Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?
Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.
Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.
Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.
Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.
А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.