоплення величезної кількості прибережних міст та територій по всьому світу, і Україна не є винятком.

Особливо уразливою виявляється Одеса, яка є одним із головних портів країни і розташована на узбережжі Чорного моря. Затоплення таких міст може призвести до значних економічних і соціальних втрат, оскільки багато з них є важливими центрами для міжнародної торгівлі та транспортних зв'язків. Крім того, зміна рівня моря негативно вплине на екосистеми прибережних районів, спричиняючи їх деградацію і загрозу для місцевого населення.

Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.