Українські біатлоністи відраховані від участі у етапах Кубка світу: причини та наслідки

Українська скрипалька та співачка Ассія Ахат, якій нещодавно виповнилося 60 років, знову привернула увагу шанувальників своєю яскравою зовнішністю та вишуканим образом. Артистка, що нині мешкає у США, поділилася світлинами з події, присвяченої українським різдвяним традиціям, організованої українською діаспорою. Хоча захід відбувся напередодні 25 грудня, знімки співачка опублікувала 6 січня — у день святкування Різдва за юліанським календарем.

Свято мало на меті зберегти та популяризувати українську культуру за кордоном. Гості насолоджувалися живою музикою, а також традиційними українськими піснями та інструментальними виступами. Ассія Ахат, відома своєю майстерністю на скрипці, вразила присутніх емоційними виконаннями, поєднуючи класичні твори з народними мелодіями.

Ассія Ахат зазначила, що їй близький сучасний підхід до традицій — без буквального відтворення минулого, але з його осмисленням у теперішньому часі. На її думку, Різдво — це не гучне святкування, а внутрішній стан і налаштування.

Втім, найбільшу увагу користувачів соцмереж привернув не сам захід, а образ артистки. На тлі гостей, які переважно обрали вишиванки або одяг з етнічними мотивами, Ахат виглядала різко контрастно. 60-річна співачка з’явилася у прозорій блузці-сіточці без білизни. Найінтимніші частини тіла були прикриті лише в’язаними декоративними квітами.

Такий вибір вбрання викликав активне обговорення в мережі. Ассія Ахат давно відома своєю любов’ю до провокативних образів і неодноразово демонструвала ідеальну фізичну форму, не зважаючи на вік. Водночас частина аудиторії зауважила, що настільки відвертий наряд може виглядати недоречним у контексті традиційного різдвяного заходу.

Кабінет Міністрів України ініціював експериментальний проєкт із цифровізації процесів працевлаштування, що базується на Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Обрій». Цей проєкт, що розрахований на два роки, передбачає повний перехід усіх ключових етапів трудових відносин у цифровий формат. Зокрема, йдеться про автоматизацію таких процесів, як пошук роботи, реєстрація кандидатів, а також ведення особових справ працівників.

Проєкт має на меті значно спростити взаємодію між роботодавцями та працівниками, забезпечити ефективне управління трудовими ресурсами та підвищити прозорість і доступність процесу працевлаштування для громадян. Участь у проєкті є добровільною як для роботодавців, так і для потенційних працівників, що дає змогу на власний розсуд обирати, чи використовувати нову систему.

Система «Обрій» створює єдине цифрове середовище для ринку праці, у якому всі основні процеси відбуватимуться онлайн. Зокрема, йдеться про пошук роботи, підбір персоналу, укладення та припинення трудових договорів, а також електронне ведення кадрової документації.

Усі сервіси будуть доступні через портал і мобільний застосунок «Дія».

Кожна працездатна особа, яка долучиться до проєкту, отримає власний цифровий профіль «Обрій ID». У ньому міститиметься інформація про кваліфікації, навички та досвід відповідно до європейської класифікації ESCO. На основі цих даних система формуватиме персоналізовані пропозиції роботи.

Пошук вакансій здійснюватиметься, зокрема, за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Система визначатиме рівень відповідності кандидата вимогам вакансії — від повної сумісності до 51%. Якщо показник буде нижчим, «Обрій» вкаже, яких навичок або кваліфікацій бракує, та запропонує варіанти навчання для підвищення кваліфікації.

Через цифровий профіль громадяни зможуть надсилати відгуки на вакансії, передавати роботодавцям інформацію про себе, а також підписувати електронні документи з кадрових питань.

Роботодавці, своєю чергою, отримають інструменти для керування власними обліковими даними, доступ до переліку кандидатів, сформованого системою за рівнем відповідності вимогам вакансії, а також можливість запрошувати кандидатів на співбесіди в електронному форматі.

Окремим елементом проєкту стане прозорий облік кадрового потенціалу. Система передбачає створення реєстрів працездатних осіб і робочих місць, а також доступ учасників до аналітичних інструментів. Вони дозволять відстежувати стан і тенденції ринку праці, співвідношення попиту та пропозиції робочої сили та формувати інтерактивні звіти, зокрема в динаміці.

В уряді зазначають, що експериментальний формат дозволить поступово впроваджувати цифрові рішення та адаптувати їх до реальних потреб ринку праці. За підсумками дворічного тестування планується ухвалити рішення щодо повноцінного впровадження системи на національному рівні.

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.

Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського, підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. За даними слідства, посадовець нібито використовував службове становище для вибудовування схеми виїзду за межі країни в обхід чинних обмежень воєнного часу.

Правоохоронці затримали Краснянського під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США. За версією слідства, ці кошти були частиною оплати за сприяння в незаконному виїзді з України. Після викриття посадовця оперативно звільнили з Міністерства оборони, а суд ухвалив рішення про арешт його майна в межах забезпечення кримінального провадження.

За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.