Закриті закупівлі в енергетичному секторі України: за лаштунками мільярдних контрактів

Поки звичайні українці змушені пристосовуватися до періодичних перебоїв зі світлом і теплом, у самому серці енергетичного сектору держави продовжує існувати інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні кошти обертаються в тіні. Вона функціонує в умовах, де відсутня конкуренція та прозорість, а публічний контроль зводиться до мінімуму. Мова йде про низку контрактів, підписаних у 2024–2025 роках компаніями, які мають тісні зв’язки з ПрАТ «Укргідроенерго».

Ці «закриті» угоди зазвичай оформлюються на мільярдні суми, що піднімає питання щодо ефективності витрат державних коштів у критичній сфері енергетики. За рахунок цієї практики не тільки порушується принцип прозорості, але й підривається довіра громадян до системи, яка повинна забезпечувати національну енергетичну безпеку. Враховуючи особливу важливість енергетичних компаній для стабільності країни, ці питання потребують негайного розслідування та змін у політиці закупівель.

Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

Схожі статті

Готують саміт лідерів: що відомо про перемовини в березні

За інформацією джерел, наступна зустріч у форматі Україна–США–РФ може відбутися вже на початку березня в Абу-Дабі. За попередніми даними, головною темою стане підготовка можливої зустрічі на рівні лідерів держав. Йдеться про узгодження параметрів, формату та порядку денного потенційних перемовин між главами країн. Співрозмовники зазначають, що сторони наразі працюють над технічними деталями, зокрема над переліком питань, […]

МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат. Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть […]

Правоохоронці розкрили масштабну схему розкрадання на Трипільській ТЕЦ

Правоохоронними органами було викрито схему розкрадання понад 50 мільйонів гривень під час виконання ремонтних робіт на Трипільській теплоелектроцентралі. Згідно з інформацією, наданою поліцією, в цій справі залучено шість осіб. Слідство з'ясувало, що основними порушеннями стали зловживання під час виконання робіт із відновлення та ремонту обладнання ТЕЦ.

Попередні результати розслідування вказують на те, що шахрайські дії мали місце через завищення вартості матеріалів, фальсифікацію обсягів виконаних робіт, а також через проведення фінансових операцій з підконтрольними підприємствами. Це дозволяло отримувати значні суми, не маючи на це законних підстав. Крім того, слідчі вважають, що кошти могли бути виведені через оформлення неправдивих документів, що підтверджували виконання робіт, яких насправді не було здійснено.

Правоохоронці провели низку обшуків та вилучили фінансову документацію, носії інформації та інші докази, що можуть підтверджувати протиправну діяльність. Наразі шістьом фігурантам повідомлено про підозру. Їм інкримінують привласнення та розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а також службове підроблення.

У межах кримінального провадження триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють роль кожного учасника схеми та перевіряють можливу причетність інших осіб. Також вирішується питання про обрання запобіжних заходів підозрюваним.

Трипільська ТЕЦ є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури регіону, тому ефективність та прозорість використання коштів на її відновлення має стратегічне значення.

27 лютого: важливі події церковного та міжнародного календаря

27 лютого — день, який поєднує кілька значущих подій, що відзначаються як у церковному, так і в міжнародному контексті. Це не лише день пам’яті Прокопія Декаполіта, відомого святого, а й час, коли у світі згадують про важливі соціальні та екологічні питання. Зокрема, цього дня акцентують увагу на захисті полярних ведмедів, боротьбі з булінгом та підтримці діяльності неурядових організацій.

У церковному контексті 27 лютого — день пам’яті преподобного ісповідника Прокопія Декаполіта, ченця VIII століття. Він здобув визнання за свою сувору аскезу, глибоку молитву і невпинну вірність християнським заповідям. Прокопій залишив значний слід у християнській традиції, ставши прикладом самопожертви та духовної стійкості. Його життя втілювало високі моральні принципи, а його віра в Бога була непохитною навіть перед обличчям випробувань.

Також 27 лютого відзначають Міжнародний день полярного ведмедя. Ця дата покликана привернути увагу до збереження популяції полярних ведмедів, які є символом Арктики та водночас індикатором кліматичних змін. Через глобальне потепління арктичний лід тане швидше і формується пізніше, що скорочує період полювання тварин на тюленів. У результаті ведмеді виснажуються, змушені наближатися до людських поселень і опиняються під загрозою виживання.

Ще одна подія цього дня — Міжнародний день протидії булінгу. Він спрямований на боротьбу з цькуванням у школах, на роботі та в онлайн-середовищі. Булінг проявляється у формі систематичного приниження, агресії або ізоляції людини та може мати серйозні психологічні наслідки. Фахівці наголошують, що ключовими інструментами протидії є підтримка, відкритий діалог і нульова толерантність до насильства.

Окрім цього, 27 лютого відзначається Всесвітній день неурядових організацій. Його започаткували у 2010 році, а міжнародного визнання він набув у 2014 році на рівні Ради держав Балтійського моря. Мета дня — підкреслити роль громадських об’єднань у розвитку суспільства. Саме неурядові організації активно працюють у сферах захисту прав людини, освіти, медицини, культури, екології та гуманітарної допомоги, часто першими реагуючи на кризові ситуації та підтримуючи постраждалих.

Таким чином, 27 лютого об’єднує духовну спадщину, екологічні виклики та суспільні ініціативи, нагадуючи про важливість віри, відповідальності та солідарності.