Запорізька ОВА уклала угоди з компанією, заснованою за місяць до тендерів

Будівельна компанія “Кальміус”, яка з’явилася всього за місяць до проведення тендерів, отримала три великі держпідряди від Запорізької обласної військової адміністрації на загальну суму майже 660 мільйонів гривень. Як з’ясували журналісти міжнародного детективного агентства ABSOLUTION, компанія може бути пов’язана з народним депутатом Сергієм Міньком.

Фірму було зареєстровано 7 березня 2025 року в селі Петропавлівська Борщагівка під Києвом із символічним статутним капіталом у 5 тисяч гривень. На момент укладання першого контракту в “Кальміусі” був лише один працівник — директор і власник Данило Сандирєв, колишній спеціаліст з встановлення саун і камінів. Жодного досвіду участі в масштабних будівельних проєктах компанія не мала.

Проте Сандирєв мав інше — зв’язки. У 2021 році він працював над SPA-комплексом у Приморську, на базі відпочинку «Прибой», пов’язаній із нардепом Геннадієм Касаєм. Тоді, за словами журналістів, він налагодив контакти з командою Івана Федорова — на той момент мера Мелітополя, а нині — голови Запорізької ОВА.

Федоров є політичним союзником Сергія Мінька — його попередника на посаді мера Мелітополя та чинного нардепа від депутатської групи «Довіра». Після переїзду під Київ у 2022 році вплив Мінька в Мелітополі не зменшився. Саме в цей період, за інформацією розслідувачів, сім’я Мінька орендувала маєток у передмісті Києва, де знову скористалася послугами Сандирєва.

Усі три тендери “Кальміус” виграв без конкуренції. Єдиним підтвердженням досвіду стала угода субпідряду з ТОВ «Компанія Позитив» на 23 мільйони гривень, датована моментом, коли фірма існувала лише три дні. На той момент у неї не було ані фінансової звітності, ані кадрового потенціалу. Попри це, Запорізька ОВА не вбачала порушень.

ТОВ “Компанія Позитив”, своєю чергою, належить Максиму Гайдаю — колишньому керівнику салону вікон у Запоріжжі. У відкритих реєстрах компанію раніше пов’язували з депутатом міськради від “ЄС” Миколою Бєлим. У квітні 2025 року Антимонопольний комітет заборонив “Позитиву” брати участь у держторгах на три роки за порушення конкуренції.

Поки Державна аудиторська служба проводить моніторинг цих тендерів, депутат Сергій Мінько демонструє оновлений автопарк: на засідання парламенту він приїздить на новенькому BMW X7 2022 року, який навесні 2024-го коштував щонайменше 90 тисяч доларів. У депутатській декларації авто не зазначено.

Ця історія — ще одне свідчення непрозорості у сфері держзакупівель, де новостворені фірми з сумнівним бекграундом за лічені дні отримують сотні мільйонів бюджетних коштів — і все це на тлі політичних зв’язків та мовчазної згоди органів влади.

Схожі статті

COFCO у центрі фінансового скандалу: звинувачення у фіктивних зернових операціях та офшорних схемах

Китайська компанія COFCO, яка вважається одним із ключових гравців на українському зерновому ринку, опинилася під хвилею гучних звинувачень, що можуть мати серйозні наслідки для аграрної галузі та державних фінансів. За словами адвоката Кирила Яковця, діяльність структури має ознаки масштабних фінансових маніпуляцій, пов’язаних із проведенням фіктивних операцій із зерном, через які щорічно бюджет України нібито втрачає десятки мільярдів гривень.

Юрист заявив, що за лаштунками цього бізнесу стоїть розгалужена мережа впливу, яка охоплює посадовців Міністерства аграрної політики, Державної податкової служби, митних органів та навіть окремих представників судової системи. Саме вони, за його словами, забезпечують прикриття для сумнівних операцій, що дозволяє компанії уникати реального контролю та відповідальності.

Після оприлюднення цих заяв генеральний директор українського офісу COFCO Володимир Осадчук подав проти адвоката позов до суду, звинувативши його у поширенні неправдивої інформації. Сам Яковець називає позов спробою тиску й наголошує, що надав факти, які потребують офіційного розслідування.

Керівництво COFCO публічно не коментувало обвинувачення. Державні органи, які згадуються у заяві, також поки не оголосили про перевірку.

У Києві викрито масштабну корупційну схему на будівництві шкільних укриттів

У столиці України розслідувачі викрили масштабну схему розкрадання державних коштів, виділених на спорудження протирадіаційних укриттів у навчальних закладах. Йдеться про школи №186 на вулиці Сєченова та навчально-виховний комплекс №209 «Сузір’я» на Березняківській. Посадовці районних адміністрацій, за даними слідства, забезпечили перемогу у тендерах низці підконтрольних комерційних структур, після чого організували систему «відкатів» через фіктивні договори про надання послуг та постачання матеріалів.

Державні контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”». Загальна сума угод перевищувала півмільярда гривень, причому умови договорів були виписані так, щоб дозволити необґрунтоване підвищення вартості робіт і здійснювати виплати без підтвердження фактичного виконання. Як засвідчив аналіз технічної документації, частина коштів спрямовувалася на роботи, які або не проводилися взагалі, або виконувалися формально, без дотримання норм безпеки.

Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

У Харкові стартувало будівництво нового обласного онкоцентру

У Харкові розпочато масштабне будівництво обласного онкоцентру, інвестиції в яке перевищують 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА підписав контракт із консорціумом «Білдінг Груп», який зобов’язаний завершити першу чергу будівництва до кінця 2028 року. Планується спорудження сучасного лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів, а також облаштування укриття на понад тисячу осіб.

Проєкт обіцяє значне покращення медичної інфраструктури регіону та створення умов для високоякісного лікування онкологічних захворювань. Він передбачає застосування сучасних технологій та обладнання, що відповідатиме міжнародним стандартам. Крім того, будівництво включає створення автономних систем енергозабезпечення та медичного газопостачання, що підвищить безпеку та ефективність роботи центру.

Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

Святослав Вакарчук розкрив деталі особистого життя у фільмі “Океан Ельзи: Спостереження шторму”

Відомий музикант і лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук уперше відверто розповів про своє особисте життя. У документальному фільмі «Океан Ельзи: Спостереження шторму» він підтвердив свої стосунки з продюсеркою Євгенією Яцутою, продемонструвавши архівні світлини, які раніше не з’являлися у публічному просторі. У стрічці артист не лише називає ім’я своєї обраниці, а й ділиться моментами з їхнього сімейного життя, показуючи фото сина Івана та доньки Соломії.

Прем’єра документального фільму запланована на 6 листопада. Стрічка розкриває не лише творчі пошуки «Океану Ельзи» у часи випробувань, а й людський бік постаті Вакарчука — щирого, емоційного, часом уразливого. Музикант, який роками уникав публічних коментарів про особисте, цього разу вирішив поставити крапку у чутках і зробити крок назустріч відвертості.

Окремо співак згадав про колишню партнерку Лялю Фонарьову, з якою прожив 20 років у цивільному шлюбі. Він подякував їй за «підтримку, натхнення і стиль». Спільних дітей у пари не було, однак Вакарчук виховував доньку Лялі Діану, яка закінчила КІМО при КНУ ім. Тараса Шевченка та з 2016 року навчалася в Ноттінгемському університеті.

Документальна стрічка «Океан Ельзи: Спостереження шторму» обіцяє рідкісні кадри й відверті історії з життя гурту, а зізнання Вакарчука вже стало однією з головних тем довкола прем’єри.