Міністерка економіки Свириденко отримала 3,1 млн грн за лекції в КШЕ за 6 місяців

У 2024 році перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко – задекларувала понад 3,1 мільйона гривень доходу за викладацьку діяльність у Київській школі економіки (КШЕ). Це майже втричі більше, ніж її річна зарплата у Кабміні, і в кілька разів перевищує доходи ректорів державних вишів.

Як з’ясувала Українська правда, такі виплати були здійснені через три контракти: за напрямами “економіка”, “менеджмент” і “публічне адміністрування”. За словами самої Свириденко, вона читає лекції, проводить консультації для студентів і бере участь у підготовці нових програм. Усе це – поза робочим часом.

Водночас у медійному середовищі заговорили про можливий конфлікт інтересів. Свириденко не лише викладає в КШЕ, а й курує Мінекономіки, яке є бенефіціаром великих міжнародних проєктів, де виконавцем виступає ГО “Інститут КШЕ”. Йдеться, зокрема, про проєкт технічної допомоги на майже мільйон євро, а також про інший грант на 150 мільйонів доларів, у якому КШЕ є виконавцем, а Мінекономіки – одним із бенефіціарів.

Президент КШЕ Тимофій Милованов стверджує, що не має формального впливу на український підрозділ Школи, оскільки керує американською організацією. Він визнає: не очікував, що викладачці Свириденко нарахували аж такі гонорари, однак запевняє, що все було в межах внутрішніх політик. У документі KSE Policy on Faculty Remuneration йдеться, що чинні урядовці можуть отримувати до 240 тисяч гривень на місяць – а Свириденко мала три контракти.

У самій КШЕ пояснили: таких умов дотримуються і для інших професорів-практиків з високим рівнем національного або міжнародного визнання. Разом із тим, сам Милованов не приховує, що співпраця з урядом нерідко відбувається в складних умовах: держава не завжди платить вчасно, а подекуди взагалі не компенсує витрати.

Виплати Свириденко виглядають формально легальними. Але з огляду на її ключову роль у відборі партнерів для державних проєктів постає логічне запитання: чи не є такі гонорари непрямим заохоченням – або ж способом легалізації доходів?

Наразі ані НАЗК, ані правоохоронні органи не оприлюднювали інформації про перевірки щодо цієї ситуації. Проте для громадськості залишається важливим з’ясувати – чи не перетворюється академічна діяльність чиновниці на приховану форму політичної віддяки за співпрацю з конкретною організацією.

Схожі статті

Наземний електротранспорт столиці не зможе відновити повноцінну роботу до 10-го березня. Джерела

За інформацією джерел видання 360ua.news, наземний електротранспорт столиці не зможе повноцінно запрацювати раніше 10-го березня. “Трамваї та тролейбуси в Києві не зможуть повноцінно запустити раніше 10-го березня, а в разі нових ударів по енергетиці столиці ці терміни будуть зміщені на невизначений період”, – зазначає джерело. Водночас, за інформацією джерела, “перекрити потреби столиці у громадському транспорті […]

Сигнали про масштабні зловживання у столичному КП “Київ.Прозоро” та можливі перевірки правоохоронців

У столичних управлінських колах шириться інформація про ймовірні системні фінансові порушення в комунальному підприємстві «Київ.Прозоро». За словами поінформованих співрозмовників, діяльність установи вже тривалий час перебуває під пильною увагою контролюючих структур, а найближчим періодом можливі офіційні перевірки з боку правоохоронних органів. Причиною називають підозри у зловживаннях бюджетними коштами та непрозорих схемах розподілу фінансування.

Джерела стверджують, що фактичний вплив на управлінські рішення підприємства нібито здійснюють окремі представники міської влади. Зокрема, йдеться про депутата Київради Ваган Товмасян та директора Департаменту територіального контролю міста Києва Михайло. За цими даними, саме вони можуть визначати ключові кадрові та фінансові процеси всередині КП, що створює ризики конфлікту інтересів та концентрації впливу.

“При створенні КП “Київ.Прозоро” передбачалося, що комунальне підприємство повинно було приносити гроші до бюджету, але за минулий рік КП витратило понад 20 мільйонів гривень, а заробило лише 1 мільйон.

Під виглядом прозорого розподілу і продажу місць під малий бізнес підприємство фактично узаконило контроль для продажу місць в місті своїм структурам на так званих “аукціонах”.

Але фактично, якщо кураторам КП не “заносять” певну суму або торгове місце не для своїх, таке торгове місце не з’явиться на аукціоні під будь-яким приводом.

І це на тлі зачистки столиці від малого бізнесу”, – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що старт злочинній схемі дали Дмитро Білоцерковець разом з Ваганом Товмасяном.

Зокрема, Дмитро Білоцерковець підготував проєкт рішення Київради щодо функціонування продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці. Ідея на перший погляд “благородна” – продавати місця для пересувної торгівлі (на ярмарках) приватним операторам, щоб вони вже наповнювали ярмарки продавцями.

За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець запевнив Віталія Кличка, що “це буде прозора схема, яка дасть гроші в бюджет”.

Продавати місця на ярмарках Білоцерковець запропонував через КП “Київ.Прозоро”, яке формально підпорядковується Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, але реально Михайлу Буділову, який, в свою чергу підконтрольний Дмитру Білоцерковцю.

Директором КП “Київ.Прозоро” є Ігор Горобець, якого відносять до групи впливу депутата від фракції “Єдність” Вагана Товмасяна, який контролює більшість ринків і “торгових історій” у столиці.

Російські спецслужби намагалися ліквідувати українського розвідника

Російські спецслужби планували вбивство Андрія Юсова, одного з провідних представників Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Ця загроза була знешкоджена завдяки масштабній міжнародній операції під кодовою назвою «Енігма 2.0». Інформація про підготовку замаху надійшла від джерел у силових структурах, які підтвердили, що Юсов відіграє ключову роль у координації військової розвідки та фактично є правою рукою начальника ГУР.

За даними співрозмовників, план ліквідації був ретельно розроблений і включав кілька етапів, проте злагоджені дії українських і міжнародних спецслужб дозволили запобігти трагедії. Операція «Енігма 2.0» включала збір розвідданих, відстеження руху потенційних загроз та координацію з партнерами за кордоном, що зробило можливим своєчасне втручання.

За інформацією правоохоронців, операція із запобігання замаху проводилася у співпраці з міжнародними партнерами. Деталі спецоперації наразі не розголошуються з міркувань безпеки, однак зазначається, що загроза була реальною та перебувала на стадії практичної підготовки.

Окрім Юсова, у так званому «списку» потенційних жертв фігурували інші відомі особи. Йдеться про журналіста, керівника стратегічного державного підприємства та чинних військовослужбовців. За попередніми даними, планувалося здійснення серії точкових атак з метою дестабілізації ситуації всередині країни.

У силових структурах наголошують, що подібні дії є частиною гібридної стратегії Росії, спрямованої на підрив довіри до українських інституцій та створення атмосфери страху серед представників державного сектору.

В українських спецслужбах запевняють, що рівень захисту ключових посадовців посилено, а спроби диверсій та ліквідацій отримують жорстку відповідь.

Валерій Залужний про напруження у відносинах із президентом під час великої війни

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році всередині українського військово-політичного керівництва виникли серйозні розбіжності щодо бачення подальших кроків оборони держави. Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний уперше публічно поділився деталями глибокого конфлікту з президентом Володимир Зеленський. Його заява пролунала в інтерв’ю для Associated Press і стала помітною подією як для українського суспільства, так і для міжнародної аудиторії.

За словами Залужного, ключові суперечності стосувалися стратегічного бачення розвитку війни, темпів наступальних операцій і підходів до мобілізації ресурсів. На тлі стрімкого загострення бойових дій 2022 року перед керівництвом держави стояли безпрецедентні виклики — необхідність швидко реагувати на зміну обстановки на фронті, забезпечувати армію технікою й озброєнням та водночас утримувати політичну єдність країни. У таких умовах різниця в оцінках ризиків і можливостей неминуче загострювалася.

Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

«Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.