Як український бізнесмен Дмитро Коваленко заробив на агроімперію

Український бізнесмен Дмитро Коваленко, який сьогодні активно розширює свою бізнес-імперію в аграрному секторі, заробив свої капітали на торгівлі російським вугіллям. Його швейцарська компанія Adelon AG у 2021-2022 роках була найбільшим покупцем вугілля у російської компанії “МелТЭК”, витративши на це понад 87 млн доларів США. Крім того, Adelon AG співпрацювала з іншими російськими вугільними підприємствами, такими як “Сибэнергоуголь” і “Сибпромнедра”, що в сумі дало понад 100 млн доларів закупівель.

Навіть після повномасштабного вторгнення РФ в Україну торгівля російським вугіллям продовжувалася – принаймні до серпня 2022 року. Документально підтверджено, що 12 липня 2022 року Adelon AG підписала інвойс на постачання російського вугілля з білоруською компанією “Эккойл Кемикл”, яка, за даними слідства, фігурувала у справі про постачання вугілля з окупованих територій “Л/ДНР”.

До вторгнення Дмитро Коваленко також активно працював з російським вугіллям через свої українські компанії “Інтеркоалтрейдінг” та “Коалтрейдіндастрі”. Перша з них наразі перебуває у процедурі банкрутства, а друга продовжує роботу.

Отримані від російського вугілля прибутки Коваленко направив на аграрний сектор. У 2023 році він скупив одразу кілька великих компаній – “Грейн Термінал”, “Оверфуд”, “Аграрна елеваторна компанія”, на базі яких створив групу “Гранова”. Формально її мажоритарним власником є кіпрська Afex Investments Ltd, а кінцевим бенефіціаром – його син Даниїл Коваленко.

У 2024 році “Гранова” отримала дохід понад 11 млрд грн, ставши одним із лідерів аграрного ринку України. Основним торговим партнером групи є все та ж Adelon AG, яка за 2024 рік стала найбільшим постачальником кукурудзи до Єгипту – на суму 42,37 млн доларів.

Коваленко також закуповує кам’яну сіль у Єгипті, що дозволило йому увійти в український ринок солі. У грудні 2023 року було створено ТОВ “Солт Індастрі”, власником якого також є Afex Investments Ltd. Компанію очолив ексдиректор “Артемсолі” Віктор Юрін. За перший рік роботи “Солт Індастрі” виграла 68 із 73 державних тендерів і уклала контракти на 90 млн грн, постачаючи технічну сіль для комунальних та автодорожніх служб.

У 2024 році за сприяння голови Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая, який раніше очолював Луганську ОВА, Свалявська міська рада підтримала створення індустріального парку “Енерджі Груп”. Ініціатором та керуючою компанією парку стала ТОВ “ВДЛ”, що належить Коваленкові.

Компанія отримала в оренду на 35 років понад 10 гектарів землі в промзоні Сваляви. Офіційно “ВДЛ” вже інвестувала понад 100 млн грн у створення парку. Перший проєкт – підприємство з виробництва скла та віконних конструкцій “Енерджі Глас Технолоджис”, яке також належить Коваленкові. Крім того, зареєстровано ще кілька його компаній: “Так Енерджі Груп”, “Генератор Енерго”.

Дмитро Коваленко сьогодні позиціонує себе як патріотичний бізнесмен, що вкладає гроші у розвиток економіки України. Проте факт залишається фактом: його бізнес-імперія побудована на мільйонних угодах із російським вугіллям після початку війни. І хоча він успішно інвестує у зерно, сіль та виробництво, його торгові зв’язки ведуть до компаній, які працювали із вугільною галуззю РФ та окупованими територіями.

The post Як український бізнесмен Дмитро Коваленко заробив на агроімперію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Визнання на міжнародному рівні: науковці Київського авіаційного інституту потрапили до топ-2% найцитованіших фахівців світу

Сім викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» увійшли до престижного рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу, згідно з даними, наданими Elsevier та Стенфордським університетом. Цей рейтинг є одним з найвищих визнань наукової спільноти, що оцінює вплив досліджень вчених на світовий науковий простір. Заснований на даних бази Scopus, рейтинг враховує цитованість наукових робіт, що є індикатором їхньої значущості та впливовості на міжнародній арені.

Важливим аспектом цього досягнення є те, що роботи науковців з Київського авіаційного інституту активно цитуються колегами з різних країн, що підтверджує високу якість досліджень, що проводяться в університеті. Таке визнання не лише підвищує статус навчального закладу, а й сприяє розвитку науки та інновацій в Україні. Відомо, що до цього рейтингу потрапили представники факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій, серед яких особливо виділяється професор Віктор Синєглаз.

Університет зазначає, що це визнання не лише особистих досягнень учених, а й потужності наукової школи КАІ. Науковці працюють над безпекою польотів, розвитком штучного інтелекту в авіації, телекомунікаційними та навігаційними системами, радіолокацією, формуючи майбутнє української науки.

Попри міжнародне визнання, викладачі КАІ продовжують активно розвивати освіту, підвищуючи кваліфікацію студентів і залучаючи їх до передових наукових досліджень.

Відставка, зрада та корупційні схеми: історія Олександра Привали та його співучасників

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато людей опинилися перед вибором: залишитися на своїх посадах та виконувати обов’язки, чи взяти на себе більш радикальні дії. Олександр Привала, колишній начальник Оболонського територіального центру комплектування, обрав інший шлях — він покинув свою службу, перевдягнувшись у цивільне. Однак його рішення залишити фронт не було випадковим і не зумовлене лише військовими обставинами.

Згідно з інформацією, яку вдалося отримати з різних джерел, Привала організував корупційну схему, завдяки якій ціна на послуги щодо проходження військової служби та комплектування територіальних центрів стартувала від 3 тисяч доларів США і могла значно збільшуватися в залежності від умов. Це свідчить про наявність серйозної мережі корупційних зв'язків, де важливу роль відігравали не тільки він сам, але й інші співучасники, зокрема Федорчук Х.О. — особа, яка активно сприяла і допомагала в реалізації цього незаконного бізнесу.

Чеботаєв, незважаючи на довідку про нестабільний психічний стан, відновився на службі, підключив поліцію до своїх дій та заробляв власними схемами. Проте через манію переслідування не зміг довго утримати посаду, виплатив Привалі кошти за квартиру та перевівся на іншу службу поза межами ТЦК.

Наступною на посаді стала Бачинська О.О., яка швидко оформила інвалідність, отримала виплати, організувала електронні білети для військовозобов’язаних і забезпечила їх незаконний пропуск. Після звільнення вона придбала автомобіль і поїхала за кордон, оформивши відстрочки для своїх синів.

Наразі посаду очолила Федорчук Х.О., багаторічна коханка та права рука Привали, яка продовжує схеми свого попередника. За даними джерел, вони мають кілька комплектів печаток та штампів із зміненими літерами, займаються підробкою та вилученням даних з особових справ та інших документів.

У ТЦК залишилися лише «слухняні» військовослужбовці, які працюють за наказом керівництва. Інших залучають до цілодобового патрулювання без права на відпочинок чи лікарняний або відправляють у бойові частини, у той час як «слухняні» незаконно визнаються обмежено придатними за висновком внутрішнього ВЛК.

Конфлікт навколо розгортання мобільних укриттів у Києві: фінансові перепони від КМДА

Начальник Київського міського військового адміністративного управління (КМВА) Тимур Ткаченко зробив гучну заяву, звинувативши директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації (КМДА) Володимира Репіка в умисному саботажі розгортання системи мобільних укриттів у столиці. За словами Ткаченка, саме підпис цього посадовця став підставою для того, що районні державні адміністрації отримали роз’яснення, яке містило вказівку на те, що закупівлю мобільних укриттів мають здійснювати виключно апарати РДА.

Ткаченко, обурений такою ситуацією, зазначив, що це рішення є небезпечним і може серйозно затримати запуск необхідних для безпеки киян укриттів. Він пояснив, що апарати РДА не мають відповідних можливостей для реалізації таких закупівель, адже їхня діяльність обмежується виключно адміністративними функціями – обробкою документів, управлінням персоналом та іншими технічними завданнями. «Це бомба, яку фінансисти мерії свідомо підкладають під райони, адже апарати не можуть купувати нічого, крім паперу, кнопок і комп'ютерів», – написав Ткаченко на своїй сторінці.

Очільник КМВА підкреслив, що закупівлями інженерних споруд повинні займатися структурні підрозділи КМДА, які мають підготовлених фахівців у сфері закупівель і добре розбираються у будівельних конструкціях.

Володимир Репік підпорядковується заступникові голови КМДА Петру Пантелеєву, а обидва чиновники призначаються мером Києва Віталієм Кличком і перебувають під його контролем. За словами Ткаченка, вони усвідомлюють свої дії і навмисно блокують появу мобільних укриттів, хоча раніше мер презентував їх як особисту перемогу.

Ситуація викликає занепокоєння серед керівництва КМВА та голів районних адміністрацій, оскільки через бюрократичні перепони терміни розгортання системи безпечних укриттів значно затягуються.

Загадкова угода судді Кропивної: Купівля будинку в Козині за заниженою ціною

12 грудня 2021 року суддя Люда Кропивна уклала угоду, яка привернула увагу як серед експертів, так і серед громадськості. Вона придбала будинок в Козині площею 260 кв. м з басейном та земельною ділянкою на 20 соток. У контракті зазначено, що загальна сума продажу становила 8,2 млн гривень, з яких 5,8 млн було сплачено до укладання угоди, а решту 2,4 млн — через півроку.

Це угода викликає серйозні питання щодо її реальної вартості. За словами аналітиків, ціна будинку виглядає значно нижчою за ринкову. Така ситуація одразу викликає підозри щодо можливих схем маніпуляцій із цінами чи використання неофіційних джерел фінансування.

Раніше цей будинок був виставлений на продаж за 999 тисяч доларів — майже на 19 млн більше, ніж вказано у договорі. Оцінка земельної ділянки в 20 соток на березі річки у Козині лише у 300 тис. грн також викликає питання до правоохоронних органів.

Додатковим підтвердженням того, що оплата могла перевищувати зазначені у договорі суми, є факт укладання угоди у приміщенні банку, що дозволяє контролювати рух великих грошових сум.

Для громадян цей будинок — приклад розкоші: високоякісний ремонт, техніка від світових брендів і екологічно чисті матеріали, що дає змогу на хвилину відчути себе суддею Кропивною.