Україна переходить до децентралізованої генерації

У майбутньому енергетична система України пройде значні зміни. Замість добре відомих 20 великих електростанцій, які домінують сьогодення, на карті країни з’явиться розгалужена мережа з 100-200 розподілених маневрових установок меншої потужності. Ця трансформація передбачає використання різноманітних джерел енергії, включаючи газові установки, теплові станції, які працюватимуть на біопаливі, а також сучасні системи накопичення енергії. Такий підхід дозволить зменшити залежність від одного джерела енергії, забезпечуючи більшу стабільність та ефективність всього енергетичного сектору країни. Крім того, ця стратегія сприятиме збереженню навколишнього середовища та зменшенню викидів шкідливих речовин, що є важливим кроком у напрямку сталого розвитку.

Володимир Кудрицький, голова правління ПрАТ “НЕК “Укренерго”, розповів про цей перехід. За його словами, вже активно розвиваються проєкти нової розподіленої генерації. Основна увага приділяється проєктам із встановлення систем накопичення енергії, що є стандартними для розвинених країн, таких як Європа, США та Японія. Ці зміни передбачають повне або майже повне заміщення існуючих теплових генеруючих потужностей.

Однак, перехід не передбачає просту заміну одних видів енергії на інші. Натомість, планується створення мережі, яка включатиме в себе різноманітні джерела енергії, такі як промислові вітряки, сонячні батареї та газові станції. Наприклад, замість однієї великої теплової електростанції потужністю 1000 МВт, буде розгорнуто 100 малих станцій по 10 МВт. Це змінить структуру енергетичного ринку та архітектуру енергосистеми.

Щодо атомної енергетики, то вона залишатиметься основою української генерації, але разом з тим будуть активно розвиватися відновлювальні джерела енергії, такі як сонячні та вітрові електростанції. За словами Кудрицького, ці джерела є економічно вигіднішими у порівнянні з іншими джерелами.

Перехід до децентралізованої генерації має ще один важливий аспект – підвищення енергетичної безпеки країни. За словами Кудрицького, збільшення кількості малих електростанцій різного типу робить систему менш вразливою перед можливими загрозами.

Вже за останні два роки “Укренерго” затвердило технічні умови на приєднання накопичувальних установок на 1,2 ГВт, що свідчить про великий інтерес приватних інвесторів до цього сектору. Кудрицький впевнений, що першу систему ми побачимо вже цього року, оскільки введення накопичувальних систем у експлуатацію потребує значно менше часу порівняно з іншими джерелами енергії.

У міжчас, фахівці “Укренерго” зосереджують увагу на забезпеченні надійності живлення атомних станцій, як підтверджує ситуація на Запорізькій АЕС. Незважаючи на тимчасові труднощі, енергетична система працює на максимальному рівні, а фахівці роблять все можливе для відновлення нормального живлення.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.