Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох

Запровадження жорсткого адміністративного регулювання цін на ліки може призвести до дефіциту якісних європейських препаратів та їх заміни дешевшими аналогами з Індії та інших країн. Про це попереджає директор Благодійного фонду «Крапля Крові» Іван Зеленський.

  • Як, на вашу думку, нове регулювання цін вплине на доступність ліків для пацієнтів? Чи вбачаєте ви ризик, що через запровадження обмежень виробники зменшать постачання або виведуть певні препарати з ринку?

Це дуже ризикований законопроєкт. Взагалі, якщо в нас ринкова економіка в країні, і держава починає вмішуватися в ринок, вводячи туди додаткові регулювання, то це не дуже гарно. Частина препаратів може, навпаки, здорожчати, а не подешевшати, а частина препаратів може взагалі, зникнути з ринку. Тобто, їм стане, не вигідно продавати свої товари в Україні, і вони підуть.

  • Чи вплинуть нововведення на виконання протоколів лікування, адже у них прописані певні препарати, у тому числі імпортні, які, за застереження професійної спільноти, можуть зникнути?

Я можу коментувати свою царину, онкологію. Основні молекули закуповуються через номенклатуру державних закупівель. І от там більш-менш нормально, там довгострокові контракти і ризик невеликий.

Ризик є там, де аптечний сегмент, де рітейл. В рітейлі кожен препарат один з одним конкурує на поличці.

  • Чи вплинуть нововведення на фізичну доступність ліків, у тому числі імпортних? Адже такі асоціації як Європейська Бізнес Асоціація вже заявили про занепокоєння з боку іноземних компаній.

Вони праві. Насправді у нас в країні, яка історія: умовно ринок можна поділити на три частини. Одна частина – це європейські виробники, там генеричні або оригінальні. Ще одна частина – це наші українські виробники, у нас доволі потужна фармакологія. І третя частина – це індійські виробники, яких ми, на жаль, дуже сильно впускаємо на свій ринок. І вони дуже сильно давлять своїми низькими цінами, як на нашого виробника, а особливо на європейця. Тому оцей закон, він ризикує призвести до того, що європейці підуть, а індуси – виживуть. І по нашим виробникам це вдарить немало. А з індійськими виробниками є проблеми. По-перше, через якість, а по-друге, вони можуть невчасно привезти препарат.

Тому я поділяю занепокоєння Європейської Бізнес Асоціації.

  • Чи існує небезпека, що частина пацієнтів буде змушена переходити на менш ефективні або дешевші аналоги? Чи може це погіршити якість лікування та викликати додаткові ризики для здоров’я?

Так і це можливо. Тобто, якщо із ринку йдуть, умовно, бренди, а залишаються тільки більш дешеві варіанти, то в більш дешевих варіантах є завжди ризик, що там буде неякісно. Це так з усім працює. Одне діло – купити брендову машину, а друге – якусь підробку. З ліками так само.

  • Які ще ризики ви бачите у новому регулюванні фармринку для пацієнтів? Які зміни, на вашу думку, можуть зробити ситуацію більш збалансованою, щоб не постраждали ті, хто потребує постійного лікування? 

Найперше, що я зробив би, це заборонив доступ на наш ринок дешевих індійських виробників. Тобто, повністю відмовлятися від індусів не можна. Гарних індусів, ті, які мають реєстрацію в Європі, треба залишити. Всіх інших треба з ринку прибрати. Тим більше, ми зараз з Європою дуже сильно в унісон працюємо. Рано чи пізно ми потрапимо в Європейський Союз. І Європа на свій ринок не пускає дешевих і неякісних індусів.

Друге – потрібно максимально розширити програму “Доступні ліки” і закрити нею основні напрямки лікування українських пацієнтів. Тим самим ми і ринок збережемо, і дамо можливість пацієнту вибрати, чи він бере безкоштовно дешевий варіант, чи доплачує і бере дорогий варіант. Отак працюють європейські ринки.

Реімбурсація – це шанс уникнути дефіциту саме тих препаратів, які реально лікують. Тому що, якщо з ринку зникнуть, умовно, всякі гепатопротектори, нейропротектори чи противовірусні, то ніхто від цього не загине. Це фуфломецин. Українці реально фуфломецинівку купляють. Якщо вони зникнуть, то нічого страшного не відбудеться. А якщо зникнуть антибіотики, умовно, оригінальні, то це вже буде такий серйозний шок.

Ще треба, звісно, подивитися на той зговір. Я так розумію, що цей законопроєкт покликаний розбити зговір двох дистрибюторів. Не можна казати, що його немає, але він склався, скоріше за все, історично, а не через зговір. Тобто, інші всі просто гірше працювали, а в підсумку ці два дистриб’ютори – Оптіма і БаДМ – вижили у конкурентному ринку. Значить, вони вижили, а менші загинули. Треба, можливо, ще дати двом-трьом дистрибюторам працювати в цьому ринку. Але це такі дуже тонкі інструменти. Американці вміють якось це робити. А тут вони тупо влупили законом, зробили ці 20% і це не дуже гарна історія.

  • Чи звертався ваш фонд до уряду або профільних органів влади з пропозиціями щодо більш збалансованого регулювання цін на ліки?

Ми зараз думаємо щодо петиції до Президента, щоб він ветував цей закон. Але ще немає у нас єдиної думки.

Ми зараз адвокатуємо, перше, закон про паралельний імпорт, тому що це не вирішить кардинально проблему, але дасть ринку трошки більше повітря. Можна буде ввозити препарати з Європи по паралельному імпорту, і не тільки з Європи. І друге, ми пропонуємо Міністерству охорони здоров’я розширювати програму реімбурсації. Ми, з боку онкологічної своєї спільноти, запропонували декілька молекул, які треба ввести в реімбурсацію, і тим самим запобігти їхньому зникненню з ринку, і навпаки залишити конкуренцію на ринку.

The post Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Зростання обсягів контейнерних перевезень у морських портах України: позитивна динаміка за 2025 рік

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Зловживання службовим становищем: заступника начальника ТЦК Харкова підозрюють у фальсифікаціях

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харкова висунуто підозру в зловживанні службовим становищем. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України. За інформацією слідства, майор, використовуючи доступ до автоматизованої системи "Оберіг" та власний цифровий ключ, вчиняв незаконні дії, що мали серйозні наслідки для роботи системи обліку військовозобов'язаних.

Під час розслідування встановлено, що підозрюваний вносив неправдиві відомості щодо військовозобов’язаних, ставлячи їх на облік без їх фактичної присутності в територіальному центрі комплектування. Крім того, майор незаконно знімав з розшуку осіб, які не з’являлися на відповідні виклики до ТЦК та соціальної підтримки. Ці дії могли мати негативні наслідки для виконання державних оборонних зобов'язань та безпеки.

Правоохоронці встановили, що офіцер вніс неправомірні зміни стосовно щонайменше 29 військовозобов’язаних.

Наразі йому повідомлено про підозру, триває подальше досудове розслідування.

Рада ЄС 13 жовтня ухвалить рішення щодо перегляду тарифних квот для аграрних товарів з України

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

Оборона України: Захист на сході та півдні триває, армія РФ не припиняє штурмів

2 жовтня 2025 року українські Сили оборони відзначилися черговою перемогою, зупинивши масовані штурми російських військ на сході та півдні країни. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом доби було зафіксовано 102 боєзіткнення, що свідчить про інтенсивність бойових дій та високий рівень підготовки українських підрозділів. Найзапекліші бої точаться на Покровському та Новопавлівському напрямках, де ворог намагається прорвати оборону, однак кожен наступ російської армії успішно відбивається.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові також не дали можливості ворогу здійснити прорив. У цих районах було зупинено дві атаки російських військ, що стало черговим свідченням стійкості та професіоналізму наших воїнів. Бої на сході не припиняються вже кілька місяців, але українські сили виявляють неймовірну витримку, що дозволяє стримувати агресію ворога.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ шість разів намагалася прорвати оборону біля Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки.

На Куп’янському напрямку окупанти тричі штурмували позиції біля Куп’янська та Богуславки.

На Лиманському напрямку відбулося п’ять атак у районах Колодязів, Шандриголового, Торського та Дробишевого. Два бої ще тривають.

На Сіверському напрямку ворог тричі намагався просунутися біля Ямполя та Івано-Дар’ївки.

На Краматорському напрямку зафіксовано дві ворожі атаки в районах Часового Яру та Предтечиного.

На Торецькому напрямку українські воїни зупинили 11 штурмів, зокрема біля Торецька, Щербинівки, Іванопілля та Русин Яру.

На Покровському напрямку противник здійснив рекордні 28 штурмів, намагаючись прорватися в районах Володимирівки, Новомиколаївки, Молодецького та низки інших населених пунктів. Нині там триває ще один запеклий бій.

На Новопавлівському напрямку ворог атакував 19 разів поблизу Новохатського, Комишувахи, Січневого та Березового. Вісім боєзіткнень усе ще не завершені.

Також бої зафіксовано на Гуляйпільському (4 штурми), Оріхівському (3 атаки) та Придніпровському напрямках (3 атаки біля Антонівського мосту).