Захворюваність на кашлюк українців: причини та можливі шляхи подолання

За даними Міністерства охорони здоров’я, за січень і лютий 2024 року в Україні було зафіксовано 515 випадків захворювання на кашлюк, що становить значний приріст порівняно з минулим роком, коли за цей період було зареєстровано лише 27 випадків. З них 95,9% становили діти, основна маса яких належала до дошкільного чи раннього дошкільного віку. Підйом кількості випадків кашлюку спостерігався ще у 2023 році. Згідно з поясненнями МОЗ, основною причиною такого росту є значна кількість непривитих дітей.

Хвороба починається як звичайна гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), проте через 5-8 днів вона проявляється як нападоподібний спазматичний кашель, який може супроводжуватися почервонінням обличчя, сльозотечею та характерним свистом. Напади кашлю найчастіше відбуваються вночі та можуть супроводжуватися гарячкою та іншими симптомами ГРВІ. Кашлюк дуже заразний, зокрема для немовлят, серед яких може викликати апное – тимчасову зупинку дихання, що проявляється посинінням обличчя.

МОЗ підкреслює особливу небезпеку для дітей молодшого віку, немовлят та осіб до одного року. Навіть у випадку легкого перебігу хвороби у старших дітей та дорослих, кашлюк виснажує організм і значно його ослаблює. Хворі починають одужувати через 4-8 тижнів, іноді кашлюк може тривати до півроку.

У світі щорічно фіксують більше 24 мільйонів випадків кашлюку, при цьому близько 160 тисяч дітей віком до 5 років померли. На жаль, в Україні також є випадки летального завершення внаслідок цієї хвороби, зокрема, минулого літа на Рівненщині від кашлюку померло тримісячне немовля.

Основним заходом профілактики кашлюку є вакцинація. Усі діти повинні отримати чотири щеплення від кашлюку у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Якщо за якоїсь причини щеплення було пропущено, його рекомендується провести якнайшвидше.

Педіатриня Лідія Бабич наголошує, що важливо, щоб про необхідність повторної вакцинації від кашлюку пам’ятали не лише батьки, але й лікарі. Часто батьки відмовляються від щеплень або не отримують від лікарів відповідної рекомендації. Вона зазначає, що кашлюк не є хворобою, після якої можна розраховувати на сталий імунітет, як у випадку з вітрянкою.

Світова Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) також рекомендує проводити повторні щеплення проти кашлюку до 6 років, а також у віці 11-12, 19 років та пізніше, оновлюючи щеплення кожні 10 років у дорослому віці. Також вагітним жінкам рекомендується отримати вакцинацію проти кашлюку у віці від 16 до 32 тижнів вагітності, незалежно від того, чи отримали вони вакцинацію раніше чи ні. Це дозволить захистити немовля від кашлюку у перші місяці життя до моменту, коли воно само може отримати вакцину.

Важливо зазначити, що лише вакцинація матері може захистити немовля від зупинки дихання, яка може виникнути внаслідок кашлюку до моменту, коли дитина отримає перше щеплення, згідно з висновками педіатрині Бабич.

Педіатриня Олена Луцька пояснює, що природа кашлюку така, що кількість захворювань зростає щоразу на 4-5 років, і це не залежить від пори року. Зараз, коли багато дитячих закладів працюють в офлайні, діти стикаються одне з одним частіше, що сприяє поширенню хвороби.

Головною причиною зростання захворюваності на кашлюк є велика кількість непривитих дітей. За словами педіатра Олени Луцької, з початком війни та переміщенням населення багато батьків пропустили планові вакцинації. Однак, проблема не обмежується лише війною. Вакцинація в Україні ніколи не досягала високого рівня, що підтверджується статистикою з 2018 року, коли лише 53,2% дітей досягли віку до року були вакциновані від кашлюку. Низький рівень вакцинації, зауважує Бабич, часто пов’язаний зі страхами перед вакцинацією, тому важливо активно інформувати громадськість щодо важливості щеплень.

Педіатриня підкреслює, що важливо захищати дітей від інфекцій, а не від вакцин, оскільки вакцина не представляє жодної загрози для здоров’я дитини. Вона наголошує на тому, що навіть тимчасовий дискомфорт у вигляді температури або болю від уколу є незначним у порівнянні зі збереженням життя та здоров’я від інфекційних хвороб.

Під час останніх років зафіксовано зростання випадків кашлюку по всьому світу. Найбільше випадків зафіксовано у Китаї, Філіппінах, Чехії та Нідерландах, а також спалахи в США та Великій Британії. Відзначається також зростання кількості випадків у сусідній Польщі. За даними Чеського МОЗ, країна стикається з найвищою кількістю випадків кашлюку за останні 60 років. Незважаючи на високий рівень вакцинації немовлят, недостатньо високий рівень повторних щеплень серед старших дітей може призвести до зростання захворюваності серед підлітків. Зараз третина хворих на кашлюк у Чехії — це люди від 15 до 19 років.

Важливо враховувати, що навіть якщо хвороба проявляється у легкій формі у підлітків, вони все ж можуть передавати інфекцію молодшим дітям та літнім членам сім’ї, які можуть переносити хворобу набагато важче. Це підтверджено випадками смерті від кашлюку серед літніх людей у Чехії.

Важливо зауважити, що поширені у соціальних мережах твердження про зв’язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк у Чехії були спростовані державним інститутом охорони здоров’я. Тільки дуже обмежена кількість випадків інфікування була пов’язана з біженцями з України, а інші випадки інфекції відбулися з імпортною інфекцією з інших країн.

Міністр охорони здоров’я Чехії підкреслив, що звинувачення українців у збільшенні захворюваності на кашлюк є результатом дезінформації та падіння інтересу до вакцинації серед населення. Тому важливо продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією.

Ми всі пам’ятаємо, коли розпочався конфлікт в Україні. Якщо б хвороба мала прямий зв’язок з українськими біженцями, то в Чехії вона проявилася б набагато раніше.

У висновках можна зазначити наступне:

Вакцинація від кашлюку є важливим заходом для захисту дітей від цієї серйозної інфекційної хвороби.Наразі спостерігається зростання випадків кашлюку в різних країнах, включаючи Чехію, що потребує уваги та дій з боку медичних установ і громадськості.Деякі соціальні мережі поширюють дезінформацію про зв’язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк, що не має наукового обґрунтування.Потрібно продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією, щоб забезпечити захист населення від цієї хвороби.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.