Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у справі, відомій як «залізнична», за участю народного депутата Ярослава Дубневича. Основною причиною закриття стала вичерпаність строків досудового розслідування після офіційного повідомлення про підозру, що унеможливило подальше розгляд справи у встановленому порядку.
Суд задовольнив клопотання захисту та закрив провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні вказується, що досудове розслідування завершилося після повідомлення про підозру, що стало підставою для припинення справи без ухвалення вироку.
Обвинувачення висувалося восьми особам, серед яких, крім Дубневича, були колишній перший заступник начальника філії «Центр забезпечення виробництва» АТ Укрзалізниця, а також посадові особи інших підприємств. Слідство вважало, що ці особи діяли спільно, організувавши схему закупівель через публічні торги на постачання комплектуючих для залізничної інфраструктури.
За версією обвинувачення, схема полягала у маніпуляціях з умовами тендерів, що дозволяло залучення певних постачальників, забезпечуючи їм перемогу у закупівлях. Внаслідок цього, за даними правоохоронців, державне підприємство понесло значні фінансові втрати, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Цю справу називали «залізничною» через її зв'язок з інфраструктурними закупівлями для залізниці.
У 2022 році Спеціалізована антикорупційна прокуратура надіслала обвинувальний акт до суду, і справа розглядалася протягом тривалого часу, переживши численні зміни у процесуальних рішеннях. Як зазначає Transparency International Ukraine, дане провадження вже не раз закривалося з подібних причин, але Апеляційна палата ВАКС скасовувала ці рішення, повертаючи справу на повторний розгляд.
Остання ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її оголошення, проте вона фактично завершила можливість розгляду справи по суті, оскільки закриття через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів.
Згідно з даними слідства, загальні збитки у цій справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, пов’язаних із закупівлями для потреб Укрзалізниці. Сам Ярослав Дубневич заперечував всі звинувачення, а його адвокати наголошували на порушеннях у процедурі розслідування, що врешті-решт стало основним аргументом для закриття справи.
Отже, одна з найбільш резонансних антикорупційних справ у сфері транспортних закупівель була закрита не через розгляд доказів чи виправдання, а внаслідок процесуальних строків, що знову викликало обговорення ефективності розслідувань та судових процедур у подібних випадках.