Українці серед лідерів інвестицій у нерухомість Болгарії: нові тенденції на ринку

Учора ввечері до поліції надійшло повідомлення про виявлення 13-річної дівчинки без ознак життя в місті Мена Чернігівської області. Попередньо встановлено, що вона покінчила життя самогубством шляхом повішання у своєму помешканні. Ця трагедія вразила місцеву громаду і викликала глибоке занепокоєння серед батьків та фахівців, адже таке рішення дуже рідко приймають діти цього віку.

На місце події оперативно прибули слідчо-оперативні групи ГУНП Чернігівської області, а також співробітники ювенальної превенції Корюківського райвідділу. Поліція почала розслідування, щоб з’ясувати всі обставини події. Наразі основною версією є самогубство, однак правоохоронці продовжують працювати над встановленням точних причин, які могли призвести до такого страшного вчинку.

Відомості про трагічний випадок внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України із приміткою «самогубство».

Правоохоронці наразі проводять повне досудове розслідування, досліджуючи всі обставини трагедії та збираючи необхідні свідчення.

Місцева громада та освітні установи висловлюють співчуття родині та звертають увагу на важливість профілактики психологічних проблем серед дітей та підлітків.

Максим Олександрович Лівочка — це фігура, що привертає увагу через свій незвичайний кар’єрний шлях. До вересня 2017 року він працював у прокуратурі Києва, здобувши чималий досвід у правозахисній сфері. Однак в один момент Лівочка вирішив кардинально змінити своє професійне життя, подавши декларацію про звільнення та обравши новий шлях у правозастосуванні — став адвокатом.

Сьогодні Максим Лівочка є кандидатом на посаду судді місцевого суду, що додає ще один важливий етап у його кар’єрі. Він не лише змінив напрямок своєї професійної діяльності, але й продовжує активно розвиватися в юридичній сфері, обираючи кар’єру, яка потребує нових знань і глибокого розуміння законодавства.

Квартира в Києві, 21 м² (2021) — вартість 1,05 млн грн, належить Лівочці.

Квартира в Києві, 27,9 м² (2020) — вартість 990 тис. грн, належить дружині.

Квартира в Донецьку, 26,4 м² (2004) — 50% власності дружини та 50% Надії Бакун, вартість 5 грн.

Квартира в Києві, 91,8 м² (2016) — власність дідуся Василя Лівочки, сім’я має право користування, вартість 939 тис. грн.

Автомобіль у родині лише один — Honda CR-V (2013) дружини, оцінений у 350 тис. грн.

За офіційними даними, зарплата Максима Лівочки становила 338 тис. грн від КП «Київтеплоенерго», тоді як дружина отримала 10,3 тис. грн як ВПО. Це викликає підозри у приховуванні майна та видатків від НАЗК.

Цікаво, що раніше в жодній декларації Лівочки не фігурувало житло в Києві. Подібно до ситуації з батьком, це може свідчити про спроби приховати свої статки.

Броварська окружна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт щодо депутата Зазимської сільської ради Броварського району Київської області. Окрім депутатського мандата, він також обіймає посаду спеціаліста-землевпорядника у тій самій раді, що, за даними слідства, створювало передумови для зловживання службовим становищем.

За інформацією, оприлюдненою НАЗК і підтвердженою прокуратурою, посадовцю інкримінують незаконне збагачення, передбачене статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що депутат отримав активи та доходи, які суттєво перевищують його офіційні прибутки та не мають підтвердженого законного походження.

Досудове розслідування підтвердило висновки Національного агентства з питань запобігання корупції. З’ясувалося, що близькі особи депутата за його дорученням набули необґрунтовані активи на суму близько 29,8 млн гривень.

Якщо вину депутата буде доведено в суді, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а також заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом трьох років.

Справу вже передано на розгляд суду, і вона може стати показовою в боротьбі з незаконним збагаченням серед місцевих депутатів.

У парламенті України зареєстровано законопроєкт №14057, що пропонує суттєві зміни до Цивільного кодексу. Ініціатива належить групі народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Документ містить положення, спрямовані на посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації та визначає новий порядок її офіційного спростування.

Однією з ключових ідей законопроєкту є створення чіткої правової бази для боротьби з фейками та неправдивими повідомленнями. Автори ініціативи підкреслюють, що у сучасному інформаційному просторі неправдива інформація може мати серйозні наслідки — від підриву репутації до загроз національній безпеці. Тому запропоновані зміни мають на меті захист як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.