Президент України Володимир Зеленський виступив із рішучою позицією щодо білоруського керівництва, давши Мінську тиждень на те, щоб припинити функціонування прикордонних ретрансляторів. За інформацією українських військових, ці об'єкти використовуються Росією для проведення атак на територію України. Така заява стала однією з найважливіших за весь період війни, викликавши широкий резонанс у суспільстві та за його межами.
Зеленський підкреслив, що Білорусь повинна відключити ретранслятори, з яких російські війська управляють безпілотниками і виконують інші військові завдання. Він також закликав до зупинки постачання пального в Росію. "Якщо Мінськ не відреагує, ми зробимо це самі", – зазначив він, наголошуючи на можливих подальших діях України.
Ця заява стала відгуком на чергові напруження у відносинах між Києвом і Мінськом, адже територія Білорусі неодноразово використовувалася для російських військових операцій з часу початку війни. Експерти вважають, що ультиматум має не лише військовий, а й політичний підтекст, демонструючи готовність України вважати інфраструктурні об'єкти, які підтримують російську агресію, легітимними цілями.
Серед згаданих військовими аналітиками об'єктів є прикордонні ретрансляційні вишки і певні елементи паливної інфраструктури. Проте, багато фахівців вважають, що звернення Зеленського, перш за все, адресоване білоруському суспільству, а не тільки Олександру Лукашенку.
Мінськ намагався позиціонувати себе як нейтральну сторону у конфлікті, але фактично його територія стала плацдармом для вторгнення російських військ у 2022 році, запуску ракет і проведення військових навчань. Київ наголошує, що таке співробітництво з Росією несе загрози і для Білорусі.
У недавньому інтерв'ю Лукашенко заявив, що білоруси не бажають війни і що їхня країна не буде воювати проти України. Однак, українські експерти підкреслюють, що, незважаючи на миролюбну риторику Мінська, реальних кроків для дистанціювання від російської військової машини не було вжито.
Привертає увагу також інцидент в Брянській області Росії, де безпілотник атакував автобус із білоруськими дітьми, що викликало відповідь Лукашенка, який звинуватив Україну. Українська сторона назвала це провокацією, спростувавши причетність своїх сил до події.
Ультиматум України стає чітким сигналом про межі терпимості до дій Мінська. Попри союзницькі відносини з Кремлем, Білорусь не вступила у війну власними військами, що експерти пояснюють обмеженими можливостями армії, відсутністю підтримки війни серед населення та ризиками внутрішньої дестабілізації.
Україна продовжує уважно моніторити ситуацію на своєму північному кордоні, заявляючи про готовність реагувати на будь-які загрози. Заява Зеленського стала одним із найсильніших сигналів до Мінська, демонструючи, що Україна готова до конкретних дій для усунення джерел загрози.
Невідомо, як реакцію на цей ультиматум відреагує білоруська влада, проте питання про роль Білорусі в конфлікті знову стало актуальним на міжнародній арені.