З 1 липня Європейський Союз реалізував нові заходи для захисту ринку сталі, які можуть серйозно вплинути на українську металургійність. Експерти оцінюють, що через нову систему квот вітчизняні виробники можуть втратити від 1,3 до 1,6 мільйона тонн сталі на рік. Це рішення стало наслідком того, що Єврокомісія базувала свої розрахунки на даних з 2022–2023 років, коли українська галузь стикалася з глибокою кризою через повномасштабну війну.
Як повідомляє Politico, нові заходи почали діяти завдяки терміновій процедурі, яку застосувала Європейська комісія. Це дозволило спершу оголосити рішення, а потім подати його на затвердження державам-членам ЄС. Очікується, що найближчим часом відбудеться голосування щодо остаточного розподілу квот.
Видання зазначає, що українські підприємства стали найбільш вразливими до нових правил. При визначенні квот використовувалися дані з 2022 і 2023 років — періоду, що позначився неймовірними труднощами через військові дії, окупацію частини території, руйнування виробництв та блокування портів. Це призвело до різкого зниження експорту української сталі.
Попри ці труднощі, у 2024 році галузі вдалося частково відновити виробництво і поставки. Відзначається, що нинішні квоти, сформовані на основі даних кризового періоду, не відображають реальних можливостей українських підприємств.
Окрім національних квот, ЄС ввів так званий залишковий пул, доступний для всіх постачальників, що ускладнить українським виробникам конкуренцію з великими експортерами інших країн.
Компанія "Метінвест" зазначила, що нові рішення ЄС чинять додатковий тиск на українську промисловість, яка і без того працює в складних умовах війни. Металургія забезпечує валютні надходження до бюджету, створює робочі місця та залишає важливим сегментом економіки.
За оцінками GMK Center, Україна отримала одне з найбільших скорочень тарифних квот серед усіх країн-експортерів сталі до ЄС. Якщо обмеження залишаться в силі, український експорт може знизитися до 1,6 млн тонн, що позначиться на валютних надходженнях і виробництві в умовах вже складної ситуації.
Представники металургійної галузі закликають уряд України зробити перегляд нової системи квот пріоритетом у переговорах з Європейською комісією. Вони вважають, що при визначенні обсягів експорту потрібно врахувати реальні можливості відновленої промисловості, а також унікальний статус України як кандидата на вступ до ЄС.
Ситуація з квотами не відображає сучасні економічні реалії і закріплює показники найскладнішого періоду війни. Українська сторона розраховує на перегляд механізму квот у ході консультацій з Брюсселем, щоб пом’якшити торгові обмеження, які можуть негативно вплинути на ключові експортні сектори.
Крім того, майбутнє реалізації механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) також створює виклики для галузі, оскільки це може негативно позначитися на конкурентоспроможності української продукції. Виробники неодноразово підкреслювали, що одночасне застосування нових квот і вуглецевих обмежень може значно посилити фінансовий тиск на підприємства, які залишаються важливими експортерами країни.