Україна підвищує допомогу з безробіття: що це означає для ринку праці

З 1 січня 2025 року в Україні підвищено максимальний розмір допомоги з безробіття до 8 000 гривень. Про це повідомила Державна служба зайнятості, наголосивши на важливості адаптації ринку праці до нових умов.

Максимальний розмір виплат збільшено з 7 100 гривень у 2024 році до 8 000 гривень. Це зумовлено прив’язкою розміру допомоги до мінімальної заробітної плати, яка також зростає. Нові виплати дозволять безробітним більш ефективно перекваліфіковуватися, проходити навчання чи адаптуватися до нових викликів.

Державна служба зайнятості відзначає, що збільшення виплат — це не лише підтримка громадян, але й інвестиція у підвищення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці.

Окрім підвищення допомоги з безробіття, держава стимулює роботодавців створювати робочі місця для людей з інвалідністю. Нові компенсації складають:

  • до 120 тисяч гривень (15 мінімальних зарплат) — за працевлаштування осіб із І групою інвалідності;
  • до 80 тисяч гривень (10 мінімальних зарплат) — за осіб із ІІ групою інвалідності.

Ці програми покликані зменшити бар’єри для працевлаштування людей з обмеженими можливостями та підвищити їхню інтеграцію у суспільство.

За словами представників служби, минулого року в рамках цієї ініціативи було працевлаштовано понад 2 000 осіб із інвалідністю. Загальна сума компенсацій для роботодавців склала 130 мільйонів гривень.

Експерти вважають, що такі зміни створять більш справедливі умови на ринку праці, стимулюватимуть роботодавців до соціальної відповідальності та забезпечать нові можливості для осіб із соціально вразливих категорій.

Роботодавці можуть отримати фінансову підтримку на облаштування робочих місць, водночас підвищуючи імідж свого бізнесу.

The post Україна підвищує допомогу з безробіття: що це означає для ринку праці first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Українська бойова система DELTA продемонструвала свою ефективність на навчаннях НАТО REPMUS 2025

Українська бойова система ситуаційної обізнаності DELTA стала ключовим інструментом управління об’єднаною командою під час масштабних навчань НАТО REPMUS 2025, що пройшли цього року. Цей інноваційний комплекс, розроблений українськими фахівцями, забезпечив безперервну координацію та ефективну взаємодію понад 100 безпілотних платформ, які включають морські, підводні, наземні та повітряні апарати. В результаті, система DELTA продемонструвала свою високу ефективність у складних умовах реальних військових навчань.

Міністр оборони України Денис Шмигаль відзначив, що участь у таких навчаннях є важливим етапом у розвитку безпілотних технологій та зміцненні обороноздатності країни. Україна, яка вперше взяла участь у REPMUS кілька років тому, цього року вже вдруге поспіль представляє свої розробки на цьому наймасштабнішому міжнародному заході, присвяченому інтеграції безпілотних систем у морські операції. Це не лише дозволяє продемонструвати рівень технічних досягнень, а й підкреслює важливість співпраці між Україною та НАТО у сфері військових технологій та оперативної взаємодії.

Шмигаль наголосив, що DELTA підтвердила сумісність із найновішими стандартами Альянсу. Більше того, українські технології вже не лише відповідають цим стандартам, а й формують нові підходи до ведення війни.

«Це доказ нашої здатності швидко адаптовуватися до будь-яких бойових умов – на морі, суші чи в повітрі. Українські рішення стають частиною глобальної системи безпеки», – підкреслив міністр.

Злочинна змова: як, за версією слідства, завербований агент готував убивство Андрія Парубія

Служба безпеки України встановила, що підозрюваний у вбивстві народного депутата та колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія понад рік співпрацював з російськими спецслужбами. За матеріалами розслідування, Михайло Сцельніков був завербований у Львові й отримував від ворога завдання різного ступеня складності, починаючи зі збору розвідувальної інформації та закінчуючи підготовкою теракту політичного спрямування.

Слідство вказує, що одним із перших завдань була фіксація місць дислокації українських військових підрозділів та моніторинг руху залізничних ешелонів із пальним — дані, які мають безпосереднє значення для ведення бойових дій та логістики. Надалі російська спецслужба начебто поставила перед агентом завдання, яке вимагало набагато вищого рівня координації: ліквідація публічного політика. Для виконання цієї операції він отримав фінансування, ресурси для підготовки та інструкції щодо відстеження розкладів і маршрутів Парубія.

Однак правоохоронцям вдалося запобігти спробі втечі: зловмисника затримали на Хмельниччині. Йому повідомлено про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. За цією статтею Кримінального кодексу України йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Водночас раніше слідство кваліфікувало злочин як посягання на життя народного депутата у зв’язку з його державною діяльністю.

Європейський Союз продовжив санкції проти Росії до 2026 року через загрози гібридної війни

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію індивідуальних санкцій проти Російської Федерації на наступний рік. Обмежувальні заходи залишатимуться чинними до 9 жовтня 2026 року. Це рішення було прийнято Рада ЄС 3 жовтня 2025 року, і має на меті продовження боротьби з різноманітними загрозами, які продовжує створювати Росія, зокрема через гібридні форми війни та інформаційні маніпуляції. Згідно з документом, основною причиною для продовження санкцій є триваючі спроби Росії втручатися в політику Європейського Союзу та його держав-членів.

Санкції охоплюють різні аспекти діяльності Росії, зокрема інформаційні операції та маніпуляції у сфері іноземних інформаційних та медійних впливів, що є частиною стратегії Росії щодо дестабілізації Європи. У цих умовах ЄС намагається захистити свою інформаційну безпеку та зберегти стабільність у регіоні. За словами представників Ради ЄС, ці заходи також мають на меті підтримку міжнародних норм та принципів, які Росія порушує, зокрема, в контексті свого військового втручання в Україну та інших країнах.

Станом на сьогодні санкції застосовуються до 47 фізичних і 15 юридичних осіб, причетних до дестабілізуючих дій Росії. Серед них – колишній український політик та бізнесмен Віктор Медведчук, якого у ЄС вважають одним із ключових провідників кремлівського впливу в Україні.

Санкції передбачають замороження активів, заборону надання будь-яких фінансових ресурсів чи економічної підтримки з боку громадян та компаній ЄС. Також для підсанкційних осіб діє заборона на в’їзд і транзит територією країн Євросоюзу.

Таким чином, ЄС підтвердив намір і надалі протидіяти російським гібридним загрозам та обмежувати діяльність осіб, які сприяють дестабілізації в регіоні.

Антимонопольний комітет України наклав штрафи на чотири компанії за змови на державних торгах

3 жовтня 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив про ухвалення рішення щодо штрафів для чотирьох компаній, які були визнані винними в узгоджених діях під час участі у державних закупівлях. В результаті цих змов було оштрафовано підприємства на загальну суму понад 19 мільйонів гривень. Згідно з інформацією, наданою пресслужбою відомства, рішення було ухвалено 2 жовтня, а інциденти стосувалися двох окремих справ про порушення конкурентного законодавства.

Перша справа була пов'язана з участю компаній ТОВ "Господар-2" та ПП "Демсей" у тендерах на будівництво насосної станції в місті Первомайськ та проведення капітального ремонту неврологічного відділення лікарні в Миколаївській області. Оцінена вартість цих тендерів перевищувала 34 мільйони гривень, що вказує на значущість цих проектів для місцевої інфраструктури та медицини. Однак, розслідування виявило, що ці компанії вступили в змову з метою обмеження конкуренції та узгодження своїх ставок, що суттєво порушує принципи добросовісної конкуренції на ринку державних закупівель.

Друге рішення стосувалося ТОВ Фармєдіс та ТОВ ДМ-Проект, які діяли узгоджено під час двох торгів щодо постачання медичних матеріалів для Державного агентства інфраструктурних проєктів України. Як встановив комітет, підприємства узгоджували свої пропозиції, що призвело до спотворення результатів закупівель. Сума штрафу для цих компаній склала понад 16 млн грн.

У результаті загальна сума накладених штрафів за дві справи перевищила 19 млн грн. В АМКУ наголосили, що такі дії порушників призводять до обмеження конкуренції, що у підсумку шкодить державним інтересам і ефективному використанню бюджетних коштів.