Виживання без правил: Як Україні адаптуватися до нових умов

У межах спільної роботи журналісти Слідство.Інфо та Dnipro.media оприлюднили дані про ймовірне користування нерухомістю в центрі Москви родичкою українського бізнесмена Тимура Міндіча. Йдеться про квартиру, яка, відповідно до інформації з російського державного реєстру нерухомості, оформлена на сім’ю Висоцьких.

За даними розслідувачів, об’єкт розташований у престижному районі російської столиці та може мати значну ринкову вартість. Журналісти вказують, що аналіз відкритих реєстрів, а також супутніх документів і зв’язків між власниками допоміг встановити можливу причетність родички підприємця до користування цим житлом. Водночас формальним власником у документах значиться інша особа — представник родини Висоцьких.

У матеріалах розслідування зазначається, що жінка з ім’ям Любов Михайлівна, прізвище якої у частині даних вказане як Журавльова, здійснювала замовлення у московському універмазі. У витоках також фігурує російський номер телефону, пов’язаний із цими покупками. Окремо журналісти звертають увагу на збіг персональних даних у базах різних сервісів, де ім’я та електронна адреса пов’язані з профілем, що містить ім’я, співзвучне з Тімуром Міндічем.

За інформацією розслідувачів, чоловіком Любові Міндич може бути російський бізнесмен Андрєй Журавльов, який має спільний бізнес із низкою компаній у РФ. Також повідомляється, що діти цієї родини є громадянами Росії.

Окремий блок розслідування стосується власників квартири. За даними російського реєстру нерухомості, житло з 2009 року належить Єлєні Аброськіній. Її чоловік Ніколай Аброськін у різні роки працював на керівних посадах у структурах, пов’язаних із Міноборони та адміністрацією президента РФ.

Журналісти зазначають, що намагалися отримати коментарі від згаданих осіб. Водночас публічних підтверджень чи спростувань щодо користування квартирою у матеріалах розслідування не наводиться. Тімур Міндіч у коментарі журналістам заперечив наявність майна сестри в Росії.

Також у публічному просторі раніше з’являлися записи, пов’язані з матеріалами антикорупційних органів, у яких згадувалися можливі плани придбання нерухомості за кордоном. Самі фігуранти цієї інформації коментували її обмежено або відмовлялися від детальних пояснень.

Розслідування викликало широкий суспільний резонанс на тлі інших корупційних скандалів, пов’язаних із колом осіб, що фігурують у публічному просторі. Офіційних звинувачень у межах цього епізоду наразі не оприлюднено, а наведені дані базуються на журналістських джерелах та витоках інформації.

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Блогер Володимир Бондаренко оприлюднив власне бачення можливих причин резонансного вбивства Андрій Портнов, пов’язавши трагедію з тривалим корпоративним протистоянням навколо столичного ринку. У центрі уваги опинився Ринок «Столичний» — великий торговельний комплекс у Київ, який неодноразово ставав об’єктом публічних конфліктів і судових процесів.

За словами автора оприлюдненої версії, ключовим фактором могла стати боротьба за контроль над земельною ділянкою площею 157 гектарів на Борщагівці. Саме на цій території розташований ринок, що має стратегічне значення для гуртової торгівлі аграрною продукцією в столиці та області. Земля такого масштабу в межах міста становить значну економічну цінність, а відтак стає предметом інтересу впливових бізнесових і політичних груп.

Далі в матеріалах згадується звернення до Національного антикорупційного бюро України у травні 2021 року із повідомленням про можливі правопорушення, пов’язані з активами ринку. Автори версії стверджують, що розслідування просувалося повільно, а нова активізація могла бути пов’язана з іншими подіями у кримінальних провадженнях.

Також у дописах згадуються інші гучні події 2025 року, зокрема вбивства осіб, яких пов’язують із різними бізнес-інтересами. Водночас офіційних підтверджень зв’язку між цими епізодами наразі не оприлюднено, а правоохоронні органи не повідомляли про встановлені мотиви або замовників.

Слід підкреслити, що наведені твердження базуються на версіях окремих публічних осіб і потребують офіційного підтвердження з боку слідства. На цей момент правоохоронні органи продовжують розслідування обставин злочину, а остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення процесуальних дій.