Засновник СЕО Клубу України підозрюється у відкритті та функціонуванні незаконного казино й колл-центру в столиці

В’ячеслав Лисенко, співвласник СЕО Клубу України, опинився під прицілом українських правоохоронних органів після звинувачень у відкритті нелегального казино та шахрайського кол-центру у Києві. Ця ситуація викликає серйозне обурення та хвилювання не лише серед громадськості, а й у бізнес-спільноті. Згідно з інформацією від ua.news, правоохоронні органи стежили за діями В’ячеслава Лисенка протягом восьми місяців, а 30 квітня під час обшуку його бізнес-центру за адресою вул. Дегтярівська 33В виявили низку порушень.

У вказаному бізнес-центрі правоохоронці виявили нелегальне казино, де грали в азартні ігри депутати та особи з елітарного кола міста. Крім того, було розкрито шахрайський кол-центр, який використовувався для обману громадян Чехії, Німеччини та України. Детективи Територіального управління БЕБ у Києві повідомили, що нелегальне казино знаходилося на дев’ятому поверсі будівлі, тоді як кол-центр функціонував на четвертому поверсі. Під час обшуку правоохоронці вилучили покерне обладнання, комп’ютери, бухгалтерську документацію, відеозаписи відвідувань казино та конверти з готівкою для видачі винагороди гравцям.

Один з фігурантів справи, Михайло Слєпуха, директор у компаніях, що належать акціонеру логістичної компанії Meest China та члену наглядової ради CEO Club Ukraine В’ячеславу Лисенку, був оголошений підозрюваним. Сам Лисенко уникнув затримання та залишив межі країни. Під час обшуку житла одного з фігурантів правоохоронці вилучили значну суму грошей в різних валютах, для якої не було офіційного пояснення походження.

Поміж іншого, у тій самій будівлі на четвертому поверсі був виявлений ще один кол-центр, діяльність якого спрямовувалася на шахрайське викривання коштів громадян України, Німеччини та Чехії. Основний метод шахрайства полягав у телефонних дзвінках, під час яких потерпілим пропонували інвестувати у програмне забезпечення для автоматичної торгівлі криптовалютами з непідтвердженим доходом. Після переказу грошей на вказані центром рахунки зв’язок із шахраями припинявся.

Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування цієї справи за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. В’ячеслав Лисенко, якого обвинувачують у злочинах, відомий як активний учасник української бізнес-спільноти, проте його дії в цій справі викликали широкий резонанс та обурення.

В’ячеслав Лисенко – це відомий український мільйонер, який здобув своє становище завдяки активній діяльності в сфері торгівлі та логістики, зокрема на «китайській хвилі» та в торгівлі контрафактними товарами. Він широко рекламує свої успіхи та досвід, а також позитивні аспекти своєї особистості. Однак останнім часом Лисенка звинувачують у зайвій саморекламі, омані громадськості та отриманні прибутку за рахунок сумнівних схем, пов’язаних з китайськими товарами та контрабандою.

Відомий як засновник компанії «Укр-Китай Комунікейшин», Лисенко активно позиціонує себе як експерта з економічних питань, громадського діяча та бізнес-наставника. Стартовавши свою кар’єру з бартерних угод та торгівлі нафтопродуктами, він зумів розвинути свій бізнес та налагодити контакти з Китаєм, що дозволило йому отримати значний прибуток.

Хоча Лисенко заявляє про свою чесність та прогресивний підхід до бізнесу, його діяльність викликає критику з боку громадськості. Зокрема, йому доводиться відповідати за впровадження схем, які призвели до заповнення українського ринку контрафактними товарами, а також за спроби залучення інвестицій у сумнівні проекти.

Незважаючи на свої спонсорські зусилля у сфері спорту та участь у різних благодійних проектах, Лисенко не уникає критики з боку громадськості через його вплив на українську економіку та сумнівні практики в бізнесі.

Китайські товари, особливо ті, що замовляються великими оптовими партіями, часто відрізняються низькою якістю та є бракованими. Навіть сам Лисенко не може відкинути цей факт, зізнавшись, що часто замовлені його компанією товари приходили в непридатному стані. Тим не менш, він стверджує, що зараз усі замовлення з Китаю приходять практично в ідеальному стані. Однак, покупці його компанії, які зверталися до інтернет-магазину Meestchina, зауважують радикальне погіршення обслуговування. Товари пропадають, а клієнти скаржаться на негативний досвід, скандали та важкості у вирішенні проблем.

Наразі основними активами В’ячеслава Лисенка є ресурси meest.cn та ukr-china.com, але відгуки про них далекі від позитивних. Інтернет переповнений обуреними відгуками клієнтів про роботу цих проєктів мільйонера. Знайти позитивні коментарі майже неможливо. Замовники відверто звинувачують бізнесмена та його підлеглих у нечесності. Так, замовлені товари з Китаю доводиться чекати надто довго, що викликає розгніваний резонанс серед клієнтів.

В Інтернеті можна знайти безліч історій про те, як клієнти Лисенка намагаються повернути свої гроші за посилки з Китаю. У багатьох випадках це можливо лише після звернення до юристів або навіть правоохоронних органів. Замовники Лисенка відверто називають його “шахраєм”, а його співробітників — “ошуканцями”. Репутація компанії «Укр-Китай Комунікейшин» опинилася під великим питанням та є однією з найгірших у сучасній Україні.

В’ячеслав Лисенко і його компанія «Укр-Китай Комунікейшин» також стали відомими як одні з найбільших постачальників контрабанди з Китаю в Україну. Одним із чинників, який прискорив цей рейд, стали розкриття колишніх та нинішніх співробітників компанії про неправомірні практики, що здійснювалися в офісах. Ці свідчення розкривають жорстку дисципліну, стеження, атмосферу контролю та зловживання пишномовності з боку Лисенка, яка прикривається експлуатацією персоналу.

Сам В’ячеслав Лисенко часто критикується за зайву саморекламу та непрозорість як у особистих, так і у професійних питаннях. Маючи статки, що перевищують 10 мільйонів доларів, він вважається одним із впливових фігур в Україні, але його поведінка та дії викликають значний суспільний резонанс і негативне ставлення.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про серйозні проблеми у діяльності В’ячеслава Лисенка та його компанії «Укр-Китай Комунікейшин». Замовники скаржаться на низьку якість китайських товарів, непридатність поставок, проблеми з доставкою та обслуговуванням. Бізнесмен і його компанія стали об’єктом критики через неправомірні практики, такі як контрабанда та шахрайство, а також жорстку дисципліну в офісах і зловживання пишномовності. Репутація Лисенка серйозно постраждала, а його образ в громадському просторі набув відтінків негативу та скептицизму. В цілому, стаття розкриває проблеми з етикою та законністю у діяльності підприємця, що потребує уваги від відповідних органів контролю та розслідування.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.