Високопосадовий чиновник Міноборони Лієв залишений без заходів попередження у справі про втрату 1,5 мільярдів гривень

Високопосадовий чиновник Міністерства оборони, Олександр Лієв, якого підозрювали в замішанні у махінаціях під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, тепер звільнений з підв’язувальних заходів за особисте зобов’язання. Про це повідомив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Суд змінив запобіжний захід Олександру Лієву — з в’язниці на звільнення під особисте зобов’язання та відправив його в СІЗО. Протягом розгляду справи прокурор, з невідомих причин, відсутній, як показують записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в національну поліцію через відсутність достатніх доказів від НАБУ та САП щодо підозри у розкраданні, повідомив суддя Ярослав Шкодін. “Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд”, — прокоментував суддя. Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень при закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без запобіжного заходу. Про це повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту з 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць відпустили додому під особисте зобов’язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснює адвокат. ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Загальною сутью вищезгаданої статті є розгляд справи відносно Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України, щодо підозри у причетності до махінацій при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму грошей. Висновки стосуються судових рішень та дій правоохоронних органів у цій справі. Вирішальними факторами стали відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП, відсутність прокурора під час розгляду, а також скасування запобіжних заходів через закінчення терміну тримання під вартою. Важливою точкою є відсутність узгодження між правоохоронними органами, що може вплинути на розгляд справи та винесення об’єктивного рішення.