Дослідники спростували давнє уявлення про те, що солодке «привчає» до себе й викликає залежність. Виявилося, що любов до цукру — це не результат звички, а вроджена смакова перевага.
У шестимісячному дослідженні, проведеному у США за участю 180 дорослих, вчені довели: кількість солодкого в раціоні не впливає на подальше бажання їсти солодощі, не змінює апетит і не сприяє набору ваги. Про це повідомило видання SciTechDaily, посилаючись на публікацію вчених з Університету Вагенінгена (Нідерланди) у складі міжнародної дослідницької групи.
Учасників поділили на три групи: з високим, низьким і середнім рівнем споживання солодких продуктів. До раціону одних входили варення, шоколад, солодкі молочні продукти, інші отримували в основному несолодкі страви — сир, шинку, хумус, арахісове масло. Протягом пів року учасникам надсилали готові набори продуктів для споживання, і регулярно фіксували зміни в смакових вподобаннях, загальному раціоні, вазі й стані здоров’я.
Результат здивував навіть частину дослідників: незалежно від того, скільки солодкого їли учасники, їхня любов до цього смаку не змінювалась. А головне — не зросла. Люди, які споживали більше солодкого, не виявили ознак «підсадки», а ті, хто їв менше — не стали менше його любити.
Крім того, жодна з груп не показала змін у загальному обсязі споживаних калорій, кількості білків, жирів і вуглеводів, вазі тіла чи ризиках розвитку діабету та серцево-судинних хвороб.
Провідний автор дослідження, професор сенсорної науки Кейс де Грааф, наголосив: уникнення цукру «на всяк випадок» не має наукового підґрунтя. На його думку, тепер на основі цих даних можна будувати збалансованіші підходи до харчування без панічного страху перед солодким.
Наступний етап — дослідження впливу солодкої їжі на дітей. Адже саме в ранньому віці формуються основні харчові вподобання.