Зеленський заявив про масштабну мобілізацію: скільки військових в Україні готують до служби?

Президент України Володимир Зеленський публічно оголосив про серйозні зміни в ситуації з мобілізацією військових, надаючи важливу інформацію про російські плани. На пресконференції у Києві, де він зустрівся з президентом Фінляндії, Зеленський розкрив деталі стосовно наміру Росії мобілізувати додаткові 300 тисяч військових до 1 червня. За словами Зеленського, це свідчить про можливий наступ російських сил в травні-червні 2024 року. Підкресливши важливість аналізу та аудиту в армії, глава української держави висловив вдячність головнокомандувачу Збройних сил України, вказавши на готовність тих, хто раніше не був на фронті, долучитися до бойових дій. Раніше Зеленський вказував на необхідність мобілізації 500 тисяч людей, проте нові заяви міністерства оборони України свідчать про зменшення цієї цифри. Наразі країна стикається зі складнощами у мобілізації через нестачу ресурсів та необхідності заміщення втрат на фронті. Проте, аналіз внутрішніх ресурсів і перегляд чисельності деяких частин дозволили зменшити потребу у мобілізації. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підкреслив, що не всі призвані миттєво направляються на фронт, особливо ті, хто не має досвіду бойових дій. Навчання після призову становить значну частину процесу мобілізації, що свідчить про серйозність підготовки. Зеленський також висловив обурення через нестачу артилерії та снарядів, вказавши на непридатність країни до відбиття очікуваного наступу російських сил. Він підкреслив необхідність негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни перед очікуваним конфліктом.

• Ситуація з мобілізацією військових в Україні вимагає уваги та серйозних заходів, оскільки російські плани щодо додаткової мобілізації військових свідчать про потенційну загрозу національній безпеці.

• Зменшення потреби у мобілізації до 500 тисяч осіб свідчить про певні позитивні зміни в аналізі внутрішніх ресурсів та ефективності використання військових потенціалів.

• Важливість підготовки та навчання призваних осіб перед направленням на фронт наразі є ключовим елементом стратегії мобілізації.

• Нестача артилерії та снарядів українській армії є серйозною проблемою, яка вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни та готовності до можливого наступу російських сил.

• Прозорість у комунікації з громадськістю та регулярні оновлення щодо ситуації у сфері оборони є важливими аспектами забезпечення довіри громадян до влади в умовах загострення конфлікту.

Схожі статті

Роль Віктора Суботіна в розвитку української енергетичної галузі

Керівник державного підприємства «Українські енергетичні машини», яке колись було відоме під назвою «Турбоатом», Віктор Суботін понад 1,5 десятиліття очолює одне з ключових підприємств у галузі енергетики України. Під його керівництвом компанія не тільки зберегла свої лідерські позиції на внутрішньому ринку, але й зміцнила свої позиції на міжнародній арені, продовжуючи виконувати стратегічно важливі замовлення для енергетичного сектору країни.

За час своєї роботи на посаді керівника, Віктор Суботін реалізував низку значних проектів, спрямованих на модернізацію виробничих потужностей та вдосконалення технологічних процесів. Завдяки його зусиллям підприємство зберігає свою конкурентоспроможність навіть у складних економічних умовах, а також відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки України.

Окреме місце в декларації посідає колекція зброї: карабіни, гвинтівки, пістолети. Зокрема, комбінована рушниця Krieghoff 12-го калібру вартістю понад 200 тисяч гривень та гвинтівка Browning за 60 тисяч.

Фінансові активи родини вражають не менше. Суботін задекларував мільйонні дивіденди, пакети акцій у десятках компаній та понад 183 млн гривень, наданих як кредит «Мегабанку». Окремо зазначено золотий запас — близько 160 мільйонів гривень.

Нерухомість — ще одна складова капіталів. У Харкові журналісти зафіксували великий маєток площею понад 1000 м², розташований за високим парканом, із фонтаном, газонами та декоративними деревами. Поруч — ще один будинок, гостьові котеджі та кілька земельних ділянок. Усе це оформлено на Ніну Яценко — ймовірну тещу Суботіна. Маєток було придбано у вересні 2022 року, коли Харків перебував під загрозою окупації, а «Мегабанк» — у ліквідації.

У 2023 році Яценко придбала ще один будинок в Ужгороді площею 272 м² та землю, загальною вартістю понад 3,2 млн гривень. Вона ж записана власницею садиби із сонячними панелями та системою відеоспостереження.

Колишня вчителька перетворилась на бізнесвумен: вона є співзасновницею компанії «С-Альфа Грін», що володіє або орендує 634 земельні ділянки. Раніше, у 2022 році, вона увійшла до складу засновників ПОСП «Долинський ТОК» в Івано-Франківській області, внісши понад 6 мільйонів гривень до статутного капіталу.

Схеми Суботіна пов’язані також із сестрою його дружини — Мариною Яценко, та власною сестрою — Інною Васіщевою, яка очолює інвестиційний фонд «Збереження». Через цей фонд родина зберігає 4 та 24 млн гривень. У 2023 році Васіщева отримала в дар квартиру в центрі Харкова площею понад 300 м², вартість якої, за ринковими оцінками, перевищує 230 тисяч доларів.

Один із ключових каналів формування родинного капіталу — «Мегабанк». Йому довіряли міжнародні фінансові інституції, такі як ЄБРР, KfW та Міжнародна фінансова корпорація, інвестуючи кошти у розвиток малого бізнесу. Тепер виникає питання: чи не стали ці ресурси частиною особистого «золотого запасу» державного управлінця?

Виклики на ринку праці після війни: загроза дефіциту робочої сили в Україні

Тимофій Милованов, колишній міністр економіки, наголосив, що після завершення війни Україна може опинитися в ситуації гострого дефіциту робочої сили. Це питання стає все більш актуальним на фоні того, що частина населення була змушена виїхати за кордон, інша – зазнала серйозних травм або загибелі. Ситуація на ринку праці після війни потребуватиме комплексного підходу та інвестицій в відновлення економіки.

Невизначеність в країні змусила багатьох українців шукати роботу за кордоном, що призвело до істотного скорочення активної робочої сили на внутрішньому ринку. З одного боку, багато підприємств зупинили свою діяльність або значно зменшили обсяги виробництва, з іншого – нові підприємства і сектори економіки потребують кваліфікованих кадрів, яких катастрофічно не вистачає.

Причина — стрімке старіння населення та значне скорочення економічно активного населення. В Україні вже зараз спостерігається критичне співвідношення між тими, хто працює, і тими, хто перебуває на пенсії. Війна лише посилила цю проблему — значна частина людей виїхала за кордон, інші загинули або втратили працездатність.

Милованов наголошує: якщо українці не змінять підходи до праці, продуктивності та освіти, країна буде змушена масово імпортувати працівників — не десятками тисяч, а мільйонами. Передусім це стосуватиметься робітничих спеціальностей — будівельників, механіків, виробничих працівників.

Такий прогноз викликає дискусії: чи готова українська держава до інтеграції великої кількості іноземних працівників? Чи існує стратегія міграційної політики? Якими будуть соціальні наслідки?

Однак очевидно одне — демографічна криза стає однією з ключових загроз післявоєнного відновлення. І вже зараз Україна має обирати між масовим поверненням своїх громадян та залученням іноземців.

Підвищення ефективності комунікації у бізнесі: як досягти результату через правильні інструменти та стратегії

В умовах швидкоплинного ринку та постійних змін у бізнес-середовищі важливою складовою успіху є ефективна комунікація. Не тільки з партнерами, клієнтами чи інвесторами, але й у межах самого колективу. Розробка правильних стратегій комунікації та впровадження сучасних інструментів дозволяє зберігати та посилювати конкурентні переваги. Важливо не лише передавати інформацію, а й робити це так, щоб вона була зрозумілою, актуальною та дієвою.

Перш за все, необхідно розглядати комунікацію як двосторонній процес, що передбачає зворотний зв'язок. Це означає, що не можна просто транслювати інформацію від одного до іншого — потрібно створювати можливості для обміну думками, ідеями, запитаннями та пропозиціями. Сучасні технології відкривають перед компаніями безліч можливостей для організації ефективної комунікації: від CRM-систем і внутрішніх чатів до відеоконференцій і інструментів для спільної роботи.

У грудні 2023 року приватний виконавець Київського округу Марія Фесик відкрила виконавче провадження для примусового виконання рішення суду. Вона визначила до стягнення 1,56 млн грн та 156,5 тис. грн власної винагороди. Підприємець сплатив усе наступного дня, після чого виконавець завершила провадження.

Втім уже наступного дня Фесик скасувала своє рішення, заявивши, що не врахувала нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних. Загальна сума зросла до 3,5 млн грн, після чого вона ініціювала арешт майна на 2,14 млн грн. 20 грудня з карткового рахунку бізнесмена було додатково списано 78 тис. грн.

Київський апеляційний суд 25 березня 2025 року визнав дії приватного виконавця незаконними, зафіксувавши грубі порушення процедури. Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 КК України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Скандал навколо Катрушина та Фесик може стати показовим кейсом про зловживання у сфері виконавчого провадження та використання судових механізмів у бізнес-конфліктах.

Крадіжка в магазині під час воєнного стану: вирок Бердичівського міськрайонного суду

Бердичівський міськрайонний суд виніс вирок щодо подружжя, яке здійснило крадіжку в магазині верхнього одягу під час дії воєнного стану. Подія сталася в березні цього року. Як стало відомо з матеріалів справи, жінка зайшла до магазину, де почала приміряти кілька шкіряних курток. Після того, як вона вибрала одну, покинула торгову залу, не сплативши за товар. Її чоловік тим часом також вибрав куртку і намагався винести її з магазину, однак був помічений персоналом і негайно затриманий. Він повернув товар, не встигнувши втекти.

Проте жінка, не зважаючи на вимогу власниці магазину повернути куртку, спробувала втекти. Але їй не вдалося завершити втечу: на її шляху стали випадкові свідки, які перешкодили їй покинути місце події. Зрештою, жінку було затримано. Обидва підозрювані були передані до правоохоронних органів, де проти них було відкрито кримінальне провадження.

Суд встановив, що подружжя діяло не за попередньою змовою, а кожен самостійно. Жінку визнано винною у тяжкому злочині, тоді як дії чоловіка перекваліфіковано як замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України). Обом призначено покарання – 5 років обмеження волі.

Під час винесення вироку суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, сприяння слідству, прохання потерпілої не карати суворо, а також тяжке захворювання чоловіка.

Вирок наразі не набув чинності й може бути оскаржений (справа №274/2345/25).