Злата Мітчелл про своє життя в США та плани на майбутнє: “Я тут, де хочу бути”

19-річна Злата Мітчелл, старша донька відомої телеведучої Ольги Фреймут, поділилася своєю позицією щодо переїзду в Україну. Дівчина, яка переїхала до США в підлітковому віці, розповіла, чому наразі не планує залишити Америку і повернутися на постійне місце проживання в рідну країну. Злата уточнює, що її вибір стати частиною американської культури був свідомим і обґрунтованим.

«Я приїхала до Штатів, коли мені було 15 років, і це було моє власне рішення. Вибір на користь США не був випадковим. Тут для мене є все, що потрібно для комфортного життя: привабливий клімат, можливість доторкнутися до океану, а також безліч шансів для самореалізації», — розповідає Злата. Вона додає, що зараз почувається повністю задоволеною своїм місцем проживання, і тому не планує змінювати місце свого постійного перебування в найближчий час.

Злата додає, що для повноцінного відчуття дому їй необхідно проводити в Києві близько 2–3 місяців на рік. Попри віддалене проживання, вона зберігає зв’язок із сім’єю та регулярно повертається в Україну для відпочинку й спілкування.

Публічна зацікавленість до вибору місця проживання дітей відомих людей ускладнюється суспільним інтересом до їхніх позицій і публічних коментарів батьків, проте сама Злата наголошує на особистому виборі та прагненні до можливостей, які дає життя в Каліфорнії.

Схожі статті

Історія знайомства Остапа Ступки та Маргарити Ткач: мистецтво, яке об’єднало серця

Народний артист України Остап Ступка розповів про початок своїх стосунків з молодою журналісткою Маргаритою Ткач, поділившись важливими деталями в ексклюзивному інтерв’ю для ТСН.ua. За словами актора, все почалося з професійної зустрічі, коли Маргарита брала у нього інтерв’ю для інтернет-видання, яке висвітлювало культурні події та новини театрального світу. Саме любов до мистецтва стала тим фактором, який з’єднав їхні шляхи.

Перші півтора місяці після знайомства, як зазначає Маргарита, їхнє спілкування було виключно професійним: обговорювалися тільки інтерв’ю, театральні постановки, культурні події. Проте з часом, за її словами, Остап проявив ініціативу і перевів розмови на більш особисті теми. Це стало початком їхніх глибших стосунків, які тривають вже півтора року. І хоча їхні перші кроки в особистому житті були обережними і невидимими для сторонніх очей, тепер пара зізнається, що між ними виникла справжня хімія, яка розцвіла у теплі та щирі почуття.

Відзначимо, що Маргарита молодша за Ступку на 35 років — про це також йдеться у публікації. Сам актор і його обраниця говорять про свідомий вибір і повагу до спільних інтересів у культурній сфері.

Остап Ступка був одружений кілька разів. Першою дружиною була Тетяна Капліна — у цьому шлюбі народився син Дмитро. Друга дружина, Ірина, працювала в театрі і народила йому двох дітей — сина Богдана та доньку Устину. Третій шлюб із Дариною, яка була молодшою за актора на 20 років, розірвався після початку повномасштабного вторгнення.

Викриття схем фіктивного зарахування студентів: нові подробиці розслідування

Служба безпеки України розкрила чергову протиправну діяльність, що порушує основи національної безпеки та призводить до зловживання системою освіти. Згідно з інформацією спецслужб, організатором незаконної схеми фіктивного зарахування студентів призовного віку став проректор одного з університетів Харкова. Злочинна діяльність тривала впродовж 2024 року і мала на меті уникнути призову на військову службу за допомогою фальшивих документів.

46-річний проректор, який одночасно є позафракційним депутатом обласної ради, раніше мав зв'язки з забороненою проросійською партією. Спільно з двома колегами з іншого навчального закладу він організував механізм зарахування осіб як студентів, що фактично не мали наміру здобувати вищу освіту. Фігуранти справи вносили завідомо неправдиву інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), що дозволяло таким чином маніпулювати даними про реальних студентів.

У межах кримінального провадження на території Харкова проведено 36 обшуків за місцем роботи та проживання фігурантів. Під час слідчих дій вилучено документи, чорнові записи та мобільні телефони з доказами протиправної діяльності. Проректора і двох його спільників затримано.

Слідчі також встановили, що посадовець підтримував контакти з колишніми членами заборонених проросійських партій і активними учасниками «харківської весни» 2014 року, які нині перебувають у росії. За даними слідства, затриманий планував переїзд до Москви і шукав там нерухомість приблизною вартістю півмільйона доларів США.

На підставі зібраних доказів усім трьом повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, вчинене групою осіб за попередньою змовою). За цією статтею фігурантам загрожує покарання до восьми років позбавлення волі.

Слідчо-оперативні заходи тривають: правоохоронці перевіряють причетність інших осіб до схеми та вирішують питання щодо скасування незаконно оформлених відстрочок від мобілізації. Комплексні дії проводили співробітники СБУ у Харківській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

НАБУ та САП розслідують масштабну аферу з електроенергією на 58 мільйонів гривень

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування та направили до суду кримінальне провадження щодо організованої злочинної групи. За даними слідства, учасники цієї групи у квітні 2022 року незаконно заволоділи електроенергією з Об’єднаної енергетичної системи України, завдавши значних фінансових збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 58,44 мільйона гривень.

Під час слідства було встановлено, що організатором цієї афери став депутат Харківської обласної ради, який з 2015 по 2020 рік обіймав посаду першого заступника голови облради. За версією правоохоронців, він залучив до злочинної схеми двох спільників: керівника та засновника одного з приватних товариств. Усі троє спільно організували незаконне заволодіння енергетичними ресурсами, підготувавши для цього ряд компаній з ліцензіями на енергетичну діяльність.

Кошти від продажу електроенергії до ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не надійшли: правоохоронці встановили, що гроші переводилися на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, відтак — на інші підконтрольні фірми і, зрештою, на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої в Болгарії. За посередництво фінансові компанії, ідеться у матеріалах справи, отримували 0,5% від суми переказу.

Унаслідок реалізації схеми державному енергопідприємству спричинено матеріальні збитки, а досудове розслідування документує механізм конвертації та виведення коштів за кордон. НАБУ і САП уже направили обвинувальні акти до суду щодо організатора та його спільників.

У повідомленні правоохоронців також ідеться про роль виконавців та пособників у реалізації схеми: одному з фігурантів відведено роль безпосереднього виконавця, іншому — сприяння і забезпечення легалізації надходжень. Розслідування встановлює конкретні фінансові ланцюги і зв’язки між українськими компаніями та нерезидентом.

Справу про виведення коштів і незаконне відчуження електроенергії розслідували в умовах воєнного стану; деталі матеріалів були скеровані в суд для ухвалення рішення по суті. Додаткові слідчі дії тривають для встановлення повного кола осіб, причетних до схеми, та повернення незаконно отриманих коштів.

Держбанки отримали Gulliver: подальша доля одного з найбільших ТРЦ України залишається невизначеною

Торговельно-офісний комплекс Gulliver, один із найвідоміших об'єктів комерційної нерухомості в центрі Києва, офіційно перейшов під контроль державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Цей актив, вартість якого експерти оцінюють приблизно у $130 мільйонів, став предметом стягнення в рамках процесу повернення боргів, пов'язаних з непогашеними кредитами. Попри цей крок, близько $370 мільйонів боргових зобов’язань залишаються у центрі судових суперечок як в українських судах, так і за кордоном.

Учасники ринку зазначають, що наразі держбанки не змогли досягти узгодженої позиції щодо подальшого управління цим важливим об’єктом. Джерела в банківських колах вказують на наявність серйозних розбіжностей між кредиторами: зокрема, «Ощадбанк» виступає за стабілізацію управлінських процесів, перезапуск операційної діяльності комплексу та оновлення договірної бази з орендарями. Такий підхід має на меті поступове відновлення комерційної привабливості об’єкта та збереження його ринкової вартості.

У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.

Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.

Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.