Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна?

Україна володіє найбільшими в Європі запасами літію та титану, а також значними родовищами інших рідкоземельних мінералів. Це робить країну ключовим гравцем на світовому ринку стратегічних ресурсів, необхідних для виробництва електромобілів, мікроелектроніки та військової техніки.

У 2017 році Mining World Ukraine повідомляло, що Україна має значні запаси кольорових і рідкоземельних металів, зокрема унікальні родовища берилію, цирконію, танталу, комплекс фосфорних руд рідкоземельних і рідкісних металів. Підтверджені запаси літію в Україні є найбільшими в Європі. Зазначалося, що країна також має реальну можливість вийти на світовий ринок з чистими та надчистими металами, такими як галій, індій, талій, свинець, олово.

За даними канадської фірми з оцінки геополітичних ризиків SecDev, які були опубліковані у 2022 році, українські енергетичні родовища, метали та мінерали вартістю щонайменше 12,4 трильйона доларів знаходяться під контролем росії. Крім 63% вугільних родовищ країни, москва конфіскувала 11% нафтових родовищ, 20% родовищ природного газу, 42% металів і 33% родовищ рідкоземельних та інших критичних мінералів, включаючи літій.

З початку вторгнення в лютому 2022 року кремль постійно розширював свої володіння. За словами SecDev та керівників української гірничодобувної та сталеливарної промисловості, він захопив: 41 родовище вугілля, 27 ділянок природного газу, 14 ділянок пропану, дев’ять родовищ нафти, шість родовищ залізної руди, дві дільниці титанової руди, дві дільниці цирконієвої руди, один ділянку стронцію, одне літієве місце, одне уранове місце, одне родовище золота та значний кар’єр вапняку, який раніше використовувався для української сталі виробництва.

У 2023 році перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко заявляла, що Україна має найбільші в Європі запаси літію, титану та значні поклади інших копалин, необхідних у виробництві акумуляторів, електротранспорту та іншої техніки, а також забезпечення паливом атомних електростанцій. Інвестиційний портфель: 10 проєктів вартістю 3,6 млрд. дол.

У 2023 році повідомлялося, що за оцінкою Forbes, вартість корисних копалин України становила 14,8 трлн. дол. При цьому понад 70% загальної суми припада­ють лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. В загальній вартості корисних копалин 62% за­безпечує кам’яне вугілля, 14% – залізна руда, кожен з інших активів – менш як 5%. Загальний обсяг корисних копалин – 111 млрд тонн.

Проте у 2023 році у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України заявляли, що росія окупувала 740 українських родовищ корисних копалин.

Того ж року Кабмін затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають.

Як вказували у Мінекономіки, перелік містить 5 корисних копалин: ванадієві, літієві, титанові, уранові руди та сіль калійну.

Саме на родовища з цими стратегічними матеріалами, як передбачають в уряді, можуть бути укладені угоди про розподіл продукції. 26 родовищ будуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції.

Зацікавленість США ресурсами України

Президент Володимир Зеленський у жовтні 2024 року під час представлення Плану миру заявляв, що Київ пропонує США разом із визначеними партнерами, зокрема Євросоюзом, та з іншими партнерами у світі, укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

Ще у вересні 2024 року Трамп, як повідомляє Financial Times, зацікавився двома пунктами “плану перемоги” Зеленського. Один з них – це ймовірна угода щодо поділу критично важливими природними ресурсами Україні із західними партнерами.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявляв, що українські рідкоземельні елементи можуть стати стратегічним активом США.

AFP повідомило, що Дональд Трамп заявив, що хоче обміняти рідкоземельні метали з України на допомогу США.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував вимогу президента США Дональда Трампа до України поставити у США рідкісноземельні метали в обмін на фінансову допомогу.

The post Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Майже мільярд на пальне: що відомо про контракти Міноборони на бензин А-80

Державне підприємство «Державний оператор тилу», яке працює у структурі Міністерства оборони України, у середині грудня уклало одразу п’ять великих контрактів на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівель сягнув 16,5 тисячі тонн, а сумарна вартість угод склала 914,5 мільйона гривень. Усі договори були підписані з одним постачальником — товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдинг».

Закуплене паливо належить до категорії низькооктанових і використовується переважно для живлення генераторів, а також для експлуатації застарілих зразків техніки, які все ще перебувають на балансі сил оборони. В умовах постійних ризиків для енергетичної інфраструктури саме такі види пального залишаються критично важливими для забезпечення автономної роботи об’єктів у тилу.

Водночас у той самий період ДОТ закуповував аналогічний бензин у «Укрнафти» за значно нижчою ціною — близько 49,5 тисячі гривень за тонну. Таким чином, різниця в ціні сягала кількох тисяч гривень на кожній тонні пального.

Усі п’ять закупівель відбулися без конкуренції. На спрощені процедури не подався жоден інший учасник. Вимоги до постачальника були мінімальними і передбачали лише підтверджений досвід та фінансову спроможність на рівні 30 відсотків від суми контракту. У результаті майже мільярд гривень бюджетних коштів було розподілено за умов повної відсутності цінового змагання.

Особливу увагу привертає сам постачальник. ТОВ «ВТГ-трейдинг», зареєстроване у Харкові, до 2025 року майже не брало участі у державних закупівлях. До початку повномасштабної війни компанія була відома як один із великих імпортерів розчинників, які використовувалися у схемах виробництва так званого «бодяжного» пального без сплати акцизів. У 2021 році фірма входила до трійки лідерів за обсягами такого імпорту та згадувалася у розслідуваннях, пов’язаних із діяльністю мережі автозаправних станцій Sun Oil.

До системи державних закупівель компанія повернулася лише восени 2025 року і практично одразу отримала від ДОТ контракти ще на 406 мільйонів гривень. Сертифікат відповідності на паливо «ВТГ-трейдинг» оформила лише в серпні 2025 року — незадовго до початку масштабних постачань для потреб оборонного відомства.

Майно родини начальника Одеського районного управління поліції: питання до декларацій

Не так давно виявлені розбіжності між задекларованими доходами та реальним майновим станом родини начальника Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Артема Антощука стали темою публічних обговорень. Офіційно пан Антощук задекларував річний дохід у розмірі близько 170 тисяч гривень — сума, яка виглядає скромною навіть для середнього державного службовця. Однак майновий стан його родини викликає серйозні сумніви, адже сума активів, якими володіє його сім’я, явно не відповідає такій скромній заробітній платі.

Згідно з інформацією, на ім’я родини Антощука записано кілька значних об’єктів нерухомості та інших активів. До них належать київська житлова нерухомість, офісне приміщення в самому центрі столиці, понад пів гектара землі в Київській області та недобудований житловий будинок. Крім того, родина володіє валютними заощадженнями та автомобілем преміум-класу, що також виглядає вражаюче на фоні скромних доходів.

Окрему увагу привертає епізод із продажем автомобіля у 2016 році за 780 тисяч гривень, який з’являється у декларації, але не фігурує в попередніх звітних періодах. Така невідповідність виглядає не як технічна помилка, а як потенційний спосіб легалізації коштів із незрозумілим походженням.

На тлі майнових питань показовою є і службова діяльність Антощука в Одесі. Саме за період його керівництва районним управлінням поліції правоохоронні органи фактично самоусунулися від реагування на незаконну забудову прибережних територій. Очевидні порушення земельного та містобудівного законодавства не трансформуються у результативні кримінальні провадження, що дозволяє забудовникам роками працювати без реального ризику притягнення до відповідальності.

Схожа ситуація спостерігається і в сфері бюджетних закупівель. Заяви про завищення вартості робіт, фіктивну конкуренцію та змови між замовниками і підрядниками в Одесі або не реєструються належним чином, або надовго «зависають» без активних слідчих дій. Це створює стійке враження не хаотичної неефективності, а керованої бездіяльності з боку правоохоронних органів.

Подібна модель поведінки вже з’являлася у біографії Антощука раніше. Під час роботи на посаді керівника Управління захисту економіки він опинився в центрі гучного скандалу в Херсоні. Тоді виконувачка обов’язків керуючого справами міської ради публічно заявила, що саме Антощук пропонував «дерибанити» міський бюджет спільно.

У сукупності майнові невідповідності та системна службова «сліпота» до корупційних схем формують образ керівника, для якого поліція виглядає не інструментом захисту закону, а механізмом прикриття домовленостей і збереження статус-кво.

Скандал довкола очільника АМКУ: історія незадекларованих статків і відсутності відповідальності

Історія навколо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка набула широкого суспільного резонансу та стала символом системної проблеми безкарності високопосадовців у період воєнного стану. Поєднання кількох факторів — кримінального провадження щодо десятків мільйонів гривень незадекларованих активів, рішення суду не усувати посадовця з посади та затягування парламентських процедур зі звільнення — викликало хвилю обурення як у медіа, так і серед громадськості.

Понад рік тому журналістські розслідування оприлюднили інформацію про значні статки, якими користується родина Кириленка. Йшлося про елітну нерухомість, дороговартісні паркомісця та автомобілі преміумкласу, що не відповідали задекларованим доходам посадовця. За даними слідства, активи на суму понад 72 мільйони гривень були набуті без підтверджених законних джерел походження, що стало підставою для відкриття кримінального провадження.

Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

Остап Ступка та Маргарита Ткач: домашнє свято у червоних піжамах

Актор Остап Ступка, який уже тривалий час будує стосунки з молодшою на 34 роки Маргаритою Ткач, поділився новою святковою фотосесією з коханою. На світлинах пара постає у невимушеній домашній атмосфері, де кожен кадр передає щирість та легкість їхніх стосунків. Закохані позують у парних червоних картатих піжамах, дозволяючи собі сміх, жарти та спонтанні прояви ніжності, що роблять фото особливо теплими та життєвими.

Фотосесія створює відчуття щоденного, домашнього свята, ніби глядач став свідком маленьких, але цінних моментів їхнього спільного життя. Легка спонтанність кадрів підкреслює природність стосунків: ні постановки, ні зайвої театральності — лише справжні емоції, що відображають глибокий зв’язок пари. Ця фотосесія стала своєрідним подарунком шанувальникам, дозволяючи побачити знаменитість у непривичному, інтимному і по-справжньому домашньому середовищі.

Образи доповнюють домашні деталі — теплі шкарпетки, капці та повна відсутність офіційності. Саме це додає світлинам відчуття щирості та близькості. Пара не намагається виглядати ідеальною, натомість демонструє емоції такими, якими вони є.

Щоправда, не всі кадри виглядають однозначно романтичними. Деякі з них мають провокативний або іронічний підтекст, зокрема ті, де закохані дозволяють собі зухвалі жести або легковажну поведінку. Однак саме ця безпосередність, за словами прихильників пари, і є проявом справжньої близькості.

Попри різницю у віці, Ступка і Ткач виглядають гармонійно та розслаблено поруч одне з одним. Їхні спільні фото вкотре підтверджують, що для них важливішими є не умовності, а спільні моменти, гумор і вміння радіти простим речам разом.