Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна?

Україна володіє найбільшими в Європі запасами літію та титану, а також значними родовищами інших рідкоземельних мінералів. Це робить країну ключовим гравцем на світовому ринку стратегічних ресурсів, необхідних для виробництва електромобілів, мікроелектроніки та військової техніки.

У 2017 році Mining World Ukraine повідомляло, що Україна має значні запаси кольорових і рідкоземельних металів, зокрема унікальні родовища берилію, цирконію, танталу, комплекс фосфорних руд рідкоземельних і рідкісних металів. Підтверджені запаси літію в Україні є найбільшими в Європі. Зазначалося, що країна також має реальну можливість вийти на світовий ринок з чистими та надчистими металами, такими як галій, індій, талій, свинець, олово.

За даними канадської фірми з оцінки геополітичних ризиків SecDev, які були опубліковані у 2022 році, українські енергетичні родовища, метали та мінерали вартістю щонайменше 12,4 трильйона доларів знаходяться під контролем росії. Крім 63% вугільних родовищ країни, москва конфіскувала 11% нафтових родовищ, 20% родовищ природного газу, 42% металів і 33% родовищ рідкоземельних та інших критичних мінералів, включаючи літій.

З початку вторгнення в лютому 2022 року кремль постійно розширював свої володіння. За словами SecDev та керівників української гірничодобувної та сталеливарної промисловості, він захопив: 41 родовище вугілля, 27 ділянок природного газу, 14 ділянок пропану, дев’ять родовищ нафти, шість родовищ залізної руди, дві дільниці титанової руди, дві дільниці цирконієвої руди, один ділянку стронцію, одне літієве місце, одне уранове місце, одне родовище золота та значний кар’єр вапняку, який раніше використовувався для української сталі виробництва.

У 2023 році перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко заявляла, що Україна має найбільші в Європі запаси літію, титану та значні поклади інших копалин, необхідних у виробництві акумуляторів, електротранспорту та іншої техніки, а також забезпечення паливом атомних електростанцій. Інвестиційний портфель: 10 проєктів вартістю 3,6 млрд. дол.

У 2023 році повідомлялося, що за оцінкою Forbes, вартість корисних копалин України становила 14,8 трлн. дол. При цьому понад 70% загальної суми припада­ють лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. В загальній вартості корисних копалин 62% за­безпечує кам’яне вугілля, 14% – залізна руда, кожен з інших активів – менш як 5%. Загальний обсяг корисних копалин – 111 млрд тонн.

Проте у 2023 році у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України заявляли, що росія окупувала 740 українських родовищ корисних копалин.

Того ж року Кабмін затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають.

Як вказували у Мінекономіки, перелік містить 5 корисних копалин: ванадієві, літієві, титанові, уранові руди та сіль калійну.

Саме на родовища з цими стратегічними матеріалами, як передбачають в уряді, можуть бути укладені угоди про розподіл продукції. 26 родовищ будуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції.

Зацікавленість США ресурсами України

Президент Володимир Зеленський у жовтні 2024 року під час представлення Плану миру заявляв, що Київ пропонує США разом із визначеними партнерами, зокрема Євросоюзом, та з іншими партнерами у світі, укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

Ще у вересні 2024 року Трамп, як повідомляє Financial Times, зацікавився двома пунктами “плану перемоги” Зеленського. Один з них – це ймовірна угода щодо поділу критично важливими природними ресурсами Україні із західними партнерами.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявляв, що українські рідкоземельні елементи можуть стати стратегічним активом США.

AFP повідомило, що Дональд Трамп заявив, що хоче обміняти рідкоземельні метали з України на допомогу США.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував вимогу президента США Дональда Трампа до України поставити у США рідкісноземельні метали в обмін на фінансову допомогу.

The post Трамп пропонує обмін ресурсів на допомогу: чим багата Україна? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Новий мовний резонанс навколо Насті Каменських: реакція аудиторії на використання іноземної мови

Співачка Настя Каменських знову опинилася в центрі обговорень через мовне питання. Приводом стало відео з ранкової пробіжки, яке вона виклала у своїх соцмережах, додавши до нього текст іспанською мовою. Здавалося б, звичайна публікація перетворилася на привід для хвилі критики, адже чимало українських підписників сприйняли цей жест як ігнорування рідної мови та власної аудиторії.

У коментарях під дописом прихильники почали активно запитувати, чому артистка звертається до своєї аудиторії іспанською та чому не додає хоча б короткого дубляжу українською. Деякі користувачі наголосили, що не розуміють змісту послання, а отже — відчувають себе виключеними з комунікації. Частина коментаторів заявила про бажання відписатися від співачки, підкресливши, що її кар’єра й популярність сформувалися саме завдяки українському слухачу та в українському медіапросторі.

Серед реакцій під дописом — як здивування, так і різка критика:

«Чому пишете іспанською? Іспанія про вас нічого не знає».«Нічого не зрозуміло, українською би написала».«Все? Цей профіль уже на іншу аудиторію?»«Забула, де заробляла гроші?»

Утім, частина аудиторії стала на захист співачки. Дехто вважає, що мовні претензії — перебільшені й що творчі експерименти — це право артиста.

«В Україні хочуть позбутися найкращих співачок. Настя — красуня і талановита артистка, а нашому народу все не так».«Настрій — ваша зброя, не давайте йому зламатися».

Суперечки частково торкнулися й старої критики щодо того, що Каменських раніше активно використовувала російську мову, а нині переходить на іспанську. Водночас чимало шанувальників нагадують, що співачка активно працює на латиноамериканську аудиторію, тож може звертатися різними мовами.

Попри це, допис став черговим приводом для дискусій про мову публічних персон, відповідальність артистів перед українською аудиторією та нові вектори їхньої кар’єри.

Хакерська атака на акаунт Володимира Остапчука: нічна цифрова драма в Instagram

На сторінці українського ведучого Володимира Остапчука в Instagram розгорнулася справжня цифрова драма. Уночі підписники помітили підозрілі пости про нібито розлучення шоумена з блогеркою Катериною Поплавською, які одразу викликали хвилю обговорень та здивування. Як з’ясувалося пізніше, ці повідомлення стали наслідком хакерської атаки, про що дружина ведучого повідомила у своєму акаунті.

Катерина Поплавська прокинулася серед ночі, щоб погодувати дитину, і відразу помітила незвичну активність на сторінці чоловіка. Спершу вона подумала, що це сам Володимир щось публікує, проте згодом зрозуміла, що він спокійно спав і жодних дій не здійснював. Виявилося, що акаунт було зламано, а зловмисники намагалися створити сенсаційний ефект та спровокувати публічний резонанс навколо особистого життя ведучого.

Згодом стало зрозуміло — сторінку зламали.

«У Вові зламали Instagram. Точніше, не знаю, як це назвати. У нього не було двофакторної автентифікації, тобто зайти могла людина, яка змогла підібрати пароль», — пояснила Поплавська.

Хакери діяли цілеспрямовано:

опублікували пости про нібито розлучення пари;

поширили образливі заяви на адресу Катерини;

видалили спільні фото подружжя;

відписали їх одне від одного, щоб створити враження справжнього конфлікту.

За словами блогерки, схоже, мета зловмисників — ударити не лише по репутації ведучого, а й по іміджу його дружини.

Сім’я намагається з’ясувати, хто міг стояти за атакою, однак поки офіційної інформації немає. Акаунт Володимира Остапчука досі недоступний — його, ймовірно, заблокували після підозрілих дій або сам Instagram тимчасово обмежив доступ.

Блокування Telegram як стратегічний крок у мовній та інформаційній безпеці України

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська порушила тему, що викликала широкий резонанс: необхідність повного блокування месенджера Telegram на території України. У своїй розмові з журналістами вона наголосила, що ця платформа стала одним із головних каналів проникнення російськомовного та відверто ворожого контенту, який особливо активно впливає на українських підлітків. На переконання омбудсменки, мова йде не просто про шкідливі інформаційні потоки, а про загрозу для довгострокового культурного та мовного розвитку держави.

Івановська підкреслила, що Telegram нині є середовищем, де російська дезінформаційна інфраструктура працює найефективніше: через канали, чати та псевдомедійні майданчики поширюються меседжі, які формують ворожі наративи, підважують українську ідентичність та маніпулюють громадською думкою. На її думку, без радикальних кроків Україна не зможе ефективно протистояти цьому впливу, адже традиційні методи регулювання в інформаційній сфері часто виявляються недостатніми.

«Це необхідно зробити, як мені видається. Якщо ми думаємо про завтра, якщо ми думаємо про Україну українську… тут України не буде, якщо ми не почнемо послідовно перекривати канали поширення ворожих наративів і пропаганди», — наголосила вона.

Попри заклики до блокування, настрої суспільства не такі однозначні. Згідно з дослідженням Internews, у 2024 році 72% українців використовували Telegram для читання новин, що робить месенджер одним із ключових каналів інформування.

Разом із тим минулорічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що лише 9% українців підтримують повну заборону Telegram. Натомість близько 54% виступають за часткові обмеження, зокрема блокування окремих каналів, а не всієї платформи.

Дискусії щодо можливості блокування Telegram тривають і на державному рівні. Головне управління розвідки Міноборони України раніше заявляло, що месенджер становить ризики для національної безпеки, тому необхідно шукати рішення, яке б мінімізувало потенційні загрози.

Поки що остаточних рішень немає, однак заява мовної омбудсменки може посилити дискусію навколо майбутнього Telegram в Україні.

Суперечливі звинувачення проти керівника Держфінмоніторингу та зростання суспільної недовіри

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в епіцентрі гострої суспільної уваги після ухвалення низки звинувачень, що стосуються можливих порушень у сфері протидії відмиванню коштів та контролю над фінансовими потоками. Поширена в соцмережах інформація журналістських розслідувачів і незалежних експертів підкреслила низку факторів, що можуть свідчити про бездіяльність або вибірковий підхід у роботі відомства, яке має забезпечувати прозорість фінансової системи держави та протидіяти незаконним операціям.

Окрему увагу викликали дані про ймовірну причетність Проніна до корупційних схем, що, за словами аналітиків, могли виникати через слабкий нагляд за підконтрольними структурами та ухиляння від належної перевірки сумнівних транзакцій. Коментатори наголошують, що будь-які провали чи затримки у реагуванні Держфінмоніторингу створюють потенційні вікна можливостей для діяльності фінансових посередників, які намагаються «відмити» кошти, походження яких викликає запитання.

FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

У службі ці звинувачення публічно не коментували.

Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.