Володимир Путін, президент Росії, ухвалив рішення про збільшення чисельності центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО) вчетверте з початку великої агресії проти України. Згідно з новим указом, до штату буде додано 27 посад, що підвищить загальну чисельність з 785 до 812 осіб. Це рішення, прийняте у середині року, викликає занепокоєння щодо безпеки в Кремлі, адже до 2022 року штат ФСО не змінювався протягом тривалої перерви.
Олександр Сотник, російський журналіст та опозиційний коментатор, зазначає, що Путін може більше боятися загроз з боку своїх найближчих соратників, ніж протестів з боку звичайних громадян чи зовнішніх атак. Однак офіційні дані не підтверджують, що це розширення пов'язане з підготовкою до заколоту або внутрішньої змови.
Згідно з інформацією, новий штат ФСО має набути чинності з 1 липня. Додаткові 27 місць є відносно незначним зростанням, проте після початку війни регулярно фіксується тенденція до збільшення структури ФСО. Наприкінці 2021 року чисельність апарату становила 725 осіб, потім була підвищена до 760, а в наступні роки — до 775 і 785. Тепер, з новим указом, кількість працівників знову зросте.
Важливо підкреслити, що 812 осіб не є числом лише особистих охоронців Путіна. Це всього лише ліміт для центрального апарату ФСО, який виконує більш широкий спектр завдань, включаючи охорону високопосадовців, захист державних об'єктів та спеціальних комунікацій. Хоча в загальному штат ФСО можна оцінити у десятки тисяч, точні цифри залишаються невідомими.
Сотник вважає, що необхідність термінового розширення ФСО свідчить про зростаючі тривоги Кремля. Це може бути наслідком зростання загроз усередині країни, особливо після спроби заколоту Євгена Пригожина в червні 2023 року. Незважаючи на те, що заколот швидко завершився, він виявив вразливість російської силової системи, яка раніше вважалася непорушною.
Крім того, війна поступово виявляє свою присутність на території Росії, про що свідчать атаки українських безпілотників на різні об'єкти. Це спонукає російське керівництво інвестувати більше ресурсів у захист столиці та урядових установ.
Сотник зазначає, що українські удари можуть вплинути на настрої серед російських еліт, і якщо війна почне завдавати збитків, лояльність може почати слабнути. У такому випадку загроза для Путіна може зрости, оскільки в авторитарних режимах зміни в керівництві часто відбуваються не внаслідок протестів, а через рішення впливових груп.
Однак, розширення ФСО не обов'язково вказує на паніку у Кремлі. За останні півтора року чисельність центрального апарату зросла на 87 осіб, тобто на 12%, в той час як раніше такого розширення не відбувалося.
Таким чином, нове збільшення штату слід розглядати не лише як реакцію на внутрішні загрози, а й як частину загальної стратегії захисту режиму у часи війни. Путін може демонструвати впевненість, але рішення про чергове збільшення охорони свідчить про те, що Кремль не вважає своє оточення безпечним. Незалежно від причин, що стоять за цими змінами, тенденція очевидна: чим довше триває війна, тим більше ресурсів Кремлю потрібно для захисту своїх владних структур.