Заступниця голови НБУ Рожкова втратила майно через борги перед Фондом гарантування вкладів

Перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова потрапила у неприємну ситуацію, коли судові виконавці розпочали продаж її майна через борги перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). 30 грудня 2024 року було продано її паркувальне місце за адресою вул. Волинська, 10 у Києві на суму 502,3 тис. грн. Цей продаж став частиною виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження 72392283, і лише через кілька тижнів, 6 січня 2025 року, сама Рожкова повідомила про цей факт у звіті для Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Справа Платинум Банку та борги Рожкової

Щоб зрозуміти причини, чому Катерина Рожкова опинилася у такій ситуації, необхідно повернутися до подій 2017 року, коли Національний банк України відкликав ліцензію у Платинум Банку, де Рожкова займала посаду в.о. голови правління. Після цього Фонд гарантування вкладів був змушений поставити Платинум на ліквідацію, а вкладники, які втратили свої кошти, почали вимагати відшкодування через суди.

Виконання цих вимог ФГВФО включало подачу позову до колишнього керівництва банку, в тому числі і до Катерини Рожкової, у червні 2020 року. Позов стосувався 1,48 млрд грн, і судові розгляди тривали понад три роки. Катерина Рожкова та 10 її колег із керівництва Платинум Банку програли справу в березні 2024 року, коли Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнав законними вимоги Фонду гарантування.

Цей вердикт став фатальним для Рожкової та інших відповідачів, оскільки, як показує практика, у випадку програшу суду виконавці мають право стягувати борги через продаж майна, і саме це сталося після рішення суду.

Після програшу суду і прийняття рішення про стягнення боргу, судові виконавці почали діяти. Одним із перших кроків стала реалізація нерухомості Катерини Рожкової. 30 грудня 2024 року було продано її паркувальне місце в Києві за 502,3 тис. грн. Це стало частиною виконавчого провадження 72392283, яке стосувалося майна, яке належало колишнім керівникам Платинум Банку.

Сам процес стягнення боргу в межах виконавчого провадження передбачає, що всі активи відповідача будуть продані для покриття заборгованості. Так, навіть якщо людина володіє лише часткою у нерухомості, ця частка може бути продана. В даному випадку, це стосувалося паркувального місця, яке належало Рожковій на правах власності.

Цікаво, що в декларації за 2023 рік Катерина Рожкова не згадала про продаж цього майна, що викликало певні питання щодо її фінансової звітності. В декларації зазначено інше майно, включаючи 50% квартири в Києві, гараж, земельні ділянки та садовий будинок, але паркувальне місце по вул. Волинська не фігурувало.

Юристи пояснюють, що у випадку такого боргу виконавці намагаються стягнути всі активи на загальну суму боргу. Якщо боржник володіє кількома об’єктами нерухомості, то кожен з них може бути проданий для покриття заборгованості. Більш того, якщо боржник намагається передати або продати майно до рішення суду, це може бути визнано незаконним, і всі ці дії будуть скасовані в межах фраудаторного позову. Оскільки в цьому випадку провадження стосується 1,48 млрд грн, Рожкова та її колеги повинні розпрощатися з більшою частиною своїх активів.

Окрім продажу майна, виконавці також можуть звернутися до роботодавця (в даному випадку до Національного банку України), щоб стягувати частину заробітної плати боржника для погашення боргу. Це схоже на процедуру утримання аліментів, коли 20% від поточної зарплати боржника можуть бути автоматично перераховані на рахунок, що обслуговує виконання боргу.

Особливу увагу привертає той факт, що в декларації Рожкової за 2023 рік не було вказано продане паркувальне місце, хоча державний реєстр підтверджує її власність на це майно. Це підняло питання про можливі порушення в поданні інформації про зміни в майновому стані. Хоча сама Рожкова декларувала зміни в своєму майновому стані, такі як оплата навчання в Україні на суму 348 тис. грн, факт продажу нерухомості залишився поза увагою.

Наразі невідомо, які ще активи Рожкової будуть продані в межах виконання судового рішення, адже у неї є інше майно, яке також може бути стягнуте для покриття боргу. За словами юристів, процес може продовжуватись, і найближчим часом можуть бути продані й інші об’єкти нерухомості, якщо борги не будуть погашені.

Таким чином, ситуація з продажем паркувального місця Рожкової — лише перший етап тривалого процесу стягнення боргів. Фонд гарантування вкладів продовжує боротьбу за відшкодування втрат вкладників, і це питання, ймовірно, триватиме ще довго.

The post Заступниця голови НБУ Рожкова втратила майно через борги перед Фондом гарантування вкладів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

COFCO у центрі фінансового скандалу: звинувачення у фіктивних зернових операціях та офшорних схемах

Китайська компанія COFCO, яка вважається одним із ключових гравців на українському зерновому ринку, опинилася під хвилею гучних звинувачень, що можуть мати серйозні наслідки для аграрної галузі та державних фінансів. За словами адвоката Кирила Яковця, діяльність структури має ознаки масштабних фінансових маніпуляцій, пов’язаних із проведенням фіктивних операцій із зерном, через які щорічно бюджет України нібито втрачає десятки мільярдів гривень.

Юрист заявив, що за лаштунками цього бізнесу стоїть розгалужена мережа впливу, яка охоплює посадовців Міністерства аграрної політики, Державної податкової служби, митних органів та навіть окремих представників судової системи. Саме вони, за його словами, забезпечують прикриття для сумнівних операцій, що дозволяє компанії уникати реального контролю та відповідальності.

Після оприлюднення цих заяв генеральний директор українського офісу COFCO Володимир Осадчук подав проти адвоката позов до суду, звинувативши його у поширенні неправдивої інформації. Сам Яковець називає позов спробою тиску й наголошує, що надав факти, які потребують офіційного розслідування.

Керівництво COFCO публічно не коментувало обвинувачення. Державні органи, які згадуються у заяві, також поки не оголосили про перевірку.

У Києві викрито масштабну корупційну схему на будівництві шкільних укриттів

У столиці України розслідувачі викрили масштабну схему розкрадання державних коштів, виділених на спорудження протирадіаційних укриттів у навчальних закладах. Йдеться про школи №186 на вулиці Сєченова та навчально-виховний комплекс №209 «Сузір’я» на Березняківській. Посадовці районних адміністрацій, за даними слідства, забезпечили перемогу у тендерах низці підконтрольних комерційних структур, після чого організували систему «відкатів» через фіктивні договори про надання послуг та постачання матеріалів.

Державні контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”». Загальна сума угод перевищувала півмільярда гривень, причому умови договорів були виписані так, щоб дозволити необґрунтоване підвищення вартості робіт і здійснювати виплати без підтвердження фактичного виконання. Як засвідчив аналіз технічної документації, частина коштів спрямовувалася на роботи, які або не проводилися взагалі, або виконувалися формально, без дотримання норм безпеки.

Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

У Харкові стартувало будівництво нового обласного онкоцентру

У Харкові розпочато масштабне будівництво обласного онкоцентру, інвестиції в яке перевищують 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА підписав контракт із консорціумом «Білдінг Груп», який зобов’язаний завершити першу чергу будівництва до кінця 2028 року. Планується спорудження сучасного лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів, а також облаштування укриття на понад тисячу осіб.

Проєкт обіцяє значне покращення медичної інфраструктури регіону та створення умов для високоякісного лікування онкологічних захворювань. Він передбачає застосування сучасних технологій та обладнання, що відповідатиме міжнародним стандартам. Крім того, будівництво включає створення автономних систем енергозабезпечення та медичного газопостачання, що підвищить безпеку та ефективність роботи центру.

Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

Святослав Вакарчук розкрив деталі особистого життя у фільмі “Океан Ельзи: Спостереження шторму”

Відомий музикант і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук уперше відверто розповів про своє особисте життя. У документальному фільмі «Океан Ельзи: Спостереження шторму» він підтвердив свої стосунки з продюсеркою Євгенією Яцутою, продемонструвавши архівні світлини, які раніше не з’являлися у публічному просторі. У стрічці артист не лише називає ім’я своєї обраниці, а й ділиться моментами з їхнього сімейного життя, показуючи фото сина Івана та доньки Соломії.

Прем’єра документального фільму запланована на 6 листопада. Стрічка розкриває не лише творчі пошуки «Океану Ельзи» у часи випробувань, а й людський бік постаті Вакарчука — щирого, емоційного, часом уразливого. Музикант, який роками уникав публічних коментарів про особисте, цього разу вирішив поставити крапку у чутках і зробити крок назустріч відвертості.

Окремо співак згадав про колишню партнерку Лялю Фонарьову, з якою прожив 20 років у цивільному шлюбі. Він подякував їй за «підтримку, натхнення і стиль». Спільних дітей у пари не було, однак Вакарчук виховував доньку Лялі Діану, яка закінчила КІМО при КНУ ім. Тараса Шевченка та з 2016 року навчалася в Ноттінгемському університеті.

Документальна стрічка «Океан Ельзи: Спостереження шторму» обіцяє рідкісні кадри й відверті історії з життя гурту, а зізнання Вакарчука вже стало однією з головних тем довкола прем’єри.