Нова експортна стратегія України: трансформація до 2030 року

Кабінет Міністрів України затвердив амбітну Експортну стратегію, яка покликана суттєво змінити структуру українського експорту до 2030 року. Основною метою документа є збільшення обсягу експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів, а також зменшення залежності від сировинних товарів. Уряд прагне перетворити Україну на країну з розвинутим виробництвом продукції з високою доданою вартістю.

Про це стало відомо завдяки заяві Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Стратегія враховує виклики, що виникли через повномасштабну війну, а також потреби у відновленні післявоєнної економіки та інтеграції до європейського економічного простору.

Віцепрем'єр-міністр України Тарас Качка зазначив, що потенціал українського виробництва ще не використано повністю. Важливим завданням є забезпечення умов для виходу українських компаній на нові міжнародні ринки, а також збільшення частки продукції, що підлягає глибокій переробці.

Основною метою нової стратегії є трансформація експорту. Сьогодні значну частину валютних надходжень забезпечують аграрна продукція, руда, метал та інші сировинні товари. Проте до кінця десятиліття уряд має намір змінити цю ситуацію, зосереджуючи увагу на машинобудуванні, харчовій промисловості, ІТ-послугах, інноваційних технологіях та високотехнологічному виробництві.

Документ містить чотири основні цілі до 2030 року. По-перше, планується збільшити загальний обсяг експорту до 85 мільярдів доларів, порівняно з приблизно 48 мільярдами у 2025 році. Це означає, що уряд ставить перед собою завдання майже подвоїти експортний потенціал.

По-друге, важливим завданням є скорочення частки сировинних товарів в структурі експорту. Згідно з даними, у 2025 році частка таких товарів перевищувала 87%, і уряд планує знизити цей показник до 59% до 2030 року.

Також планується підвищити співвідношення експорту до валового внутрішнього продукту до 33%. У 2024 році цей показник складе 29,4%, що вказує на потенціал для розвитку зовнішньої торгівлі. Окрему увагу буде приділено сектору послуг, де уряд хоче, щоб частка експорту послуг досягла 25%, порівняно з нинішніми 18%. Особливі сподівання покладаються на ІТ-індустрію, інжиніринг та креативні індустрії.

Для реалізації цих цілей уряд запланував низку системних реформ, зокрема підтримку переробної промисловості, залучення інвестицій, розвиток індустріальних парків і поліпшення логістичної інфраструктури. Експортно-кредитне агентство України також відіграє важливу роль, розширюючи фінансову підтримку для виробників та допомагаючи компаніям виходити на нові ринки.

Крім цього, уряд планує цифровізацію державних сервісів для бізнесу, що спростить процедури та автоматизує документообіг, допомагаючи українським підприємствам адаптуватися до міжнародних вимог. Влада також працює над розвитком національного бренду «Зроблено в Україні», щоб підвищити впізнаваність українських товарів на міжнародному ринку.

Впровадження стратегії проходитиме в два етапи. Перший з них триватиме з 2026 по 2028 роки і зосередиться на законодавчих змінах та усуненні бар'єрів для бізнесу. Прогнозується, що до 2028 року обсяг експорту може зрости до 80 мільярдів доларів. Другий етап, з 2029 по 2030 роки, передбачає масштабування вже запроваджених реформ.

Процес інтеграції до Європейського Союзу залишиться важливим чинником реалізації стратегії. Очікується, що наближення до європейських стандартів відкриє нові можливості для українських компаній. Позитивні зміни вже помітні в аграрному секторі: понад половина аграрного експорту становлять готові продукти, що свідчить про зростання частки переробки.

Експерти вважають, що успішна реалізація нової стратегії може стати основним чинником економічного відновлення України після війни, адже зростання експорту призведе до збільшення валютних надходжень і створення нових робочих місць. Проте досягнення цих цілей буде залежати від безпекової ситуації, відновлення інфраструктури та інтеграції в європейський економічний простір. Уряд вірить, що до 2030 року Україна зможе перейти від сировинного експорту до продукції з високою доданою вартістю, що відповідатиме сучасним вимогам ринку.

Схожі статті