Як ювелірна фірма «Золотий вік» мінімізує податки та веде бізнес в офшорах і Криму

Ювелірна група «Золотий вік», що входить до корпорації Union Group, підконтрольної Дмитру Попову, є однією з найбільших на українському ювелірному ринку. До складу групи входять торгові мережі «Золоте століття», «Срібна країна», «Золота країна», «Dominant» та інші бренди. Проте за масштабністю бізнесу стоїть система з ознаками фіктивності та фінансових схем.

Ключовою ланкою структури є ТОВ «Ювелір груп», яке має значний капітал, але не веде виробничої діяльності і не показує прибутків. Схожа ситуація спостерігається у ПП «Ювелірний завод “Золотий вік”», ТОВ «Золотий Вік №1», ТОВ «Ювелірна Група України», ТОВ «Срібна Країна» та інших компаніях. Відсутність активів та виробничих потужностей, широкий перелік КВЕДів і мінімальна господарська активність свідчать про використання цих компаній як фірм-прокладок.

Механізм фінансування побудований через систему фіктивних договорів на продаж золота, оренду обладнання та консультаційні послуги. Грошові потоки від роздрібних продажів у магазинах переказуються через ці компанії та виводяться в офшорні юрисдикції, що дозволяє мінімізувати податки та легалізувати кошти з непрозорих джерел.

Додатково ситуацію ускладнює наявність бізнесу за межами України. Після початку окупації частини територій РФ бренд «Золотий вік» трансформувався в «Крим золото», продовжуючи роботу в Криму та Росії. Операційну діяльність там веде Роман Петренко — колишній партнер Попова, раніше засуджений за організацію злочинної групи, що займалася незаконним обігом ювелірних виробів.

Таким чином, йдеться не лише про ухилення від оподаткування в Україні, а й про продовження діяльності в юрисдикціях, що перебувають поза контролем української держави, що створює ризики для економічної стабільності та національної безпеки.

У зв’язку з цим подано скаргу до компетентних органів з вимогою провести комплексну перевірку діяльності «Золотого віку» та пов’язаних компаній, включно з можливими зловживаннями при імпорті, заниженням митної вартості, непрозорим обліком товарів та фінансовими маніпуляціями.

Схожі статті

Аніта Луценко відверто розповіла про розрив із чоловіком та новий етап у своєму житті

Відома українська фітнес-тренерка та телеведуча Аніта Луценко офіційно підтвердила інформацію про розлучення з Олександром Лозовцовим. Про особисті зміни вона відверто розповіла в розмові з Машею Єфросиніною. За словами спортсменки, їхні шляхи з чоловіком розійшлися ще певний час тому, однак лише тепер вона наважилася публічно проговорити цю тему.

Аніта пояснила, що головною причиною розриву стали глибокі внутрішні зміни у її почуттях. Вона усвідомила, що кохання зникло, а залишатися у шлюбі без щирих емоцій не вважає правильним ні для себе, ні для партнера. За її переконанням, стосунки мають приносити радість, підтримку та відчуття гармонії, і якщо цього немає, люди не повинні змушувати себе бути разом.

Спортсменка підкреслила, що Олександр був коханням всього її життя, і розрив дався їй нелегко. Луценко зізналася, що боялася піти на цей крок, побоюючись, що більше не зустріне такого кохання. Після консультацій з психоаналітиком вона наважилася розірвати стосунки.

Наразі Аніта Луценко самотня, проте вірить у можливість нових романтичних стосунків і навіть вже ходить на побачення. Відомо, що пара зустрічалася з 2013 року, у 2016-му у них народилась донька Мія. У шлюбі тренерка та Олександр не були.

Скандал навколо “яєць по 17 гривень”: чому головна фігурантка й досі поза відповідальністю

Історія з постачанням продуктів для Збройних Сил України за завищеними цінами вже давно стала символом системних проблем у сфері оборонних закупівель. Одна з ключових фігуранток цього скандалу — підприємниця, відома в медіа під прізвиськом Глиняна, — тривалий час залишається за межами української юрисдикції. Нині вона мешкає у Хорватії, де, за даними журналістських розслідувань, не лише веде спокійне життя, а й бере участь у девелоперських та будівельних проєктах. Попри резонанс справи та обурення суспільства, реального покарання вона досі не зазнала.

Журналістські матеріали, зокрема публікації Тетяни Ніколаєнко та Юрія Ніколова, стали поштовхом до відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро майже синхронно зареєстрували справи за фактом можливих зловживань під час укладання контрактів на постачання харчів для армії. Йшлося про багатомільйонні суми та очевидні ознаки штучного завищення цін, що стало особливо чутливим на тлі війни й постійної потреби фронту в ресурсах.

Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

Справу про конфіскацію майна судді передано до ВАКС: НАЗК і САП діють на підставі матеріалів СБУ

Національне агентство з питань запобігання корупції, використовуючи дані, отримані від Служби безпеки України, за процесуального супроводу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з позовом до Вищого антикорупційного суду щодо можливого стягнення в дохід держави майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Йдеться про суддю, якого в матеріалах справи називають ймовірно Віталієм Нікушиним.

Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного НАЗК. У ході перевірки було встановлено, що протягом 2022–2023 років суддя придбав одразу три автомобілі за цінами, які суттєво відрізнялися від середньоринкових і виглядали значно заниженими. За оцінкою антикорупційного органу, вартість такого майна не відповідає офіційним доходам посадовця та його родини.

Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

Суддя Київського апеляційного суду задекларувала майже 3 мільйони гривень доходу за рік

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.