Міністерка економіки Свириденко отримала 3,1 млн грн за лекції в КШЕ за 6 місяців

У 2024 році перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко – задекларувала понад 3,1 мільйона гривень доходу за викладацьку діяльність у Київській школі економіки (КШЕ). Це майже втричі більше, ніж її річна зарплата у Кабміні, і в кілька разів перевищує доходи ректорів державних вишів.

Як з’ясувала Українська правда, такі виплати були здійснені через три контракти: за напрямами “економіка”, “менеджмент” і “публічне адміністрування”. За словами самої Свириденко, вона читає лекції, проводить консультації для студентів і бере участь у підготовці нових програм. Усе це – поза робочим часом.

Водночас у медійному середовищі заговорили про можливий конфлікт інтересів. Свириденко не лише викладає в КШЕ, а й курує Мінекономіки, яке є бенефіціаром великих міжнародних проєктів, де виконавцем виступає ГО “Інститут КШЕ”. Йдеться, зокрема, про проєкт технічної допомоги на майже мільйон євро, а також про інший грант на 150 мільйонів доларів, у якому КШЕ є виконавцем, а Мінекономіки – одним із бенефіціарів.

Президент КШЕ Тимофій Милованов стверджує, що не має формального впливу на український підрозділ Школи, оскільки керує американською організацією. Він визнає: не очікував, що викладачці Свириденко нарахували аж такі гонорари, однак запевняє, що все було в межах внутрішніх політик. У документі KSE Policy on Faculty Remuneration йдеться, що чинні урядовці можуть отримувати до 240 тисяч гривень на місяць – а Свириденко мала три контракти.

У самій КШЕ пояснили: таких умов дотримуються і для інших професорів-практиків з високим рівнем національного або міжнародного визнання. Разом із тим, сам Милованов не приховує, що співпраця з урядом нерідко відбувається в складних умовах: держава не завжди платить вчасно, а подекуди взагалі не компенсує витрати.

Виплати Свириденко виглядають формально легальними. Але з огляду на її ключову роль у відборі партнерів для державних проєктів постає логічне запитання: чи не є такі гонорари непрямим заохоченням – або ж способом легалізації доходів?

Наразі ані НАЗК, ані правоохоронні органи не оприлюднювали інформації про перевірки щодо цієї ситуації. Проте для громадськості залишається важливим з’ясувати – чи не перетворюється академічна діяльність чиновниці на приховану форму політичної віддяки за співпрацю з конкретною організацією.

Схожі статті

Арешт ексміністра енергетики Галущенка пов’язують із переговорним процесом та тиском США

У політичних колах активно обговорюють обставини арешту ексміністра енергетики Галущенка та можливий міжнародний контекст цієї справи. За інформацією джерела в Офісі Президента, дії НАБУ та САП могли бути пов’язані з ширшим переговорним треком за участі США. За словами співрозмовника, арешт відбувся не лише в межах внутрішнього антикорупційного процесу, а й на тлі активізації контактів із […]

Сучасні технології в агросекторі: шлях до ефективності та сталого розвитку

Агросектор стрімко змінюється під впливом інновацій, цифровізації та глобальних викликів. Зростання населення планети, кліматичні зміни й потреба у раціональному використанні природних ресурсів змушують виробників переосмислювати традиційні підходи до ведення господарства. Сучасні технології відкривають нові можливості для підвищення врожайності, зменшення витрат і мінімізації впливу на довкілля.

Одним із ключових напрямів розвитку є впровадження точного землеробства. Завдяки GPS-навігації, супутниковому моніторингу та безпілотним літальним апаратам аграрії можуть отримувати детальну інформацію про стан ґрунтів, рівень вологості, поширення шкідників і хвороб рослин. Це дозволяє застосовувати добрива й засоби захисту лише там, де це справді необхідно, що значно скорочує витрати та зменшує хімічне навантаження на екосистему.

Міністр наголосив, що частина суспільства не проводить паралелі між використанням російської мови та ракетними ударами з боку РФ. На його переконання, це свідчить про проблеми з формуванням світоглядних орієнтирів.

«Якщо у людей не корелюється приліт ракети з російською мовою, то в неї є певні проблеми з причинно-наслідковими зв’язками. І це питання освіти», — заявив Лісовий.

Він також зазначив, що відповідальність за мовну ситуацію в закладах освіти лежить не лише на педагогах, а й на органах місцевого самоврядування, які призначають керівників шкіл. На його думку, вибір громадян під час місцевих виборів також впливає на кадрові рішення у сфері освіти.

Міністр звернув увагу на те, що українці часто обурюються присутністю російськомовних викладачів у школах, однак не завжди пов’язують це з рішеннями місцевої влади.

«І це теж проблема з причинно-наслідковими зв’язками», — підкреслив очільник МОН.

Колишній очільник Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін: професійний шлях і суспільний резонанс

Колишній голова Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін упродовж багатьох років залишався однією з ключових фігур у судовій системі регіону. Його кар’єра пов’язана з розглядом складних цивільних та кримінальних проваджень, що мали значний вплив як на правозастосовну практику, так і на формування судової репутації області.

Професійний шлях Гальонкіна розпочався з роботи на посаді судді першої інстанції. З часом, завдяки досвіду та управлінським навичкам, він обійняв адміністративну посаду в апеляційному суді. На цій посаді він відповідав не лише за здійснення правосуддя, а й за організацію роботи установи, розподіл справ, дотримання процесуальних строків та внутрішню дисципліну.

Суд першої інстанції відмовив екссудді у задоволенні позову щодо стягнення недоотриманої винагороди. Однак апеляційний суд 9 лютого 2026 року скасував це рішення та зобов’язав здійснити виплату в повному обсязі.

Постанова передбачає негайне виконання в межах суми за один місяць — 117 211 грн. Решта коштів має бути виплачена відповідно до процедури виконання судових рішень.

Водночас це рішення може бути оскаржене в касаційному порядку. Раніше Верховний Суд відмовив Сергію Гальонкіну в позові щодо визнання незаконним його звільнення.

Магія ранкового натхнення: як початок дня впливає на наше життя

Ранок — це той особливий час, коли ще панує тиша, а світ навколо ніби тільки прокидається. Від того, як ми проведемо перші години після пробудження, часто залежить не лише настрій на весь день, а й продуктивність, креативність та внутрішній стан гармонії. Дослідження показують, що люди, які виділяють час для ранкових ритуалів — від короткої медитації до легкої фізичної активності або планування дня — відчувають значно менше стресу та легше справляються з щоденними викликами.

Ключовим елементом ранкового успіху є свідоме налаштування себе на позитивну хвилю. Це може бути проста практика вдячності, коли ми замислюємося над тим, за що сьогодні можемо бути вдячними, або ведення щоденника, де записуємо свої цілі та наміри. Подібні дії допомагають не лише структурувати думки, а й розвивати емоційну стійкість.

Незалежна експертиза встановила, що ринкова вартість прав на зазначений земельний масив перевищувала 15 мільйонів гривень. Таким чином, різниця між фактичною сумою оформлення та ринковою оцінкою становить понад 300 разів. Потенційні втрати для територіальної громади оцінюються більш ніж у 10 мільйонів гривень.

У матеріалах слідства згадуються представники органів місцевого самоврядування, співробітники Держгеокадастру та представники бізнес-структур. Правоохоронці припускають, що дії могли бути частиною узгодженої схеми, яка дозволила оформити стратегічно важливий земельний актив за заниженою вартістю.

Земля є одним із ключових ресурсів для громад, адже саме від її використання залежать надходження від оренди, податків та інвестиційні можливості регіону. У разі підтвердження фактів умисного заниження вартості мова може йти не лише про службову недбалість, а й про завдання значних збитків громаді.

За інформацією з правоохоронних джерел, у межах розслідування можливе оголошення нової підозри Сергію Тарасову. Водночас остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Ситуація з 1500 гектарами стала показовою для оцінки того, наскільки ефективно система здатна захищати комунальну власність та інтереси громад від потенційних зловживань у земельній сфері.