Українські традиції і прикмети на Вербну неділю

Вербна неділя — одне з найсвітліших і найпоетичніших свят у християнському календарі. Вона ознаменовує вхід Господній до Єрусалима і водночас відкриває останній тиждень Великого посту — Страсний тиждень. У 2025 році це свято припадає на 13 квітня, і традиційно українці святитимуть гілки верби, щоб принести у свої домівки благословення, захист і надію.

Верба — наш український символ духовного оновлення, замінник пальмової гілки, яку тримали мешканці Єрусалима, вітаючи Ісуса. Навколо неї склались цілі пласти народних звичаїв, вірувань і прикмет, що передаються з покоління в покоління. Але Вербна неділя — це не лише про обряди, а й про внутрішню тишу, молитву, підготовку душі до Великодня.

Вербна неділя 13 квітня: правила й суворі заборони

Традиції святкування

У Вербну неділю українці традиційно святять у церкві вербу. При виході з церкви, люди легко вдаряють один одного лозою, кажучи: “Не я б’ю, лоза б’є, за тиждень буде Великдень”. Зокрема в Карпатах, вірять, що, торкаючись своїх близьких освяченим вербовим гіллям, відганяють від них всі негаразди, які можуть спіткати їх впродовж наступного року.

Освячені гілочки зазвичай зберігають вдома біля ікон протягом року як символ захисту від усіх лих і ні в якому разі не викидають у смітник. Торішню вербу можна спалити у чистому місці або закопати у землю.

У народі також була традиція садити гілочку освяченої верби з церкви на полі чи городі. Якщо верба приймалась – вважалося, що можна чекати рясного врожаю. Якщо в домі є молода дівчина – проросла верба передрікала їй заміжжя.

Свяченій вербі приписували магічні властивості. Нею господарі перший раз виганяли худобу на весняне пасовисько, “щоб нечисть не чіплялася до тварин”.

З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб відігнати нечисту силу. Вважалося, що дим від її спалення очищує житло.

Також вербі надавалось велике значення у народній медицині. Існує вірування, що після того, як священник освятить гілля свяченою водою, потрібно проковтнути декілька “котиків” з гілки, “аби горло не боліло”. Подекуди вживали відвар із верби, вважаючи, що він допомагає при застудах.

Заборони та обмеження на Вербну неділю

На Вербному тижні віряни готуються до Великодня, тому мають присвятити час молитвам та духовному очищенню. А отже в цей період заборонено сваритися, веселитися, влаштовувати гучні вечірки. Якщо в цей день вас просять про допомогу – відмовляти не можна, адже свято вчить співчуттю та любові до ближнього. Також християнам не радять переїдати, все ж Великий піст ще не закінчився.

Проте за церковним уставом, у Лазареву суботу (за день до Вербної неділі) дозволено деяке послаблення посту. У цей день та на Вербну неділю можна вживати рибу, ікру, рослинну олію та дозволити собі трохи вина. Проте міцний алкоголь лишається під забороною.

Прямої заборони щодо роботи в домі чи в городі в ці дні немає, але від неї теж рекомендують утримуватися.

Що варто робити в Вербну неділю

Головний ритуал свята пов’язаний із гілками верби. Їх радять зрізати зі здорових дерев (ні в якому випадку не ламати та не брати з дерев на цвинтарі, біля водойм або звалища) за кілька днів і ставити у воду, щоб “котики” встигли розпуститися.

У Вербну неділю вербу святять у храмах. Це важлива частина традиції, тому варто обов’язково відвідати службу.

Після освячення гілки верби краще принести до дому та поставити біля образів, це приносить благословення дому.

Цей день краще провести у вузькому колі рідних та близьких, обмінятися добрими побажаннями.

Народні прикмети на Вербну неділю

  • сонце і відсутність вітру у Вербну неділю означають прихід теплого літа;
  • якщо у цей день дме сильний вітер, то все літо погода буде змінною;
  • якщо у Вербну Неділю вдарить мороз можна сміливо чекати рясного врожаю ярових культур;
  • похмура погода у цей день обіцяє щедрі врожаї влітку;
  • якщо на Вербну неділю йде дощ, то весь врожай буде має бути гарним;
  • якщо у цей день посадити рослину, вона подарує господарям будинку багатство;
  • якщо освяченою вербою легенько відхльостати худобу, тварини не хворітимуть увесь рік;
  • спалена у печі гілочка верби захищає будинок від пожежі;
  • освячена гілочка верби, прикріплена до даху, збереже здоров’я родині та подарує спокій.

Схожі статті

Посадовця Хмельницької районної адміністрації затримано за вимагання хабара

У Хмельницькій області правоохоронні органи затримали посадовця районної військової адміністрації за підозрою у вимаганні неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США. Чиновник нібито вимагав кошти за сприяння у видачі дозволів на будівництво відпочинкового комплексу на території Хмельницького району.

Слідство встановило, що у вересні 2025 року посадовець звернувся до підприємця з пропозицією «допомогти» у оформленні містобудівних умов і обмежень, необхідних для законного початку будівництва. Спершу він вимагав 2000 доларів, проте підприємець відмовився і звернувся до компетентних розробників технічної документації, намагаючись пройти процедуру законним шляхом.

Після повторного звернення до РВА, чиновник повідомив, що пакет документів неповний, і запропонував «вирішити» питання за 1500 доларів. Усвідомлюючи, що іншого шляху для отримання дозволів немає, підприємець погодився і згодом звернувся до правоохоронних органів.

У січні 2026 року посадовця затримали під час передачі коштів. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу та відсторонення від посади.

Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Ризики для стабільності теплопостачання через сумнівні компанії

Відновлення теплових електроцентралей після руйнівних ракетних ударів в Україні здійснюється через компанії з ознаками фіктивності, що створює серйозну загрозу для стабільного теплопостачання у житлових будинках. Журналістське розслідування МЕЖІ показало, що 33 мільйони гривень, виділених на ремонт і відновлення ТЕЦ, були спрямовані на ТОВ «Нова Перспектива Люкс». Ця компанія не мала досвіду виконання масштабних енергетичних проектів і фактично не мала жодної матеріальної бази для проведення таких робіт.

Компанія була перекуплена у 2024 році та зареєстрована на підставну особу – Аллу Бурейко, яка раніше не займалася аналогічною діяльністю. Така структура власності створює серйозні ризики зловживань і непрозорого використання бюджетних коштів. Експерти попереджають, що залучення фірм без кваліфікаційного досвіду може призвести до затримок у відновленні критичної інфраструктури та до погіршення якості надання послуг для населення.

Експерти вказують на основні ознаки фіктивності компанії:

реєстрація на підставну особу;

участь у тендерах попри наявність більш вигідних пропозицій;

підроблений досвід виконання аналогічних робіт;

відсутність доходів і реальної господарської діяльності.

Голова МЕЖІ Мартина Богуславець зазначила, що компанія, ймовірно, завищить обсяг робіт у своїх проєктах, що безпосередньо вплине на формування кошторису та загальної вартості відновлення ТЕЦ.

У місті побоюються, що передача стратегічних об’єктів таким фірмам може поставити під загрозу своєчасне відновлення тепла у квартирах та збільшити витрати бюджету.

Колишній суддя підвищив пенсію майже до 200 тисяч гривень через суд

Колишній суддя Харківського апеляційного суду Ярослав Чопенко, який раніше набув публічності завдяки участі у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, домігся суттєвого збільшення своєї пенсії через судовий процес. До цього його виплати становили понад 138 тисяч гривень на місяць, тоді як після рішення суду вони зросли майже до 200 тисяч гривень.

Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1627/25, Чопенко ще минулого року звернувся до Пенсійного фонду України з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням заробітних плат суддів. Пенсійний фонд відмовив у задоволенні цієї вимоги, посилаючись на відсутність законних підстав для підвищення. Проте суд визнав аргументи колишнього судді переконливими і ухвалив рішення на його користь, що дозволило значно збільшити розмір пенсійних виплат.

Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.

Корупційна схема на тлі війни: у Дніпропетровській області чиновницю підозрюють у вимаганні грошей з пораненого військового

У Дніпропетровській області правоохоронці викрили керівницю одного з відділів «Центру пробації», яку підозрюють у вимаганні значної суми коштів у пораненого захисника України. За версією слідства, посадовиця намагалася скористатися складним станом військовослужбовця та пообіцяла за винагороду посприяти його звільненню з лав Збройних сил.

Йдеться про військового, який тривалий час перебував на передовій і виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту. Унаслідок служби він зазнав трьох контузій і після цього був направлений на проходження військово-лікарської комісії. Стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився, однак, попри наявні медичні показання, процес визнання його непридатним до подальшої служби затягувався.

Військовий розповів про ситуацію знайомому, який запропонував звернутися до своєї подруги, яка могла «допомогти». Жінка відкрито заявила, що бойовий досвід і поранення «нічого не варті», і назвала суму – 21 500 доларів США.

Правоохоронці затримали підозрювану та повідомили їй про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтями Кримінального кодексу України щодо вимагання неправомірної вигоди.

Слідство триває, встановлюються всі обставини справи та можливі співучасники.