Зірки шоу-бізнесу, які офіційно змінили своє ім’я та прізвище: історії відомих артистів

Популярний співак Ілля Парфенюк, більш відомий під сценічним ім'ям Parfeniuk, став справжнім відкриттям української сцени після виходу свого треку «Врубай». Композиція, що побачила світ понад рік тому, швидко завірусилася в соцмережах і миттєво принесла артисту популярність. Пісня стала справжнім хітом, який не лише завоював серця шанувальників, а й значно підняв кар'єрний рівень співака.

Нещодавно команда Parfeniuk поділилася цікавими подробицями щодо створення цієї композиції та розповіла про фінансові результати, яких досяг трек. Як зазначили представники артиста, для виробництва «Врубай» було інвестовано близько 16 тисяч євро. Ця сума включала витрати на саунд-дизайн, зйомку кліпу та просування треку. Команда співака підкреслила, що інвестиції у створення хіта окупилися сторицею, оскільки «Врубай» став не лише популярним в Україні, а й здобув визнання за кордоном.

Інвестиції повністю виправдали себе: лише за рік композиція зібрала 136 мільйонів прослуховувань на стримінгових платформах. Прибуток від пісні склав 98,7 тисячі євро.

Креативний продюсер проєкту Олександра Степенко пояснила феноменальний успіх треку. На її думку, слухачів зачепив легкий і веселий вайб композиції, яких давно бракувало в українській поп-музиці. Важливим фактором стала й успішна TikTok-кампанія: відео, де Parfeniuk танцює під власну пісню, запустило справжній флешмоб у мережі.

Таким чином, «Врубай» став не лише музичним хітом, а й прикладом того, як продумана стратегія просування може перетворити інвестиції в десятки тисяч євро на майже стотисячний прибуток.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.

Поліція Житомирської області викрила шахрая, який через інтернет здійснив масштабне шахрайство в галузі криптовалют, заволодівши значними фінансовими коштами. Слідство встановило, що 44-річний чоловік з Миколаївщини, використовуючи підроблену репутацію фахівця в інвестиціях, обманом отримав від потерпілого понад 14,6 мільйона гривень.

Уся справа розпочалася ще в 2022 році, коли потерпілий познайомився з підозрюваним через месенджер. Той представляв себе як досвідченого консультанта в інвестиціях, що спеціалізується на віртуальних активах. Йому вдалося швидко завоювати довіру чоловіка, переконуючи його в надійності та вигідності інвестицій у криптовалюти. Під виглядом професійних порад і обіцянок високих доходів шахрай змусив потерпілого перерахувати великі суми грошей на різні криптовалютні рахунки.

Улітку 2024 року зловмисник запропонував житомирянину перевести криптовалюту з обмінного сервісу на гаманець. Для цього він надіслав спеціальний багатознаковий код, який нібито мав спростити транзакцію. Довірившись знайомому, потерпілий ввів комбінацію у свій акаунт. Після цього його активи миттєво опинилися на рахунках шахрая.

Загальна сума викраденого склала 14 647 262 гривні. Надалі підозрюваний провів низку транзакцій, аби легалізувати та обготівкувати незаконно отримані кошти.

Правоохоронці встановили його причетність до злочину та повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України:

шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190),

легалізація майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209).

Наразі триває досудове розслідування. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення до прокурорки Черкаської обласної прокуратури Наталії Ленкової. За рішенням комісії, протягом наступного року вона не зможе претендувати на підвищення посади чи переведення на іншу роботу в державному органі. Підставою для такого покарання стало систематичне ігнорування викликів до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ, де Ленкова мала підтвердити наявність ІІ групи інвалідності, встановленої ще у 2012 році.

За інформацією комісії, Ленкова не з’являлася на декілька викликів, що є порушенням вимог і процедур для осіб з інвалідністю, які займають посадові обов'язки в державних органах. В результаті, вона була піддана дисциплінарному покаранню, яке не дозволяє їй покращити свою кар'єрну позицію чи змінити місце роботи в прокуратурі на протязі року.

За даними скарги, поданої в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури, прокурорка чотири рази не з’явилася на обстеження. У своїх поясненнях вона заявила, що частину викликів пропустила з поважних причин: хвороба, догляд за дитиною, а також страх їхати до Дніпра через регулярні ракетні обстріли.

Водночас дисциплінарна комісія наголосила, що відмова від перевірки створила негативний резонанс і компрометувала органи прокуратури. У рішенні зазначено, що суспільство може сприймати такі дії як спробу уникнути відповідальності за можливе незаконне встановлення інвалідності та отримання виплат.

Ленкова наполягала, що отримала статус особи з інвалідністю через психоемоційні навантаження, пов’язані з підтриманням обвинувачення у резонансних кримінальних справах. Вона відмовлялася від керівних посад через стан здоров’я і самостійно пройшла обстеження у серпні 2025 року, за результатами якого МОЗ підтвердив її діагнози та ІІ групу інвалідності.

Попри це, комісія дійшла висновку, що прокурорка намагалася перекласти власну відповідальність на медичні органи, порушивши Кодекс професійної етики прокурорів.

У результаті Наталії Ленковій заборонено протягом року обіймати вищі посади чи переходити до прокуратур вищого рівня.