Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна?

Україна володіє найбільшими в Європі запасами літію та титану, а також значними родовищами інших рідкоземельних мінералів. Це робить країну ключовим гравцем на світовому ринку стратегічних ресурсів, необхідних для виробництва електромобілів, мікроелектроніки та військової техніки.

У 2017 році Mining World Ukraine повідомляло, що Україна має значні запаси кольорових і рідкоземельних металів, зокрема унікальні родовища берилію, цирконію, танталу, комплекс фосфорних руд рідкоземельних і рідкісних металів. Підтверджені запаси літію в Україні є найбільшими в Європі. Зазначалося, що країна також має реальну можливість вийти на світовий ринок з чистими та надчистими металами, такими як галій, індій, талій, свинець, олово.

За даними канадської фірми з оцінки геополітичних ризиків SecDev, які були опубліковані у 2022 році, українські енергетичні родовища, метали та мінерали вартістю щонайменше 12,4 трильйона доларів знаходяться під контролем росії. Крім 63% вугільних родовищ країни, москва конфіскувала 11% нафтових родовищ, 20% родовищ природного газу, 42% металів і 33% родовищ рідкоземельних та інших критичних мінералів, включаючи літій.

З початку вторгнення в лютому 2022 року кремль постійно розширював свої володіння. За словами SecDev та керівників української гірничодобувної та сталеливарної промисловості, він захопив: 41 родовище вугілля, 27 ділянок природного газу, 14 ділянок пропану, дев’ять родовищ нафти, шість родовищ залізної руди, дві дільниці титанової руди, дві дільниці цирконієвої руди, один ділянку стронцію, одне літієве місце, одне уранове місце, одне родовище золота та значний кар’єр вапняку, який раніше використовувався для української сталі виробництва.

У 2023 році перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко заявляла, що Україна має найбільші в Європі запаси літію, титану та значні поклади інших копалин, необхідних у виробництві акумуляторів, електротранспорту та іншої техніки, а також забезпечення паливом атомних електростанцій. Інвестиційний портфель: 10 проєктів вартістю 3,6 млрд. дол.

У 2023 році повідомлялося, що за оцінкою Forbes, вартість корисних копалин України становила 14,8 трлн. дол. При цьому понад 70% загальної суми припада­ють лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. В загальній вартості корисних копалин 62% за­безпечує кам’яне вугілля, 14% – залізна руда, кожен з інших активів – менш як 5%. Загальний обсяг корисних копалин – 111 млрд тонн.

Проте у 2023 році у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України заявляли, що росія окупувала 740 українських родовищ корисних копалин.

Того ж року Кабмін затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають.

Як вказували у Мінекономіки, перелік містить 5 корисних копалин: ванадієві, літієві, титанові, уранові руди та сіль калійну.

Саме на родовища з цими стратегічними матеріалами, як передбачають в уряді, можуть бути укладені угоди про розподіл продукції. 26 родовищ будуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції.

Зацікавленість США ресурсами України

Президент Володимир Зеленський у жовтні 2024 року під час представлення Плану миру заявляв, що Київ пропонує США разом із визначеними партнерами, зокрема Євросоюзом, та з іншими партнерами у світі, укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

Ще у вересні 2024 року Трамп, як повідомляє Financial Times, зацікавився двома пунктами “плану перемоги” Зеленського. Один з них – це ймовірна угода щодо поділу критично важливими природними ресурсами Україні із західними партнерами.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявляв, що українські рідкоземельні елементи можуть стати стратегічним активом США.

AFP повідомило, що Дональд Трамп заявив, що хоче обміняти рідкоземельні метали з України на допомогу США.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував вимогу президента США Дональда Трампа до України поставити у США рідкісноземельні метали в обмін на фінансову допомогу.

The post Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Зимова естетика в новій фотосесії Мішель Андраде

У грудні, коли холод посилюється й дні стають коротшими, Мішель Андраде обрала інший шлях — додала світла та творчої енергії своїй аудиторії завдяки новій професійній фотосесії. Після недавнього святкування свого 29-річчя артистка оприлюднила серію чорно-білих кадрів, у яких поєднала зимовий настрій із сучасною модною естетикою.

Основою стилістики став об’ємний верхній одяг зі штучного пір’я, що створює відчуття затишку та водночас підкреслює силу образу. Андраде демонструє себе в незвичному амплуа — впевненому, зібраному та творчо сміливому. Камера фіксує не лише зовнішні деталі, а й внутрішню динаміку артистки, яка продовжує експериментувати зі сценічним стилем та візуальною мовою.

Андраде завершила аутфіт щільними чорними колготками та високими чоботами зі зміїним принтом — трендом цього сезону. Зачіска з ефектом «мокрих» хвиль і проділом по центру додала кадрам ще більшої драматичності та підкреслила загальний настрій зйомки.

На фото співачка позує впевнено й розкуто, перетворюючи просту зимову шубу на акцент, який водночас передає і тепло, і сміливість. Такий образ може стати натхненням для тих, хто ще не визначився, у чому зустрічати новорічні свята — стильний, ефектний і точно незабутній.

Шанувальники вже активно коментують нову фотосесію, називаючи її однією з найвдаліших у кар’єрі артистки. Експерименти Андраде продовжують привертати увагу, а сама співачка демонструє, що впевненість і сміливість у стилі не мають сезонних обмежень.

Суперечливі реєстраційні дії на Харківщині та роль державного реєстратора Ігоря Тесленка

На території Харківської області громадські моніторингові ініціативи звернули увагу на діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка, навколо якої останнім часом накопичується дедалі більше питань. Згідно з даними, поширеними активістами та низкою джерел, його рішення щодо внесення змін до реєстру нерухомості супроводжувалися корекцією технічних характеристик об’єктів, що істотно відрізнялися від первинних відомостей, вказаних у документах власників.

Мова йде про випадки, коли площа будівель або земельних ділянок у правовстановлюючих документах не збігалася з тією інформацією, яка з’являлася у державному реєстрі після відповідних дій реєстратора. Такі розбіжності викликають серйозні сумніви щодо дотримання процедури та збереження первинних даних, адже подібні зміни можуть впливати на права власників, реальну вартість майна та подальші юридичні операції.

Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

Підозра депутату Дніпровської міськради: нові деталі справи про використання фальшивих документів

Під процесуальним контролем Офісу Генерального прокурора триває розслідування щодо діючого депутата Дніпровської міської ради, якому інкримінують організацію внесення неправдивих даних до офіційного документа та подальше використання підроблених матеріалів. За інформацією, поширеною із посиланням на ОГП, посадовець мав забезпечити підготовку фіктивних відомостей, необхідних для перетину державного кордону під виглядом службової поїздки.

У період дії правового режиму воєнного стану порядок виїзду за межі України для місцевих депутатів суттєво посилено. Законодавство передбачає, що такі особи можуть покидати територію держави лише за наявності належно оформленого рішення про відрядження, яке має бути обґрунтованим, підтвердженим і відповідати актуальним потребам громади. Саме з метою контролю та уникнення зловживань були запроваджені чіткі процедури погодження.

Однак, за даними слідства, у червні 2023 року один із депутатів Дніпровської міськради вирішив виїхати за кордон у приватних справах. Щоб обійти заборону, він організував фіктивне запрошення від іноземної компанії про нібито участь у конференції в Угорщині. Насправді жодного заходу не планувалося, а запрошення було створено виключно для легалізації права на виїзд.

На підставі цього підробленого документа Дніпровський міський голова підписав розпорядження про відрядження, що офіційно дозволило депутату перетнути державний кордон України.

Отримавши дозвіл, посадовець разом із сім’єю вирушив на відпочинок на грецький острів Родос. Там він перебував із 27 червня по 13 липня 2023 року, після чого повернувся в Україну. Слідство встановило, що жодної службової діяльності під час поїздки депутат не здійснював.

Наразі правоохоронці продовжують розслідування, а депутату інкримінують організацію підробки документів та їх використання з метою незаконного перетину кордону під час воєнного стану.

Київський крематорій уклав договір на масштабну реконструкцію обладнання вартістю понад 156 мільйонів гривень

Київський крематорій після двох невдалих спроб закупівлі втретє оголосив тендер на модернізацію кремаційного обладнання і цього разу зміг завершити процедуру підписанням договору. Йдеться про один із найбільших проєктів оновлення інфраструктури установи за останні десятиліття, адже вартість робіт становить 156,9 мільйона гривень. Підрядником стала маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, яка раніше була помітна лише в межах дрібних бюджетних контрактів, не пов’язаних із проєктами такої складності.

Угоду між Ритуальною службою СКП “Київський крематорій” та ТОВ “Блу Скай Тек” укладено наприкінці листопада 2025 року. Документ передбачає комплексну реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей на об’єкті, розташованому на вулиці Байковій, 16 у Голосіївському районі столиці. Сучасні технології, які має встановити підрядник, повинні забезпечити більш екологічну роботу, зниження рівня шкідливих викидів та підвищення енергоефективності процесу.

У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.