Українська опозиція розкритикувала виплату “тисячі Зеленського”

Ключові елементи військового обліку:

Нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко заявила, що це «відверте знущання» на тлі підняття податків, мізерних зарплат у бюджетній сфері та браку грошей на армію.

«Усю соціальну сферу утримують наші партнери, і це не триватиме вічно… Ми просимо гранти, кредити і допомогу по всьому світу, і ці кредити десятиліттями будуть віддавати ще наші діти й онуки. І в цей час чергова Зе- тисяча? Really?» – пише Геращенко.

Її однопартієць Володимир Ар’єв припустив, що «соціологія у влади настільки погана, що треба вдаватися до банального підкупу громадян, особливо охочої до шари частини населення».

«Крок 1: забрати в людей тисячі гривень із зарплат підвищенням податків, пояснюючи потребами армії. Крок 2: віддати тисячу з панського плеча президентської милості. Крок 3: розповісти в телемарафоні про те, як Зеленський піклується про народ», – пише Ар’єв.

Він також очікує стрибок інфляції через додаткову емісію грошей на ці цілі – за заявою Ар’єва, влада може додрукувати до 30 мільярдів гривень. Він задається питанням, чому ці гроші не спрямовуються на потреби армії.

Нардеп від тієї ж партії Олексій Гончаренко теж критикує ідею «тисячі».

«Як вам ідея про те, щоб тисячу роздавати? Особливо, коли військові доплати не підвищують, Гетманцев в істериці кричить, як треба збирати податки з усіх, бо в бюджеті не вистачає грошей. Виплати матерям із дітьми 860 грн. Виплати ВПО 2000 грн. Пенсії мізерні. Але по тисячі роздамо абсолютно всім. Що це за цирк?», – пише Гончаренко.

Головред «Цензора» Юрій Бутусов заявив, що влада «забирає гроші у солдатів на фронті заради підкупу виборців» і назвав ідею Зеленського «злочином проти оборони держави».

«Якщо вважати, що по тисячі отримає 30 або 40 мільйонів українців, то це потрібно близько 30-40 мільярдів гривень… За 40 мільярдів можна всю українську армію на півроку повністю забезпечити всіма типами дронів, усі підрозділи. Чому військові повинні продовжувати жебракувати на озброєння і захист України в інтернеті, якщо в бюджеті є гроші?», – пише Бутусов.

Схожі статті

Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України. Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, […]

Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок. Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького. Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський […]

Вирок за колабораціонізм: ужгородський суд покарав чоловіка за співпрацю з російськими компаніями

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив вирок у справі Андрія Самарченка, уродженця Сєвєродонецька, якого обвинувачували у співпраці з російськими підприємствами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд визнав чоловіка винним у колабораційній діяльності, передбаченій Кримінальним кодексом України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 102 тисячі гривень із конфіскацією належного майна.

Згідно з матеріалами справи, до початку війни Самарченко працював у ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на розробленні проєктно-технічної документації для хімічної, нафтової та газовидобувної галузей. До 2022 року серед замовників компанії були низка російських корпорацій, які отримували технічні рішення та консультаційні послуги. Після початку збройної агресії, попри запроваджені обмеження на будь-яку співпрацю з державою-агресором, Самарченко, за даними слідства, продовжив підтримувати ділові контакти з окремими представниками російського бізнесу, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

Вища рада правосуддя погодила арешт судді, підозрюваної у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.