Міністерка економіки Свириденко отримала 3,1 млн грн за лекції в КШЕ за 6 місяців

Підкажіть, будь ласка, повний текст, з якого потрібно зробити нову унікальну версію.

«Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

Правоохоронні органи Полтавської області повідомили про розкриття масштабної корупційної схеми, яку організувала група медичних працівників, щоб допомагати військовозобов’язаним уникати мобілізації. За даними Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, незаконний механізм діяв у період проведення операції «Опікун» та дозволяв чоловікам отримувати відстрочку нібито через необхідність постійного догляду за тяжкохворими родичами.

Слідство встановило, що ключову роль у схемі відігравали голова лікарсько-консультаційної комісії та медична сестра одного з медзакладів Полтавщини. Разом із ними діяла спільниця, яка займалася пошуком «клієнтів» та поширенням інформації про можливість оформити потрібні документи за винагороду. Вона контактувала з охочими уникнути мобілізації, узгоджувала суму та організовувала всі подальші етапи.

Надалі чоловіки призовного віку могли оформити постійний догляд за «хворими» родичами та, відповідно, отримати відстрочку від мобілізації у ТЦК та СП.

У межах розслідування правоохоронці провели 23 обшуки за місцем роботи та проживання фігурантів, а також у автомобілях. Під час слідчих дій вилучили понад мільйон гривень у різній валюті, медичну документацію, чорнові записи та інші докази.

Слідчі повідомили про підозру заступниці директора з експертизи тимчасової непрацездатності лікарні — голові ЛКК, медичній сестрі іншого медзакладу та їхній посередниці. Суд обрав усім запобіжні заходи: для голови ЛКК та спільниці — тримання під вартою із правом внесення застави понад 242 тис. грн, для медичної сестри — застава у такому ж розмірі.

За інкриміновані злочини фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.

У Костянтинівці правоохоронці встановили обставини резонансної справи, у якій 58-річну місцеву жительку підозрюють у тому, що вона протягом 18 років зберігала тіло власної померлої доньки у квартирі. За даними прокуратури Донецької області, під час слідства з’ясувалося, що жінка впродовж багатьох років проявляла жорстокість щодо дітей і не забезпечувала їм навіть мінімальних умов для існування.

Слідчі встановили, що сім’я проживала у занедбаному помешканні, де не було електрики, опалення, води та елементарних санітарних можливостей. Помилка у догляді за дітьми була системною: умови в квартирі становили загрозу для їхнього життя та здоров’я. У таких нелюдських обставинах мати жила разом із двома доньками, одна з яких багато років тому померла, а тіло залишалося у житлі без поховання.

Старша донька померла у грудні 2006 року у віці 22 років. Мати вирішила не повідомляти про смерть ні медиків, ні правоохоронців, а залишила тіло у квартирі, час від часу обмиваючи та переодягаючи його. Молодшій доньці підозрювана говорила, що сестра лише спить, і забороняла розповідати про подію, змушуючи дитину спати поруч із тілом.

Лише у 2025 році, після переїзду до іншого міста, молодша донька розповіла адвокатам про страшну подію. Під час обшуку у квартирі матері правоохоронці виявили муміфіковані останки, які пролежали там близько 18 років.

Жінку підозрюють у злісному невиконанні обов’язків щодо догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, та у нарузі над тілом померлої особи (ст. 166, ч. 1 ст. 297 КК України). Підозрювану направлять на психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану.

Після того як необхідні речі опинилися в її особистому рюкзаку, вона прямувала до виходу, уникаючи касових зон та не маючи наміру проводити оплату. Дії жінки не залишилися непоміченими: система відеоспостереження та уважність співробітників дозволили оперативно відреагувати. На виході з торговельної зали працівники магазину зупинили порушницю та запросили її пройти до кімнати охорони для з’ясування обставин. Під час огляду речей було виявлено весь перелік неоплаченого товару.

Після оформлення необхідних матеріалів справу передали до суду. Під час розгляду встановлено всі деталі інциденту, а також умисний характер дій обвинуваченої. Суд дійшов висновку, що жінка свідомо намагалася привласнити майно гіпермаркету без оплати, порушивши норми чинного законодавства. За результатами засідання її визнано винною та призначено покарання, передбачене відповідною статтею Кримінального кодексу.

Під час судового засідання жінка визнала свою провину і пояснила, що вчинила злочин через складне матеріальне становище.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, відповідно до ст. 75 КК України, її звільнили від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік. Жінка зобов’язана періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.