Зростання смертності на дорогах України: трагедії та шляхи вирішення проблеми

Офіційна статистика за дев’ять місяців 2025 року вказує на тривожне зростання смертності на дорогах України. За період з січня по вересень загинула 1 968 осіб, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це під час офіційного брифінгу повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Згідно з даними, за той самий період на українських дорогах сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, внаслідок яких понад 20 тисяч людей отримали травми та поранення різного ступеня тяжкості.

Основною причиною цієї негативної динаміки, на думку правоохоронців, є порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості, що є однією з головних причин аварій з фатальними наслідками. Крім того, велика частина ДТП трапляється через неуважність водіїв, недотримання дистанції та порушення правил обгону.

Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.