ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

На Закарпатті прокуратура завершила досудове розслідування та направила до суду обвинувальний акт стосовно 33-річного жителя Львова, який намагався незаконно виїхати за межі України. Інцидент стався у міжнародному пункті пропуску «Малий Березний – Убля» на кордоні зі Словаччиною.

За даними обласної прокуратури, чоловік використав підроблений закордонний паспорт громадянина Саудівської Аравії, намагаючись видати себе за іноземця. Його план полягав у тому, щоб уникнути перевірки документів та безперешкодно залишити територію України. Однак уважність прикордонників дозволила виявити фальсифікацію.

Після того, як підробку викрили, а у виїзді відмовили, львів’янин спробував вирішити питання хабарем. Він запропонував співробітниці ДПСУ переказати на картку 100 тисяч гривень.

Слідство інкримінує йому пособництво у підробленні та використанні завідомо фальшивого документа, а також пропозицію неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 ККУ).

Наразі обвинувальний акт передано до суду. За ці злочини чоловіку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Сьогодні, 24 вересня, у світі та в Україні відзначають кілька важливих подій, що охоплюють різні сфери — від церковних свят до міжнародних ініціатив, спрямованих на охорону навколишнього середовища та розвиток науки. Однією з таких подій є вшанування пам’яті святої первомучениці та рівноапостольної Текли.

Текля, що народилася в Іконії (сучасна територія Туреччини), є однією з перших жінок-християн, чия історія стала символом сили віри і незламності духу. Вона прийняла християнство під впливом проповіді апостола Павла, що стало вирішальним моментом у її житті. Відмовившись від шлюбу, Текля присвятила своє життя служінню Христу.

У народі 24 вересня відоме під назвою Заревниці, бо саме в цей період небо часто сяяло яскраво-червоними світанками та заходами сонця. Традиції й прикмети цього дня наголошували на зміні погоди. Якщо йшов дощ — чекали на мокру осінь, сильний вітер віщував хуртовини взимку, а лелеки, що не відлетіли, вважалися ознакою теплої тривалої осені.

Вважалося, що цього дня не можна починати нові справи, сваритися чи позичати гроші. Заборони були пов’язані з вірою у збереження миру та добробуту в родині.

Окрім церковного календаря, 24 вересня має й міжнародне значення. Цього дня відзначають Всесвітній день горили — започаткований 2017 року, щоб привернути увагу до збереження цих тварин. Також у світі проводять заходи до Всесвітнього дня досліджень раку, спрямованого на підтримку науки та онкологічних досліджень.

Крім того, святкують Всесвітній день шкільного молока, започаткований під егідою ФАО, аби підкреслити важливість здорового харчування дітей. Також 24 вересня припадає Всесвітній день проти патентів на програмне забезпечення та Міжнародний день караванника, що відзначає роботу людей у сфері транспортних перевезень.

Таким чином, 24 вересня поєднує у собі духовне, культурне й наукове значення, залишаючись днем, багатим на історичні, релігійні та міжнародні події.

На офіційній сторінці Білого дому у соціальній мережі X з’явилася світлина, що зафіксувала зустріч Президента України Володимира Зеленського та його американського колеги Дональда Трампа. Подія одразу привернула увагу міжнародної спільноти, адже супроводжувалася низкою заяв, які стали предметом обговорення у політичних і медійних колах.

У повідомленні, опублікованому від імені Білого дому, наводилися слова Трампа, який охарактеризував Зеленського як «хоробру людину, що веде відважну боротьбу». Американський президент наголосив, що після аналізу військової й економічної ситуації в Україні та Росії дійшов висновку: за умови збереження та розширення підтримки з боку Європейського Союзу і НАТО, Україна має всі передумови для відновлення своїх міжнародно визнаних кордонів.

«Чому б ні?» — зауважив Трамп, наголосивши, що це цілком реальний сценарій за умови достатнього терпіння та фінансової допомоги партнерів.

Зеленський, своєю чергою, пізніше пояснив журналістам, як йому вдалося переконати Трампа не довіряти «казкам Путіна» про ситуацію на фронті. За словами українського президента, він аргументував свою позицію конкретними фактами, які спростовують російську пропаганду.

Зустріч у США стала важливим сигналом для України, оскільки підтвердила готовність американської сторони підтримувати Київ у боротьбі проти російської агресії та сприяти зміцненню партнерства на міжнародному рівні.

Наші перші дні, кроки чи слова є надзвичайно важливими подіями, однак більшість людей не здатні їх пригадати. Це явище має назву дитяча амнезія і вже багато десятиліть залишається однією з найбільших загадок для нейробіологів та психологів. Вчені намагаються з’ясувати: чи немовлята справді створюють спогади, які згодом стають недоступними, чи їхня пам’ять на початкових етапах розвитку ще не готова до повноцінного збереження інформації.

Одні дослідники припускають, що діти все ж формують спогади, але вони втрачаються через перебудову мозку у перші роки життя. Саме в цей період активно розвивається гіпокамп — ділянка, відповідальна за довготривалу пам’ять. Масове утворення нових нейронних зв’язків може «перезаписувати» ранні враження, роблячи їх недоступними для свідомого відтворення у дорослому віці.

Багато років вважалося, що діти до 3–4 років не зберігають спогадів через нерозвинений гіпокамп — частину мозку, відповідальну за формування пам’яті. Однак нові дослідження показують інше.

Команда професора Єльського університету Ніка Терка-Брауна провела експерименти з немовлятами, використовуючи МРТ для фіксації активності мозку. Виявилося, що гіпокамп вже у віці від одного року може брати участь у створенні спогадів. Немовлята впізнавали раніше показані зображення, що свідчить про здатність до запам’ятовування.

Тим не менш, залишається питання: куди зникають ці спогади згодом? Деякі досліди на тваринах показали, що спогади не зникають повністю, а стають «неактивними» й можуть бути відновлені за певних умов.

Інша проблема — так звані фальшиві спогади. Люди часто переконані, що пам’ятають події раннього дитинства, хоча насправді їхня свідомість лише відтворює картину на основі розповідей близьких або фотографій.

Науковці підкреслюють: дитяча амнезія тісно пов’язана з нашим розумінням власної ідентичності. «Ми маємо сліпу пляму в перші роки життя, і це змушує замислитися над тим, що робить нас тими, ким ми є», — каже професор Терк-Браун.