Міністерка економіки Свириденко отримала 3,1 млн грн за лекції в КШЕ за 6 місяців

У 2024 році перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко – задекларувала понад 3,1 мільйона гривень доходу за викладацьку діяльність у Київській школі економіки (КШЕ). Це майже втричі більше, ніж її річна зарплата у Кабміні, і в кілька разів перевищує доходи ректорів державних вишів.

Як з’ясувала Українська правда, такі виплати були здійснені через три контракти: за напрямами “економіка”, “менеджмент” і “публічне адміністрування”. За словами самої Свириденко, вона читає лекції, проводить консультації для студентів і бере участь у підготовці нових програм. Усе це – поза робочим часом.

Водночас у медійному середовищі заговорили про можливий конфлікт інтересів. Свириденко не лише викладає в КШЕ, а й курує Мінекономіки, яке є бенефіціаром великих міжнародних проєктів, де виконавцем виступає ГО “Інститут КШЕ”. Йдеться, зокрема, про проєкт технічної допомоги на майже мільйон євро, а також про інший грант на 150 мільйонів доларів, у якому КШЕ є виконавцем, а Мінекономіки – одним із бенефіціарів.

Президент КШЕ Тимофій Милованов стверджує, що не має формального впливу на український підрозділ Школи, оскільки керує американською організацією. Він визнає: не очікував, що викладачці Свириденко нарахували аж такі гонорари, однак запевняє, що все було в межах внутрішніх політик. У документі KSE Policy on Faculty Remuneration йдеться, що чинні урядовці можуть отримувати до 240 тисяч гривень на місяць – а Свириденко мала три контракти.

У самій КШЕ пояснили: таких умов дотримуються і для інших професорів-практиків з високим рівнем національного або міжнародного визнання. Разом із тим, сам Милованов не приховує, що співпраця з урядом нерідко відбувається в складних умовах: держава не завжди платить вчасно, а подекуди взагалі не компенсує витрати.

Виплати Свириденко виглядають формально легальними. Але з огляду на її ключову роль у відборі партнерів для державних проєктів постає логічне запитання: чи не є такі гонорари непрямим заохоченням – або ж способом легалізації доходів?

Наразі ані НАЗК, ані правоохоронні органи не оприлюднювали інформації про перевірки щодо цієї ситуації. Проте для громадськості залишається важливим з’ясувати – чи не перетворюється академічна діяльність чиновниці на приховану форму політичної віддяки за співпрацю з конкретною організацією.

Схожі статті

Влада просить Deep State зменшити деталізацію карт

Наші джерела в Офісі президента повідомили, що українські спецслужби звернулися до команди військового порталу Deep State з вимогою змінити режим публікації мап бойових дій. За їхніми даними, портал більше не може відображати реальний стан справ на лінії фронту у режимі максимальної актуальності — карти тепер публікуються із затримкою на одну-дві доби. За словами співрозмовників, паралельно […]

Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

Як повідомляють наші джерела, депутати відмовляються голосувати за Бюджет на 2026 рік через те, що не враховані їх особисті побажання в контексті “майбутніх виборів” та претензій групи Арахамії на розширення впливу на Кабмін. Зокрема, за інформацією джерела, відразу кілька груп депутатів всередині Слуг заявили, що їхні регіональні побажання не враховані, оскільки в уряді заявляють, що […]

Трамп чекає на відповідь росіян щодо останньої редакції “мирного плану” до кінця наступного тижня

За інформацією наших джерел, РФ має до кінця наступного тижня надати президенту США Дональду Трампу своє бачення мирного плану щодо припинення війни Росії проти України. “До кінця наступного тижня Дональд Трамп матиме повну інформацію про позицію росіян і, виходячи з цих даних, прийматиме рішення щодо нашого питання” – на умовах анонімності повідомило наше джерело, близьке […]

Вбивство на тлі сімейного конфлікту в Ірпені: слідство встановлює мотиви та обставини трагедії

У Київській області триває досудове розслідування гучної справи про загибель чоловіка в одній із квартир Ірпеня, де, за версією слідства, 54-річна місцева жителька вчинила умисне вбивство свого чоловіка. Правоохоронні органи повідомляють, що йдеться про кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, а сама подія має ознаки тривалого сімейного конфлікту, який завершився трагічно.

Слідчі дані свідчать, що між подружжям давно накопичувалися напруга та ворожість. Сварка, яка стала фатальною, спалахнула всередині квартири й швидко переросла у взаємні образи та агресивні дії. За словами підозрюваної, причиною різкого загострення конфлікту стали суперечки щодо політичних поглядів чоловіка, його спілкування з родичами з території держави-агресора та постійні побутові напруження. Жінка заявила, що потерпілий неодноразово погрожував їй фізичною розправою, а також раніше застосовував силу — зокрема, тримав її, скручуючи руки.

Під час приготування їжі конфлікт спалахнув знову. У ході емоційної сутички жінка завдала чоловікові кілька ударів кухонним ножем у груди. 70-річний потерпілий помер до приїзду швидкої. Медиків і поліцію викликала сама жінка.

Після затримання за ст. 208 КПК України підозрюваній повідомлено про підозру. Суд, за клопотанням прокуратури, обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють усі обставини події та достовірність слів підозрюваної щодо можливого попереднього домашнього насильства та мотивів злочину.